1.Перший рік (Друга група)

2.Другий рік

3.Третій і наступні роки

1. Весна. Після садіння вкоротіть основні й сильні бокові гілки на одну третину.

2. Весна. Укоротіть основні й бокові гілки на одну третину.

3 . Червень-липень. Обріжте бокові гілки, шоб сформувати конусоподібну форму рослин.

Пер ший рік (Третя група)

Другий і наступні роки

1. Весна. При садінні обріжте бокові гілки, шо безладно стирчать. Установіть опори.

2. Червень-липень. Обріжте бокові гілки, надаючи рослині потрібної форми. Підв'язуйте рослини в міру їх росту.

3 . Червень-липень. Обріжте бокові гілки відповідно до необхідної форми. Підв'яжіть рослини. Прищипніть основні стебла на потрібній висоті.

Рекомендується для чагарників і деяких видів дерев, що цвітуть навесні чи раннім літом на пагонах минулого року. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння:

1. обрізають відцвілі пагони до розвинутих бруньок чи молодих нижніх пагонів. Старі огорожі омолоджують, проводячи додатково обрізку старих галузей, залишаючи 1/4 - 1/5 частину довжини, щоб викликати поновлення росту.

2. Рекомендується для листопадних чагарників, що цвітуть навесні чи раннім літом на пагонах минулого року і, які дають нову поросль на рівні ґрунту. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння: обрізають відцвілі пагони до молодих бічних гілочок чи до нижніх розвинутих бруньок на кущі для стимуляції росту.

3. Рекомендується для листопадних і вічнозелених кущів, що цвітуть на пагонах поточного чи попередніх років. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння, пізньою зимою чи весною; обрізають відцвілі пагони на 2-4 бруньки вище місця торішньої обрізки.

4. Рекомендується для листопадних чагарників, що цвітуть з пізньої зими до весни на пагонах минулого року. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння: обрізають усі галузі до розвинутих бруньок чи до розвинутих пагонів, розташованих близько до ґрунту для стимуляції росту.

5. Рекомендується для листопадних чагарників, що цвітуть у середині чи наприкінці літа чи осені на пагонах поточного року. Обрізка проводиться

6. щорічно весною до рівня торішньої обрізки. У напівчагарників і сильнорослих рослин обрізають відцвілі пагони близько до землі. Рекомендується для листопадних дерев і чагарників, які характеризуються яскраво пофарбованими зимовими пагонами чи великими чи яскраво пофарбованими листами. Обрізка проводиться щорічно весною: обрізають пагони до 2-3 бруньок від землі (порослеві види близько до землі) чи до рівня торішньої обрізки. Рослини, у яких генеративні бруньки

7. закладаються на пагонах минулого року, не будуть цвісти при такий обрізці. Для компенсації втрати добре розвинутої деревини застосовують підживлення, перепрілий гній і мульчу.

8. Рекомендується для вічнозелених чагарників, що цвітуть навесні на пагонах минулого чи поточного року. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння: злегка підрівнюють пагони, що порушують симетрію, видаляють відцвілі квітконоси, якщо не передбачається одержати врожай, а також відмерлу чи ушкоджену поросль у середині весни.

9. Рекомендується для вічнозелених чагарників з непоказними квітками, що розпускаються в період із середини літа до пізньої осені на пагонах поточного чи минулого року, що мають потребу в мінімальній обрізці. Обрізка проводиться щорічно в середині чи наприкінці весни: підрівнюють чи злегка обрізають пагони, що порушують симетрію, видаляють відцвілі квітконоси, якщо не передбачається одержати врожай.

10. Рекомендується в основному для вічнозелених дерев і чагарників, що цвітуть на пагонах попереднього року навесні чи раннім літом чи на пагонах поточного року пізнім літом чи восени. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння (якщо генеративні бруньки закладаються на пагонах поточного року): обрізають відцвілі пагони, захопивши 1,5 - 2,5 см торішнього приросту.

11. Рекомендується для швидкоростучих листопадних і вічнозелених ліан, що цвітуть на пагонах поточного чи минулого року і не мають потребу в регулярній обрізці. Обрізка проводиться після цвітіння (якщо генеративні бруньки закладаються на пагонах поточного року): обрізають пагони на бажану довжину включаючи, якщо необхідно, омолоджуючу обрізку. Рекомендується для менш швидкоростучих видів, що цвітуть на пагонах поточного чи попереднього років. Обрізка проводиться щорічно після цвітіння (якщо генеративні бруньки закладаються на пагонах поточного року): обрізають бічні пагони, залишаючи 3-4 бруньки вище місця торішньої обрізки. [10]

Ремонт живоплотів. При найбільш ретельному доборі посадкового матеріалу і якісній посадці живоплоту саджанці приживаються добре і не повинні давати відходів. Практика показує, що навіть при найкращому догляді частина саджанців по певних причинам на другий і третій рік гине і

живоплоти зріджуються і вимагають підсадження. Для цього необхідно мати в розсадниках посадковий матеріал, який підходить як по видовому складу, так і за віком.

Підсадження варто робити тільки однопородними саджанцями з гарною

кореневою системою, однакового віку і розвитку. Це необхідно для того, щоб заповнити порожні місця в огорожі і домогтися повноти зелених стінок після підстригання підсаджених рослин (рис. 5.18 і рис. 5.19).

Для одержання із самого початку красивої огорожі підсадження потрібно проводити в перші два-три роки, поки огорожа низька, і в розсадниках можна придбати необхідні саджанці. Крім того, молоді огорожі легше відремонтувати і виправити в них усі недоліки. Особливо велике значення це має при створенні високих і середніх живоплотів. У таких огорожах пізно підсаджені низькі саджанці не зможуть наздогнати високі саджанці, уже сформовані стрижкою з боків.

Тому на практиці ремонту високих огорож, через відсутність запасу високих однопородних саджанців у розсадниках, допускається підсадження огорож іншими породами. При цьому підсаджують швидкоростучі породи, що самі по собі зовсім непридатні для стрижених живоплотів, наприклад, клен ясенелистий, бузина, тополя, верба й ін.

Техніка підсадження така ж, як і при самій посадці. Необхідно замінити землю, посадити саджанці і декілька разів за літо полити. Обрізку роблять на висоту зростаючої огорожі, щоб відразу закрити пробіли в ряді саджанців. Подальший догляд повинен забезпечити гарний ріст підсаджених рослин.

.Омолодження живоплотів. Багаторічні спостереження показали, що краще ростуть і не оголюються знизу огорожі, яким надали трикутну форму чи форму трапеції, однак, в основному всі огорожі продовжують формувати в прямокутній формі, тому що вони гарніше, мають строгі лінії і легше формуються і підстригаються. Недолік їх у тому, що нижні пагони таких огорож швидше підсихають і втрачають листки, унаслідок чого оголюється зелена стрижена стінка огорожі.

Крім того, у старих огорож відбувається природне відмирання нижніх бічних пагонів, огорожа втрачає свою красу і вимагає заміни. Через те, що в багатьох випадках зробити посадку нової огорожі неможливо, і, навіть при новій підсадці вона не зможе відразу замінити існуючу огорожу, доводиться робити омолодження старих огорож.

Необхідно робити омолодження огорож, що втратили свою декоративність через неправильну обрізку, коли вони стають рідкими і не дають суцільних зелених стінок, а також старих огорож, що втратили вигляд живоплоту.

У хвойних порід для омолодження не рекомендується обрізати зверху і з боків більше трьох останніх річних пагонів, тому що кількість пагонів, що дає більш стара деревина, недостатня для одержання густих зелених стінок.

Щоб створити умови для більш рясного галуження обрізаних пагонів,

ґрунт біля огорож, що піддаються омолодженню, слід добре удобрити органічними і мінеральними добривами, а також рясно поливати. Для хвойних порід органічні добрива застосовувати не слід.

Захист від шкідників та хвороб. Головною відмінною рисою захисних заходів для живоплотів, влаштованих зі сприйнятливих рослин, на відміну від групових, а тим більше від солітерних посадок, є те, що огорожі складені зі значної кількості рослин. Тому при наявності сприятливих умов для розвитку шкідників чи хвороб реальне ушкодження чи зараження всієї огорожі в короткий термін. Відсутність заходів боротьби може привести до втрати декоративності огорожі, а також до нагромадження інфекції, відкладання яєць комах-шкідників, що у наступному році здатні викликати ще більші ушкодження рослин.

По можливості, краще проводити профілактичні заходи, що попереджають розвиток шкідників і хвороб. Якщо негативний вплив шкідників чи хвороб уже стало помітним, необхідно вдатися до термінових винищувальних заходів боротьби.

Профілактичні заходи:

• дотримання карантину (увіз рослин з якої-небудь зони, особливо з-за кордону, необхідно здійснювати винятково при наявності карантинного сертифіката);

• підбір для посадки здорових рослин;

• правильна система змісту ґрунту;

• дотримання агротехнічних прийомів вирощування рослин (підживлення, полив, санітарна обрізка);

• хімічна обробка багаторічних рослин у період спокою;

• передпосівна обробка насіння для попередження розвитку хвороб і шкідників.

Механічні методи боротьби:

Механічні методи боротьби при всій їхній трудомісткості зручні і екологічні. Вони складаються:

• зі збору і знищення галлів, павутинних гнізд комах з гусеницями і лялечками,

• з вивішування ловчих відрізків галузей для короїдів з наступним їхнім знищенням після впровадження жуків,

• зі збору заселених насіннєїдами і карпофагами плодів і суплідь,

• з очищення стовбурів і скелетних пагонів від яйцекладок,

• з вивішування ловчих поясів, пасток з використанням феромонів (біологічно активних речовин),

• з витрушування крон.

Хімічні методи боротьби:

Найбільш ефективними мірами боротьби є хімічні з залученням різних фунгіцидів, інсектицидів, акарицидів. Сучасний ринок пропонує дуже велику кількість таких препаратів вітчизняного і закордонного виробництва. Їхнє застосування щорічно регламентується і вказується в списках препаратів, дозволених до застосування, у тому числі в особистих підсобних господарствах.

За впливі на організми розрізняють контактні, кишкові, системні речовини широкого спектра дії.

Як правило, на упаковках указується напрямок дії препарату і способи його використання. Відзначимо лише наступне.

Проти ґрунтових шкідників (нематода й ін.) рекомендується передпосівна обробка насіння, локальне чи суцільне внесення в ґрунт інсектицидів, що створюють фумігатну чи контактну дію.

Проти шкідників, що підгризають, (довгоносики й ін.) рекомендується передпосівна обробка насіння чи рядове внесення в ґрунт системних інсектицидів, поверхневий розкид гранульованих інсектицидів, обприскування живоплотів препаратами із сильною контактною активністю.

Проти гризучих шкідників (жуки, гусінь та ін.) застосовують інсектициди контактної і кишкової дії, для що мінуючих (гусениці молі, личинки мух) - контактного, глибинного і фумігатного; для сисних (тлі, листоблошки, трипси, клопи, горіхотворки, галові кліщі) - системного.

Проти сисних відкрито живучих (листоблошки, тлі, клопи, трипси) і скрито живучих шкідників (галиці, горіхотворки, деякі види тлі) застосовують речовини системної дії.

Проти кліщів застосовують інсектоакарициди широкого спектра дії або специфічні акарициди.

Проти хвороб застосовують фунгіциди системної, контактної дії в режимі профілактичного, лікувального і знешкоджуючого обробітку.

Найкращим часом для боротьби з шкідниками в живоплотах є весняний

період, коли відбувається масове відродження личинок (тлі, кліщі та ін.).

У міських умовах дуже обережно використовують хімічні препарати для боротьби або ж профілактики від шкідників і хвороб. Це здійснюється у випадку, коли жоден інший спосіб не є ефективним проти існуючої проблеми. У випадку застосування різного роду хімічних препаратів, які можуть мати шкідливий вплив на самопочуття та здоров’я людей або тварин, необхідно приймати ряд застережних заходів для уникнення або попередження негативних наслідків.[11]