2.3. Сучасний стан іншомовних запозичень в японській мові

Роль гайрайго в сучасній японській мові пов'язана з двома парадоксами. Перший з них полягає в невідповідності між загальною порівняно невеликою кількістю запозичень в японських текстах і книжках. За даними статистичних досліджень, вони складають не більше десятої частини всіх слів. Однак, при цьому гайрайго відіграють важливу роль у повсякденному мовному спілкуванні японців. Десять відсотків всієї лексики – не дуже велика цифра, проте найчастіше в мовах запозиченою є насамперед книжна лексика, що відома порівняно вузькому колу людей. Для такого великого класу запозичень в японській мові, як китаїзми – канго, це правило здебільшого є чинним. Інша ситуація з запозиченою лексикою гайрайго. За даними статистичних досліджень, серед японської загальновживаної лексики, гайрайго – не менше 13%. Тобто цей відсоток вище, ніж серед японської лексики в цілому. Але й серед більш рідкісних гайрайго дуже багато з них постійно доводиться чути чи бачити в газетах, журналах, по телевізору, в магазинах, у вуличних оголошеннях тощо. У більшості суто книжкових текстів їх кількість є невеликою. При високому відсотку запозичень серед загальновживаної лексики вони є сильно стилістично маркованими.

Запозичення мало представлені в офіційних документах, газетній інформації (особливо тій, що стосується Японії), гуманітарних науках. Їх число незначне в політичній, релігійній, юридичній лексиці і в абстрактній лексиці в цілому. Більш помітна їх роль в сфері техніки і природничих науках, хоча там багато і канго. Але вже в термінології менеджменту запозичення становлять 53%, маркетингу – 75%, серед торгових термінів – 80%, серед комп'ютерної термінології – навіть 99% . Також дуже великий відсоток外来語 у всій сфері масового споживання, де їх кількість за останні десятиліття має тенденцію до зростання. Такі сфери спілкування, як спорт, музика, кулінарія, мода тощо, крім, зрозуміло, національного стилю на зразок сумо або кімоно, майже повністю обслуговуються запозиченнями [11].

У розмовній японській мові запозичення також мають місце. Такі відомі лексикологи, як Й. Ікегамі, Т. Куніхіро, Т.Нісіо та ін., одним з критеріїв стильового оформлення японської мови вважають використання діалектів та запозичень. Зокрема, Ікегамі, оперуючи поняттям «стиль», використовує ряд критеріїв: історичний, територіальний, соціальний та функціональний. За його словами, вживання гайрайго допомагає віднести мовця до тієї чи іншої соціальної групи, виокремити його досвіченість та ерудицію в окремих сферах, проявити його соціокультурну усвідомленість [17].

Зокрема, у дослідженнях молодіжного стилю сучасної японської мови виявлено, що іншомовні запозичення – у великій мірі, васейейго, формують основну мовну базу японської молоді. Основною метою створення нових одиниць в молодіжному жаргоні є прагнення зробити мову більш експресивною і оригінальною. Такі прийоми, як зміна акцентуації слів стандартної мови, метатеза, заміна онного читання на кунне або навпаки, заміна японського слова або частини слова компонентом, запозиченим з англійської мови, аббревіація, контамінація, заміна складу, "імітація", каламбур, є специфічними способами утворення нових одиниць в системі молодіжного жаргону.

Японська молодь у багатьох випадках прагне надати своїй мові найменш категоричний характер і встановити певну дистанцію між суб'єктом мови і адресатом. Вживання таких «невизначених» слів пояснюється невпевненістю молоді в правильному, доречному підборі мовних зворотів, боязню здатися партнерові недостатньо ввічливим, нав'язливим або навіть агресивним, образити співрозмовника, порушити межі його особистої сфери, створити незручну ситуацію.

Останнім часом у спілкуванні зі старшими за віком і / або положенню людьми молодь стала вживати так званий стиль тамего, тобто фамільярний стиль "на ти". Використання даного стилю не може бути пояснено тільки незнанням нейтрально-важливого та ввічливого стилів, тому у багатьох випадках молодь дотримується подібного стилю мовного спілкування в "невідповідних ситуаціях" цілком свідомо – все це говорить про значне наслідування запозиченої з англійської мови займенникової форми «you», що передбачає звертання як до особи старшого віку, так і однолітка/колеги/друга самого мовця.

В даний час в різних виданнях, орієнтованих на молодь, а також в "неофіційних" текстах, які створюють самі молоді люди – в основному при мобільної листуванні і в Інтернеті (в чатах, в посланнях електронною поштою, в повідомленнях на веб-форумах, в блогах і т.п.), часто слова або службові елементи, які з точки зору стандартної мови не повинні записуватися катаканою, передаються за допомогою знаків цієї складової абетки. Певних правил не існує, вживання катакани для запису того чи іншого елемента є індивідуальним і окказіональним, тобто залежить виключно від бажання автора. Проте, використання катакани для написання японських традиційних слів також свідчить про те, що молодь широко використовує «відтінок новизни», що супроводжується поповненням активної лексики запозиченими словами, кальками та фразами.

Ще однією новою тенденцією, близькою до попередньої, можна вважати прагнення молоді використовувати слова на латиниці, яка в сприйнятті молоді асоціюється з "новим" і "західним".

В даний час можна говорити про таку особливість сучасного «молодіжного мови» в Японії, як «нова єдність усної та письмової мови» у так званому сінгембун іттай. У мові молоді спостерігається тенденція максимально наближати письмову мову до усної. Особливо явно це проглядається в листах, що відправляються електронною та мобільною поштою, а також у «постах» на Інтернет-форумах і в особистих щоденниках в Інтернеті [5].