3. Грунтово-кліматичні умови

Аналіз живоплотів проводився у місті Бережани.

Рельєф місцевості підвищене горбисте плато. Клімат помірно-континентальний з м’якою зимою і теплим літом без великих амплітуд температурних коливань взимку і влітку, з достатньою кількістю опадів.

В районі переважають вологі північно - західні вітри і південно – східні вітри, які значною мірою впливають на клімат місцевості. Вологі західні та північно-західні вітри переважають в теплий період року, східні та південно-східні – в холодний період року.

Середньорічна температура повітря +6,7-8,0°С, середня температура найтеплішого місяця – липня, складає 19,2-19,5°С, середня температура найхолоднішого місяця – січня, складає 6,0 -6,1°С.

Середня кількість днів з середньодобовою температурою вище 0°С дорівнює 206.

Зима, як правило, м’яка, мають місце вторгнення теплих мас повітря, спостерігається активна циклічна діяльність, яка супроводжується підвищенням температури повітря та відлигою.

Середньорічна максимальна температура повітря +11,3-12,1°С, влітку +36 °С.

Середньорічна мінімальна температура повітря –3,5 °С, а найменша температура повітря зимою зафіксована на території Бережанського району

-32°С.

1.4 Гідрологічні умови

Територія Бережанського району водними ресурсами забезпечена. Найбільша річка району Золота липа (Середній стік 3,68м³/с з притоками Ценівка (середній стік 6 87 м³/с, Нараївка, За райський потік,. Крім того наявність великої кількості ставків водоймищ. Бережанський став площею 240га. Коефіцієнт стоку за літній паводок дорівнює0,76.Максимальні витрати спостерігаються переважно весною і можуть досягати за повінь понад 60м³/с . Значними бувають максимальні витрати води під час літніх паводків (у 1948р. біля м.Бережан у червні паводок дав 185м³/с). У верхній і середній течії ріки у зв’язку з виходами підземних вод складаються специфічні термічні умови- додатні зимові температури.З цієї причини льодовий покрив утворюється лише в дуже холодні зими. Весняний льодохід спостерігається лише в понизі, у верхів’ї та в середній течії лід тане на місці.

1.5 Живоплоти,лабіринти їх значення в озелененні

Живоплоти - неширокі лінійні, можливо високі, насадження дерев та чагарників. Їх використовують для виділення полотна дороги та розмежування смуг руху, для захисту від шуму та пилу, для обрамлення та поділу ділянок території.

Класифікація живоплотів

Типи живоплотів дуже різноманітні і визначаються морфологічними особливостями використовуваних рослин, формою, висотою, складністю влаштування, сортименту і роллю, яку вони виконують.

Морфологічні особливості.

Залежно від наявності або відсутності шпильок і колючок на гілках, пагонах, загостреного листя живоплоти ділять на колючих і м'яких.

Залежно від тривалості життя листя на вічнозелених і листопадних.

Колючі живоплоти.

Мало які живоплоти можуть порівнятися з колючими по виконанню захисних функцій.

Подаю перелік основнихрослин які використовуються для колючих загорож:ель канадська,ялина колючая, ялина звичайна, ялина сиза конічна,барбариси, амурський, звичайний, глоди-алтайський, Арнольда, даурский, звичайний,обліпиха, шипшина, магонія ін.

Вічнозелені живоплоти.

Вічнозелені живоплоти мають декоративну перевагу перед іншими, оскільки своєю зеленню вони оживляють

пейзаж круглий рік. Саме завдяки їх постійній зелені, сад взимку не вмирає, а зберігає свою живу красу. У зимовий період вічнозелені загорожі виглядають як живописні лінії і візерунки на білому полотні.Серед звичайних вічнозелених є і красивоквітучі види і ряболисті форми. Вічнозелена загорожа літом прекрасний фон для квіткових рослин, зимою добрі для снігозатримання і ослаблення зимових вітрів.

Вічнозелені рослини:ялини, ялівці, сосна гірська карликова, туя західна,лавровишні, магонія падубалиста, гостролисти, самшит, бересклет японський, бирючина блискуча, тиси і ін.

Листопадні живоплоти.

Л истопадні загорожі на відміну від вічнозелених декоративні в лисяному стані, взимку їх снігозахисна і вітрозахисна функції нижчі. Зате серед листопадних рослин є безліч красивоквітучих, ряболистих, плодових, медоносів, лікарських рослин. Є рослини з красивим забарвленням кори верби, дерен,берези. У листопадних живоплотів використовується багато видів рослин. А саме :акації,аронія чорноплідна, барбариси, бересклет, глоди, бузина, вишні,в'язи, гортензії, дерен, жимолості, верби, калина,кизильник, клени, малина і ожина, спірея калинолиста, бузок, смородина, сніжноягідник, спиреї, хеномелес, бузок і д.р.

Ліани.

Ліани- це в'юнкі і такі, що лазять рослини, що прикріпляються до опор за допомогою різних пристосувань. Тут ми розглядатимемо використання ліан для живоплотів, хоча їх застосування в ландшафтному дизайні ширше і описано докладнішим в розділі "Ліанарій". Перевага ліан в тому, що

вони займаючи вузькі, незручні для інших рослин місця здатні за короткий період часу створити на опорах щільні або ажурні загорожі. Як опори можуть застосовуватися сітки, грати, арки, тунелі, кам'яні або бетонні огорожі, підпірні стінки. Найбільш популярні рослини: виноград, Дівочий виноград, деревогубець, жимолості- американська, в'юнка, каприфоль, сиза і ін., ломиніс(клематуси), лимонник китайський, актинідія, хміль, виткі троянди і так далі

Запашні живоплоти.

Формують їх з приємно пахнучих рослин. При підборі враховують особливості аромату, його силу, здатність поширення і придатність для людей з підвищеною чутливістю, біля яких сильні запахи можуть викликати головний біль і погане самопочуття, або алергіків, біля яких запахи можуть спричиняти важчі реакції. Поширені рослини:троянди,лаванда, бузок,черемха, ялівець,рододендрони,бузок, яблуні и.д.

Формою -

живоплоти ділять на вільно зростаючі і формовані (стрижені).

Вільно зростаючі.

Живоплоти влаштовують|за наявності достатнього місця в саду. Ширіна такої загорожі може доходити до 3 метрів. Вільно зростаючі загорожі влаштовують з порід тих, що погано реагують на стрижку, рясно і красиво квітучих. Це- бобівник, вейгела, дейція, спірея, бузок або ж що мають природну компактну форму- ялівець, ялини, кипарис, туя західна, пірамідальна тополя і ін. Великою перевагою вільно зростаючих загорож є те, що вони не вимагають регулярного формуючого обрізання, легке обрізання для рясноквітучих рослин

робиться один раз в рік.

Формовані.

Формовані живоплоти мають чіткі геометричні лінії і надають ділянці або окремим його частинам оптичну завершеність або змінюють оптичне сприйняття ландшафту. Формовані загорожі роблять з тих що добре піддаються стрижці дерев і чагарників, створюючих щільну крону і багате галуження. З віком ці загорожі стають непрохідними і непроглядаються. Формовані загорожі компактні- це справжній порятунок для маленьких садових ділянок.

ПРЯМОКУТНА ФОРМА рекомендується тільки для тіневитривалих деревних порід (тис, граб). Більш світолюбні рослини при такому формуванні можуть оголятися знизу.

ТРАПЕЦІЯ з скосом не менше 10 градусів залишає досить світла і для нижньої частки і тому оптимальна майже для всіх видів рослин.

ТРИКУТНА ФОРМА з нахилом бічних сторін під кутом 60-80 градусів також є універсальною.

ОКРУГЛА ФОРМА-вимагає більшого простору і досвіду стрижки, але і більш всього відповідає природному зростанню багатьох деревних рослин.

На основі основних форм можна створювати різні фігури і композиції.

По висоті.

живоплоти підрозділяються на: бордюри (до 1,0 м), власне живоплоти (1,0-

2,0 м) і живі стіни (більше 2,0 метрів).

Бордюри.

формуються з низькорослих чагарників, що добре переносять стрижку деревно-чагарникових порід, однорічних рослин. Якості якими повинні володіти рослини для бордюрів- густі гілки, дрібне листя, повільне зростання (для багаторічних рослин). Бордюри – чудовий спосіб виділити узори в квітниках, провести межу "парадної" частки парку, створити обрамлення доріжки і лужків. Бордюри висаджують вздовж доріжок, кордонів газонів і терас (обрамленням ховається перепад рівнів між наприклад мощенням і газоном), використовують для окантовки садових елементів, для підбиття квітників (висота бордюру не повинна перевищувати висоту оздоблюваних рослин). Бордюри можуть бути вільно зростаючі (магонія падуболиста, вербняк, палиантрові троянди, спірея японська, верес, і ін.) або формовані ( самшит, бересклет японський, жимолость блискуча і ін.).

Власне живоплоти.

Формують з чагарників або невеликих дерев. Краще всього пасують тіневитривалі породи з відносно повільним зростанням, доброю розгалуженостю густим листям. Вибір рослин величезний.

Живі стіни.

С лужать не лише для декоративних цілей, в основному для захисту від вітру, шуму, пилу і сторонніх очей. Вони висаджуються частіше уздовж меж ділянки.Для живих стін використовуються більшість деревних порід, які витримують стрижку і дають після неї густе галуження.Дуже добре личать тіневитривалі породи з дрібним листям, густим розташуванням пагонів і листя, повільно зростаючі.Це- граб звичайний, ліщина, клен гостролистий, ялина, дуб кам'яний. Дуже високі живі стіни (заввишки більше 4 м можна створювати з ,

вузькокроних деревних порід, що не вимагають формування. Більш личать дерева з колоновидними, вузькопірамідальними кронами (пірамідальна тополя, тополя Болле, ялина звичайна) або вільноростучі дерева (глід, яблуня, липа).

По складності влаштування

живоплоти діляться на декілька типів.

Однорядні живоплоти.

-Влаштовують з щільногілястих чагарників, розташованих самостійно або вздовж огорож з неживих матеріалів. Рослини висаджують щільно.

Двох -трохрядні.живоплоти

зустрічаються найчастіше, оскільки цілком відповідають захисним і архітектурно-художнім вимогам. Двох- трьохрядні, живоплоти можуть робитися з різнорівневих посадок, що виглядає дуже декоративно. Висаджуються з однієї або декількох порід рослин.

Однопородні.

Влаштовують з одного виду рослин в 1, 2, 3 ряди|.

Комбіновані.

Складаються з 2-3 і більш порід, вільно зростаючі в багаторівневій посадці. Для підвищення захисної функції добре поєднувати колючі форми з неколючими. Чудово виглядають рослини що володіють контрастними кольорами, підкреслюють декоративність один одного, формовані високорослі неквітучі з неформованими низькими красивоквітучими видами, великолистні з дрібнолистими. Різні кольори і розміри листя створюють ефект гобелена, приклад гобеленова загорожа в містечку Хидкоут графства Глоустер (Великобританія). Вона складається з

червонолистих буків, строкатих самшитов, ясно-зелених грабів і темнозелених тисів. Комбіновану заг|орожу можна посадити з чагарників з різними термінами цвітіння, доповнити ліанами.

Шпалерні що природно переплітаються

є однорядними посадками з похилих стовбурів, що перехрещуються при переплетенні, поросли. Для більшої міцності вони прикріпляються до дерев'яних грат (шпалерів), які з часом можна прибрати, і піддають формувальній стрижці у вигляді вузької стінки. Краще всього підходять такі . рослини: верба, груша, глід, в'яз, крушина. Плодові дерева зростаючі на шпалерах раніше вступають в плодоношення і полегшують працю садівника.

Шпалерні що штучно переплітаються.

Для більшої міцності переплетені пагони рослин можна штучно зрощувати шляхом щеплення зближення в місцях їх стикання.Це зажадає багато праці і час, але сформує бездоганний переплетений живопліт.

П ереносні живоплоти.

Для виконання повноцінної захисної функції живоплоту потрібний певний, частенько тривалий період часу. Це актуально особливо для Уралу і Сибіру. Наші рослини пізніше інших регіонів прокидаються навесні і раніше скидають листя, частенько при дуже теплій погоді. Тому тимчасовий захист і декоративний вигляд можуть забезпечити переносні живоплоти. Їх роль можуть зіграти спеціально вирощувані для цієї мети рослини із зимового саду.

Фігурні живоплоти.

Живоплоти можна розташовувати не лише у вигляді прямих ліній, що обкреслюють певні кордони.Крім того вони можуть створювати кругове обрамлення квіткових клумб, напівкруглі ніші для лавок або садової скульптури, хвилясті або рівні поверхні, прикрашені кулями, пірамідами, конусами, зображеннями людей, тварин, посуду, автомобілів; формують букви, слова, вензелі, можуть бути виконані рівнями.За допомогою топіарного мистецтва можна втілювати найоригінальніші ідеї в різноманітних фігурних загорожах.

Живоплоти можна поєднувати з дерев'яними, металевими, кам'яними огорожами.

Цього можна досягти як у великому парку, так і в маленькому саду. Якщо прямі доріжки, прокладені через усю ділянку, обрамлення підстриженими бордюрами, посилює враження видовженості. Округлі лінії і форми створюють оптичну рівновагу з видовженим контуром.

Формовані огорожі влаштовують з дерев і чагарників, що утворюють щільну крону, густе галуження й облистіння і, які добре піддаються підстриганню (рис. 1.5). Це дає їм змогу виконувати захисну функцію. З віком вони стають непрохідними, не пропускають зайвих поглядів, створюють затишок й усамітнення в сади6і. Такі огорожі — вдале оформлення дитячих куточків і майданчиків, оскільки захищають від протягів,

затримують пил, пом'якшують міський шум. Відмінною особливістю формованих огорож є їхня компактність. Вони займають небагато місця по ширині ділянки і тому ідеальні для маленьких садів. Орієнтовні розміри формованих огорож показані в таблиці 1. 1.

Таблиця 1.1 - Конструктивні розміри формованих живоплотів

Види живоплотів	Кількість рядів	Відстань між рослинами, см		Розміри, см
		в рядах	між рядами	висота	ширина
Бордюри	1	20-30	-	до 60	30-50
	2	20-30	20-25	до 60	40-50
Живоплоти низькі	1	30-35	-	60-100	40-60
	2	35-50	30-35	60-100	60-80
Живоплоти середньої висоти	1	35-50	-	100-150	60-80
	2	40-60	35-40	100-150	80-100
	3	40-60	35-40	100-150	110-130
Живоплоти високі	1	40-60	-	150-200	80-100
	2	50-70	40-50	150-200	100-120
	3	50-70	40-50	150-200	130-160
Живі стіни	1	75-100	-	більше 200	100-130
	2	100-125	50-60	більше 200	120-150

Живоплоти, що поєднуються з дерев'яними, металевими, кам'яними огорожами. Для сучасного садового дизайну характерне велике розмаїття форм, незвичайні поєднання матеріалів і оригінальне забарвлення. Це

особливо актуально для декорування різних огорож, що нині нерідко досягають розмірів захисних стін древніх фортець. Коли використовують рослини, неживі огорожі перетворюються на живі.

Т ип огорож повинен гармонійно вписуватися в загальний стиль конкретної архітектурно-ландшафтної композиції. Наприклад, для сільського саду підходять частоколи, плоти, паркани в стилі ранчо — так звані мисливські паркани. Для приміського саду більш придатний дерев'яний паркан, або штахетник, що вже має строгіший вигляд. Чавунні огорожі, від яких віє аристократичною елегантністю, доречні у поєднанні з архітектурною розмаїтістю стародавніх і сучасних особняків, для позначення території чи парків, зон відпочинку. Вони не потребують щільного зеленого покриття. Чудовою прикрасою в даному випадку можуть бути найрізноманітніші троянди. Проте особливо популярними останнім часом є огородження з різних видів природного каменю або бетону. Ці стіни покривають рослинами так, щоб проглядалася їхня краса. З цією метою краще використовувати ліани, що здатні самостійно плестися по шорсткуватих поверхнях (плющ, витка гортензія, кампсис укорінливий, партеноцисус). їх легко декорувати зверху за допомогою рослин із полеглими гілками (кизильники, жасмин голоквітковий, бересклет Форчуна, виткі жимолості, розмарин, виткі троянди, плющ). Невисокі підпірні стіни для зміцнення схилів, терас можна перетворити у квіткові, якщо висадити спеціальний асортимент скельних рослин.

Для огорож більше підходять великі деревоподібні ліани, високі чагарники і дерева. В цьому випадку необхідно враховувати здатність огорож пропускати світло, нагріватися і віддавати тепло. Біля суцільних

бетонних, кам'яних, металевих парканів деревно-чагарникові породи слід висаджувати на відстані, достатній для їхнього нормального розвитку (не менше 1 м). Для декорування легких огорож (тину або штахетника) зручно використовувати ліани з невеликою вегетативною масою, яку ця огорожа здатна витримати. Цим вимогам щонайкраще відповідають багато ліан-однорічників (за винятком гарбузових). Крім того, для декорування дерев'яних парканів прекрасно підійдуть високі трав'янисті багаторічники й однорічники, красивоквітучі чагарники (мальви_, соняшники, люпини, дельфініуми, наперстянки, коров'яки, бузки, спіреї, чубушники).

Крім довгих огорож, якими зазвичай розмежовують ділянки садиб, застосовують невеликі, локальні, часто мобільні конструкції, що слугують огорожею невеликих ділянок або затишних куточків. До них належать: грати, ширми, трельяж, альтанки, арки, перголи, тунелі.