44. Управління реальними інвестиціями підприємства

Реальне інвестування забезпечує інфляційний захист інвестицій, тому що темпи зростання цін на ці об'єкти не тільки не відповідають, але в багатьох випадках навіть перевищують темпи зростання інфляції. Крім того, як свідчить практика, при вкладанні коштів в об'єкти реального інвестування досягається значно вища віддача капіталу, ніж за вкладеннями в акції, облігації, валюту й інші фінансові інструменти. І найважливіше — реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку та диверсифікації діяльності зростаючих підприємств і фірм відповідно до обраної ними загальної економічної стратегії.

Основними формами реальних інвестицій є: нове будівництво; реконструкція діючого підприємства; технічне переозброєння діючого підприємства. Нове будівництво – це зведення підприємств, споруд на нових будівельних майданчиках згідно з затвердженими проектами.Реконструкція діючого підприємства – це повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових і розширення діючих цехів основного виробничого призначення. Реконструкція може супроводжуватися будівництвом нових і розширенням діючих об’єктів допоміжного та обслуговуючого призначення, заміною морально застарілого і фізично зношеного обладання.Технічне переозброєння діючого підприємства – це здійснення комплексу заходів, які спрямовані на підвищення технічного рівня окремих ділянок виробництва шляхом впровадження нової техніки і технологій, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного обладнання новим, а також здійснення інших організаційних та технічних заходів, що покращують показники діяльності підприємства.

Вибір конкретної форми реального інвестування залежить від таких основних факторів:- завдань галузевої, товарної та регіональної диверсифікації діяльності підприємства;- можливостей впровадження нових технологій;- наявності власних інвестиційних ресурсів і можливостей використання залучених або позичкових коштів.

Управління реальними інвестиціями на підприємстві – це система принципів і методів підготовки, оцінки та реалізації найбільш ефективних інвестиційних проектів, що спрямована на забезпечення досягнення інвестиційних цілей підприємства. Процес управління реальними інвестиціями на підприємстві передбачає проходження таких основних етапів:

1 Аналіз стану реального інвестування в попередньому періоді.

2. Визначення загального обсягу реального інвестування в наступному періоді. Названий показник визначають на основі запланованого обсягу приросту основних засобів підприємства в розрізі окремих його видів, а також нематеріальних і оборотних активів.

3, Визначення форм реального інвестування. Форми визначають на основі конкретних напрямків інвестиційної діяльності підприємства.

4. Розробка (підбір) інвестиційних проектів, що відповідають цілям і формам реального інвестування.

5,Оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з врахуванням фактору ризику. Розроблені або підібрані на попередньому етапі інвестиційні проекти підлягають аналізу та оцінці з позиції їх ефективності.

6.Формування програми реальних інвестицій підприємства. На основі оцінки окремих інвестиційних проектів проводять їх рангування за критерієм рівня дохідності, ризику та ліквідності, відповідності загальним цілям інвестиційної діяльності підприємства.

7.Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів та інвестиціної програми. Основними інструментами, які забезпечують реалізацію реальних інвестиційних проектів, є: а) схема фінансування інвестиційних проектів; б) капітальний бюджет реалізації інвестиційного проекту; в) календарний графік реалізації інвестиційного проекту. Через схему фінансування проекту відбувається формування необхідних інвестиційних ресурсів. Капітальний бюджет розробляється на період до одного року та відображає витрачання і надходження коштів з реалізації реального проекту. У календарному графіку реалізації інвестиційного проекту (програми) передбачено періоди часу виконання окремих видів робіт, а також відповідальність відповідних осіб за їх виконання.

8. Забезпечення моніторингу та контролю за реалізацією інвестиційних проектів та інвестиційної програми.

До складу основних методів оцінки інвестиційних проектів відносять такі: 1) метод розрахунку чистої теперішньої вартості; 2) метод розрахунку коефіцієнта рентабельності інвестицій; 3) метод розрахунку терміну окупності інвестицій.

1. Метод розрахунку чистої теперішньої вартості (Net Present Value – ) базується на зіставленні обсягу інвестицій ( ) із загальною сумою дисконтованих грошових надходжень. Показник розраховують за формулою:

, де

	–	чиста теперішня вартість;
	–	річні доходи;
	–	інвестиції;
	–	коефіцієнт дисконтування;
	–	порядковий номер року;
	–	кількість років.

Якщо >0, то проект доцільно реалізувати; якщо <0, то проект потрібно відхилити; якщо =0, то проект не прибутковий і не збитковий.

2. Коефіцієнт рентабельності інвестицій (Profitability Index – ) – це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто свідчить про ефективність вкладень. Його розраховують за формулою:

, де

	–	коефіцієнт рентабельності інвестицій;
	–	річні доходи;
	–	інвестиції;
	–	коефіцієнт дисконтування;
	–	порядковий номер року;
	–	кількість років.

Якщо >1, то проект доцільно реалізувати; якщо <1, то проект потрібно відхилити; якщо =1, то проект не прибутковий і не збитковий.

3. При застосуванні методу розрахунку терміну окупності інвестицій використовують формулу:

, при якому , де

	–	термін окупності інвестицій;
	–	річні доходи;
	–	інвестиції;
	–	порядковий номер року;
	–	кількість років.