311. "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті"

312. "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунка 61 відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати

балансу, за дебетом — погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

Аналітичний облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

Аналітичний облік довгострокових позик ведеться за позикодавцями (банками) у розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик)

Довгострокові зобов'язання відображаються у Балансі підприємства за теперішньою вартістю.

Розмір заборгованості підприємства за отриманими позиками на кінець періоду буде залежати від графіка погашення, обумовленого договором.

Залишок непогашеної позики на кінець кожного року є теперішньою вартістю наступних платежів, яка відображається у Балансі як довгострокова кредиторська заборгованість підприємства банку

Заборгованість підприємства за довгостроковими кредитами банків відображається в Балансі у складі його довгострокових зобов'язань (рядок 440 розділу III Пасиву).

Мета аудиту кредитних операцій — встановити дотримання законодавства щодо використання та погашення кредиту банку, правильність відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку. Завдання аудиту — встановити: наявність усіх документів щодо оформлення кредитів; щомісячне нарахування відсотків та правильність їх відображення за джерелами покриття; дотримання встановлених правил з оцінювання та оформлення застави при отриманні кредиту; цільове використання одержаних підприємством кредитів;

своєчасність погашення основного боргу та нарахованих відсотків; наявність непогашеної заборгованості підприємства за позиками банку; наявність та правильність оформлення всіх документів за отриманими довгостроковими кредитами; забезпеченість необхідними ресурсами, обсягами капітальних вкладень та підрядних робіт; наявність та правильність оформлення всіх документів за операціями лізингу; правильність віднесення на рахунки бухгалтерського обліку сплачених відсотків за користування кредитом (у тому числі за простроченими кредитами); обґрунтованість віднесення відсотків за користування кредитами до собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від джерела отримання кредиту, а також суми відсотків. Джерела інформації для аудиту довгострокових і поточних зобов’язань: наказ про облікову політику підприємства; первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов’язань; облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов’язань; аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю; звітність. 2. Облік і аудит довгострокових облігацій

Облігаційні позики, що випускаються великими компаніями, є одним з основних традиційних способів залучення капіталу в економічно розвинених країнах. В Україні цей спосіб ще не набув поширення. Проте можливість випуску облігацій підприємствами передбачена законодавством.

При придбанні облігацій кредитори не отримують права голосу, що дозволяє підприємству- емітенту облігацій залучити кошти і зберегти контроль

над капіталом..

Оцінка ринкової вартості облігацій ураховує ринкову ставку відсотка і відомості, що вказуються на самому цінному папері, а саме:

• номінальну вартість облігації, що звичайно дорівнює сумі, за якою вона погашається при настанні терміну погашення;

• термін погашення;

• номінальну ставку відсотка, що сплачується кредиторам протягом дії облігації через обумовлені проміжки часу;

• дати випуску облігації і сплати відсотків.

При придбанні облігації інвестор розраховує на два типи майбутніх грошових доходів:поточні виплати відсотків і одноразове погашення боргу.

Ринкова реальна вартість облігації - це дисконтована за ринковою ставкою вартість цих розподілених у часі майбутніх грошових надходжень.

Відображення облігаційної позики в обліку здійснюється за поточною (теперішньою) ринковою вартістю і тому залежить від співвідношення номінальної і ринкової ставок відсотка. Якщо номінальна ставка відсотка нижча від ринкової, то номінальна вартість облігації перевищує поточну. Тому, щоб урівняти дохід від облігації з доходом за ринковою ставкою, остання продасться зі знижкою. Якщо ж номінальна ставка відсотка перевищує ринкову, то номінальна вартість облігації менша поточної і реалізується з премією.

Заборгованість за облігаціями, а також непогашені знижки і премії відображаються в Балансі як довгострокові зобов'язання.

Облік довгострокових облігацій ведеться на рахунку 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями", який призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" має такі субрахунки

• "Зобов'язання за облігаціями"

• "Премія за випущеними облігаціями"

• "Дисконт за випущеними облігаціями".

За кредитом субрахунка 521 "Зобов'язання за облігаціями" ведеться облік боргових зобов'язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом - погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунка 522 "Премія за випущеними облігаціями" відображається нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом - погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунка 523 "Дисконт за випущеними облігаціями" ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом - списання нарахованих сум.

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.