3.8. Методика іноземних мов і інші науки

Л інгвокультурологія

- наука, яка вивчає мову як феномен культури, який відображає особливу національну ментальність.

С оціолінгвістика

- наука про причинні зв'язки мови і мовлення, функціонування мови в різних соціальних і професійних сферах її використання, а також зв'язок мовлення і екстралінгвістичних факторів,характерних для носіїв мови.

		С оціолінгвістика – наука про причинні зв’язки мови і мовлення.		В МНІМ використовуються дані про функціональне навантаження мови в різних соціальних і професійних сфер його використання, що слугує основою для вибору об’єкту вивчення, а також екстралінгвістичні фактори, які характерні для носіїв мови.
		М атематична лінгвістика – галузь лінгвістики, яка вивчає використання математичних методів в процесі навчання мови і мовлення.		Дані математичної лінгвістики використовуються в процесі проведення експериментів у МНІМ.
		І нформатика – галузь науки, яка визначає структуру властивостей загальної інформатики, закономірності її створення, переробки, передачі і використання в різних сферах діяльності людини.		Дані інформатики дозволяють визначити кількість даних в повідомленнях, функціональне навантаження того чи іншого мовного матеріалу в тому чи іншому виді мовленнєвої діяльності і виявити причини втрати інформації при мовленнєвому спілкуванні.

ТЕМА 3

ПІДХОДИ, МЕТОДИ І ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ЯК БАЗОВІ КАТЕГОРІЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Питання для висвітлення

1. Основні базові категорії методики навчання іноземних мов.

1. Підхід до навчання іноземних мов як методична проблема.

2. Методи навчання в дидактиці та методиці викладання іноземних мов.

1. Принципи навчання, комплексний підхід до їх класифікації.

   1. Принципи навчання іноземної мови, їх класифікація.

   2. Методичні принципи навчання іноземної мови, її зміст.

   3. Підхід до класифікації і визначення змісту методичних принципів (за змістом програми з іноземної мови і підходами окремих авторів).

2. Основні базові категорії методики викладання іноземних мов

Базові категорії – це вихідні положення методики викладання іноземних мов, вони складають зміст теоретичного розділу курсу МНІМ і визначають його лінгводидактичні основи.

Підхід – базисна категорія, методики, яка визначає стратегію навчання іноземної мови і вибір методів навчання. Підхід узагальнює точку зору та суть предмета, явища, процесу.

• Системний підхід – метод наукового підходу, в основі якого лежить розгляд об'єктів навчання як системи. За системним підходом явища аналізуються як складна єдність, а не як проста сума елементів системи. Системний підхід приходить на зміну поширеній у XVII-XVIII ст. концепції механіцизма. Методологічною основою системного підходу є діалектико-матеріалістичний принцип системності.

• Метод навчання – (грец. methodos - це дослідження, спосіб, шлях досягнення мети) – у вузькому значенні - найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – спрямування у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки, досягнення якої застосовуються і нині.

• Прийоми: найменша навчальна одиниця в діяльності вчення, це – елементарний методичний поступок, який спрямований на вирішення конкретної задачі вчителя на певному етапі навчання. Прийом є складовою частиною метода навчання ( порівняння, співставлення, спостереження).

• Способи: група прийомів, які спрямовані на вирішення навчальних задач для засвоєння, закріплення, контролю навчання; одна із психологічних операцій здійснення навчальної дії учнями; складовою частина змісту «метода навчання».

• Мета навчання – ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель і учні. Процес навчання іноземної мови передбачає чотири основні групи взаємопов'язаних цілей:

• практична – розвиток певного рівня іншомовної комунікативної компетенції;

• освітня – озброєння учнів філологічними знаннями, спеціальними й загально навчальними вміннями, навичками;

• розвивальна – розвиток здібностей та психічних процесів, пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, творчих здібностей у різних видах діяльності);

• виховна – формування світогляду, моралі, культури тощо.

• Мовленнєві вміння – здатність здійснювати мовленнєву діяльність (говоріння, письмо, аудіювання, читання) в умовах міжкультурного іншомовного спілкування на основі здобутих знань і навичок; вміння повністю зосереджуватися на смислі висловлювання, а не на мовних засобах.

• Навичка – дія, яка досягла рівня автоматизму і характеризується цілісністю, відсутністю усвідомлення функціонують в мовленнєвій діяльності, яка виникла у мовленнєвій дії і операції. Операції доведені до рівня удосконалення – це мовленнєві навички: репродуктивна навичка - навичка добору і вживання мовного явища у говорінні і письмі, відповідно до ситуації і мети спілкування; рецептивна навичка - навичка розпізнання і розуміння мовного явища під час читання і аудіювання.

• Технологія навчання – технологія, що досліджує структуру процесу навчання, вивчає механізми пізнавальної діяльності, процедуру вибору оптимальних стратегій навчання; розроблення наукових обґрунтувань і методів запровадження до навчального процесу сучасних технічних засобів навчання, зокрема комп’ютерної техніки з метою індивідуалізації та інтенсифікації навчального процесу.

• Форми навчання – способи організації навчання, які зумовлюють часовий і організаційний режими навчання, місце його проведення, склад учнів, характер взаємодії і кореляції вчителя і учнів у процесі навчання, порядок спілкування (безпосереднє чи опосередковане) суб'єктів навчального процесу.

• Профільне навчання – спеціалізація навчання в школі, зазвичай в старшій школі, яке організується в старших класах (10-11кл.), з метою професійної орієнтації (гуманітарні класи, класи з поглибленим вивченням іноземних мов та інші).

В програмі з іноземної мови для старших класів виділяють рівні:

• Стандартний рівень;

• Рівень академічний;

• Рівень профільний.