4 Географічні назви в документах. Правопис географічних назв

Географічні назви поділяються на власні й невласні. Невласні назви – це географічна номенклатура: місто, село, селище, хутір, гора, хребет, долина, річка, море, озеро, яр. Власні географічні назви позначають єдині, індивідуалізовані реальні об’єкти: Київ, Запоріжжя, Одеса, Чернівці, Дніпро, Псьол, Карпати, Альпи, Байкал. Чимало географічних назв передається словосполученням: Великий Токмак, Західна Європа, Мінеральні Води, Сухий Яр, Біла Церква, мис Доброї Надії.

Географічні назви здебільшого транслітеруються: Алмати (Яблуневе), Аюдаг (Ведмідь-гора), Неаполь (на полі).

Перекладаються тільки:

а) номенклатурні назви (родові поняття): гора, затока, море, океан (Чорне море);

б) слова на позначення сторін світу, що входять до складу власних назв: Північна Буковина, Західний Сибір, Південний Буг.

Правопис географічних назв

Географічні назви слов’янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції.

Російська літера Е передається:

1. Через е

• після приголосних: Верхоянськ, Новочеркаськ, Зеленогорск, Воронеж, Лена.

2. Через є на початку слова: Євпаторія, Єнісей, Європа, Єреван;

• після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єгор’євськ, Колгуєво, Посьєт;

• після приголосного (крім ж, ч, ш, щ, р, ц) у суфіксах -єв, -єєв: Лежнєво, море Лаптєвих, але: Плещеєво, Ржев, Мис Рем’янцева;

• коли російському е основи відповідає в аналогічних основах українське і: Бєженецьк, Бєлгород, Благовєщенськ, Орєхово-Зуєво.

3. Через і

• в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською: Піщане, Біла Церква, Стрілка.

Російська літера Е передається:

1. Через йо

• на початку слова та в середині, коли воно означає сполучення й+о: Йолкіно, Соловйово.

2. Через ьо

• в середині слова, коли воно означає сполучення м’якого приголосного з -о: р. Оленьок, мис Держньова , але: р. Березова, Орел.

3. Через о

• під наголосом після -ч, -щ: Рогачово, Сичовка, Щолкіно.

Російська літера И передається:

1. Через і:

• на початку слова: Іркутськ, Іжевськ, Іваново;

• після приголосного (крім ж, ч, ш, щ, ц):Челябінськ, Ніжин, Австрія;

• у кінці невідмінюваних назв: Сочі, Батумі, Сухумі.

2. Через ї

• після голосного й при роздільній вимові: Кутаїсі, Троїцьк, Мар’їно.

3. Через и

• після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними: Жигалово, Нальчик, Щигри;

• у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для російської та української мов: Дмитрове, Михайлове, Гаврилово;

• у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української та російської мов: Виноградово, Кисловодськ, Липецьк;

• у префіксі -при: Приморськ, Приволжя;

• у суфіксах -ик, -ич, -ищ: Зимовники, Боровичі, Осиповичі, Углич;

• у закінченні географічних назв, уживаних у множині: Березники, Валуйки;

• у словах Сибір, Симбірськ і похідних від них: Новосибірськ.

Прикметникові закінчення географічних назв передаються:

1. -ий, -ой - через -ий: Грозний, Донський;

2. -ий після твердого приголосного – через -ий: Великий Устюг, після м’якого - через -ій: Нижній Тагіл.

3. –ая – через -а; -яя – через -я: Зелена Пристань, Нижня Тунгуска.

4. -ое – через -е; -ее – через -є: Бологе, Крайнє.

5. -ие, -ие – через -і: Нові Ключі, Набережні Човни, Карські Ворота.

Російські назви з кінцевими -ово, -ево, -ино передаються через -ово, -єво, -іно (-їно), після шиплячих – -ино: Внуково, Бородіно, Пушкіно, Мар’їно, Рощино.

Апостроф пишеться:

• в географічних назвах після б, п, в, м, ф, г, к, х, р перед я, ю, є, ї: В’язники, П’ятихатки, Дем’янськ, Ак’яр, Гур’єв.

Апостроф не пишеться:

• перед йо: Муравйово, Соловйово.

М’який знак пишеться в географічних назвах після д, т, з, с, ц, л, н:

• перед я, ю, є, ї: Дьєпп, Угольє;

• перед приголосним: Клязьма, Львів;

• у кінці слів: Гомель, Сімфереполь, Тянь-Шань.

Суфікси географічних назв -ск, -цк передаються відповідно українськими -ськ, -цьк: Братськ, Брянськ, Курськ.

У географічних назвах, які мають в російській мові основу на приголосний (крім б, п, в, м, ф, р) і закінчення -ье, відбувається подвоєння приголосних: Запорожье – Запоріжжя, Полесье – Полісся, Закавказье – Закавказзя. Але Приазов’я, Причорномор’я.