Цілі викладача при проведенні тесту:

1) підготувати тих, хто навчається, до того, що засвоєні ними нові знання і уміння відповідають вимогам, що пред'являються;

2) одержати інформацію про те, засвоєні чи ні кожним слухачем знання, вказані в освітній меті; чи навчилися вони видам діяльності, вказаним в розвиваючій меті.

Саме тест дає відомості викладачу про те, що засвоєно і що не засвоєне тими, хто навчається. І, нарешті, багато педагогів вважають тест універсальним і в той же час швидким способом контролю за якістю знань.

Розрізняють дві групи тестів:

а) розумової обдарованості (інтелекту);

б) тести навчальної успішності (спеціально підготовлених завдань для виявлення знань тих, хто навчаються, що потребують коротких відповідей). До них відносять тести з одиничним вибором, тести з множинним вибором, альтернативним та упорядкованим вибором. Найбільш ґрунтовнішими, на наш погляд, є тести в яких необхідно не тільки обрати правильну відповідь, а пояснити свій вибір, оскільки дані тести сприяють не механічному наданню відповіді, а розмірковуванню, аналізу вивченого матеріалу.

У педагогічній літературі тестові завдання, що потребують конструювання відповідей, поділяють на наступні групи:

а) завдання у вигляді питальних або стверджувальних речень, зміст яких вимагає від того, хто навчається, короткої й точної відповіді;

б) завдання, в яких ті, хто навчаються, повинні заповнити пропуски.

За дидактичним призначенням тести з конструйованими відповідями класифікують так:

а) тести на доповнення;

б) тести на використання аналогії;

в) тести на зміну елементів відповіді [12, с. 138].*

В практику навчання поступово входять методи машинного тестового контролю за якістю засвоєння знань. Програми складаються, як правило, по методиці контрольних програмованих вправах. Відповіді набираються цифрами, літерами або у вигляді формул. Машина забезпечує високий рівень контролю, але не може врахувати психологічних особливостей учнів.

Тестова і машинна перевірка має такі переваги:

а) скорочує час на перевірку;

б) ставить до всіх хто, навчається, в однакові умови;

в) усуває ефекти суб’єктивізму;

г) сприяє дотриманню єдності вимог до оцінки знань;

д) об’єктивність оцінки не настроює того, хто навчається, проти педагога, а настроює на подолання прогалин у знаннях;

______________________

* Фіцула М. М. Педагогіка: [навч. посібник для студентів вищих пед. закладів освіти] /Фіцула М. М. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997.

е) виключає випадковість в оцінці знань;

ж) стимулює до самооцінки знань;

з) дозволяє статистичну обробку одержаних результатів.

Недоліки цього виду перевірки:

а) можна виявити знання фактів, але не роздуми, здібності;

б) заохочується механічне запам’ятовування, а не роздуми;

в) вимагає багато часу для складання програм перевірки;

г) унеможливлює перевірку глибини, повноти, міцності знань, тощо.

Тобто, тестовий контроль знань (безмашинний або машинний) необхідно використовувати як періодичний контроль знань. Для виявлення таких показників як: міцність, оперативність, повнота, глибина, гнучкість, конкретність та узагальненість, систематичність та системність знань ефективно використовувати контрольну роботу з завданнями різного рівня складності, фронтальне опитування тощо.