9.5. Облік операцій, пов'язаних із нарахуванням та виплатою відпускних

Згідно з Кодексом законів про працю України (ст. 74), громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, мають право на щорічні основну та додаткові відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Законом України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР "Про відпустки" (ст. 4) установлюються такі види відпусток:

712. щорічні основна і додаткова відпустки;

713. додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

714. творча відпустка;

715. соціальні відпустки;

716. відпустка без збереження заробітної плати.

Щорічні основні та додаткові відпустки у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Деяким категоріям працівників згідно із законодавством установлюється більш тривалий строк основної щорічної відпустки (наприклад, військовослужбовцям-інвалідам, а також учасникам бойових дій і прирівняним до них особам, народним депутатам - 45 днів; керівним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам - 56 днів).

Тривалість відпусток незалежно від режимів і графіків роботи конкретних підприємств надається у календарних днях. Святкові і неробочі дні при визначенні тривалості відпустки не враховуються.

Витрати, пов'язані з оплатою щорічних основних і додаткових відпусток, а також навчальних і творчих оплачуваних відпусток, передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники. В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться з бюджетних асигнувань на їх утримання. Оплата допомоги по вагітності і пологах, а також по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку провадиться з коштів державного соціального страхування.

Для розрахунку сум відпусткових виплат працівникам використовується середня заробітна плата, що визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (зі змінами та доповненнями).

Розрахунок відпусткових (В) здійснюється за такою формулою:

З

В=-------------------- * Ккл дн

Др- СНдн- Ндн

де 3 - сумарний заробіток працівника за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період;

Др - відповідна кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду;

СНдн - кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством;

Ндн - кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні, а також кількість календарних днів перебу-вання працівника у відпустці без збереження заробітної плати або із частко-вим її збереженням;

Ккл дн - число календарних днів наданої працівнику відпустки. Оплата щорічних основної і додаткових відпусток або виплати компенсації за невикористану відпустку, відпусток, пов'язаних з навчанням без відриву від виробництва, творчих відпусток, здійснюється виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передували місяцю надання відпустки

Працівнику, який відпрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого часу або знаходився протягом року у відпустці без збереження заробітної плати, то середньоденний заробіток розраховується таким чином:

712. із числа календарних днів року, крім 10 святкових і неробочих днів, необхідно вирахувати:

713. кількість робочих днів, які працівник не працював при скороченому робочому тижні;

714. кількість календарних днів, протягом яких працівник знаходився у

відпустці без збереження заробітної плати;

712. для визначення середньоденного заробітку сумарний заробіток необхідно розділити на одержану кількість днів розрахункового періоду.

Помноживши середньомісячний заробіток на кількість календарних днів оплачуваної відпустки, що надасться, одержуємо заробіток за час відпустки.

Установлення на підприємстві скороченого робочого тижня або простій підприємства не є підставою для скорочення кількості календарних днів відпустки, гарантованої працівнику чинним законодавством. Відповідно до Закону України "Про відпустки" заробітна плата працівникам за час відпустки повинна виплачуватися не пізніше ніж за три дні до її початку. У випадку звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноваже-ний ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки надані у рахунок невідпрацьованої частини року.

Наказом Міністерства статистики України від 09.10.95 р. № 253 затверджені типові форми первинного обліку відпусток: наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. № П-6) і список про надання відпустки (ф. № П-7). Наказ (розпорядження) про надання відпустки застосовується для оформлення щорічної та інших видів відпусток, які надаються працівникам відповідно до чинного законодавства колективними договорами, контрактами, та графіками відпусток. Вищезгаданий наказ заповнюється у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, другий передасться до бухгалтерії. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки бухгалтерія робить розрахунок оплати відпусткових. Список про надання відпустки застосовується при оформленні відпустки групі працівників.

Із сум відпусткових нараховуються й утримуються податки і обов'язкові збори відповідно до Законів України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове соціальне страхування".

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку розглянутих операцій залежить від того, чи створює підприємство забезпечення виплат відпусток, а також від обраного підприємством порядку обліку витрат - із застосуванням рахунків лише класу 8, 8 і 9, чи тільки класу 9.

З метою рівномірного включення витрат на оплату відпусток до складу витрат звітного періоду підприємство повинне резервувати кошти для забезпечення майбутніх платежів. Облік руху і залишків коштів на оплату чергових відпусток працівників ведеться на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", субрахунок 471 "Забезпечення виплат відпусток". По кредиту цього субрахунку відображається нарахування забезпечення, по дебету - його використання.

При використанні рахунків 8-го і 9-го класів нарахування резерву для забезпечення оплати чергових відпусток відображається записами. Дебет 814 "Оплата відпусток"

Кредит 471 "Забезпечення виплат відпусток" з наступним перенесенням елементів витрат на відповідні витрати видів діяльності Дебет 23 "Виробництво" Дебет 91 "Загальновиробничі витрати" Дебет 92 "Адміністративні витрати" Дебет 93 "Витрати на збут" Кредит 814 "Оплата відпусток"

Нарахування заробітної плати за час відпустки за рахунок створеного забезпечення відображається записом:

Дебет 471 "Забезпечення виплат відпусток" Кредит 661 "Розрахунки із заробітної плати"

За дебетом субрахунку 471 також відображаються обов'язкові відрахування на соціальні заходи у кореспонденції з кредитом рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням" за відповідними субрахунками.

Підприємства, на яких відпустки надаються персоналу впродовж року рівномірно, можуть не створювати зазначених забезпечень. У такому випадку витрати на оплату відпусток відразу відносяться на відповідні витрати звітного періоду. Так, згідно з П(С)БО 16, витрати на оплату відпусток включаються до складу елемента "Витрати на оплату праці" операційної діяльності підприємства, а відрахування на пенсійне забезпечення і соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, що нараховуються на суми відпусткових - до складу елемента

"Відрахування на соціальні заходи".

Платежі до фонду соціального страхування від нещасних випадків - на суму, визначену відповідно до встановлених страхових тарифів залежно від класів професійного ризику виробництва:

Дебет 822 "Відрахування на соціальне страхування" Кредит 652 "За соціальним страхуванням".

Закриття субрахунку 822 відображається записом:

Дебет 23 "Виробництво"

Дебет 91 "Загальновиробничі витрати"

Дебет 92 "Адміністративні витрати"

Дебет 93 "Витрати на збут"

Кредит 822 "Відрахування на соціальне страхування"

9. 6. Облік допомоги з тимчасової непрацездатності

Допомога з тимчасової непрацездатності працівника, що виникла внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається у такому порядку:

712. перші п'ять днів непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи;

712. решта днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів Фонду соціаль-ного страхування з тимчасової втрати працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності нараховується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірах:

712. 60 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

713. 80 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які ма-ють страховий стаж від 5 до 8 років;

714. 100 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років;

715. 100 % середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх заміняє та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ве-теранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності (Дн) визначається за формулою:

Дн = ЗПд * КДн * Кзс

де ЗПд - середньоденна заробітна плата, визначена відповідно до кількості робочих (календарних) днів, грн.;

КДн - кількість днів тимчасової непрацездатності (робочих або календарних відповідно до законодавства);

Кзс - коефіцієнт, що враховує загальний трудовий стаж особи.

Порядок визначення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності і по вагітності та пологами особам, які мають постійно обчислюваний дохід, та особам, дохід яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 651 Середньоденна заробітна плата такої категорії працівників визначається діленням сумарного заробітку за 12 місяців (або за менший фактичний час сплати добровільних страхових внесків) на відповідну кількість календарних днів року (або меншого фактичного періоду).