1. Для фондів, які мають важливе загальнодержавне значення, зако­нодавством встановлюються обов 'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до складу доходів фондів. Наприклад, до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Державного фонду охорони навколишньо­го природного середовища;

2. Обов'язкові внески певними категоріями юридичних і фізичних осіб коштів до фондів на визначених умовах їх використання. Прикладом є страхові внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування;

3. Виплати коштів Державного бюджету до фондів з метою фінансування певних програм, або цільові бюджетні виплати. Так, до фондів, які одержують кошти з Державного бюджету України, належать Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань та ін.

4. Доходи, що надходять до фондів від розміщення тимчасово віль­них коштів у комерційних банках, якщо вони мають вільні грошові кошти й використовують їх як депозити в банках;

5. Надходження у вигляді дивідендів і процентів, нарахованих на цінні папери та корпоративні права, придбані в попередні періоди. Прав­ління фонду має проводити активну інвестиційну політику з метою збіль­шення доходів, а також участі в корпоративному управлінні.

6. Доходи від продажу й перепродажу цінних паперів і корпоративних прав у процесі формування та використання інвестиційного портфеля фонду;

7. Надходження як погашення позик, які надавалися фондом юриди­чним і фізичним особам у попередні періоди. Погашення позик зарахову­ється як надходження доходної частини фонду в поточному періоді.

8. З метою фінансування видатків фонду за нестачі коштів, форму­вання раціональної структури інвестиційного портфеля, впровадження но­вих технологій тощо, фонди можуть брати кредити та позики.

9. З мстою сприяння діяльності фонду в реалізації накреслених про­грам можуть здійснюватися добровільні й благодійні грошові внески юри­дичних і фізичних осіб.

10. Прибутки від комерційної діяльності, яку здійснюють фонди як юридичні особи.

11. Надходження за рахунок фінансових санкцій, які згідно із законо­давством застосовуються до осіб, що порушують умови здійснення обов'язкових зборів і платежів.

Фонди формують свої доходи за рахунок джерел, передбачених зако­нодавством. Не всі фонди мають можливість залучати фінансові ресурси у вигляді обов'язкових платежів юридичних і фізичних осіб, і не кожен з них передбачає проведення інвестиційної діяльності й операцій із цінними па­перами. Не завжди є можливості використовувати вільні кошти як депози­ти, а також мобілізувати доходи шляхом одержання позик.

Використовуються фінансові ресурси фондів відповідно до цільового призначення згідно з вимогами, які регламентують порядок створення й здійснення діяльності фонду.

10.4. Державні фонди в Україні, види, розміри та методика нарахування внесків до них

Державне соціальне страхування відіграє важливу роль у розвитку су­спільства. З метою фінансового забезпечення соціального захисту насе­лення в Україні створені такі державні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на ви­падок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Перед­бачається створити фонд медичного страхування.

Пенсійний фонд України як самостійна фінансова структура був створений у 1991 році для виконання Закону України «Про пенсійне за­безпечення». Він сформований задля забезпечення пенсійного страху­вання. До основних завдань Пенсійного фонду належать: забезпечення виплат пенсій громадянам України, які мають право на її одержання, збір та акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення та ви­плати допомоги; фінансування загальнодержавного й регіональних про­грам соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій на­селення; організація виплат пенсій громадянам, які виїхали за межі України.

Фонд має право займатися комерційною діяльністю, пов'язаною з ін­вестуванням в цінні папери та депозити комерційних банків. Йому дозво­ляється брати участь у заснуванні підприємств і вкладенні фінансових ресурсів до їх капіталів. Фонд може проводити грошово-рсчоні лотереї та здійснювати благодійні заходи.

Доходи Пенсійного фонду формуються за рахунок двох основних джерел: обов'язкових внесків підприємств, установ і громадян, коштів державного бюджету. Частина коштів надходить за рахунок капіталізації (вклади в комерційні структури) тимчасово вільних коштів. Крім того, Фонд мобілізує добровільні внески юридичних осіб, доходи від фінансових санкцій. За потреби він може брати кредити банків.

Переважна частина доходів фонду — це власні доходи, становлять близько 90% усіх надходжень. У структурі власних надходжень більше 80% складають обов'язкові внески суб'єктів підприємницької діяльнос­ті — встановлені законодавством України відрахування підприємств, бю­джетних та громадських установ до Пенсійного фонду. їх розмір залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачується працівникам. На сьогод­ні такі внески підприємств визначені в розмірі 32% доходу оплати праці. Сюди належать також кошти, що надходять до фонду від платників єдино­го сільськогосподарського податку.

Розмір страхових платежів громадян залежить від розміру заробітної плати та інших доходів: 2%, якщо дохід перевищує 150 грн на місяць, 1% менше 150 грн.

До переданих доходів фонду належать кошти, що передаються з дер­жавного та місцевого бюджетів, а також із державних цільових фондів. До них, зокрема, належать цільові надходження державного бюджету на ви­плату пенсій військовослужбовцям, працівникам органів Міністерства внутрішніх справ України, інвалідам з дитинства. Фонд Чорнобиля пере­раховує частину своїх доходів задля забезпечення пенсійних виплат гро­мадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перера­хування з місцевих бюджетів використовуються для фінансування виплат допомоги по догляду за дитиною.

Грошові кошти Пенсійного фонду України використовуються на фі­нансування таких заходів:

• виплата соціальних і трудових пенсій — за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника; за вислугу років та ін.;

• виплата допомоги по догляду за дитиною та щомісячна допомога на кожну дитину при досягненні нею віку, встановленого чинним законодавством;

• підвищення пенсій у зв'язку зі змінами індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

• реалізація державних, регіональних й обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій насе­лення;

фондом;

• організація та проведення масово-роз 'яснювальноїроботи.

За наявності профіциту бюджету Пенсійного фонду, сума коштів, що перевищує видатки, може використовуватися на погашення зобов'язань фонду, що мали місце в минулому; фінансування інвестиційної діяльності фонду; збільшення розміру пенсійних виплат і допомоги; на придбання державних пакетів акцій.

У випадку дефіциту бюджету Пенсійного фонду, його фінансування здійснюється за рахунок впровадження нових форм надходжень, викорис­тання кредитів, здійснення ефективного управління заборгованості фонду юридичних та фізичних осіб. Особливо важливим є впорядкування видат­ків за рахунок скорочення витрат на обслуговування операцій, зменшення необгрунтованих пільг пенсіонерам, оптимізація надбавок.

Управління фондом здійснює спеціальний орган — Пенсійний фонд України.

Фонд загальнообов 'язкового соціального страхування на випадок без­робіття створений для здійснення страхування на випадок втрати місця роботи, акумуляції страхових внесків, та контролю за використанням кош­тів для надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, діяльність якої регулюється законодавством України про обов'язкове державне соціальне страхування, Законом Украї­ни «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціа­льне страхування на випадок безробіття».

Мета створення фонду — сприяння забезпеченню ефективної зайня­тості, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць та ін.

Джерелами формування фонду є:

• кошти державного й місцевого бюджетів;

• обов'язкові внески підприємств, установ та організацій усіх форм власності незалежно від виду діяльності;

• обов'язкові внески фізичних осіб — суб'єктів підприємницької ді­яльності;

• обов'язкові збори з фізичних осіб, що працюють на умовах конт­ракту;

• добровільні внески громадян, громадських організацій, іноземних фірм та інші надходження;

• кошти служби зайнятості за надання послуг підприємницьким структурам;

• цільові фінансові відрахування підприємств у випадках відмови прийняття на роботу та у випадках порушення строків інформу­вання служби зайнятості про звільнення робітників.

На державному рівні основними напрямками використання фонду є:

• розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивіль­нюваних працівників;

• проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці й зайнятості населення;

• надання допомоги державним і місцевим центрам зайнятості;

• відшкодування Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із достроко­вим виходом на пенсію осіб відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та ін.

На місцевому рівні основними напрямками використання фонду є: професійна орієнтація населення, професійне навчання безробітних, спри­яння їх працевлаштуванню; виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю; надання безпроцентної позики безробітним для здійснення підприємницької діяльності; організація додаткових робочих місць та ін.

Контроль за правильним нарахуванням і переказом підприємствами збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття здійс­нюється органами державної служби зайнятості.

Кошти, які надходять до фонду зайнятості населення, повинні спря­мовуватися у повному обсязі на соціальний захист населення від безробіт­тя та оподаткуванню не підлягають.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є самостій­ною некомерційною самоврядною організацією.

Фонд створений задля забезпечення надходження та акумуляції збору на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені законом.

Джерелами формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виступають:

• страхові внески роботодавців у розмірі 2,5% до фонду заробітної плати;

• страхові платежі найманих працівників у розмірі 0,25-0,5% із за­робітної плати та інших доходів (для осіб, що одержують зарплату до 150 грн 0,25%; для тих, хто мгє зарплату більше 150 грн —

0,5%);

• асигнування із Державного бюджету України;

• благодійні внески підприємств, установ, організаційні та фізичних осіб;

• прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду на де­позитному рахунку;

• нарахування пені у випадках несплати страхових внесків у встано­влений строк, штрафів та інших фінансових санкцій застосованих до страхувальників та посадових осіб.

У формі фінансових санкцій фонд може одержувати такі кошти: за порушення строків реєстрації страхувальника або несвоєчасну сплату страхових внесків накладається штраф в розмірі 50% суми належних внес­ків із дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися, за порушення порядку витрачання страхових коштів установлений штраф у розмірі 50% належної до сплати суми внесків; на суму недоїмки нараховується пеня, виходячи з 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати.

При цьому слід звернути увагу на те, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються до фонду в безспірному порядку.

Основними напрямками використання Фонду соціального страху­вання є:

• виплати допомог за тимчасовою непрацездатністю, у зв'язку з ва­гітністю і пологами, при народженні дитини, по догляду за дити­ною до досягнення нею трирічного віку, на поховання (близько 70% витрат);

• витрати на санаторно-курортне лікування і відпочинок (близько 25% витрат);

• повне або часткове фінансування дитячих та студентських таборів та позашкільного обслуговування учнів;

• витрати на забезпечення поточної діяльності фонду й утримання органів управління (близько 4% витрат);

• інші витрати.

Кошти фонду можуть витрачатися страхувальниками лише згідно з їхнім цільовим призначенням у встановленому порядку. Витрати за раху­нок внесків сплачуються страхувальником із його каси або через його по­точний рахунок в установах банку.

Контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків та інших платежів, а також правильністю витрат коштів здійснюють страхо­вики, профспілкові комітети, органи Фонду.

Близьким за сутністю до цього Фонду є Фонд соиального страхуван­ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Фонд створений з метою проведення профілактичний заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм заподіяною матеріальної та мо­ральної шкоди.

Фонд проводить збір та акумуляцію страхових внесків, має автономну незалежну систему фінансування. Джерелами доходів Фонду є: внески ро­ботодавців у розмірі 0,2-13,8 % від обсягу продажу чи фонду оплати праці відповідно до рівня професійного ризику; штрафні санкції за порушення законодавства з безпеки праці; доходи від розміщення тимчасово вільних коштів; благодійних внесків та інших надходжень, отримання яких не су­перечить законодавству.

Основними напрямками використання коштів Фонду є:

• відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їхній сімей шляхом здійснення соціальних виплат;

• відновлення здоров'я та працездатності потерпілим від нещасних випадків;

• проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві;

• створення резервів коштів Фонду для забезпечення його стабіль­ного функціонування.

Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організа­ція — Фонд соціального страхування від нещасних випадків, на виробниц­тві та професійних захворювань який діє під контролем держави, предста­вників застрахованих осіб і роботодавців.

Склад тимчасових фондів цільового призначення досить мобільний. У різні роки до їх складу в Україні належали Фонд розвитку паливно- енергетичного комплексу, Фонд розвитку промисловості, Фонд конверсії, Фонд охорони праці, Фонд соціального захисту інвалідів та ін.

Особливе місце в системі фондів цільового призначення посідає Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катаст­рофи та соціального захисту населення. Фонд Чорнобиля можна розгляда­ти як тимчасовий, тому що він призначений для ліквідації наслідків аварії. З іншого боку, цей процес триватиме досить довго, внаслідок чого видатки Фонду мають ознаки постійних. З 1999 р. формування Фонду скасовано, а його видатки передані до бюджету

.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення фондів цільового призначення та назвіть прин­ципи їх формування.

2. Наведіть класифікацію державних цільових фондів.

3. У чому полягає специфіка постійних (тимчасових) фондів?

4. Назвіть основні джерела фінансування державних цільових фон­дів.

5. Мета та завдання створення Пенсійного фонду України.

6. На фінансування яких заходів спрямовані кошти Пенсійного фон­ду України?

7. Назвіть джерела формування фондів місцевого самоврядування.

8. З якою метою створений Фонд загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття та які джерела його формування?

9. Які джерела формування та напрямки використання цільових фон­дів: соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

10. Прокоментуйте значення державних цільових фондів для фінансо­вої системи України.

Тести

1. Назвіть, які цільові фонди належать до соціальних:

а) Пенсійний фонд;

б) Державний дорожній фонд України;

в) Фонд Чорнобиля;

г) Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (та інші);

д) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. Методами мобілізації коштів до цільових фондів є:

а) спеціальні податки і збори;

б) кошти державного бюджету і кредит;

в) міжнародні фінансові інвестиції;

г) правильні відповіді а) б);

д) немає правильної відповіді.

3. За критерієм відносин із державним бюджетом державні цільові фон­ди поділяються на:

а) постійні та тимчасові;

б) бюджетні і позабюджетні;

в) правильно а) і б);

г) немає правильної відповіді.

4. Позабюджетні фонди — це:

а) фінансові ресурси, які знаходяться у Державному бюджеті;

б) фінансові ресурси, які знаходяться в місцевих бюджетах;

в) фінансові ресурси, які не входять до складу Державного бюджету.

г) правильної відповіді немає.

5. Основними джерелами фінансування Пенсійного фонду Україні є:

а) обов'язкові відрахування юридичних і фізичних осіб до складу до­ходів фондів;

б) обов'язкові внески певними категоріями юридичних і фізичних осіб коштів до фондів на визначених умовах їх використання;

в) доходи, що надходять у фонди від розміщення тимчасово вільних коштів у комерційних банках;

г) немає правильної відповіді.

6. Грошові кошти Пенсійного фонду України використовуються на фі­нансування таких заходів:

а) виплата соціальних і трудових пенсій — за віком, за інвалідністю, при втраті годувальника; за вислугу років та ін.;

б) виплата допомоги по догляду за дитиною та щомісячна допомога на кожну дитину при досягненні нею віку, встановленого чинним зако­нодавством;

в) відновлення здоров'я та працездатності потерпілим від нещасних випадків;

г) проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадком на виробництві;

д) немає правильної відповіді.

7. На державному рівні основними напрямками використання фонду за­гальнообов'язкового соціального страхування є:

а) розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільню­ваних працівників;

б) проведення наукових досліджень з проблем рівноваги ринку праці й зайнятості населення;

в) підвищення пенсій у зв'язку зі змінами індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

г) всі відповіді правильні;

д) немає правильної відповіді.

8. Фонди місцевого призначення створюються на основі:

а) рішення місцевих органів влади;

б) постанов Кабінету міністрів України;

в) указів Президента України;

г) законів України;

д) немає правильної відповіді.

9. За методами створення страхові фонди можуть бути:

а) добровільними;

б) матеріальними;

в) обов'язковими;

г) грошовими.

10. Страхові фонди створюються:

а) на підприємствах;

б) при Кабінеті Міністрів;

в) в Міністерстві;

г) при місцевих органах самоврядування.

11. Позабюджетні фонди — це:

а) фінансові ресурси, які знаходяться у Державному бюджеті;

б) фінансові ресурси, які знаходяться в місцевих бюджетах;

в) фінансові ресурси, які не входять до складу Державного бюджету.

г) немає правильної відповіді.

Узагальнення підходів до трактування категорії «державні цільові фонди»

Автор	Визначення
В. І. Оспіщев, Л. І. Ланкова, 0. П. Близнюк та ін.	Державні цільові фонди як фінансова категорія — це фо­нди фінансових ресурсів, створені державою для задово­лення соціальних та економічних лроблем населення на розширене виробництво, розвитку науково-технічного потенціалу держави тощо1
Б. А. Карпінський, О. В. Герасименко	Позабюджетні державні фонди — це фонди фінансових ресурсів, що утворюються на державному і місцевому рівнях за рахунок обов'язкових швтежів підприємств та організацій незалежно від форм їх власності та господа­рювання, обсяги яких, переважно належать до собіварто­сті виробленої продукції, виконаних робіт і наданих пос­луг 2
В. Д. Базилевич, Л. О. Баластрик	Державні цільові фонди — це форма перерозподілу і ви­користання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб із визначенням дже­рел, які мають цільові призначення1
О. Д. Василик, К. В. Павлюк	Державні цільові фонди — це фонди, які створені відпо­відно до законодавства України і формуються за рахунок визначених ним внесків юридичних і фізичних осіб2
А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк	Фонди державні цільові — фонди, створені відповідно до законодавства України і сформовані за рахунок визначе­них цим законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних та фізичних осіб3

Література

1. Гнибіденко І. Пенсійна реформа в Україні: стан, проблеми, перспективи / І. Гнибіденко // Економіка України. — 2007. — № 4. — С. 4-12.

2. Мельніков С. А. Розвиток системи пенсійного страхування України в кон­тексті інформаційної економіки / С. А. Мельніков // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 5. — С. 231-238.

3. Колосок А. М. Соціальне страхування в контексті становлення соціального діалогу / А. М. Колосок // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — №3, —С. 129-136.

4. Столяров В. Ф. Економічний аналіз соціального страхування / В. Ф. Сто- ляров, Л. І. Васечко // Фінанси України. — 2007. — № 2. — С. 31-44.

5. Момотюк JI. Є. Роль недержавних пенсійних фондів у системі пенсійного забезпечення // Фінанси України. — 2006. — № 5. — С. 71-78.

6. Пенсійне та соціальне страхування: консультації, роз'яснення спеціалістів міні­стерств та відомств, нормат. база, форми звітності Авер'янова Є., Артем'єва Л., Бударіна Л., / А. Бабак (голов.ред.) — Д.: Баланс-Клуб, 2008. — 176 с.

7. Конопліна Ю. С. Соціальне страхування: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл., які навч. за освітньо-проф. програмою бакалавра з напряму підготов­ки «Фінанси і кредит». — С.: Університетська книга, 2008. — 224 с.

8. Григораш Г. В. Системи соціального страхування зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Г. В. Григораш, Т. Ф. Григораш,

   2. Я. Олійник, І. Т. Субачов / Дніпропетровська держ. фінансова акаде­мія. — К: Центр учбової літератури, 2008. — 144 с.

9. Боднарук М. /. Соціальне страхування в Україні: правові аспекти станов­лення та розвитку / М. І. Боднарук. — Ч.: Рута, 2002. — 247 с.

10. Юрій С. І. Соціальне страхування: Підруч. для студ. вищих навч. закладів. /

100. І. Юрій, М. П. Шаварина, Н. В. Шаманська — К.: Кондор, 2004. — 464 с.