- •Передмова
- •Та проектування сапр та підвищення їх ефективності вступ. Коротка історична довідка
- •I. Організаційно-методичні аспекти
- •1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •1.2. Основи системного підходу
- •1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
- •1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
- •1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
- •1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності)
- •1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів
- •Дослідження розв’язуваності наукових задач
- •1.2.6. Формування задачі дослідження
- •II. Методико-технологічні аспекти
- •2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
- •2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
- •2.4. Системні дослідження та системні методи
- •2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки
- •III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі
- •3.1. Вступ. Основна мета написання
- •3.2. Основні результати
- •3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія
- •3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання
- •3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20)
- •Із розв’язання науково-технічної задачі
- •3.2.4. Впровадження результатів дослідження
- •Заключення
- •А) схема інтеграції загальної теорії систем у структурі наукових напрямків
- •Б) структурна схема загальної теорії систем
- •Післямова
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Анотація
- •The summary
2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
Зміст системного підходу полягає у виробленні принципу упорядкування множин задач проектування (S) і процедур їх розв’язання (T) та розробці самої схеми, що забезпечує повну розв’язуваність задачі Si. У системному підході заслуговують на увагу два методи проектування, що випливають із практичного досвіду й інтерпретовані в область пошукових досліджень при розробці складних систем керування: емпірично-індуктивний та логіко-дедуктивний [19].
При емпірично-індуктивному методі формулюються вимоги до проектованої системи при заданій її структурній схемі (за критеріями надійності, масогабаритними показниками, енергоємністю та ін.), задаються підмножини реальних (проектованих) агрегатів. Конструктор, використовуючи свій досвід, уміння, інтуїцію, результати експериментів та експертні оцінки, створює деякий прототип необхідної системи.
Засобами дослідження в цьому випадку є перевірка розрахунків, методи синтезу окремих підсистем, макетно-апаратне відпрацювання системи. Розв’язуваність задачі Si базується на інтуїції та досвіді фахівців. Математично задача Si розглядається в межах окремих агрегованих підзадач Sir. Оцінка й вибір оптимального варіанта здійснюються, як правило, методами перебору з використанням експертних оцінок.
Індуктивний метод має мінімальну відтворюваність, оскільки основні положення його будуються на досвіді фахівця, інтуїції й умінні конструювати варіанти і приймати рішення. Доведення розв’язуваності задачі проектування апріорі не формулюється, що пояснюється відсутністю схеми проектування, побудованої на об’єктивних даних.
При
логіко-дедуктивному
методі
проектування розглядається як деякий
процес послідовної побудови проектних
рішень
,
в якому із рішення
попередньої задачі
формулюється обмеження
або початкова інформація
у процедурі розв’язання
наступного етапу.
У
дедуктивному методі кожне з проміжних
рішень
задачі
є розгалуженим деревом варіантів
відносно задач
,
що розв’язуються на наступному етапі.
2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
Розв’язання задач системного проектування (табл.1) відбувається у вигляді логічної схеми проектування (рис. 12).
Задачі системного проектування складних систем логіко-динамічного класу формують таку множину задач:
задача моделювання процесів функціонування;
задача функціональної оптимізації;
задача структурної оптимізації;
задача структурної оптимізації альтернативної системи;
задача структурного синтезу;
задача оптимального керування системою (підсистемою);
задача оптимального розвитку (адаптація) системи;
задача дослідження внутрішніх властивостей.
Сформульовані вище задачі синтезу та аналізу дають можливість у процесах системного проектування здійснювати прийняття рішень щодо пошуку окремих складових характеристик системи, що проектується.
Таблиця 1
Розв’язання задач системного проектування
Етапи
Рівні |
Мета.
Розв’язуваність задач проектування
|
Формування задач проектування
|
Методи, логічні схеми проектування
|
Засоби дослідження. Моделювання, інформаційне обслуговування
|
Розв’язання задач формування структури та компонування |
|
|
|
|
Розв’язання задач узгодження підсистем у рамках системи (ОНТ), формування загальних режимів їх взаємодії |
|
|
|
|
Розв’язання задач синтезу законів функціонування та алгоритмів управління відповідно до розробленої структури системи |
|
|
|
|
Розв’язання задач синтезу засобів управління |
|
|
|
|
Рис. 12. Логічна схема задач проектування
