- •Передмова
- •Та проектування сапр та підвищення їх ефективності вступ. Коротка історична довідка
- •I. Організаційно-методичні аспекти
- •1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •1.2. Основи системного підходу
- •1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
- •1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
- •1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
- •1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності)
- •1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів
- •Дослідження розв’язуваності наукових задач
- •1.2.6. Формування задачі дослідження
- •II. Методико-технологічні аспекти
- •2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
- •2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
- •2.4. Системні дослідження та системні методи
- •2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки
- •III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі
- •3.1. Вступ. Основна мета написання
- •3.2. Основні результати
- •3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія
- •3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання
- •3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20)
- •Із розв’язання науково-технічної задачі
- •3.2.4. Впровадження результатів дослідження
- •Заключення
- •А) схема інтеграції загальної теорії систем у структурі наукових напрямків
- •Б) структурна схема загальної теорії систем
- •Післямова
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Анотація
- •The summary
Анотація
Викладені основи системно-наукового підходу до дослідження і розв’язку складної науково-технічної задачі. Виконано порівняльний аналіз наукового і інженерного підходів. Поставлена задача розв’язуваності наукової задачі. Застосовано системний підхід для визначення процесу системного проектування науково-технічної задачі та його етапів, а також для вирішення проблеми підвищення ефективності процесів та якості результатів. Обґрунтовано необхідність виділення об’єкта дослідження як основи подальшої схеми розв’язання науково-технічної задачі.
Досліджені методико-технологічні аспекти системного підходу до наукового дослідження. Представлені види моделей та принципи їх побудови, які використовуються при системному проектуванні. Показані емпірично-індуктивний та логіко-дедуктивний методи проектування.
Проведено розкриття процесу проектування на етапи та рівні з формалізованим виділенням логічної схеми проектування. Представлені результати по створенню системних моделей проектування в узагальненому, логіко-динамічному, організаційно-технологічному, методико-технологічному та техніко-методичному аспектах побудови. Вироблені методи аналітичної підтримки процесів проектування ОНТ та науково-технічних досліджень, що його супроводжують. Виконана формальна постановка задач вибору забезпечень процесу системного проектування.
Викладені основні етапи розв’язку науково-технічної задачі. Акцентовано увагу на виділенні об’єкту та предмету досліджень з визначенням необхідності оптимізації структури на множині задач. Розглянуті формалізовані структури для формування відповідних структур цілей, задач та алгоритмів. Наведено основні висновки та рекомендації до впровадження результатів досліджень.
The summary
The fundamentals of the system-scientific approach to the investigation and solution of the complicated scientific-technical problem are stated. Comparative analysis of the scientific and engineering approaches is done. The task of the scientific problem solvability is set. The system approach is applied in order to define the process of system projection of the scientific-technical problem and its stages, as well as to solve the problem of increase of the processes effectiveness and results quality. The necessity of singling out of the research object as the basis for the subsequent pattern of the scientific-technical problem solution is grounded.
Methodical and technological aspects of the system approach to the scientific research are investigated. Model types and principles of their construction used in system projection are presented. Empirical and inductive, logical and deductive methods of projection are disclosed.
Division of the projection process into stages and levels with formalized singling out of the logical projection scheme is realized. The results of system projection models creation are presented in generalized, logical and dynamical, organizational and technological, methodical and technological, technical and methodical aspects of construction. Methods of analytical support for the processes of projection of the new engineering objects and accompanying scientific-technical researches are worked out. The formal statement of the tasks of choice of system projection process supplying is carried out.
The main stages of the scientific-technical problem solution process are set out. The differentiation of the research object and subject with the defining of the necessity of structure optimization on the tasks multitude is accentuated. Formalized structures for the formation of the corresponding structures of goals, problems and algorithms are considered. The basic conclusions and recommendations as for the application of the research results are given.
ЗМІСТ
ВСТУП. Коротка історична довідка 5
I. Організаційно-методичні аспекти 7
1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення 7
1.2. Основи системного підходу 8
1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності 8
1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу 9
1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети 9
1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів 10
1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності) 10
1.2.6. Формування задачі дослідження 11
Висновки 13
II. методико-технологічні аспекти 14
2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення 14
2.2. Формування методики дослідження в системній постановці 16
2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі 16
2.4. Системні дослідження та системні методи 17
2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки 20
Висновки 22
III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі 22
3.1. Вступ. Основна мета написання 22
3.2. Основні результати 23
3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія 23
3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання 24
3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20) 24
3.2.4. Впровадження результатів дослідження 27
Висновки 29
ЗАКЛЮЧЕННЯ 29
ПІСЛЯМОВА 33
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ 34
Література 36
АНОТАЦІЯ 38
THE SUMMARY 39
Біографічна довідка
Доктор технічних наук, професор, академік МАКСН та Нью-Йоркської академії наук Тимченко Анатолій Анастасійович народився в 1940 р. в с. Радивилів Рівненської області. Середню школу закінчив в с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області в 1957 р.
Після закінчення Київського політехнічного інституту та аспірантури на кафедрі автоматики та телемеханіки в 1967 р. був направлений до Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України.
1967-1970 – робота в Інституті кібернетики НАН України
молодший науковий співробітник (1967-1969),
старший інженер (1969-1970).
Дослідження завершились підготовкою та захистом в 1970 р. кандидатської дисертації зі спеціальності 05.13.01 – Технічна кібернетика та теорія інформації на тему „Розробка та дослідження нелінійних систем керування об’єктами, що рухаються, з компенсацією впливу середовища”; наукові керівники:
чл.-кор. АН України, д.т.н., проф. О.Г. Івахненко (1912 р.н.) та
засл. діяч науки і техніки, д.т.н., проф. П.І. Чинаєв (1920-1998).
Продовження наукової діяльності в 1970-1991 рр. в відділі системних досліджень:
старший науковий співробітник (1973-1984),
завідувач лабораторією (1984-1991),
завідувач відділом (з 1991) системних інформаційних технологій відділення інформаційних технологій та систем (м. Черкаси).
В 1989 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.13.06 — Автоматизовані системи управління на тему „Наукові основи та методи управління в задачах автоматизованого проектування логіко-динамічних систем”; науковий консультант академік НАН України В.І. Скурихін.
З 1991 р. завідувач кафедри обчислювальної техніки Черкаського інженерно-технологічного інституту, з 1998 р. – декан факультету інформаційних технологій та систем, створеного на базі кафедри ОТ, завідувач кафедри комп’ютерних технологій.
Наукові основи та методи технічної кібернетики, в напрямку якої працює автор, направлені на вирішення задач, що виникають в прикладних галузях створення та використання автоматизованих систем (проектування – САПР, керування – АСУ та ін.)
Здобуті наукові результати з теорії нелінійних інваріантних систем керування (1965-1970 рр.), в теорії багатозв’язних та логіко-динамічних систем (1970-1975 рр.), в теорії та методах системного проектування (1976-1985 рр.), в методології та методах програмування життєвих циклів об’єктів нової техніки (1980-1991 рр.). Математичні моделі та методи дослідження логіко-динамічних систем реалізовані в вигляді пакетів прикладних програм („Діамод”, „Ескіз”, „Lodins”, „Фактор”, „Полюс”, „Цикл” та інші).
В період 1991-1996 рр. основні результати адаптовано до навчального процесу, створено цілий ряд методичних розробок та конспектів лекцій, видано підручник „Основи САПР та системного проектування складних об’єктів”, підручник в 2-х томах („Либідь”, 2000).
Автор (співавтор) понад 250 наукових та науково-методичних праць, серед яких 4 монографії:
Исследование структур и моделирование логико-динамических систем (1975);
Автоматизированное проектирование логико-динамических систем (1981);
Построение современных систем автоматизированного проектирования (1983);
Основы информатики системного проектирования объектов новой техники (1991).
Видано біля 20 препринтів Інституту кібернетики НАН України, 40 статей в наукових журналах та збірниках: Автоматика, Кибернетика и вычислительная техника; Системотехника, САПР и АСНИ; Автоматизация проектирования, Проблемы машиностроения и автоматизации; Проблемы управления и информатики; Вісник ЧІТІ; 10 методичних розробок, в тому числі „Системный подход к проектированию сложных систем управления” (1980). Брав участь у роботі більше 80 конференцій та семінарів, організував та провів біля 40 наукових заходів. Під його керівництвом виконано, прорекламовано та впроваджено в виробництво та навчальний процес біля 20 науково-технічних розробок: програмно-технічних (програмно-методичних) систем та комплексів, інформаційних технологій, окремих видів забезпечень автоматизованих та інформаційних систем.
За його допомогою та під його керівництвом захистилося близько 30 кандидатів та 5 докторів наук.
Створено Черкаське науково-виробниче відділення МАКНС, відділ системних інформаційних технологій ІК ім. В.М.Глушкова НАН України, працює республіканський семінар з проблем „Кібернетика”.
У 1996 р. обраний дійсним членом Нью-Йоркської академії наук, а також отримав грант DААD (Deutscher Akademischer Austauschdienst) німецької академічної служби для стажування в НТWK-FH Leipzig.
