- •Передмова
- •Та проектування сапр та підвищення їх ефективності вступ. Коротка історична довідка
- •I. Організаційно-методичні аспекти
- •1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •1.2. Основи системного підходу
- •1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
- •1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
- •1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
- •1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності)
- •1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів
- •Дослідження розв’язуваності наукових задач
- •1.2.6. Формування задачі дослідження
- •II. Методико-технологічні аспекти
- •2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
- •2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
- •2.4. Системні дослідження та системні методи
- •2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки
- •III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі
- •3.1. Вступ. Основна мета написання
- •3.2. Основні результати
- •3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія
- •3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання
- •3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20)
- •Із розв’язання науково-технічної задачі
- •3.2.4. Впровадження результатів дослідження
- •Заключення
- •А) схема інтеграції загальної теорії систем у структурі наукових напрямків
- •Б) структурна схема загальної теорії систем
- •Післямова
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Анотація
- •The summary
1.2. Основи системного підходу
Тема розглядається в структурі категорій:
<наука> |
- |
<виробництво>, |
<теорія> |
- |
<практика>, |
<суб’єкт> |
- |
<об’єкт>, |
<цілі> |
- |
<засоби>, |
<причини> |
- |
<наслідки>, |
<частина> |
- |
<результат>, |
<система> |
- |
<модель>, |
<процес> |
- |
<метод>, |
<ефективність> |
- |
<якість>, |
<аналіз> |
- |
<синтез>, |
<організація> |
- |
<технологія>, |
<задача> |
- |
<ціле>, |
1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
Суть системного підходу, який є методологією вирішення складних проблем, реалізується в три великі етапи:
систематизація (цілей задач, моделей, методів і т. ін.) – проведення класифікації та упорядкування підзадач (декомпозиції-композиції);
формалізація – використання формалізованого поняття “система” (<вхід> – <перетворення> – <вихід>) і проведення математичних та комп'ютерних експериментів;
цілеорієнтація – застосування методології цілеорієнтування системи (<цілі>↔<засоби>), що деталізується в більш конкретну структуру (<цілі> ↔ <задачі моделі> ↔ <методи алгоритми> ↔ <завдання технічні засоби>).
1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
Відповідно до загальносистемних підходів можна виділити узагальнені (типу алгоритмів) схеми інженерного та наукового підходів діяльності з метою їх порівняння. В центральній основі одного з них (наукового) “лежить логічний доказ”, а іншого – “виробництво” (інколи науково-дослідне) як способи перевірки вихідних гіпотез. Інші етапи цих узагальнених алгоритмів є підготовчими та заключними, які дають у цілому розв’язок сформульованої задачі у відповідь на соціальний запит (замовлення Замовника) (рис. 2).
Рис. 2. Алгоритми інженерного та наукового підходів
1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
З системної точки зору “діяльність” виконується за традиційною схемою будь-якого виробничого процесу, а саме:
<робоча сила> – <засоби праці> – <об’єкт праці> – <продукт праці>.
З цього виходить, що рішення полягає у створенні нових засобів праці та нової організації взаємодії в системі. Це положення визначається важливістю автоматизованих систем як сучасних людино-машинних систем автоматизації виробничих процесів (рис. 3).
Рис. 3. Схема процесу діяльності
