Екологічна експертиза

Незалежна і об'єктивна екологічна експертиза є ефективним механізмом держави і суспільства для створення нормальних умов функціонування екосистем і біосфери загалом та гарантує їх екологічну безпеку.

Екологічна експертиза – це науково-практична діяльність спеціально уповноважених державних органів, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроекних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, дія яких впливає на стан довкілля та здоров'я людей.

Екологічну експертизу проводять з метою: підготовки висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності того чи іншого об’єкта господарювання нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища; раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Екологічна експертиза має сприяти запобіганню появі нових, обмеженню та ліквідації виявлених негативних джерел впливу на довкілля та здоров'я людей, а також дає змогу оцінити ступінь екологічної безпеки господарської та екологічної діяльності на окремих територіях чи об’єктах [9].

Основними завданнями екологічної експертизи є – визначення ступеня екологічного ризику й безпеки суб’єкта господарської діяльності; встановлення відповідності функціонування цього суб`єкта екологічному законодавству; оцінка впливу різних об’єктів людської діяльності на довкілля і здоров'я людей; оцінка стану ресурсів та можливих негативних наслідків; оцінка природоохоронних заходів; підготовка обґрунтованих висновків.

Основними принципами екологічної експертизи є:

• гарантування безпечного довкілля;

• збалансованість екологічних, медико-біологічних та соціальних інтересів;

• наукова обґрунтованість і незалежність, об’єктивність і гласність, варіантність та превентивність;

• державне регулювання;

• доцільність реалізації об’єктів експертизи;

• законність.

Розрізняють такі форми екологічної експертизи: державну, громадську, спеціальну і додаткову. Додаткову незалежну екологічну експертизу проводять за ініціативою зацікавлених організацій і осіб, а також за рішенням центральних та місцевих органів влади. Державно-екологічну експертизу об’єктів загальнодержавного і міжобласного значення проводить управління екологічної експертизи Мінекоресурсів України, об’єктів місцевого значення – відділи екологічної експертизи обласних управлінь екологічної безпеки. Для врахування громадської думки щодо реалізації запланованої проектом господарської діяльності проводять громадську екологічну експертизу. Її здійснюють з ініціативи громадських організацій на добровільних засадах екологоекспертні формування із представників громадськості, преси та незалежних фахівців.

Екологічній експертизі підлягають усі види інвестиційних програм, проектів, схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво і реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів і технологій.

Законом “Про екологічну експертизу”, прийнятим Верховною Радою України в 1995 році, передбачено державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи, статус експерта, обов’язки замовників експертизи, порядок проведення експертизи, її фінансування, відповідальність за порушення та міжнародне співробітництво.

До підготовки висновків державної екологічної експертизи залучають спеціалізовані науково-дослідні, навчальні і проектні інститути, окремих висококваліфікованих спеціалістів та експертів міжнародних організацій. При цьому одночасно враховується думка громадськості шляхом залучення громадських організацій та окремих громадян до підготовки висновків експертизи. Висновки громадської експертизи направляють в органи, що здійснюють державну екологічну експертизу, центральні і місцеві органи влади, замовнику проекту та висвітлюють у засобах масової інформації.