Збережіть документ в теці своєї групи під ім'ям Фізика.

Задача 5

Електротехніка. Для системи двох обмоток відомі струм в кожній обмотці, величини індуктивності кожної з обмоток і коефіцієнта магнітного зв'язку. Необхідно визначити енергію магнітного поля при приголосному і стрічному включенні обмоток.

Хід рішення

Енергія магнітного поля визначається по формулі:

при приголосному включенні:

при стрічному включенні:

де М — взаємна індуктивність, обчислюється по формулі:

де До = 0,9 - коефіцієнт магнітного зв'язку;

L1, L2 - індуктивність кожної з обмоток.

Рішення задачі За Допомогою Excel

1. Створіть новий документ і в ньому таблицю:

13. Самостійно введіть формули для розрахунку взаємної індуктивності і енергії магнітного поля у відповідні осередки і скопіюйте їх для всіх значень.

14. Відсортуйте отриману таблицю по струму в першій обмотці.

15. Перейменуйте Лист1 в обмотки.

16. Побудуйте діаграму для діапазону A2:B7, F2:G7, вибравши вид діаграми Графік в стовпцях.

17. Збережіть документ в теці своєї групи під ім'ям Електротехніка.

Практична робота №14 Тема: Розв’язування рівнянь засобами Microsoft Excel. Робота з матрицями. Постановка задачі.

Задача. Ця задача складається з кількох завдань.

1. Побудувати графік прямої на проміжку з кроком .

2. Побудувати гіперболу, рівняння якої має вигляд , в діапазоні з кроком .

3. В діапазоні з кроком графічним методом розв’яжіть систему рівнянь:

4. В діапазонах та з кроком побудувати верхню частину еліпсоїда .

5. Знайти розв’язки рівняння .

6. Дано матриці:

,

, ,

, .

Обчислити:

1. визначник та обернену матрицю для матриці А;

2. суму матриць B+C та добуток числа 3 на матрицю B;

3. добуток матриць D і F.

Хід роботи.

Для розв’язування задач запустіть табличний процесор Microsoft Excel, використовуючи ярлик на робочому столі або ж головне меню Windows.

1. Розв’язування лінійних рівнянь. Для розв’язання цього завдання виконайте такі дії:

   1. Складіть таблицю даних. Для цього:

      • в комірку А1 введіть слово Аргумент, в комірку В1 – слово Прямая;

      • в комірку А2 введіть перше значення аргументу <0>, в комірку А3 введіть наступне значення – <0,25> (це перше значення +крок побудови, тобто 0+0,25);

      • всі наступні значення аргументу отримайте шляхом автозаповнення (останнє значення має бути 3);

      • в комірку В2 введіть рівняння прямої (це рівняння повинно бути перетвореним у формулу Excel, тобто =2*А2+1);

      • використовуючи автозаповнення, скопіюйте цю формулу в діапазон В2:В14.

   2. Побудуйте графік на проміжку . Для цього:

      • викличте Мастер диаграмм і виберіть тип діаграми График с узлами та натисніть кнопку Далее;

      • в рядку <Диапазон> введіть діапазон комірок В1:В14, а потім виберіть вкладку Ряд та в полі <Подписи оси Х> вкажіть діапазон А2:А14 та натисніть кнопку Далее;

      • виберіть вкладку Заголовки та в полі <Название диаграммы> введіть слово Прямая, в полі <Ось Х> – Аргумент, в полі <Ось У> – Значение;

      • виберіть вкладку Легенда та встановіть прапорець в полі <Добавить легенду> після чого натисніть кнопку Далее;

      • вкажіть місце розміщення діаграми (діаграма повинна міститися на цьому ж аркуші) та натисніть кнопку Готово.

   3. Перейменуйте Лист1 на Прямые.

2. Побудова графіків кривих другого порядку. Для розв’язання цього завдання перейдіть на Лист2 та перейменуйте його на Кривые, а потім виконайте дії:

   1. Складіть таблицю даних. Для цього:

      • в комірку А1 введіть слово Аргумент, в комірку В1 – слово Гипербола;

      • в комірку А2 введіть перше значення аргументу <0,1>, в комірку А3 введіть слідуюче значення – <0,6> (це перше значення +крок побудови, тобто 0,1+0,5);

      • всі наступні значення аргументу отримайте шляхом автозаповнення (останнє значення має бути 10,1);

      • в комірку В2 введіть рівняння гіперболи (це рівняння повинно бути перетвореним у формулу Excel, тобто =1/А2);

      • використовуючи автозаповнення, скопіюйте цю формулу в діапазон В2:В22.

   2. Побудуйте графік гіперболи. Для цього:

      • викличте Мастер диаграмм і виберіть тип діаграми та натисніть кнопку Далее;

      • в рядку <Диапазон> введіть діапазон комірок В1:В22, а потім виберіть вкладку Ряд та в полі <Подписи оси Х> вкажіть діапазон А2:А22 та натисніть кнопку Далее;

      • виберіть вкладку Заголовки та в полі <Название диаграммы> введіть слово Гипербола, в полі <Ось Х> – Аргумент, в полі <Ось У> – Значение;

      • виберіть вкладку Легенда та встановіть прапорець в полі <Добавить легенду> після чого натисніть кнопку Далее;

      • вкажіть місце розміщення діаграми (діаграма повинна міститися на цьому ж аркуші) та натисніть кнопку Готово.

3. Розв’язування систем рівнянь графічним методом. Для розв’язання цього завдання перейдіть на наступний аркуш та перейменуйте його на Системы_ур, а потім виконайте дії:

   1. Складіть таблицю даних. Для цього:

      • в комірку А1 введіть слово Аргумент, в комірку А2 введіть перше значення аргументу <0>, в комірку А3 введіть слідуюче значення – <0,3> (це перше значення +крок побудови, тобто 0+0,2);

      • всі наступні значення аргументу отримайте шляхом автозаповнення (останнє значення має бути 3);

      • в комірку В1 введіть слово Синус, в комірку В2 – викличте Мастер функций, виберіть вид функцій Математические, в полі Функция виберіть функцію SIN, вкажіть значення аргументу, клацнувши по комірці А2, потім натисніть ОК;

      • використовуючи автозаповнення, скопіюйте цю формулу в діапазон В2:В17;

      • в комірку С1 введіть слово Косинус, в діапазоні комірок С2:С17 аналогічно отримайте значення косинуса.

   2. Побудуйте діаграму. Для цього:

      • викличте Мастер диаграмм і виберіть тип діаграми та натисніть кнопку Далее;

      • в рядку <Диапазон> введіть діапазон комірок В1:С17, а потім виберіть вкладку Ряд та вкажіть діапазон А2:А17 та натисніть кнопку Далее;

      • введіть назву діаграми – Система, назви координатних осей та вкажіть місце розміщення діаграми (діаграма повинна міститися на цьому ж аркуші) та натисніть кнопку Готово.

4. Побудова поверхонь другого порядку. Додайте до книги новий робочий аркуш та перейменуйте його на Поверхность.

   1. Для побудови поверхні потрібно скласти таблицю змінних. Для цього:

      • значення змінної введіть в стовпець А, починаючи з комірки А2. В комірку А2 введіть перше значення <-3>, в комірку А3 введіть наступне значення – <-2,5> (це перше значення +крок побудови, тобто -3+0,5);

      • всі наступні значення отримайте шляхом автозаповнення (останнє значення має бути 3);

      • значення змінної введіть в перший рядок, починаючи з комірки В1. В цю комірку введіть перше значення <-2>, в комірку С1 введіть наступне значення – <-1,5> (це перше значення +крок побудови, тобто -2+0,5);

      • всі наступні значення отримайте шляхом автозаповнення (останнє значення має бути 2);

      • введення значень змінної . Для цього в комірку В2 введіть формулу (корінь вводиться за допомогою майстра функцій) та скопіюйте її спочатку в діапазон B2:J2, а потім в діапазон B3:J14;

   2. Побудуйте діаграму. Для цього:

      • викличте Мастер диаграмм і виберіть тип діаграми – Поверхность, вигляд – Проволочная та натисніть кнопку Далее;

      • в рядку <Диапазон> введіть діапазон комірок В2:J14, а потім виберіть вкладку Ряд, в полі <Подписи оси х> вкажіть діапазон А2:А14, в полі <Ряд> вкажіть перший запис Ряд 1 і в робочому полі <Имя> введіть y=-2. Аналогічно введіть значення всіх рядів та натисніть кнопку Далее;

      • введіть назву діаграми – Эллипсоид, назви координатних осей та вкажіть місце розміщення діаграми (діаграма повинна міститися на цьому ж аркуші) і натисніть кнопку Готово.

5. Розв’язування рівнянь з однією змінною. Додайте до книги новий робочий аркуш та перейменуйте його на Уравнение:

   1. Дане рівняння повинно мати два розв’язки. Для знаходження першого необхідно:

      • в комірку А1 введіть приблизне значення першого кореня, наприклад 3;

      • в комірку В1 введіть ліву частину рівняння, використовуючи адресу комірки А1;

      • виконайте команду Подбор параметра з меню Сервис;

      • в рядку Установить ячейку вкажіть В1, клацнувши по ній, в рядку Значение введіть 0 а в рядку Изменяя значение ячейки вкажіть А1;

      • клацніть на кнопці ОК і отримаєте результат, що відображатиметься в діалоговому вікні. Щоб зберегти отримане значення клацніть ще раз на кнопці ОК.

   2. Аналогічно знайдіть другий корінь (при цьому використовуйте комірку А2, вводячи до неї приблизне значення, наприклад -3).

6. Операції з матрицями. Додайте до книги новий робочий аркуш та перейменуйте його на Матрицы:

   1. Обчислення визначника та оберненої матриці. Для цього виконайте слідуючі операції:

      • в діапазон A1:D3 введіть матрицю (див. завдання);

      • до комірки F2 введіть Δ= (для введення символу Δ виберіть тип шрифту Symbol та натисніть англійську літеру D);

      • станьте в комірку G2 та викличте Мастер функций, виберіть вид функцій Математические, в полі Функция виберіть функцію МОПРЕД;

      • у вікні, що відкриється, в полі Массив введіть діапазон B1:D3, виділяючи його лівою кнопкою миші, потім натисніть ОК;

      • в комірку І2 введіть А-1=. Виділіть -1 і виконайте команду Формат ячеек з контекстного меню. Виберіть вкладку Шрифт, в полі Видоизменения поставте прапорець Надстрочный та натисніть ОК;

      • виділіть діапазон комірок J1:L3 та викличте Мастер функций, виберіть вид функцій Математические, в полі Функция виберіть функцію МОБР;

      • у вікні, що відкриється, в полі Массив введіть діапазон B1:D3, виділяючи його лівою кнопкою миші, потім натисніть Ctrl+Shift+Enter;

      • в комірках J1:L3 встановіть чотири знаки після коми, використовуючи команду Формат ячеек з контекстного меню.

   2. О бчислення суми матриць та добутку числа на матрицю. Для цього виконайте наступні операції:

      • в діапазони A6:D7 та A10:D11 введіть матриці (див. завдання);

      • об’єднайте комірки F8 та F9 і введіть текст В+С=;

      • станьте в комірку G8 та введіть сюди формулу =В6+В10;

      • скопіюйте формулу в комірки Н8 та І8, а потім в комірки G9, Н9 та І9;

      • об’єднайте комірки К8 та К9 і введіть текст 3*В=;

      • станьте в комірку L8 та введіть сюди формулу =3*В6 а потім скопіюйте її в комірки M8 та N8, а потім в комірки L9, M9 та N9.

   3. Обчислення добутку матриць. Для цього виконайте слідуючі операції:

Добуток матриць можна обчислити, якщо число стовпців першої матриці дорівнює числу рядків другої матриці. Отже, матриця-результат повинна бути вимірності 3×2.

• в діапазони комірок А14:Е16 та G14:І17 введіть матриці (див. завдання);

• в комірку К15 введіть текст D*F=;

• виділіть блок комірок L14:M16 та викличте Мастер функций, виберіть вид функцій Математические, в полі Функция виберіть функцію МУМНОЖ;

• у вікні, що відкриється, в полі Массив1 введіть діапазон B14:Е16, виділяючи його лівою кнопкою миші, в полі Массив2 введіть діапазон Н14:І17 потім натисніть Ctrl+Shift+Enter.

П ісля виконання всіх дій робочий аркуш Матрицы матиме такий вигляд:

Збережіть задачу в папці Практика. При збережені задайте ім’я Задача 2. Закрийте робочу книгу.

Самостійна робота

1. Самостійно виконайте наступні завдання:

1. Побудуйте графік прямої в діапазоні з кроком ;

2. Побудуйте графік гіперболи в діапазоні з кроком ;

3. Самостійно, в діапазоні з кроком , розв’яжіть систему:

;

4. В діапазонах з кроком та з кроком побудувати еліптичний параболоїд ;

5. Розв’язати рівняння ;

6. Дано матриці:

Обчислити:

• добуток матриць В*А;

• добуток матриць А*В;

• визначник матриці В*А;

• добуток матриць С*Е;

• добуток матриці С на число 2;

• суму матриць D+C;

• обернену матрицю до матриці D.

2. Перейменуйте Лист1 на Матрицы. Збережіть задачу в папці Практика. При збережені задайте ім’я Самостоятельная. Закрийте робочу книгу та вийдіть з Excel.

Практирна робота №15 Тема: Розрахунок заробітної плати.

Мета роботи: Навчитися застосовувати формули і стандартні функції Excel в бухгалтерських задачах. Отримати навики у використанні можливостей Excel при рішенні задачі розрахунку заробітної плати.

Хід роботи.

1. Запустити програму Excel.

2. В новій книзі додати 3 листи і перейменувати всі 6 листів в назву місяців за допомогою контекстного меню, клацання правою клавішею миші на ярличку листа.

3. Склеїти всі 6 робочих листів за допомогою клавіші <Shift> . Все, що тепер ми робитимемо на листі Січень, як під копірку з'явиться на всіх попередніх листах.

4. В комірку А1 написати напівжирним шрифтом Расчетно - платежная ведомость.

5. В комірку А3 написати напівжирним шрифтом Ставки подоходного налога.

6. В комірки А4:D8 ввести таблицю ставок прибуткового податку.

   Ставки подоходного налога
   17	85	10%	від суми >не обл. мин.
   85	170	15%	6,8грн+15% від суми >85грн.
   170	1 020	20%	19,55грн+20% від суми >170грн.
   1 020	1 700	30%	189,55грн+30% від суми >1020грн.
   1700		40%	393,55грн+40% від суми >1700грн.

7. Заголовок ставки прибуткового податку зробити по центру колонок А:D. Отриману таблицю обвести подвійною рамкою, стовпці відділити одинарною лінією.

8. В комірку Е2 написати напівжирним шрифтом Необлагаемый минимум і в комірку F3 ввести його: 17.

9. В комірку В9 ввести 1%, заздалегідь відформатувавши процентним форматом.

10. В комірку С9 ввести 0,5%, заздалегідь відформатувавши процентним форматом з 1 знаком після коми.

11. В комірки А10:I10 ввести заголовок таблиці і відформатувати його.

    №п /п

    Фамилия

    Начис-лено

    1% ПФ

    0,5% Фонд. безр.

    К -тво мин.

    НОБ

    ПН за месяц

    К выдаче

12. В комірках А11:I17 зробити заготовку майбутньої відомості.

    1	Иванов Т.Н.	123			1
    2	Петров С.О.	500			5
    3	Васин П.М.	300			2
    4	Котов А.А.	128			1
    5	Волков В.Д.	197			1
    6	Михеев Е.Л.	343			1
    Всего

13. В стовпці 1% ПФ (пенсійна фундація ) обчислити 1% від нарахованого. В комірку D11 записати формулу і скопіювати її в інші в цьому стовпці.

14. В стовпці 0,5% Фонд. безр.(фонд безробітних) обчислити аналогічно пункту 13.

15. Обчислити податкову базу (налогооблагаемую базу) за січень НОБ:від Начислено мінус 1%ПФ мінус 0,5% Фонд. безр мінус Необлагаемый минимум * К -тво мин. Отримати в комірку G11 і скопіювати формулу в решту комірок стовпця. Не забувайте користуватися абсолютним посиланням ( для Необлагаемого миинимума).

16. Обчислити прибутковий податок за місяць, користуючись таблицею Ставки подоходного налога:

1. якщо НОБ  17 ПН=0;

2. якщо 17 НОБ  85, то ПН=(НОБ-17)*10;

3. якщо 85НОБ170,то ПН=(НОБ-85)*15+6,8;

4. якщо 170 НОБ1020, то ПН=(НОБ-170)*20+19,55

5. якщо 1020 НОБ1700, то ПН=(НОБ-1020)*30+189,55

6. якщо попередня умова не вірна, то ПН=(НОБ-1700)*40+393,55

Складемо формулу для обчислення в комірці H11 і скопіюємо її для решти комірок стовпця. а) Виділимо H11   категорія Логические, Функція ЕСЛИ  ОК в 1 рядку діалогового вікна потрібно вказати умову, що перевіряється, в другому, що потрібно обчислити, в третьому, якщо невірно (можна обчислити або ще перевірка умови, наприклад верхньої межі). В нашому випадку:

б)в 1 рядку вводимо умову 1) -- клацнути по комірці НОБ для 1 людини G11  клацнути по комірці неоподатковуваного мін. F3, зробити посилання абсолютним.

в)в 2 рядку ввести 0

г)в 3 рядку, (якщо набрана умова в 1 рядку невірна, тобто НОБ 17, треба набирати умову 2), це вкладена умова, перевіряємо чи ,не вийшли за другу межу 85встановити курсор на початку 3 рядка натисніть кнопку ЕСЛИ в рядку формул 

д)в 1 рядку вводимо умову 2) верхню межу-- клацнути по комірку НОБ для 1 людини G11 = В4 (числа 85 в таблиці ставок), робимо абсолютне посилання.

е)в 2 рядку ввести обчислення, див. умову 2): дужка відкриваюча, клацнути по комірці НОБ для 1 людини G11 мінус клацнути по комірці неоподатковуваного мін. F3 зробити посилання абсолютним і дужка закриваюча, і (помножити на 10%) помножити клацнути по комірці С4 зробити посилання абсолютним

ж)в 3 рядку складаємо умову 3) перевіряємо, чи не вийшли за другу межу 170  встановити курсор на початку 3 рядка натисніть кнопку ЕСЛИ в рядку формул 

з)в 1 рядку вводимо умову 3) верхню межу-- клацнути по комірці НОБ для 1 людини G11 = В5 (числа 170 в таблиці ставок), робимо абсолютне посилання

и)в 2 рядку ввести як обчислити, див. 3) дужка відкриваюча, клацнути по комірці НОБ для 1 людини G11 мінус клацнути по комірці В4 (числа 85 в таблиці ставок), зробити посилання абсолютним і дужка закриваюча, і (помножити на 15%) помножити клацнути по комірці С5 зробити посилання абсолютним плюс 6,8

далі аналогічно складаємо умову 4) 5) 6) Обчислимо стовпець К выдаче мінус від Начислено мінус 1%ПФ мінус 0,5% Фонд. безр. мінус ПН за месяц.

16. Підрахувати підсумкові суми по стовпцях: Начислено, НОБ, ПН за месяц, К выдаче, використовуючи автосуму (автосуммирование).

17. Роз'єднати робочі листи: клацнути на будь-якому ярличку листа.

18. Зберегти в своєму каталозі під ім'ям ЗАРПЛАТА.

Практична робота №16 Тема: Друк відомостей в задачі «Розрахунок заробітної плати».

Мета роботи: Навчитися готувати до друку інформацію, що знаходиться на робочих листах, використовувати параметри сторінки для створення відомості для касира і зведеної відомості за рік. Навчитися створювати і виконувати макроси для автоматизації робіт по підготовці до друку.

Хід роботи.

1. Відкрити книгу «Зарплата».

2. Створити представлення листа Январь, сформувавши «Расчетно-платежную ведомость за Январь»:

• приховати рядки з 1 по 9

• вікно Предварительного просмотра  встановити альбомну орієнтацію сторінки  створити заголовок і внизу сторінки сформувати «Гл. Бухгалтер _________» і дата, використовуючи колонтитули  встановити друк сітки (Страница  вкладка Лист).

• вибрати команду Вид  Представление;

• клацнути по кнопці Добавить;

• ввести ім’я представлення Январь в діалоговому вікні, що з’явилося;

• виконати команду Отмена, щоб відобразити приховані стовпці.

3. Підготувати до друку ту частину листа, яка містить дані по всіх співробітниках, сформувавши «Сводную ведомость начисления за полгода» для кожного з 6 листів:

• Виділити комірки з даними по всіх співробітниках і Файл  Область печати  Задать

• У вікні Предварительного просмотра: встановити альбомну орієнтацію сторінки  в нижньому колонтитулі встановити номер листа (январь-1, февраль-2 і т. д.) і підпис, а у верхньому колонтитулі змінити заголовок.

• Показати викладачу.

• Прибрати область друку.

4. Навчитися застосовувати Представление листа, для чого застосувати представлення Январь, створене в п. 3:

• вибрати команду Вид  Представление;

• встановити курсор на імені представлення Январь в діалоговому вікні, що з’явилося;

• клацнути по кнопці Применить;

• перевірте результат у вікні Предварительного просмотра;

• виконати команду Отмена, щоб повернути початковий вид листа.

5. Підготуємо до друку інформацію про співробітників, необхідну касиру для виплати заробітної плати. За допомогою макросу скопіюємо необхідні дані в книгу «Ведомость для кассира» для кожного листа.

   1. Створити нову книгу з ім’ям «Ведомость для кассира», що містить 6 листів (кожний лист –назва місяця). Відкрийте перший лист Январь.

   2. Перейти в книгу «Зарплата». Відкрийте перший лист Январь. Для формування відомості для касира за Январь запишемо макрос:

• Встановіть низьку безпеку макросу: Сервис ð Макрос ðБезопасность ðпрапорець Низкая

• Виберіть команду Сервис ð Макрос ð Начать запись

• Ввести ім’я макросу Печать

• Призначити комбінацію клавіш Ctrl+Shift+ P, для чого спочатку перейти на англійську розкладку клавіатури, встановити курсор у вікно Сочетание клавиш і ввести Shift+ P. (призначати гарячі клавіші при створенні макросів необов’язково)

• Клацніть по кнопці ОК

• Почався запис макросу, тому необхідно уважно виконувати команди:

• Виділити стовпці «№ п.п», «Фамилия», «К выдаче»  Копировать;

• Перейти в книгу «Ведомость для кассира» встановити курсор в комірку А1;

• Виконати команду Вставить (якщо формули вставляються з помилкою, то виконати Специальная вставка  ЗНАЧЕНИЯ і Специальная вставка  ФОРМАТЫ);

• Додати новий стовпець «Подпись»

• Відформатувати отриманий вид таблиці

• Оскільки запис макросу на цьому повинен бути закінчений, клацніть по кнопці Остановить запись на панелі інструментів.

1. Тепер необхідно перевірити правильність роботи макросу.

• Перейти на лист Февраль в книзі «Ведомость для кассира» .

• Перейти на лист Февраль в книзі «Зарплата».

• Виконати макрос Печать, натискуючи комбінацію клавіш Ctrl + Shift + P (Якщо комбінація клавіш не призначена, то виконати Сервис  Макрос  Макросы  вибрати ім’я макросу Печать Выполнить). Упевнитися в тому, що макрос працює вірно.

1. Призначити макросу кнопку панелі інструментів:

• Включити панель інструментів Visual Basic (Вид  Панели инструментов)

• виберіть команду Вид  Панели инструментов  Настройка

• на вкладці Команды  Категория Макросы піктограму Настраиваемая кнопка, перетягніть на панель інструментів Visual Basic

• клацніть правою кнопкою миші на новій кнопці і виконайте команду Назначить макрос ð (вибрати зі списку ім’я макросу)

• також за допомогою контекстного меню вибрати значок для кнопки.

6. На решті листів виконайте макрос, користуючись кнопкою панелі інструментів. Стежте за тим, щоб книги «Ведомость для кассира» і «Зарплата» були відкриті на листах з однаковими іменами.

7. На першому листі книги «Ведомость для кассира» викличте вікно Предварительный просмотр  встановіть Книжную орієнтацію сторінки  збільшіть таблицю в звіті до 120%  зробіть центрування по горизонталі  використовуючи колонтитули, сформуйте заголовок «Ведомость за январь» крупним шрифтом і знизу поставте підпис гл. Бухгалтер і дату. Аналогічно встановіть параметри сторінки на решті листів книги.

8. Збережіть книги Зарплата і Ведомость для кассира.

Практична робота № 17 Тема: Підбір параметра і зведена відомість в задачі «Розрахунок заробітної плати». Побудова діаграм з допомогою Майстра діаграм.

Мета роботи: Навчитися знаходити значення параметра, яке задовольняє заданим умовам. Використовувати засіб Пошук рішення. Робота з Майстром Зведених таблиць і Майстром діаграм.

Хід роботи.

1. Відкрити книгу «Зарплата». Лист «Январь».

2. Підбір параметра: Скільки потрібно нарахувати Іванову в січні, щоб він отримав 130:

• Встати в цільову комірку: «К выдаче» (Іванову)

• Сервис  Подбор параметра

• В полі «Установить в ячейке» стоятиме адреса комірки, значення якої ви хочете змінити. В полі Значение ввести 130.

• Клацнути по полю «Изменяя значение» і потім по комірці з Начислено для Іванова. Кнопка ОК.

1. Слідуючи алгоритму попереднього пункту збільшити реальний заробіток на 20 в квітні всім співробітникам. Наприклад, якщо у Сидорова «К выдаче» буде 150, потрібно зробити 170.

1. Пошук рішення.

   1. Перевірте, чи встановлена Надстройка: Поиск решения, для чого виконайте Сервис Надстройки у вікні, що з'явилося, перевірте або виберіть Поиск решения ОК.

   2. Підібрати рішення, щоб підсумкова сума по безробіттю дорівнювала 20.

      1. станьте в цільову комірку (Всего по безработице)  Сервис Поиск решения  в діалоговому вікні Поиск решения адреса виділеної комірки буде поміщена в поле Установить целевую ячейку

      2. для вирішення поставленої задачі включіть перемикач Значения і введіть підсумкове значення 20

      3. натисніть кнопку Предположить і відразу в полі Изменяя ячейки з'явиться перелік комірок, зміст яких програма припускає змінити, в таблиці на екрані ці комірки будуть виділені пунктирною лінією, що біжить.

      4. В розділі Ограничения встановіть обмеження для відсотка по безробіттю, для чого натисніть кнопку Добавить у вікні Добавления ограничения Введіть адресу комірки (клацніть по комірці С9) і обмеження – не більше 1%, тобто <= 0,01 натисніть кнопку ОК

      5. Повернулося вікно Поиск решения. Встановлені обмеження будуть внесені в розділ Ограничения

      6. Натисніть кнопку Выполнитьз'явиться діалогове вікно Результаты поиска решениявключіть перемикач Сохранить найденное решение виберіть зі списку тип звіту Результаты ОК

      7. Перегляньте лист зі звітом, оцініть: які дані змінилися.

   3. Підібрати рішення, щоб підсумкова сума по відрахуванню до пенсійного фонду дорівнювала 35, обмеження на відсоток <= 0,03. Виконуйте по алгоритму, описаному в пункті 4.2.

2. Робота з майстром Зведених таблиць.

   1. Створити зведену таблицю по заробітній платі:

      1. Стати на листі Январь

• Данные  Сводная таблица

• В діалоговому вікні «Мастер сводных таблиц и диаграмм» встановіть перемикач в позицію «в нескольких диапазонах консолидации» Кнопка Далее

1. В діалоговому вікні «Мастер сводных таблиц и диаграмм» встановіть перемикач в позицію «Создать одно поле страницы» і натисніть кнопку Далее.

2. Вказати діапазони консолідації:

• Виділити діапазон: Январь!$B$10:$I$16 (не на всі стовпці - без першого стовпця і так, щоб в нього потрапили заголовок таблиці і не потрапили підсумки). Кнопка Добавить

• Перейти на лист Февраль і виділити такий же діапазон $B$10:$I$16 . Кнопка Добавить.

• І так далі всі 6 місяців. Кнопка Далее

1. В діалоговому вікні «Шаг 3 из 3»:

• натисніть кнопку Макет і в області даних перевірте Операцию – повинна бути. Сумма

• натисніть кнопку Параметры і скинути прапорець Общая сумма по строкам.

• встановити перемикач Поместить таблицу на новый лист Кнопка Готово. Створили новий лист зі зведеною таблицею.

1. Відкрити список Столбец , що розкривається, і приховати всі елементи окрім К ВЫДАЧЕ, для чого скинте прапорці на всіх прихованих стовпцях

1. Робота з Майстром діаграм.

   1. Створити кругову діаграму по зведеній таблиці.

• Встановити курсор в області зведеної таблиці і натиснути кнопку Мастер Диаграмм на панелі інструментів.

• В області побудови викликати команду контекстного меню Тип диаграммы і вибрати будь-який вид кругової діаграми.

• В області побудови викликати команду контекстного меню Формат области построения і вибрати будь-який способ заливки.

• За допомогою команди контекстного меню Параметры диаграммы розмістити легенду внизу, включити значения в подписи данных.

• Перемістіть і змініть формат значень в в подписи данных за допомогою команди контекстного меню Формат подписи данных.

• Змініть заголовок діаграми і формат за допомогою команди контекстного меню Формат заголовка диаграммы.

• В області полів викликати команду контекстного меню Скрыть кнопки полей сводной диаграммы.

1. Побудувати гістограму для листа Январь, причому для стовпців Фамилия, Начислено, К выдаче. Відформатувати.

2. Побудувати графік для листа Февраль, причому для стовпців Фамилия, 1 % ПФ, 0,5% Фонд безр., ПН за месяц. Відформатувати.

1. Збережіть книгу Зарплата.

Практична робота № 18 Тема: Створення і робота в базі даних.

Мета роботи: Навчитися створювати базу даних, працювати з формою даних, використовувати пошук за критерієм, сортувати дані.

Хід роботи.

1. Відкрити книгу «Зарплата».

2. Склеїти листи і додати рядок перед заголовками стовпців таблиці розрахунку зарплати (10 рядок).

3. Видалити рядок Всего.

4. Перед стовпцем Фамилия вставити стовпець Отдел і для перших 4 чоловік записати назву відділу ОАСУП, для тих двох, що залишилися САПР.

5. Створити таблицю процентів для обчислення премій в комірках Н3:I6

ОАСУП	15%
САПР	20%
УГК	12%
ПЭУ	16%

6. За стовпцем К выдаче додати стовпець Премия і обчислити премію залежно від відділу, причому формула з функцією ЕСЛИ повинна враховувати всі 4 відділи, оскільки будуть введені співробітники у всі відділи.

7. Розгрупувати листи.

8. Робота з Формою:

   1. На листі ЯНВАРЬ встати на будь-яку комірку списку  ДАННЫЕ ФОРМА  переглянути записи Базы данных користуючись кнопками ДАЛЕЕ і НАЗАД.

   2. Ввести нові 6 записів, користуючись кнопкою ДОБАВИТЬ. Перші 4 - з відділу УГК, а 2 інші з ПЕУ:

• № п /п 7 Фамилия Иванов Т.Н. начислено 356 к-во мин. 1,  кнопка ДОБАВИТЬ

• № п /п 8 Фамилия Волков В.Д. начислено 420 к-во мин 1,  кнопка ДОБАВИТЬ

• № п /п 9 Фамилия Сидоров С.С. начислено 800 к-во мин 4,  кнопка ДОБАВИТЬ

• № п /п 10 Фамилия Котов А.А. начислено 2100 к-во мин 1,  кнопка ДОБАВИТЬ

• № п /п 11 Фамилия Васин П.М. начислено 2600 к-во мин 5. кнопка ДОБАВИТЬ

• № п /п 12 Фамилия Васин П.М. начислено 960 к-во мин 5. кнопка ЗАКРЫТЬ

1. На решті листів ввести такі ж 6 записів.

1. Пошук записів по критерію: Данные  Форма  Критерии

   1. Переглянути через вікно Форма записи: службовці, ФАМИЛИЯ у яких починається на букву В і НАЧИСЛЕНО >100

   2. Переглянути через вікно Форма записи: службовці, ФАМИЛИЯ у яких починається на букву В, НАЧИСЛЕНО >100 і К ВЫДАЧЕ <800

   3. Переглянути через вікно Форма записи: службовці, у яких ПРЕМИЯ >50

   4. Переглянути через вікно Форма записи: службовці з відділу САПР, у яких К ВЫДАЧЕ < 200

2. Сортування записів: Данные  Сортировка

   1. Відсортувати записи по ФАМИЛИИ по возрастанию, а по НАЧИСЛЕНО по убыванию

   2. Повернути назад, тобто відсортувати по № П/П

3. Написати макрос на сортування по ОТДЕЛУ по возрастанию, по ПРЕМИИ по убыванию і перевірити його роботу.

4. Створити зведену таблицю для обчислення середнього значення премії в січні, слідуючи вказівкам Майстра зведених таблиць, для чого,

   1. на першому кроці вибрати В списке или базе данных Далее 

   2. на 2 кроці на листі Январь, виділити таблицю нарахування зарплати за виключенням №п /п, тобто стовпця АДалее 

   3. на 3 кроці включіть кнопку Макет  в рядок потягніть – Отдел а в дані – Премия подвійне клацання по Премия в розділі Данные виберіть середнє значення ОКОК

   4. виберіть новий лист і ОК.

5. По отриманій зведеній таблиці побудуйте гістограму і відформатуйте її.

6. Збережіть книгу Зарплата.

Практична робота № 19. Тема: Робота в базі даних. Фільтр, розширений фільтр. Підсумки в базі даних.

Мета роботи: Навчитися працювати в базі даних: фільтрувати записи, обчислювати підсумки.

Хід роботи.

1. Запустити програму Excel і відкрити книгу «Зарплата».

2. Робота з фільтром: Данные  Фильтр  Автофильтр. Кожного разу при зміні умов фільтрації вибирати в списку ВСЕ.

• Відібрати тих, у яких ФАМИЛИЯ починаються на В або К

• Відібрати тих, у яких НАЧИСЛЕНО більше 100 і менше 500

• Відібрати 7 з найбільшою сумою К ВЫДАЧЕ і ПН ЗА МЕСЯЦ більше 200 (непотрібні стовпці приховати).

• Відібрати співробітників відділу САПР з найбільшою ПРЕМИЕЙ

• Показати тільки записи відділу ОАСУП, в яких НАЧИСЛЕНО більше 500, але менше 1000.

• Вихід з фільтру Данные  Фильтр  Автофильтр.

3. Написати макрос на фільтр по відділу оасуп

4. Написати макрос на фільтр НАЧИСЛЕНО більше 100 і менше 500

5. Написати макрос на фільтр К ВЫДАЧЕ більше 300, але менше 1000.

6. Робота з розширеним фільтром: Данные  Фильтр  Расширенный Фильтр:

   1. Відібрати записи, що містять Фамилию, Отдел і К выдаче тих, хто має Фамилию, що починається на букву В і К выдаче < 500.

   2. Порядок дій :

      1. Для завдання области критерия скопіювати назви полів Фамилия та К выдаче за базою даних (вниз)

      2. В наступному рядку записати критерії В* і >500

         Фамилия	К выдаче
         В*	<500

      3. Для завдання целевой области скопіювати назви полів

         Фамилия

         Отдел

         К выдаче

      4. Встати на будь-яку комірку бази даних і Данные  Фильтр  Расширенный Фильтр

      5. Заповнити діалогове вікно: перший рядок буде заповнений, на другому – виділіть мишею область критерия, щоб був активним третій рядок, включіть опцію Скопировать результат в другое место і відзначте мишею целевую область і ОК.

      6. Включіть ще раз цей же фільтр, тільки зніміть опцію Скопировать результат в другое место. Подивіться результат і зніміть фільтр Данные  Фильтр  Отобразить все.

   3. Відібрати записи, що містять Фамилия, Отдел і К выдаче тих, хто має Фамилия, що починається на букву В ИЛИ К выдаче >500. Порядок дій:

      1. Для завдання области критерия скопіювати назви полів Фамилия К выдаче за базою даних (внизу)

      2. В наступному рядку записати критерий В*, а на рядок нижче >500

         Фамилия	К выдаче
         В*
         	>500

      3. Для завдання целевой области скопіювати назви полів Фамилия Отдел К выдаче

         Фамилия

         Отдел

         К выдаче

         1. Встати на будь-яку комірку бази даних і Данные  Фильтр  Расширенный Фильтр

         2. Заповнити діалогове вікно: перший рядок буде заповнений, на другій – виділите Мишею область критерия, щоб був активним третій рядок, включіть опцію целевую область і відзначте мишею целевую область і ОК.

         3. Включіть ще раз цей же фільтр, тільки зніміть опцію целевую область. Подивіться результат і зніміть фільтр Данные  Фильтр  Отобразить все.

7. Написати макрос на розширений фільтр: Відібрати записи, що містять Фамилия, Отдел і К выдаче тих, хто має Фамилия, що починається на букву С ИЛИ К выдаче >300.

8. Итоги: Данные  Итоги

   1. Обчислити Промежуточные итоги, чому дорівнюють сумарні НАЧИСЛЕНО і К ВЫДАЧЕ при зміні ФАМИЛИИ, не забудьте встати на комірку списку і відсортувати його по ФАМИЛИИ.

   2. Переглянути кожний з 3-х рівнів структури

   3. Вийти з ИТОГОВ: Данные  Итоги  Убрать все

9. Написати макрос на отримання Промежуточных итогов по НАЧИСЛЕНО і ПРЕМИЯ при зміні ОТДЕЛА.

10. Збережіть книгу Зарплата.

Практична робота №20. Тема: Рішення задач оптимізації. Лінійна оптимізація.

Мета роботи: Навчитися застосовувати надбудову «Пошук рішення» в задачах знаходження найменшого і найбільшого значення (лінійна оптимізація).

Хід роботи.

1. Задача 1: Фірма робить дві моделі А і В книжкових полиць. Їх виробництво обмежене наявністю сировини (високоякісних матеріалів) і часом машинної обробки. Для кожного виробу моделі А потрібно 3м² дошки, а для виробу моделі В 4м². Фірма може отримувати від своїх постачальників до 1700м² дошки в тиждень. Для кожного виробу моделі А потрібно 12 хвилин машинного часу, а для виробу моделі В - 30 хв. В тиждень можна використовувати 160 годин машинного часу. Скільки виробів кожної моделі слід випускати фірмі в тиждень, якщо кожний виріб моделі А дає 2$ прибутку, а кожний виріб моделі В - 4$ прибутку.

   1. Розв’язування: Побудуємо математичну модель. Позначимо х - кількість виробів моделі А, y - кількість виробів моделі В. Прибуток від цих виробів дорівнює: 2х+4y($). Цей прибуток потрібно максимізувати. Функція, для якої шукається екстремум (максимум або мінімум), носить назву цільової функції. Безмежному збільшенню кількості виробів перешкоджають обмеження. Обмежена кількість матеріалу для полиць, звідси нерівність 3х+4y≤1700. Обмежений машинний час на виготовлення полиць. На виріб А йде 0.2 години, на виріб В — 0.5 годин, а усього не більше 160 годин, тому 0.2х + 0.5у≤160. Крім того, кількість виробів додатне число, тому х > 0, у> 0.

Формально задача оптимізації записується так:

2 х + 4у → max

3х+4y≤1700

0.2х + 0.5у≤160

х>0, y>0

2. Робочому листу1 дайте ім’я: Задача1 і коміркам В2 і В3 присвойте імена х і у. В комірках В6, В9 і В10 внесіть потрібні формули, їх вигляд записаний в комірках С6,С9, С10:

3. Цільова комірка В6. Станьте в В6 Сервис Поиск Решенияв діалоговому вікні Поиск решения (назвемо його Вирішувач) перевірте адресу в полі вводу: «Установить целевую ячейку», перемикач - максимальное значение, кнопка Предположить і в полі вводу з’явиться адреса $B$2:$B$3. Для вводу обмежень клацніть на кнопку Добавить і в діалоговому вікні «Добавление ограничений», у полі вводу «Ссылка на ячейку:» укажіть $В$9. Правіше розташований список з умовними операторами. Виберіть умову <=. У полі вводу «Ограничение:» введіть число 1700, не виходячи з цього вікна, клацніть кнопку «Добавить» и введіть обмеження $В$10<=160 ОК. Ви знову у вікні «Поиск решения». Ви побачите введені обмеження $В$10<=160 і $В$9<=1700.

4. Кнопка Параметры установіть 2 прапорці: Линейная модель і Неотрицательные значения

5. Ок кнопка Выполнить.

6. У вікні «Результаты поиска решения» виберіть усі 3 варіанти Тип отчета: результаты, устойчивость, пределы. Перемикач «Сохранить найденное решение» Ок.

7. Відповідь: потрібно випускати: изделия А – 300 штук, изделия В – 200 штук, прибуток – 1400$.

1. Задача 2: Є три сплави. Перший сплав містить 70% олова і 30% свинцю, другий - 80% олова і 20% цинку, третій - 50% олова, 10% свинцю і 40% цинку. З них необхідно виготовити новий сплав, що містить 15% свинцю. Який найбільший і найменший відсотковий вміст олова може бути в цьому сплаві?

   1. Розв’язання: Нехай u — кількість першого сплаву, v — кількість другого сплаву, w — кількість третього сплаву, взяті для виготовлення нового сплаву. Оскільки в сплаві повинно бути 15% свинцю, отримуємо рівняння:

Кількість олова в новому сплаві:

Для цієї функції трьох додатних змінних треба знайти найбільше і найменше значення. Доречно перейти до нових змінних:

Тоді ми отримаємо обмеження: 0.3a + 0.1z-0.15 = 0 і a+b+z-l=0, причому змінні a, b, z додатні. Цільова функція має вигляд: 0.7a + 0.8b + 0.5z .

2. Заповнимо робочий лист 2. Дайте йому ім’я: Задача2.

3. У стовпці С показані формули із стовпця В. Коміркам (В2:В4) дайте ім’я: a, b, z - відповідно. На комірку В7 накладіть процентний формат. Виділить комірку В7 і викличте Поиск решения. Звичайним порядком задайте комірку з цільовою функцією (В7), Изменяя значения (В2:В4) і ограничения (В10:В11=0).

4. Клацнувши кнопку "Параметры", встановіть прапорці "Линейная модель" і "Неотрицательные значения". Спочатку вкажіть, що треба шукати максимальне значення. Після виконання розрахунків отримаєте вже знайоме діалогове вікно "Результаты поиска решения". Запишіть в звіт з практичної роботи максимальне значення відсоткового вмісту олова в цьому сплаві.

5. Клацніть кнопку "Сохранить сценарий". З'явиться діалогове вікно "Сохранение сценария". Введіть назву сценарію "max".

6. Знову з'явиться вікно "Результаты поиска решения". Установіть перемикач "Восстановить исходные значения" і закрийте це вікно.

7. Знову викличте Поиск решения і знайдіть мінімальне значення цільової функції, дайте сценарію назву "min". Запишіть в звіт з практичної роботи мінімальне значення відсоткового вмісту олова в цьому сплаві.

8. Робота зі сценаріями. Виконайте команду меню: Сервис  Сценарии. З'явиться діалогове вікно Диспетчер сценариев. У ньому перераховані сценарії поточного робочого листа: min і max. Нижче вказані адреси змінюваних комірок: $В$2:$В$4.

9. Виділіть в списку імен сценаріїв рядок max і клацніть кнопку Вывести  Закрыть. На рабочому листі з'являться числа

Увага, якщо у формулі цільової функції стоїть #Знач!, то треба змінити у вікні Настройка региональных параметров Разделитель целой и дробной части на точку.

10. Знову визвіть: Сервис  Сценарии. Виділіть в списку імен сценаріїв рядок min і клацніть кнопку Вывести  Закрыть. На робочому листі з'являться числа:

Отже, сценарій - це набір значень для змінюваних комірок, і цьому набору дано ім'я. Завдяки цьому засобу користувач таблиці може зберігати в ній декілька варіантів розрахунків і звертатися до них при необхідності.

11. Для того, щоб побачити всі сценарії разом Диспетчер сценариев має командну кнопку Отчет. Викличте Диспетчер сценариев і клацніть на кнопку Отчет. З'явиться діалогове вікно Отчет по сценарию. На вибір пропонується тип звіту: структура або сводная таблица. Установіть перемикач: структура. З'явиться новий робочий лист: Структура сценария.

12. Тепер подивимося, як виглядає звіт у формі Сводной таблицы. Викличте Диспетчер сценариев: Сервис  Сценарии  кнопка Отчет, Установіть перемикач сводная таблица. З'явиться новий робочий лист: Сводная таблица по сценарию.

13. Щоб включити в таблицю значення В2:В4, викличте Диспетчер сценариев: Сервис  Сценарии  кнопка Отчет у вікні Отчет по сценарию додайте у поле введення Ячейки результата: адресу блоку В2:В4 перед адресами комірок В7, В10, В11.

14. Тепер у зведеній таблиці представлені значення не лише результуючих, але і початкових комірок.

15. Змініть формат у цільовій комірці на процентний:

3. Самостійно розв’яжіть наступні задачі:

Задача 3. Фірма робить три види продукції (А, В, С), для випуску кожного вимагається певний час обробки на усіх чотирьох пристроях I, II, Ш, IV.

Нехай час обробки на пристроях відповідно: 84, 42, 21, 42 години. Знайти, яку продукцію і в якій кількості треба випускати, щоб прибуток був максимальний.

Задача 4. Фірма робить два продукти А и В, ринок збуту яких необмежений. Кожен продукт має бути оброблений кожною машиною I, II, III. Час обробки в годинах для кожного з виробів А и В наведено нижче

Час роботи машин I, II, III відповідно 40, 36 і 36 годин на тиждень. Прибуток від виробу продуктів А і В складає відповідно 5 і 3 долари. Фірмі потрібно визначити тижневі норми випуску виробів А і В, щоб максимізувати прибуток.

Задача 5. Фірма займається складанням дієти, що містить принаймні 20 одиниць білків, 30 одиниць вуглеводів, 10 одиниць жирів і 40 одиниць вітамінів. Як найдешевше досягти цього при вказаних цінах (у рублях) на 1 кг (чи 1 л) п'яти наявних продуктів?

4. Зберегти таблицю з ім'ям «Лінійна_оптим». Тема: Розв’язання систем лінійних рівнянь.

Мета роботи: Оволодіти технологією розв’язання систем лінійних рівнянь засобами MS Excel.

Хід роботи.

Умова задачі: Розв’язати систему лінійних рівнянь:

1. Метод Крамера.

   1. За методом Крамера потрібно знайти визначники матриць :

det A = ; det A₁ = ; det A₂ = ; det A₃ = Матриці A₁, A₂, A₃ утворюються з матриці А заміною i –го стовпця стовпцем свобідних членів (права частина рівняння).

Розв’язання =

2. На робочому листі запишіть задану систему в даному вигляді:

3. Для розв’язання виділимо діапазон: В7:В9.

4. Для матриць А₁, А_2, А₃ виділимо діапазони: В12:D14. F12:H14, J12:L14 - відповідно, причому перший рядок кожної матриці введемо за допомогою формул і скопіюємо на 2 останніх рядка.

5. Далі використаємо функцію МОПРЕД(матриця), у комірках С17:С19 обчислимо визначники усіх матриць, відповідно:

6. У комірці F8 обчислимо визначник матриці А:

7. Далі знайдемо розв’язання у комірках В7:В9 за формулами Крамера таким чином: запишимо формулу у комірці В7 і скопіюємо її у комірки В8, В9.

8. Відповідь повинна бути:

2. Матричний спосіб. Систему рівнянь записуємо в матричному вигляді: А^-1 Х = В, де матриця А складається із коефіцієнтів при невідомих

А = , Х = , В =

Матрицю А^-1 потрібно обчислити за допомогою функції: МОБР(матриця),

Далі потрібно помножити матрицю А^-1 на стовпець В за допомогою функції: МУМНОЖ(матрица1;матрица2).

1. На лист 2 скопіюйте діапазон А1:E4 з першого листа.

2. Обчисліть А^-1: виділіть діапазон 33, викличте функцію і натисніть 3 клавіші Ctrl+Shift+Enter одночасно.

3. Виконайте множення матриці А^-1на В. Виділіть діапазон С11:С13  викличте функцію МУМНОЖ  натисніть 3 клавіші Ctrl+Shift+Enter одночасно

4. Відповідь повинна бути:

3. Застосування надбудови «Поиск решения». Для цього систему потрібно переписати у вигляді:

Завдання розв’язання системи лінійних рівнянь можна звести до оптимізаційного завдання. Для чого одно з рівнянь(наприклад, перше) взяти як цільову функцію, а решта n - 1 розглядати в якості обмежень. Тоді завдання оптимізації для Пошуку рішення може звучати таким чином: знайти значення X = (x₁, x₂ ., x_n) ^T, , що доставляють нуль функції, яка стоїть ліворуч в першому рівнянні системи при n - 1 обмеженнях, представлених рівняннями, що залишилися

1. На лист 3 в діапазон В2:D4 скопіюємо матрицю А з листа 1.

2. В Е2:Е4 скопіюємо коефіцієнти зі стовпця В листа 1.

3. Діапазон В6:В8 залишаємо для отримання результату розв’язання.

4. В діапазоні С6:С8 запишемо формули лівої частини рівнянь, в С6 запишемо формулу і скопіюємо її в С7:С8.

5. Далі потрібно стати у комірку С6 викликати Поиск решения у полі Равной вмикнути перемикач значению (повинно бути 0) стати в поле Изменяя ячейки і виділити діапазон В6:В8, де буде результат розв’язання

6.  у полі Ограничения натиснути кнопку Добавить у вікні, що з’явилось у полі Ссылка на ячейку клацнути на комірку С7  вибрати знак = і у наступному полі написати 0

7. знову натиснути кнопку Добавить  те ж саме зробити з коміркою С8ОК

8. Натиснути кнопку Выполнить.

9.  кнопка ОК.

10. В комірках В6:В8 отримали результат,

4. Відповідно до номера варіанту виберіть з приведених нижче систему лінійних алгебраїчних рівнянь четвертого(n=4) порядку. Приведіть її до нормального виду. Розробіть таблиці Excel для вирішення системи трьома різними способами:

• Методом Крамера

• Матричним способом

• Використовуючи Поиск решения.

5. Варіанти систем лінійних рівнянь приведені нижче.

6. Перевірте рішення:

Розділ 6. Системи комп’ютерної математики. Практична робота №21 Тема: Знайомство з середовищем MathCad

Мета роботи: отримати найпростіші навички роботи в середовищі MathCad

Хід роботи.

1. Завантажте середовище MathCad.

2. Виконайте просте обчислення, для чого введіть простий вираз 15-8/104.5= Після натиснення знака = має з'яватися результат.

3. Задайте значення змінних через знак присвоєння := g := -9.8 t := 10 Знак := необхідно вводити з панелі Калькулятор, або натиснувши одночасно клавіші Shift - Ж

4. Задайте функцію Після набраної функції натисніть = Має з'явитися результат.

5. Наберіть у верхньому рядку текст ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 Спробуйте його перемістити, для чого виділіть набраний текст рамкою; підведіть курсор, так щоб утворилась рука та методом перетаскування перенесіть текст праворуч.

6. Обчислити вираз для діапазону значень t від 10 до 20 с кроком 1. Для цього вираз t := 10 змініть на t := 10, 11 .. 20 ( щоб ввести .. необхідно натиснути кнопку Ж Продивіться, щоб результат обчислення функції став у вигляді таблиці значень.

7. Обчислити вираз Щоб з'явився результат необхідно після виразу натиснути знак =

8. Набрати вираз та отримати результат

9. Самостійно набрати вирази та отримати результати

• x = 1.825 y = 18.225 z = -3.298

• a = 1.5 b = 15.5 x = -2.9

• a=1.2 b=3/5

• с=2 d=1/4

10. Перенесіть одну з формул разом із значеннями змінних на початок сторінки. Для цього: виділіть їх мишею так, що утворилась пунктирна рамка та виконайте команду Edit – Cut, помістіть курсор в нове місце розташування формули та виконайте команду Edit – Paste.

11. Аналогічно перенесіть набраний раніше текст в кінець вікна.

12. Змініть формат тексту, для чого виділіть його методом протягування так, щоб сам текст закрасився в чорний колір та змініть по черзі на курсів пів жирний та підкреслений.

13. Зберегти свій власний документи в папці своїй групи під назвою ФОРМУЛИ, для чого виконайте команду File – Save as.

Практична робота №22. Тема. Побудова графіків функцій.

Мета. Познайомитися з основними діями при створенні графіка в

Mathcad. Навчитися будувати декартовий графік, графіки поверхні, полярні графіки.

Хід роботи.

1. Побудувати графік функції

Для цього

Визначимо аргумент і функцію аргументу, для якої будуватиметься графік.

Побудуємо графік цієї функції.

2 Побудувати графіки трьох функцій, залежних від однієї змінної х, в межах одного графічного блоку:

Для цього

Визначимо аргумент і функції аргументу, для яких будуватимуться графіки.

Побудуємо графіки даних функцій.

5. Побудуйте фігури Ліссажу. Для цього: задайте число крапок графіка N:=100

задайте коефіцієнти кратності n1:=4 n2:=5

задайте цикл повторів j:=1..N+1

задайте змінні р1:=6.283∙ n1/N p2:=6.283∙ n2/N;

введіть формули: Xj:=sin(p1∙ j) Yj:=cos(p2∙ j);

на шаблоні графіка X-Y Plot розташуйте: по оси х - Xj, по оси y - Yj .

4. Побудувати графік поверхні f(x,y)=sin(x+y)

Для цього

Визначимо функцію двох змінних:

Припустимо, що по осях x і у необхідні 20 крапок. Визначимо дискретні аргументи i і j, щоб індексувати ці крапки.

Визначимо x і у як крапки, що рівномірно розташовуються, на осях X і У.

Заповнимо матрицю М значеннями F(x, у )

Виберемо Графік поверхні 3D Scatter з меню Графіки. Надрукуємо М в полі введення і клацнемо зовні графічної області.

Змініть формат графика, виконав команду: Format – Graph – 3D Plot. У вікні обирайте по черзі: Control Plot, Data Pounts, 3D Bar Chart та продивляйтесь зміну вигляду графика.

5. Побудувати графік функції R(Q)=cos(Q)+1

Для цього:

Визначимо приріст для Q:

Визначимо Q як дискретний аргумент із заданим приростом:

Визначимо R(Q) як функцію Q:

Відобразимо графік R(Q) в полярних координатах.

6. Самостійно виконати наступні завдання:

1. Побудувати графік функції.

2. Побудувати графіки двох функцій, залежних від однієї змінної х.

• 

• ,

• X(j)=sin(2∙∙j/50), Y(j)=cos(5∙∙j/50) при j от 0 до 50.

3. Побудувати графік поверхні.

4. Побудувати графік в полярних координатах.

7. Зберегти свій власний документи в папці своїй групи під назвою ГРАФІКИ.

Практична робота №23. Тема: Рішення задач по електротехніці, фізиці та математиці в середовищі MathCad.

Мета роботи: Навчитися використовувати знання в математичному середовищі для рішення технічних задач MathCad.

Хід роботи.

1. Запустіть середовище MathCad.

2. Розрахунок конденсаторів.

   1. Р озрахувати ємність плоского конденсатора з двома обкладками за формулою:

Порядок роботи:

Ввести значення S, h,

S:= 1.5

h:= 0.1

:= 1

Ввести формулу для розрахунку С.

2. Р озрахувати ємність повного трубчатого конденсатора за формулою:

I = 2 довжина (см)

d = 0.4 внутрішній діаметр (см)

D = 0.5 зовнішній діаметр (см)

= 4.7

Ввести формулу для розрахунку та отримати результат.

3. Розрахунок індуктивності провідника.

   1. Р озрахувати індуктивність одиночного витка із круглого проводу за формулою.

D = 2

d = 0.1

Ввести формулу для розрахунку та отримати результат.

2. Самостійно розрахувати індуктивність одиночного прямокутного провідника за формулою.

b = 0.1

t = 0.001

I = 1

4. Розрахунок ачх rc – моста Вінна-Робінсона.

Ввести початкові дані:

R:= 100000

C:= 1000Е – 12

(Значення С записується як С = 1000 )

К := 0..30

Ввести формулу і розрахувати частоту fo за формулою

Результат повинен дорівнювати:

Ввести формулу і розрахувати частоту подавлення

Результат повинен бути представлений у виді таблиці

Справа від таблиці побудувати графік залежності Q(K). Для цього визвіть панель Graf, оберіть шаблон X-Y Plot. По вісі ординат введіть Q(K).

Р озрахувати А(k) за формулою

Результат повинен бути представлений в вигляді таблиці. Справа від таблиці побудуйте графік А(K).

Нижче зробити надпис і побудувати графік залежності частоти від коефіцієнта передачі моста (по вісі у - Q(K), по вісі х - А(K)).

5. Обчислення інтегралів.

   1. Обчисліть інтеграл Франеля:

Для цього ввести дану формулу. Знак інтегралу вводиться з панелі Інтегралів.

Обчисліть С(0.5) і С(2).

Самостійно обчисліть:

Обчисліть S(0.5) і S(2).

2. Обчисліть повний еліптичний інтеграл.

Обчисліть К(0.1).

3. Обчисліть значення суми:

Знак вводиться з панелі Інтегралів.

4. Розрахувати атмосферний тиск і побудувати графік.

Хід роботи:

• Ввести Р0:=101.32;

• При температурі Т=const атмосферний тиск обчислюється по формулі:

• Ввести значення висоти h:= 0..11;

• Ввести формулу F(h);

• Результат повинен бути представлений у виді таблиці;

• Справа від таблиці побудувати графік залежності F(h).

6. Визначення коренів алгебраїчного рівняння.

   1. Знайти корені кубічного рівняння .

а) за допомогою методів символьної математики. Для цього:

• запишіть многочлен ;

• виділіть змінну х;

• виконайте команду Symbolics – Variable – Solve; у вас з’явиться результат у формі вектора.

б) за допомогою звертання до вбудованої функції. Для цього:

• запишіть многочлен

• виділіть змінну х;

• виконайте команду Symbolics – Polinomial Coefficients; у вас з’явиться вектор коефіцієнтів;

• запишіть ім’я вектора V (необхідно вивести синій вугол курсора перед всім вектором і записати V:=);

• викличте майстер функцій f(х) і в ньому оберіть функцію poliroots;

• на робочому листі в назві функції, що з’явилася, в дужках впишіть ім’я вектора V і після дужок введіть знак =. Результат повинен з’явитися у вигляді вектора.

2. Самостійно обчисліть корені алгебраїчного рівняння п’ятого степеня, методом б)

х⁵-5х⁴+7х³-9х²+11х-15384 = 0

3. Самостійно обчисліть корені алгебраїчного рівняння третього степеня, двома методами.

х³-6х²+21х-52 = 0

7. Визначення коренів трансцендентних рівнянь.

   1. Знайти корені рівняння

sin(x)-(cos(x))²+ = 0

а) за допомогою методів символьної математики:

• з аписуємо рівняння

• будуємо графік F(x) з метою визначення точки перетину графіка з віссю х. Із графіка видно, що в межах кожного періоду в маємо два розв’язки 1) х = 0..1

2) х = 2..3 (по всі х змініть значення від -10 до 10, а по вісі у від -2 до 2)

• з апишемо многочлен

• аналогічно пункту 6.1 а) знаходимо корені рівняння.

б) за допомогою символьної математики:

• з аписуємо рівняння

• задаємо значення х := 0;

• для отримання результату записуємо r:= ;

• викличте Майстер функцій f(х) і в ньому оберіть функцію root;

• в цій функції замість чорних прямокутників вводимо F(х),х

• для отримання результату вводимо r =

• аналогічно отримаємо результати для значень х = 1 і х = 3.

2. Самостійно знайдіть корені рівнянь двома методами.

(Памятайте, що рівняння потрібно перетворити, прирівнявши їх до 0, наприклад .

8. Розклад функції в степеневий ряд.

   1. Розкласти в степеневий ряд функцію F(х) = (х+у)⁵, методом символьної математики. Для цього:

• запишіть многочлен (х+у)⁵;

• виділіть змінну х;

• виконайте команду Symbolics – Variable – Exspand to Series;

• введіть найбільшу степінь степеневого ряду – 6 і натисніть ОК;

2. Самостійно розкладіть функції:

9. Розклад функції на елементарні дроби.

   1. Розкласти на елементарні дроби функцію:

Для цього:

• запишіть функцію і виділіть змінну х;

• виконайте команду Symbolics – Variable – Convert to Partial Fraction;

• необхідно виконати перевірку результату, для цього запишіть функції:

• обчисліть А(5) і В(5) та перегляньте, щоб результати були однаковими.

2. Самостійно розкладіть функцію та виконайте перевірку

10. Збережіть документ в своїй папці під іменем робота_23.

Практична робота №24 Тема: Векторні та матричні оператори та їх функції в Mathcad. Рішення лінійних рівнянь.

Мета: навчитися практично користуватись векторними та матричними операціями та функціями в Mathcad.

Хід роботи.

1. Основні види векторних операцій.

   1. Знайти добуток вектора на константу. Для цього:

• введіть V :=

• викличте панель Матриці з математичної панелі

• на цій панелі знайдіть таку ж саму кнопку та натисніть на неї

• в рядку Rows введіть 2, в рядку Columns – 1

• повинен утворитись вектор

• введіть вираз

1. Знайти суму трьох векторів V1, V2, V3. Для цього введіть:

2. Знайти добуток двох векторів:

3. Знайти векторний добуток двох векторів: Для введення натисніть на кнопку на панелі Матриці.

4. Скласти всі елементи вектора V1: Для введення натисніть на кнопку на панелі Матриці.

5. Транспонувати вектор V1: Для введення натисніть на кнопку на панелі Матриці.

6. Знайти кількість елементів вектора V2, його максимальний та мінімальний по значенню елемент: Для введення необхідно визвати Майстер функцій на стандартній панелі інструментів та відкрити там необхідну функцію.

1. Основні дії з матрицями.

   1. Самостійно задайте матрицю D розміром 5 х 6.

   2. Створіть одиничну квадратну матрицю L розміром 4 х 4. Для цього, використовуючи Майстер функцій, введіть Змініть розмір одиничної матриці 2 х 2

   3. Транспонувати вектор D (див. п 1.6)

   4. Знайти слід квадратної матриці L

   5. Самостійно задайте дві матриці X ,Y розміром 3 х 3 та знайти їх суму.

   6. Поділити елементи матриці X на 4.

   7. Знайти суму матриць X1 ,Y.

   8. Змінити знак у всіх елементів матриці X на протилежний. Наприклад,

   9. Виділити другий стовпець матриці D (пригадайте, що стовпці та рядки матриць нумеруються, починаючи з 0). Наприклад, Для введення натисніть на кнопку на панелі Матриці.

   10. Виділити (1, 2 ) елемент матриці D. Наприклад, Для введення користуйтесь кнопкою на панелі Калькулятор.

   11. Ввести матрицю F та знайти її обернення. Для введення користуйтесь кнопкою на панелі Калькулятор.

   12. Для матриці F знайти її детермінант (визначник): Для введення натисніть на кнопку на панелі Матриці.

2. Матричні функції

   1. Охарактеризувати матрицю D. Для введення користуйтесь Майстром функцій:

• кількість стовпців

• кількість рядків

• середнє значення елементів

1. Об'єднати матриці G та F по рядках:

2. Об'єднати матриці G та F по рядках:

1. Розв’язання систем лінійних рівнянь з комплексними коефіцієнтами.

   1. Записати матрицю К та вектор Q

   2. Вирішити систему

   3. Перевірку результату обчислення виконати за допомогою функції

Самостійно вирішити систему рівнянь

Практична робота №25 Тема: Програмування в середовищі MathCad з використанням основних програмних операторів

Мета роботи: Навчитися практично використовувати програмні оператори. Вирішувати технічні задачі за допомогою прикладного пакету.

Хід роботи.

1. Запустити середовище MathCad.

2. Створення програми.

Будь-яка функція може бути задана звичайним способом або за допомогою програмного блоку. Створення програми починається з кнопки AddLine. З'явиться вертикальна лінія, яка відіграє роль операторних дужок. Праворуч від вертикальної лінії знаходяться поля введення для занесення операторів. Оператори вводяться відповідною кнопкою на програмній палітрі. Поля введення для додаткових операторів відкриваються за допомогою клацання по кнопці «AddLine». Щоб виключити зайве поле введення, його потрібно виділити і натискувати клавішу <DEL>.

Замість оператора привласнення :=, в програмах користуються оператором локального привласнення .

1. В ведіть формулу:

2. Обчисліть F (1,5,3) і F (2,3,5)

3. Нижче введіть цю ж саму функцію за допомогою програмного блоку. Для цього:

• Введіть: Р (x,y,z):=

• Викличте панель Programming palette;

• Із цієї панелі оберіть команду Add Line (з’явиться чорна вертикальна межа – знак програмного блоку);

• У верхній частині блоку введіть: а

• З програмної панелі оберіть - знак присвоєння;

• Наберіть після : ;

• Перейдіть в нижню частину програмного блоку і введіть .

В результаті отримаємо введення тієї ж формули F (x,y,z), але зведеної до спільного знаменника.

• Під програмним блоком обчисліть Р (1,5,3) і Р (2,3,5) і впевніться, що ці результати співпадають з першими.

3. Розв’язати задачу № 2.1 з практичної роботи № 23 за допомогою програмного блоку. Для цього ввести:

4. Самостійно розв’язати задачу № 2.2 з практичної роботи № 23.

5. Обчисліть значення функції, використовуючи умовний оператор if:

Функція обчислюється за допомогою програмного блоку. Причому спочатку задайте значення а = 12, а потім в середній частині програмного блоку необхідно ввімкнути оператор if і ввести необхідні дані справа та зліва від оператора. В нижній частині блоку ввімкніть оператор otherwise і так само введіть необхідні значення.

Підрахуйте В (1.2) і В(-0.8).

Поверніться до програмного блоку та виправте значення а на 4. Перегляньте як змінився результат В(х).

6. Самостійно обчисліть значення функції:

7. Збережіть документ в своїй власній папці під ім’ям робота_5.

Практична робота №26 Тема: Програмування в середовищі MathCad. Обчислення по цицлу.

Мета роботи: Оволодіння навиками розробки і програмування алгоритмів циклічної структури.

Хід роботи.

1. Запустити середовище MathCad.

2. Обчислити

N:=100

3. Організувати циклічний розрахунок для обчислення попереднього прикладу з використанням оператора циклу FOR

N:=100

F (n):= F 0

For n 1..N

F F+

Знайти F(N) і порівняти з результатом з п.2.

4. Обчислити суму і добуток послідовності цілих чисел від 1 до n за допомогою оператора циклу FOR

S um(n):= S 0

For i 1..n

S S+i

Знайти Sum(10)=

Sum(20)=

5. Самостійно обчислити двома методами вираз.

де n = 10

Для цього: - наберіть дані вирази;

• викличте панель Символи (Symboliс Keyword Palette ) з математичної панелі і на ній натисніть символьний знак рівності

• клацніть зовні виразу, щоб отримати результат;

Самостійно обчисліть:

6. Розрахувати затухаючий коливальний процес, що описується функцією

• у(t)= A*F ^-at cos(2 Ft) введіть необхідні значення змінних А, F, а, N, t від 1 до 2 з кроком 0,01 і функцію у(t);

• побудуйте графік функції у(t)

• по осі х введіть значення від 0 до 2;

• організовуйте цикл повторення за допомогою запису К : = 0..N

• запишіть вираз t_К := У(К) : = у(t_K)

• побудуйте графік функції У(К)

7. Частинка масою М= 9 10^-31 кг і зарядом q = 6 10^-19 Кл влітає в магнітне поле з індукцією В = 0.1 Тл під кутом = 30⁰ до ліній поля. Проаналізувати траєкторію руху частинки при різних початкових швидкостях.

Порядок виконання:

• введіть значення m, q, B ;

• задайте змінну j : = 1..2

• знайдіть початкову швидкість по формулі V_j : = j 0.2  10⁷

• запишіть проекції векторів швидкості частинки на осі х і у ; х і у від 0 до 2 10^-4 ;

V_x : = V_j cos( ) V_y: = V_j sin( ) , де

• знайдіть прискорення по формулі r_{j : =}

• задайте час польоту частинки і кут Т: = 110^-10 _i =

де N: = 100

i : = 0..N-1

• запишіть координати вектора Х У Z

X_i : = V_x i 

Y_i : = r_j sin (_i )

Z_i : = r_j (1-cos (_i ) )

• Побудуйте графік траєкторії руху точки в просторі. Для цього виберіть шаблон графіка 3d Scatter Plot і в полі введення введіть X, Y, Z.

8. Самостійно представити в середовищі MathCad рішення наступної задачі

Побудувати графіки поверхні електростатичного поля двох зарядів

q1 = 2 10^-8 Кл і q2 = 10^-8 Кл ,що знаходяться один від одного на відстані L = 1м, E0 =8.85 10^-12

Хід рішення

Потенціал в точці визначається по формулі

де r1, r2 – відстані від зарядів q1, q2 до точки з координатами х, у

(х = 1.5 у = -1.5)

Для побудови поверхні задати ранжировані змінні i : = 0..N

j: = 0..N Визначити матрицю значень в якій рядки і стовпці відповідають значенням х і у, а величина елемента визначає координату z = F(х, у); N:=20

Побудувати контурний графік і графік поверхні для заданої матриці. Відформатувати отримані графіки. Зберегти документ під ім'ям робота_6.

Практична робота №27 Тема: Закріплення навиків рішення задач і програмування в середовищі MathCad. Хід роботи.

1. Розв’язати задачу.

Пасажир першого вагону потягу довжини l прогулювався по перону. Коли він був поряд з останнім вагоном, потяг почав рухатися з прискоренням а. Пасажир зразу ж побіг із швидкістю v. Через який час він наздожене свій вагон?

Рішення.

До моменту t, коли пасажир порівняється з першим вагоном, пройдена ним відстань vt повинна бути більше відстані , пройденого поїздом, на довжину l потягу:

Рішення існує тільки при v (при меншій швидкості пасажир взагалі не порівняється з першим вагоном потягу). По значенню умови слід вибрати відповідь

.

Якби пасажир, порівнявшись з першим вагоном у момент t₁, продовжував бігти далі з тією ж швидкістю, то він випередив би потяг, а в момент з ним знову порівнявся вагон, набираючого хід потягу.

Рішення задачі в MathCad

2. Визначити час розпаду елементів а і в та побудувати графіки.

Рішення:

А(t)=A·e^-(KA·t)

B(t)=-L·B·e^-(KB·t)·[e^-(KA·t)-1]

; .

де значення:

thA=10yr; thB=100yr; L=1,1;

t Є [0;120]; t=2.

Побудувати графіки залежності А(t) і В(t).

Рішення задачі в MathCad

2. Самостійно обчисліть

, якщо х>а

W(х) = , якщо х=а

якщо х<а

при а=2,5

2. Розв’язати задачу.

Знайти прискорення циліндра, що ковзає по жолобу, кут розчину якого рівний 2б. Жолоб має вид двогранного кута, ребро якого нахилено до горизонту під кутом , площини утворюють з горизонтом однакові кути. Коефіцієнт тертя між циліндром і поверхнею жолоба рівний k.

Рішення

За другим законом Ньютона маємо

,

де сила нормального тиску

таким чином

, при

а=0, при .

Рішення задачі в MathCad

2. Побудувати графіки в полярній системі координат на одному шаблоні

R₁=sin(3 W)

R₂=1,2sin(5 W)

W Є [0;2 ]; W =0,01 .

Графіки в MathCad повинні мати вигляд:

2. Побудувати графік параметрично заданої поверхні

x _m,n= (_m)

z_m,n=

y_m,n= (_m)

де Q_m=2

Q_n=2

m=0…20

n=0…20

r=2

R=6

Рішення задачі в MathCad

2. Побудувати графік параметрично заданої функції-кола, в полярних координатах і в декартовій системі координат

R=1; R₁ = sin (W).

W Є [0;2 ]; W =0,1 .

Графік в MathCad повинен мати вигляд:

2. Побудувати тривимірний графік функції f(r):= -(r_i sin(r_i)²).

де i Є [1;XN]; де j Є [1;rN];

a=0, b=4, rN=25, xN=40.

S_j=- 2 j/rN; r_i=a+b-a/XN*i

х_i,j=r_isin (S_j)

У_i,j= r_i cos (S_j)

Z_i,j=f(r)

Рішення задачі в MathCad

2. Побудувати тривимірний графік функції f(x,y)=sin(x²+y²).

M_i,j=f(x²,y²).

де i Є [0;20]; де j Є [0;20];

х_j=-1,5+0,15i

у_j=-1.5+0,15j

Рішення задачі в MathCad

2. Дана матриця А= .

Необхідно виконати:

• транспонування матриці;

• створення одиничної матриці;

• обчислення сліду матриці;

• обернення матриці;

• множення матриці А на матрицю В= ;

• завдати квадратну матрицю і обчислити її детермінант.

2. Самостійно вирішите систему рівнянь.

А =

2. Вирішити рівняння двома методами

cosx + cos2x + cos4x + cos5x = 0

(1 – tgx )( 1+ sin² x) = 1+tgx

sin2x – 3cos2x = 3

Розділ 7. Програма обробки растрової графіки Adobe Photoshop.

В обширному класі програм для обробки растрової графіки особливе місце займає пакет Photoshop компанії Adobe. Сьогодні він являєтся стандартом в компьютерній графіці, і всі інші програми незмінно порівнюють саме з нею.

Робоче вікно графічного редактора Adobe Photoshop

Головні елементи управління програми Adobe Photoshop зосереджені в рядку меню, панелі інструментів і панелі властивостей. Особливу групу складають діалогові вікна — інструментальні палітри. Далі ми розглянемо функції перерахованих засобів.

Первинне отримання оригіналу відбувається через меню File (Файл) або командою Open (Открыть), або командою Import (Импорт). Імпортом називають отримання зображення від зовнішнього джерела — сканера, цифрової фотокамери або з документа Adobe PDF з вбудованою графікою. Зв'язок графічного редактора із зовнішніми пристроями забезпечується через програмний інтерфейс TWAIN, що встановлює стандарт на параметри обміну даними з джерелами зображень.

Перш ніж почати операції з оригіналом зображення, слід з'ясувати його параметри. Для цього командою Image  Image Size (Изображение  Размер изображения) відкривають діалогове вікно Image Size (Размер изображения). У групах Pixel Dimensions (Размерность) і Document Size (Размер печатного оттиска) приведені ширина і висота оригіналу в пікселях і сантиметрах відповідно, а також дозвіл (в пикселях на дюйм — ppi). Від встановлених значень залежать розмір і якість зображення. Для цілей електронної публікації краще встановити дозвіл 72 ppi, для подальшого роздруку вибирають дозвіл, виходячи з формули ppi = 1,5 lpi, де lpi — лініатура растру, встановлена на пристрої введення. Для пристроїв, що підтримують стохастичне Чм - растрування, замість lpi треба знати їх роздільну здатність в dpi. Розмір зображення краще встановлювати в масштабі 1:1 по відношенню до того, що буде використане в публікації, або дещо більше.

Панель Tools (Инструменты) є одним з основних засобів для роботи із зображеннями. Більшість інструментів, представлених на панелі, мають, альтернативні варіанти. Їх значки помічені маленьким трикутником (розгортаюча кнопка). Якщо при натиснутій кнопці миші затримати покажчик на такому значку, відкриється лінійка значків з варіантами інструменту.

Панель інструментів розділена на області, в яких згруповані засоби для редагування певних властивостей зображення і елементи управління деякими параметрами програми. Всього таких областей вісім:

• інструменти для роботи з об'єктами ;

• інструменти для малювання і ретуші;

• інструменти для створення нових об'єктів;

• допоміжні інструменти ;

• засоби вибору квітів ;

• засоби управління представленням маски;

• засоби управління інтерфейсом програми ;

• кнопка переходу в програму Adobe Image Ready.

Інструменти для роботи з об'єктами

Для роботи з об'єктами призначена група значків, що об'єднує інструменти Marquee (Область), Move (Перемещение), Lasso (Лассо), Magic Wand (Волшебная палочка), Crop (Обрезка) і Slice (Разделение на фрагменты). Інструментами Область і Лассо виділяють ділянку зображення, обмежену геометричною фігурою. Інструмент Волшебная палочка здійснює вибірку області за принципом колірного (або ахроматичного) збігу в рамках меж обхвату, встановлених користувачем. Ці інструменти застосовують для виконання операцій обтравки — обведення контурів об'єктів на зображенні. Інструментом Перемещение пересувають виділені області і копіюють їх. Інструмент Обрезка дозволяє видалити області (поля) малюнка, а інструмент Разделение на фрагменты використовується, коли великий малюнок готується для відображення в Інтернеті. За допомогою цього інструменту його можна автоматично розділити на фрагменти прийнятного розміру, кожний з яких завантажуватиметься через мережу окремо.

Інструменти для малювання і ретуші

Наступна група інструментів призначена для малювання і ретуші. Вона включає Healing Brush (Заживляющая кисть) і Patch (Заплатка), Brush (Кисть) і Pencil (Карандаш), Clone Stamp (Клонируючий штамп) і Pattern Stamp (Узорный штамп), History Brush (Восстанавливающая кисть) і Art History Brush (Художествення восстанавливающая кисть), Eraser (Ластик), Paint Bucket (Сплошная заливка) і Gradient (Градиентная заливка). Для ретуші також використовують інструменти маніпуляцій з різкістю Blur (Розмиття), Sharpen (Резкость), Smudge (Смещение) або яскравістю Dodge (Осветлитель), Burn (Затемнитель), Sponge (Губка).

Інструмент Клонирующий штамп дозволяє виконувати набивання — копіювання вибраних ділянок зображення по кожному клацанню миші. Узорный штамп як наповнювач набивання використовує узори з палітри Pattern. Заживляющая кисть схожа за способом дії на Клонуючий штамп, проте наближає яскравість і колір скопійованої області до параметрів пікселів цільової області. Інструмент Заплатка дозволяє вибрати довільну область-джерело простягання миші, а потім перемістити її в потрібне місце. При цьому кольори і яскравість області-джерела перетворяться на відповідність з параметрами пікселів цільової області. Поновлююча кисть приводить параметри пікселів в області дії до початкового стану, який вони мали до редагування.

За допомогою інструменту Сплошная заливка виконують заповнення виділених ділянок зображення одним кольором. Плавний перехід між кольорами забезпечує інструмент Градиентная заливка. Інструменти з альтернативним вибором Резкость/Размытие дозволяють змінювати ці параметри на окремих ділянках зображення, а інструменти Осветлитель/Затемнитель/Ластик служать для місцевої корекції яскравості і колірної насиченості.

Інструменти для створення нових об'єктів

Третя група інструментів призначена для створення нових об'єктів і редагування тих, що існують. Інструмент Реn (Перо) дозволяє малювати плавні криволінійні контури. Інструментом Text (Текст) виконують написи. Інструменти для створення фігур і ліній служать для малювання векторних об'єктів. Для вибірки об'єктів цілком або вузлів контура служать інструменти Path Selection (Выборка контура) і Direct Selection (Выборка узлов) відповідно.

Допоміжні інструменти

Група допоміжних інструментів об'єднує підсобні засоби. Інструментом Hand (Рука) переміщують видиму область по зображенню, а інструмент Zoom (Масштаб або Лупа) призначений для збільшення/зменшення зображення у видимій області. Інструмент Eyedropper (Пипетка) служить для точного визначення кольору в будь-якій точці зображення і ухвалення його як зразка. У цьому ж наборі розміщений інструмент Measure (Измерительная линейка). Інструмент Notes (Заметки) дозволяє прив'язати до малюнка текстові зауваження. Звукові коментарі створюють за допомогою альтернативного інструменту Audio Annotation (Звуковые анотации).

Засоби вибору кольорів.

У нижній частині інструментальної панелі розміщені засоби для роботи з кольором, масками, формою відображення елементів управління програми. Засіб управління кольором показує основні кольори фону і переднього плану. У лівому нижньому кутку розташований значок, клацання на якому встановлює кольори, прийняті за умовчанням для фону і переднього плану.

Елемент управління Mask (Маска) дозволяє працювати в режимах Standard (Стандартный) або Quick (Быстрая маска).

Засіб управління режимом відображення дозволяє перемикатися між Стандартним режимом, Розширеним (ховається рядок заголовка вікна програми) і Повним (панель меню згортається і поміщається у вигляді кнопки у верхній частині панелі інструментів).

Останнім елементом управління на панелі інструментів є кнопка Jump to Image Ready (Переход к программе Image Ready).

Найважливішим засобом управління параметрами інструментів є інтерактивна Панель свойств. При виборі будь-якого інструменту автоматично з'являється відповідна його властивостям палітра з необхідними елементами управління.

Інструментальні палітри

Крім Панелі властивостей, багатьма параметрами інструментів або зображення в цілому «завідують» инструментальные палитры, які є діалоговими вікнами особливого вигляду. Всього в програмі Adobe Photoshop більше десяти інструментальних палітр.

Управління відображенням палітр здійснюється з меню Window (Окно) за допомогою прапорців меню, відповідних існуючим палітрам. Палітри, що не використовуються, можна також видалити з екрану клацанням на закриваючій кнопці. Клацанням на кнопці, яка згортає, палітру, скорочують до розміру рядка з корінцями вкладок. Справа під рядком заголовка вікно палітри має кнопку, клацання на якій відкриває доступ до меню, що містить команди роботи з об'єктами палітри і настройки параметрів палітри. Деякі палітри мають командні кнопки, списки, що розкриваються, поля введення і інші елементи управління. Призначення конкретного елементу управління пояснює спливаюча підказка, що з'являється при затримці покажчика миші на елементі, що цікавить.

Палітри можна переміщати по екрану методом перетягування. Нові палітри створюють «збіркою» з наявних елементів. Для цього, підчепивши покажчиком миші корінець однієї з вкладок палітри, його перетягують у вікно іншої палітри. Якщо вкладку розмістити на вільному полі екрану, вона перетвориться в незалежну палітру.

Палітри можна розміщувати (методом перетягування за корінець вкладки) в спеціальній області Панелі свойств, названою Palettes Well (Обойма палитр). У цій області відображуються тільки корінці вкладок, проте при активізації палітри її вікно демонструється цілком.

Палітра Brushes (Кисти) управляє настройкою параметрів інструментів редагування. Вона має збільшений розмір, так що її зручно тримати в обоймі палітр.

Палітра File Browser (Обозрватель файлов) надає засоби навігації по файловій системі і перегляду зображень різного формату.

Палітра Info (Инфо) забезпечує інформаційну підтримку засобів відображення. На ній представлені: поточні координати покажчика миші, розмір поточної виділеної області, колірні параметри елементу зображення і інші дані.

Палітра Navigator (Навигатор) дозволяє проглянути різні фрагменти зображення і змінити масштаб перегляду. У вікні палітри поміщена мініатюра зображення з виділеною областю перегляду.

Палітра Color (Синтез) відображає колірні значення поточних кольорів переднього плану і фону. Повзунки на колірній лінійці відповідної колірної системи дозволяють редагувати ці параметри.

Палітра Swatches (Каталог) містить набір доступних кольорів. Такий набір можна завантажити і відредагувати, додаючи і видаляючи кольори. Колірний тон переднього плану і фону вибирають з складу набору. У стандартному комплекті постачання програми передбачено декілька колірних наборів, в основному компанії Pantone.

Палітра Layers (Слои) служить для управління відображенням всіх шарів зображення, починаючи з самого верхнього. Можливе визначення параметрів шарів, зміна їх порядку, операції з шарами із застосуванням різних методів.

Палітру Channels (Каналы) використовують для виділення, створення, дублювання і видалення колірних каналів, визначення їх параметрів, зміни порядку, перетворення каналів в самостійні об'єкти і формування суміщених зображень з декількох каналів.

Палітра Paths (Контуры) містить список всіх створених контурів. Контури можна використовувати для обтравки — програма Adobe Photoshop дозволяє перетворити контур в межу виділеної області.

Палітра Actions (Операции) дозволяє створювати макрокоманди — задану послідовність операцій із зображенням. Макрокоманди можна записувати, виконувати, редагувати, видаляти, зберігати у вигляді файлів.

Особливу групу програмних засобів обробки зображень представляють фильтры. Це модулі, що підключаються до програми, часто третіх фірм, що дозволяють обробляти зображення по заданому алгоритму. Іноді такі алгоритми бувають дуже складними, а вікно фільтру може мати безліч параметрів, що настроюються. З груп фільтрів популярні продукти серій Kai's Power Tools, Alien Skin, Andromeda та інші.

Практична робота №28. Тема: Зміна динамічного діапазону зображення

Мета: Навчитися управляти динамічним діапазоном зображення, що дозволяє істотно поліпшити якість растрової графіки.

Хід роботи.

1. Запустіть програму Adobe Photoshop, відкрийте файл Old lmage.jpg. Цей файл входить до складу зразків, що поставляються з програмою, і знаходиться в папці \Adobe Photoshop 7.0\Samples. Збережіть цей файл в своїй папці з ім'ям LR1_PS.jpg.

2. Оціните динамічний діапазон зображення, тобто розкид між мінімальною і максимальною яскравістю. Для цього відкрийте вікно Image  Adjustments Levels (Изображение  Регулировка Уровни). По гістограмі знімка видно, що діапазон яскравостей зрушить в область темних півтонів, тобто зображення не охоплює доступний динамічний діапазон.

3. Розширте динамічний діапазон зображення. Для цього клацніть на кнопці Auto (Авто). Граничні движки рівнів змістяться до центру — лівий на рівень 20, правий на рівень 238. Знімок стане контрастнішим.

4. По гістограмі видно, що область темних тонів значно перевершує область світлих тонів — знімок виглядає темним. Для виправлення зображення виконайте гамма корекцію. Відкрийте діалогове вікно Image  Adjustments Curves покажчиком миші перетягніть середину гамма-кривої вниз, «підтягаючи» півтони до світліших. При цьому закінчення кривої (тобто межі динамічного діапазону) залишаються незмінними. Регулюючи кривизну лінії, добийтеся найбільш збалансованої яскравості і контрастності. Зафіксуйте результат клацанням на кнопці (Изображение  Регулировка  Кривые). ОК.

5. Випробуйте інший спосіб гамми-корекції — за допомогою діалогового вікна Levels (Рівні). У середньому вікні поля Input Levels встановіть гамма-коефіцієнт, більший одиниці. Або переместим середній движок вліво, відстежуючи зміни гамма-коеффіцієнта. У такий спосіб добиваємося підвищення якості зображення.

6. Збережіть файл LR1_PS.jpg.

Практична робота №29. Тема: Ретуш зображення

Мета: Навчитися за допомогою інструментів місцевої корекції і ретуші зображення відновлювати пошкоджені і старі фотознімки, покращувати сприйняття деталей зображення, прибирати непотрібні деталі, підкреслювати важливі елементи зображення.

Хід роботи.

1. Запустіть програму Adobe Photoshop, відкрийте файл LR1_PS.jpg. Збережіть цей файл з ім'ям LR2_PS.jpg.

2. Виділіть дуже темну ділянку знімка:

• Виберіть інструмент Lasso (Лассо)

• на панелі властивостей встановіть прапорець Anti-aliased (Сглаживание або Разтушевать) і задайте значення розтушовування (Feather) 4 піксела.

• Інструментом Lasso (Лассо) виділіть темну область в лівому верхньому кутку зображення.

3. Для освітлювання виділеної області відкрийте діалогове вікно Image  Adjustments  Levels (Изображение  Регулировка  Уровни) і клацніть на кнопці Auto (Авто). Виділена ділянка зображення освітлюється і на ньому промальовувалися невидимі раніше деталі. Переміщуючи движки, добийтеся такої яскравості і контрастності зображення, щоб тінь зникла.

4. Видалення пошкодження на зображенні. Для цього скористайтеся інструментами Stamp (Штамп) і Healing Brush (Заживляющая кисть). Процес полягає в забиванні непотрібної деталі перенесенням фрагментів сусідніх областей.

• У палітрі Layers (Слои) клацніть правою кнопкою миші на шарі Background (Фон) і в меню, що відкрилося, виберіть пункт Duplicate Layer (Дублировать слой). Клацанням на новому шарі зробіть його активним.

• Виберіть інструмент Stamp (Штамп). На панелі властивостей в розділі Brush (Кисть) клацніть на розкриваючій кнопці, в діалоговому вікні, що відкрилося, встановіть діаметр пензлика движком Master Diameter (Установка діаметру). У списку типів пензликів виберіть один з варіантів з м'яким краєм (Soft Round).

• Встановіть покажчик миші на початкову ділянку зображення і, утримуючи клавішу ALT, клацніть мишею, фіксуючи зону, з якою відбуватиметься перенесення зображення. Початкова точка у момент клацання виділяється хрестоподібним маркером. Перемістіть покажчик миші на найближчу область фону і клацаннями замалюйте її. При необхідності змінюйте початкову точку клацанням з натиснутою клавішею ALT. За допомогою інструменту Stamp видаліть приблизно половину пошкоджень.

5. Діючи аналогічним чином, за допомогою інструменту Healing Brush (Заживляющая кисть або що Лікує ) видаліть решту пошкоджень на знімку.

6. Виконайте місцеву корекцію різкості. Виберіть інструмент Sharpen (Резкость). На панелі властивостей виберіть відповідний розмір області дії інструменту. Проведіть поліпшення різкості особи для посилення рельєфності деталей — зображення стане виразне. Краще працювати з фільтрами, але для всього знімка.

7. Збережіть файл LR2_PS.jpg.

Практична робота №30. Тема: Використання фільтрів. Обтравка зображення

Мета: Освоїти прийоми застосування фільтрів для поліпшення якості зображення за рахунок ретуші і акценту на важливих деталях. Можлива імітація розміщення зображень на різних матеріалах, зміна умов освітленості і інші художні ефекти. Застосовувати фільтри треба обережно, щоб не зіпсувати, а підсилити враження, яке повинне викликати зображення. Канали і обтравочні контури служать потужним засобом композиції і редагування зображень. Їх вміле застосування дозволяє створювати якісну рекламну і художню продукцію, в якій використана вся сила інструментарю Adobe Photoshop.

Хід роботи.

1. Запустіть програму Adobe Photoshop, відкрийте файл LR2_PS.jpg. Збережіть цей файл з ім'ям LR3_PS.jpg.

1. Видаліть пил і подряпини зі знімка. Дамо команду Filter Noise Dust & Scratches (Фильтр Шум Царапины). Зверніть увагу, що фільтр згладжує межі елементів зображення. Він зручний при ретуші старих, пошкоджених знімків і впливає на всю поверхню зображення.

2. Підвищіть різкість зображення. Дамо команду Filter  Sharpen  Sharpen Edges (Фильтр  Резкость  Края). Зверніть увагу, що фільтр впливає тільки на межі переходу між елементами зображення різної яскравості.

3. Проведіть експерименти з фільтрами групи Stylize (Стилизация).

4. Проведіть експерименти з фільтрами групи Pixelate (Пикселизация).

5. Збережіть файл LR3_PS.jpg.

6. Запустіть програму Adobe Photoshop, відкрийте файл LR3_PS.jpg. Збережіть цей файл з ім'ям LR4_PS.jpg.

7. Процес точного виділення елементу зображення називають обтравкою. Виберіть інструмент Polygonal Lasso (Полигональное лассо). На панелі властивостей встановіть нульову величину Feather (Растушевка).

8. Обведіть якомога точніше інструментом Polygonal Lasso (Полигональное лассо) контур фігури. За один прийом це зробити практично неможливо, тому поправте контур інструментом Polygonal Lasso (Полигональное лассо) при натиснутих клавішах SHIFT (для додавання області виділення до первинної) або ALT (для віднімання області виділення з первинної).

9. Випробуйте альтернативний спосіб виділення області на зображенні. Виберіть інструмент Magic Wand (Волшебная палочка). Встановіть на панелі властивостей в полі Tolerance (Чувствительность) значення 24 (72-висока), клацаючи інструментом, виділіть фон навколо фігури. Для додавання або виключення областей виділення утримуйте в момент клацання клавіші SHIFT або ALT. Можна інвертувати виділення в меню Виділення (Выделения).

10. .Виконайте остаточне корегування виділеної області з допомогою інструменту Lasso (Лассо).

11. .Обтравочний контур може зберігатися в тому ж файлі, але окремо від зображення. Для цього призначені канали. У палітрі Channels (Каналы) клацніть на кнопці збереження виділеної області в новому каналі. У вікні палітри з'являється мініатюра із зображенням обтравочного контура. Завантаження контура з каналу проводять клацанням на його зображенні при натиснутій клавіші CTRL.

Практична робота №31. Тема:Складання композиції в програмі Adobe Photoshop.

Мета: Навчитися створювати складні композиції із застосуванням спеціальних ефектів.

Хід роботи.

1. Запустіть програму Adobe Photoshop, відкрийте файли Ducky.tif і Dune.tif.

1. Поліпшіть динамічний діапазон зображення Dune.tif командою Image Adjustments  Levels  Auto (Изображение  Корекция Уровни  Авто).

3. Виберіть інструмент Polygonal Lasso (Полигональное лассо), у файлі Ducky.tif виконайте обтравку фігури.

4. Створіть канал для контура обтравки в зображенні Ducky.tif. Для цього клацніть в палітрі Channels (Каналы) на кнопці збереження контура в новому каналі.

5. Поліпшіть динамічний діапазон виділеної фігури командою Image Adjustments  Levels  Auto (Изображение  Корекция  Уровни  Авто).

6. Виконайте гамму-корекцію виділеного зображення, задавши коефіцієнт 0,85 у вікні Image  Adjustments  Levels (Изображение  Корекция  Уровни ).

7. Застосуйте розтушовування країв області виділення, встановивши в полі Feather (Раположение) значення 4 пкс.

8. Скопіюйте виділену область в буфер обміну командою Edit  Copy (Редактирование Копирование).

9. Вклейте скопійовану область на новий шар зображення Dune.tif командою Edit Paste Виберіть інструмент (Редактирование  Вклеивание).

10. Встановіть на палітрі Layers (Слои) рівень прозорості нового шару 50%.

4. Поекспериментуйте з режимом поєднання шарів за допомогою списку, що розкривається, в палітрі Layers (Слои).

5. Спробуйте дію різних фільтрів, застосовуючи їх роздільно до шарів. Запишіть назви і параметри застосованих фільтрів.

6. Шар	Назва фільтру	Параметри фільтру

   Підготовка до друку. Виберіть інструмент Кадрирование і на панелі властивостей встановіть ширину-10(20), висоту-15(30) і максимальний дозвіл-300. Виділіть потрібний кадр і натисніть подвійне клацання. Зверніть увагу на масштабування (прапорець Змінити розміри вікна до відповідних).

Управління кольором в програмі Photoshop

1 Відкрийте зображення Island girl.jpg яке має недостатню колірну гаму.

2 Виконайте команду Изображение - регулировки –VARIATIONS (IMAGE – ADJUSTMEMENTS – VARIATIONS).

3 Використовуючи движок Fine – Coarse зкеруйте корекцію світла, найлівіше положення движка означає «найгрубіший», найбільше колірне зрушення, при використанні цієї команди ми побачимо значне налагодження колірної гамми збільшення яскравості кольорів на картинці.

Автоматична корекція кольору

Засіб автоматичної корекції кольору використовується команда Изображение  регулировки автоцвет (Image  Adjustments  Auto Color) використовує спеціальний алгоритм пошуку найсвітліших і найтемніших областей на знімку (режим Find Dark & Light Colors). Якщо вони не співпадають з білим і чорним кольорами, тоновий діапазон штучно розтягується до повного. При цьому підвищується загальна контрастність за рахунок зрушення сусідніх тонів. Одночасно з корекцією тонового діапазону і контрастності відбувається корекція кольору.

Як правило, для типових сюжетів з нормальним поєднанням кольорів засіб Auto Color працює достатньо надійно.

1 Відкрийте зображення Island girl.jpg яке має несбалансовані чорні і світлі кольори.

2 Виконайте команду Изображение - регулировки -автоцвет (Image  Adjustments  Auto Color)

3 При використанні цієї команди ми побачимо що баланс темних і світлих тонів буде налагоджений.

Установка нейтральних тонів

1 Визначте найтемнішу ділянку. Відкрийте діалогове вікно Уровни Levels, Изображениярегулировкиуровни (Image  Adjustments  Levels). Утримуючи клавішу ALT, переміщайте вправо движок чорного кольору. Відстежте появу найтемніших пікселів. Закрийте вікно.

2 На панелі інструментів вибиріть пипетку (Eyedropper). Встановіть її в точці, яка повинна мати чорний колір. Утримуючи клавішу SHIFT, клацанням ставимо мітку. На палітрі Інфомация (Info) з'явиться панель з координатами кольору в даній крапці.

3 Повторіть операції пунктів 1 і 2 при установці точки білого кольору. На палітрі Info з'явиться панель з координатами кольору в даній точці.

4 Знов відкрийте діалогове вікно Уровни (Levels). На палітрі Інформация (Info) визначте базовий канал для установки чорного кольору. У нашому прикладі це канал синього (Blue).

5 В полі Канал (Channel) виберіть канал красного (Red) Перемістіть движок чорного кольору вправо до тих пір, поки координати R на панелі Info не співпадуть з координатами В.

6 Повторіть операції пункту 5 застосовно каналу зеленого (Green).

7 Повторіть операції пунктів 4-6 при установці балансу тонів в точці білого кольору.

Корекція колірного балансу в тінях і світлі

1 Одним з описаних раніше методів визначіть найтемніші і найсвітліші ділянки знімка. Точнішим методом є даний. Встановіть контрольну точку #1 в області чорного кольору і точку #2 в області білого кольору. Дану операцію виконайте за прикладом попереднього завдання.

2 На панелі Информация (Info) проаналізуйте координати кольору в контрольних точках.

3 Дайте команду Изображение  регулировки  баланс уровня (Image  Adjustments  Color Balance). В діалоговому вікні встановіть прапорець Средние тона (Preserve Luminosity). Включіть перемикач Предворительный просмотр (Shadows).

4 Перемістіть движок Blue - Yellow вліво, відстежуючи відомості в палітрі Info. Додайте червоний колір движком Red - Cyan. Добивайтеся збігу координат кольору в точці #1.

5 Встановіть перемикач в положення Светлые тона (Highlights). Переміщенням движків добивайтеся збігу координат кольору в контрольній точці #2.

За допомогою даної операції ми доб'ємося балансу темних і світлих тонів.

Видалення ефекту червоних очей

1 Спочатку виділимо ділянки очей з пошкодженим кольором. Для цього використайте засоби виділення панелі інструментів. Виділену область скопіюйте на новий шар Слойновый слой через-копирование (Layer  New  Layer via Copy). Назвіть новий слой NoRedEyes

2 Перейдіть на шар Изображениярегулировкитон насыщености NoRedEyes і приступіть до зміни кольору очей за допомогою діалогового вікна Hue/Saturation.Встановіть прапорець тонирование (Colorize) і переміщенням движків Тон и насыщение (Hue і Saturation добийтеся потрібного кольору очей. Цей метод працює ефективно, але порівняно грубо.

3 Отримавши позитивний результат, склеюйте слої зображення і уровни склеиваем уровни (Layer  Flatten Image). Режим змішування слоїв NoRedEye  Normal.

4 Якщо задумано подальше редагування, збережіть зображення разом з шарами у форматі PSD або TIFF.

Практична робота №32. Тема: Обертання виділеної області

Допустимо потрібно вирівняти лінію горизонту на фотографії

1. Відкрийте файл 5048.jpg

2. Точний поворот зображення на довільний кут можна зробити таким чином: На панелі інструментів вибиріть лінійку Measure Tool в групі інструментів Пипетка (Eyedropper.)

3. Протягніть інструмент Измерение (Measure Tool) паралельно лінії, яка повинна бути в кадрі горизонтальною або вертикальною.

4. Відкрийте вікно повороту зображення Rotate Canvas: Изображениеповернуть холстпроизвольной (Image  Rotate Canvas  Arbitrary).

5. Тут вказані кут повороту і напрям обертання. Нічого не змінюйте, завершуйте операцію клацанням на кнопці ОК.

6. Після обертання зображення надайте йому належного вигляду обрізайте краї, які заважають.

7. Зробіть дублікат фонового шару.

8. Створіть знімок (Snapshot) в палітрі В палитре история (History).

9. Прибиріть колір Изображение регулировкиУменьшение насыщенности (Image  Adjustments  Desaturate).

10. Пензлем Историческая кисть (History Brush) відновіть колір одного об'єкту

Зеленый

фон

Практична робота №33. Тема: Кадрування

1. Відкрийте будь -яке зображення

2. Виконайте те, що кадрується двома способами

3. Перший метод простий, зрозумілий і широко використовується користувачами.

4. Вибиріть інструмент Кадрирования (Crop). Нічого не треба змінювати на панелі властивостей інструменту! Встановіть покажчик інструменту в кут того прямокутника, що кадрується, і простяганням визначіть межі кадру. Перевірте розміри кадру на палітрі Информация (Info).

5. При необхідності перемістіть рамку кадру за допомогою курсорних клавіш або мишею при натиснутій клавіші CTRL.

6. Обріжте кадр по рамці натисненням клавіші ENTER або подвійним клацанням усередині рамки.

7. Другий метод гнучкіший і дозволяє отримувати фігурні межі сюжетної області. Виберіть один з інструментів виділення Полигональное лассо (Polygonal Lasso).

8. Вибраним інструментом обведіть межу сюжетної області. Межа може бути не тільки прямокутною, але і фігурною.

9. Для фігурної межі сформуйте підкладку. Продублюйте поточний шар Слойдублировать слой (Layer  Duplicate Layer). Створіть новий шар (Layer  New  Layer) і перетягніть його нижче дубльованого щару. Відключіть фоновий шар Background і заповніть новий шар потрібним кольором.

10. Оформіть межу сюжетної області. Дайте команду Выделенияперо (Select Feather) і в діалоговому вікні Радиус растушовки (Feather Selection) встановіть величину розтушовування межі. Перейдіть в режим швидкої маски (Q) і перевірте зображення контура. Поверніть в нормальний режим (Q).

11. Обріжте зображення по контуру: Изображение подрезать (Image  Crop). Інвертуйте Выбор-инвертировать (Select  Inverse) і очистіть Редактироватьочистить (Edit  Clear) область виділення. Зніміть виділення Выделениеубрать выделение (Select  Deselect).

Розділ 8. Розробка гіпермедіальних додатків з використанням мови html Практична робота № 34 Тема «Розробка гіпермедіальних додатків з використанням мови html.

Мета роботи: познайомитися з мовою HTML. Навчитись розробляти додатки з використанням мови HTML.

Теоретичний матеріал мова html

HTML розшифровується як HyperText Markup Language, або мова гіпертекстової розмітки. Це скорочена назва мови, за допомогою якої створюють Web-сторінки.

HTML-команди називають тегами (дескрипторами).

Тег (tag-ярлик, ознака) – це код, ідентифікуючий певний елемент документа HTML, наприклад, абзац, заголовок, посилання, таблицю і т.д. Теги заносять в кутові дужки <>.

Теги HTML бувають парними і непарними. Непарні теги надають вплив на весь документ або визначають разовий ефект в місці своєї появи. При використанні парних тегів в документ додаються відкриваючий і закриваючий теги, які впливають на частину документа, укладену між ними. Закриваючий тег відрізняється від відкриваючого наявністю символу «/» (коса риска) перед ключовим словом (</DIV>). Закриття парних тегів виконується так, щоб дотримувались правил вкладення.

<В><1>На цей текст впливають два теги</1></В>

Ефект застосування тегу може видозмінюватися шляхом додавання атрибутів. В парних тегах атрибути додаються тільки до відкриваючого тегу. Атрибути уявляють собою додаткові ключові слова, відокремлювані від ключового слова, визначаючого тег, і від інших атрибутів пробілами і розміщені до завершального тегу символу «>». Спосіб застосування деяких атрибутів потребує вказівки значення атрибута. Значення атрибута відокремлюється від ключового слова атрибута символом «=» (знак дорівнює) і ставиться в лапки.

<Н> ALIGN="LEFT”>

HTML-документ складається, насамперед, із тегу: <HTML>... </HTML>. Ця частина, у свою чергу, складається із головного тегу (<HEAD>... </HEAD>) - розділ заголовків (зокрема, розділ заголовків повинен містити загальний заголовок документа, обмежений парним тегом <TITLE>) і тегу змісту (<BODY>... </BODY>).

Загальна структура HTML- документа наступна:

<HTML>

<HEAD>

…

</HEAD>

<BODY>

…

</BODY>

</HTML>

Найважливішим використовуємим в HEAD елементом є заголовок сторінки: <TITLE>... </TITLE>. В TITLE-елементі вказується заголовок документа. Це ім’я використовується для ідентифікації цього документа в браузері.

Більшість елементів мови HTML описує частини змісту документа и поміщається між тегами <BODY> і </BODY>, тобто всередину структурного елемента BODY. Такі елементи ділять на блочні і текстові. Блочні елементи відносяться к частинам тексту рівня абзацу. Текстові елементи описують властивості окремих фраз і ще більше дрібних частин тексту.

правила вкладення елементів.

• Елементи не повинні перетинатися. Іншими словами, якщо відкриваючий тег розміщується всередині елемента, то і відповідний закриваючий тег повинен розміщуватися всередині цього ж елемента.

• Блочні елементи можуть містити вкладені блочні і текстові елементи.

• Текстові елементи можуть містити вкладені текстові елементи.

• Текстові елементи не можуть містити вкладені блочні елементи.

Модифікація тексту. HTML пропонує різні можливості для модифікації тексту. Теги модифікації можуть знаходитись в різних частинах тексту. В HTML існує відмінності між фізичними і логічними параметрами тексту. Фізичні параметри формують зовнішній вид документа, в той час як форма логічних установок залежить від браузера.

Фізичні елементи

<B>... </B> - жирний текст (Bold);

<I>...</I> - курсив (Italic);

<U>...</U> - підкреслювання;

<TT>... </TT> постійна символьна відстань , як у друкарської машинки (Teletype);

Приклад:

...

<I>курсив</I> і <B>жирний</B> у реченні.

...

Отримуємо:

…

курсив і жирний у реченні.

Логічні елементи. <EM>... </EM> - застосовується для акцентування уваги на текст всередині тегу, в основному відображається курсивом;

<STRONG>...</STRONG> - застосовується для створення логічного наголосу на текст всередині тегу, в основному відображається жирним шрифтом;

<CODE>...</CODE> - приклад коду;

<SAMP>...</SAMP> - послідовність символів;

<KBD>...</KBD> - символи введені з клавіатури;

<VAR>...</VAR> - ім’я змінної, в основному курсив;

<CITE>...</CITE> - цитата, в основному курсив.

Хід роботи.

1. Створіть папку web.

2. Запустіть текстовій редактор Блокнот : Пуск  Программы  Стандартные Блокнот.

3. Спочатку введіть теги, визначаючі структуру будь-якого –документа (використовуйте будь-який регістр – верхній або нижній).

   1. Введіть з клавіатури основні теги, помістивши кожен з них, крім закриваючого тега </title>, з нового рядку.

<html>

<head>

<title> </title>

</head>

<body>

</body>

</html>

2. Між <title> </title> вставте назву документа – Група КМ. Це повинно виглядати наступним чином:

<title> Группа КМ </title>

3. Вставте пустий рядок між тегами <body> і </body> і введуть у ній наступний тест:

Ласкаво просимо на сторінку групи КМ! Тут ви дізнаєтесь про наше навчання та життя коледжу.

4. Додайте ваш особистий текст – кілька речень. Перед тим реченням, яке ви хочете перенести на наступний рядок ставте тег <BR>- перенос рядка.

5. Перед цим текстом і після нього проведіть горизонтальну лінію, використовуючи тег <hr>, цей тег не є парним, тому не потребує закриваючого тегу.

6. Нехай фон нашої сторінки буде синій, а для тексту – жовтий. Вставте в відкриваючий тег <body> атрибути bgcolor=blue і text=yellow, це буде мати вигляд:

<body bgcolor=blue text=yellow>

7. Збережіть документ: Файл Сохранить как Открыть вашу папку WEВ в поле ім’я файлу введіть Км.html (розширення html обов’язково).

8. Подивимося результат нашої роботи: Зверніть вікно Блокнот знайдіть папку WEВ по імені вашого файлу подвійне клацання

9. Подивившись результат зверніть вікно браузера.

1. Задання стилів тексту:

Щоб сторінка мала гарний вигляд, розділимо текст на абзаци і виділимо заголовок к. HTML має 6 рівнів заголовків розділів документа, пронумерованих числами от 1 до 6. Заголовок оголошується парою тегів з номерами, відповідними рівню, наприклад <h1></h1> - заголовок розділу першого рівню. Від нормального тексту заголовок відрізняється розміром і товщиною букв.

1. Вставте теги <h1></h1> так, щоб вони обмежували перше речення тексту:

<h1> Ласкаво просимо на сторінку групи КМ! </h1>

2. Подивимось результат: Збережіть файл в блокноті а в вікні браузера кнопку обновить, файл буде перезагружений.

3. Подивіться як будуть виглядати заголовки, якщо ви будете змінювати рівень заголовка з h1 на h2 і до h6, не забувайте зберігати файл і оновлювати в браузері.

4. Відновіть перший рівень заголовка.

5. Розмістіть заголовок по центру, добавте атрибут align=center

<h1 align=center > Ласкаво просимо на сторінку групи КМ!</h1>

6. Збільшимо розмір решти тексту і оформимо його полужирним курсивом підкреслюванням. Для цього використовуйте парні теги <b> </b>

7. Перевірте результат.

8. Курсивне підкреслення встановлюється за допомогою тегів <i></i>

9. Залиште обидва теги і перевірте результат.

10. За допомогою тегів <u></u>встановіть підкреслення.

11. За допомогою тегів <tt></tt>зобразіть текст шрифтом.

12. Залиште той вигляд, який вам сподобався.

13. Збільшить розмір шрифту з допомогою тегу <big></big>

14. Зменшить розмір шрифту з допомогою тегу <small></small>

15. Інший спосіб зміни розміру шрифту за допомогою тегу <font=1> </ font>, перевірте при різних значеннях атрибуту від 1 до 7. Можна зі знаком + або -, в цьому випадку розмір збільшується або зменшується в порівнянні з вихідним.

16. Центруючи по горизонталі даний абзац за допомогою тегу <center> </ center>

17. У своїй роботі ви можете використовувати наступні теги, що визначають логічні стилі, Перевірте, як вони працюють.

<dfn> </ dfn> - застосовується для визначення слова. Текст звичайно виводиться курсивом <em> </ em> - для виділення слів і посилення. Відображається курсивом. <cite> </ cite> - для виділення назв книг, фільмів, спектаклів і т.д.

Вводить курсивом.

<code> </ code> - для фрагментів коду програм. Показується на екрані шрифтом фіксованої ширини.

<kbd> </ kbd> - використовується для тексту, який користувач вводить з клавіатури. У різних браузерах може відображатися різними шрифтами. <samp> </ samp> - служить для відображення повідомлень програм. Виводиться шрифтом фіксованої ширини. <strong> </ strong> - для особливо важливих фрагментів. Звичайно виділяється напівжирним зображенням. <var> </ var> - використовується для вказівки, що частина тексту або слово є символьної змінної, тобто текстом, який може бути замінений різними виразами. Відображається курсивом.

Специфікація HTML 4.0 пропонує більш прогресивний спосіб вказівки стилів тексту та інших елементів - за допомогою спеціальної мови каскадних таблиць стилів СSS (Cascading Style Sheets). Таблиці стилів - це велике досягнення в області Web дизайну, що розширює можливості поліпшення зовнішнього вигляду сторінок. Таблиці стилів спрощують визначення інтервалів між рядками, відступів, кольорів, використовуваних для тексту і фону, розміру і стилю шрифтів і т.д. Стиль більшості елементів HTML може описуватися за допомогою атрибуту style, який розташовується усередині відкриваючого тегу елемента. В якості значення атрибута style використовуються пари виду «властивість: значення». Наприклад, у фрагменті коду, що описує заголовок розділу <hl style="color: blue"> атрибут style = "color: blue" визначає, що властивість color (колір) має значення blue (синій), тобто текст заголовка першого рівня повинен відображатися синім кольором.

18. Можна вказувати стилі за допомогою спеціальної мови каскадних таблиць стилів (CSS - Cascading Style Sheets). Відредагуйте текст, видаливши попередні теги і вставивши теги <p> і </ p> з атрибутом так, щоб цей елемент мав вигляд:<p style=”font-weight: bold; font-style:italic; font-size:150%; text-align: center”> и в конце текста </p>.

font-size-можна вказати у відносних і абсолютних величинах, відносні - це відсотки, абсолютні - пункти (pt), пікселі (px), сантиметри (cm), міліметри (mm).

5. Вставка малюнку.

   1. Копіюємо файл малюнка в папку WEB, візьмемо файл з розширенням. GIF або BMP.

   2. Вставимо зображення в документ и відображення рамки навколо рисунка, товщиною в 5 пікселів після заголовка:

<img src=cc.gif border=5>

3. Вирівняти малюнок по центру <center></center>.

1. Створення списку.

   1. Створимо нову сторінку нашого сайту, на якій вставимо ненумерований список. У вікні програми Блокнот (Notepad) виберіть команду меню Файл  Створити (File  New)

   2. . Створіть структуру Web-документа, надрукувавши основні теги: пункт 3.1

   3. Як заголовок документа в тезі <tltle> </ title> введіть: Чим ми займаємося?

   4. Такий же заголовок для списку введіть в тілі документа між тегами <body> і </ body>, використавши для його відображення теги <h2> </ h2> з атрибутом align = center, вирівнюючи заголовок по центру сторінки: <h2 aling =center> Чим ми займаємося? </ h2>

   5. Самостійно підберіть колір фону сторінки і колір тексту, вказавши відповідні значення для атрибутів bgcolor і text у відчиненому тезі <body>, наприклад, так:

<body bgcolor=aqua text=navy>

Пам'ятайте, однак, що колір тексту повинен бути таким, щоб текст добре читався на вибраному фоні. Якщо атрибути кольору не вказувати, то за умовчанням текст буде відображатися чорним кольором на білому фоні.

6. Тепер вставимо на сторінку ненумерований список з інформацією про життя та діяльність вашої групи. Ненумеровані списки створюються за допомогою пари тегів <UL> </ UL> - (Unordered List-неупорядкований список), що обмежують список. Між ними розташовується стільки елементів, що починаються з тегу <LI> - (List Item - елемент списку), скільки елементів у списку. <OL> </ OL>- нумерований список - (Ordered List упорядкований) <DL> </ DL> - список визначень (Difinition List) Заголовок списку необов'язковий елемент, формується за допомогою парного тегу: <LH> </ LH>

<LH></LH>

7. Вставте порожній рядок під рядком з кодом

<h2 align»center> Чим ми займаємося? </ h2> і введіть в тілі документа наступний код: <ul> <li> Вивченням предметів на заняттях. <Li> Самостійне вивчення предметів в бібліотеці. <Li> Робота в Інтернеті. <Li> Практика за фахом. <Li> Дружба. <Li> Клуб дозвілля. </ ul> Зверніть увагу: тег <li> може використовуватися як одиночний, тобто без парного закриває тегу </ li>.

8. Інший вид маркера можна встановити за допомогою аркушів стилів, наприклад <LI type=square>- маркер у вигляді заповненого квадратика, <LI type=circle> - незаповненого гуртка. По експериментуйте з цим.

9. Збережіть документ у папці Web під ім'ям spisok.html.

10. Відкрийте файл spisok.html з папки Web

1. Створення форми

Розповівши на Web-сторінці про сферу свого життя ви припускаєте, що відвідувачі сайту захочуть зв'язатися з вами, задати питання, обговорити спільні проблеми, зробити якісь пропозиції. Щоб прискорити і полегшити їм процедуру зв'язку, досить помістити на даній сторінці спеціальну форму; заповнивши її, відвідувач сайту передасть вам інформацію, яку він вважатиме за потрібне послати.

Подібні форми широко використовуються на Інтернет-сайтах для збору різних відомостей, реєстрації користувача, формування запиту і т.д. Така форма може містити поля для введення даних, поля списків, що відкриваються списки, прапорці та перемикачі для вибору значень і інші елементи управління. Після заповнення форми користувачем спеціальна програма-обробник або, як її ще називають, скрипт, обробляє отримані-дані і передає їх за призначенням. Як вставити в Web-документ просту форму, яка дозволить користувачеві надрукувати своє повідомлення прямо на Web-сторінці і автоматично відправити його вам по електронній пошті?. Для цього вставимо в HTML-документ spisok.html текст із запрошенням заповнити форму, помістивши його під списком. Текст запрошення слід виділити в окремий абзац, обмеживши його парою тегів <р> </ р> і вирівняти по центру за допомогою атрибуту align = center.

1. Вставте порожній рядок між тегом </ u1> і закриваючи тегом </ body> і введіть в цьому рядку наступний код:

2. <р align=center >Якщо у Вас є питання або зауваження, напишіть нам: </р>

3. Кожна форма починається міткою <form> і закінчується тегом </ form> HTML - документ може містити в собі кілька форм, однак вони не повинні знаходитися одна усередині іншої. Текст і теги можуть розміщуватися всередині форми без обмежень. Відкриває тег <form> повинен містити обов'язковий атрибут action, який визначає, де знаходиться програма-обробник або адресу сервера, який буде обробляти форму. Так як повідомлення, написане відвідувачем сайту, буде відправлятися по електронній пошті, то значення цього атрибута повинно містити адресу E-mail власника сайту, наприклад: action = "mailto: km@narod.ru".

Ще один атрибут тега <form> - method - визначає, яким чином або за допомогою якого протоколу дані з форми будуть передані програмі-обробнику. Так як буде використана електронна пошта, то значення цього атрибута повинно бути post: method = post. Таким чином, елемент <form> .. . </ form> матиме приблизно такий вигляд:

<form action="mailto: km@narod.ru" method=post> </ form>

4. Додайте в документі spisok.html порожній рядок перед закриваючим тегом </ body> і введіть вказаний код, Тепер нам потрібно помістити в формі багаторядкове текстове поле для введення повідомлення. Для цього служать теги <textarea> </ textarea>. В якості атрибутів відкриваючого тегу <textarea> необхідно вказати кількість рядків (rows) і колонок (cols) а також ім'я (name), під яким вміст текстового поля введення буде передано програмі-обробнику.

5. Вставте порожній рядок перед закриваючим тегом </ form> і введіть наступний елемент, який створює текстове поле:

<center> <textarea rows=5 cols=40 name=comments> </ textarea> </ center> Такий елемент створить текстове поле вводу висотою 5 рядків і шириною 40 символів. Введений відвідувачем сайту текст буде переданий обробникові під ім'ям comments (Коментарі)

6. Вставте порожній рядок перед закриваючим тегом </ form> і введіть в неї наступний код, що створює кнопку в новому абзаці та вирівнюючий її по центру сторінки:

<p> <center> <input type=submit value= "Відправити"> </ center> </ p>

7. Роботу форми можна перевірити:

   1. Введіть у текстовому полі кілька слів.

   2. Натисніть кнопку Надіслати під текстовим полем. На екрані з'явиться діалог з попередженням про те, що форма передасть вашу адресу E-mail одержувачу, а дані, що містяться у формі, будуть передані без шифрування і, якщо вони конфіденційні - це може бути небажано для вас

   3. Натисніть кнопку ОК, щоб підтвердити передачу даних. Діалог з попередженням закриється.

Якби з'єднання з Інтернетом було встановлено, то дані з форми були б відправлені і через деякий час ви отримали б їх по електронній пошті. Але так як з'єднання не встановлено, то, в залежності від налаштувань вашої поштової програми або з'явиться повідомлення про неможливість відправити пошту, або дані з форми будуть поміщені в папку вихідних повідомлень поштової програми

8. Вставка гіпертекстових посилань

На відміну від простого тексту, який можна читати тільки від початку до кінця, гіпертекст дозволяє здійснювати миттєвий перехід від одного фрагмента тексту до іншого. Довідкові системи багатьох програмних продуктів побудовані саме за принципом гіпертексту. При клацанні лівою кнопкою миші на деякому виділеному кольором і підкресленому фрагменті поточного документа - гіпертекстовому посиланні - відбувається перехід до заздалегідь призначеного документу або фрагменту документа. На Web-сторінках гіпертекстові посилання широко використовуються для переходу до певного фрагменту поточної сторінки, до наступної або будь-якій сторінці сайту або до документа іншого сайту. Для завдання переходу по гіперпосиланню в мові HTML використовуються теги <а> </ а> з атрибутом href, значенням якого є адреса переходу. В якості адреси може використовуватися ім'я файлу іншого документа або URL-адресу. Кожен комп'ютер, підключений до Інтернету, має свою унікальну адресу, яка може бути представлена або в числовому вигляді, наприклад, 204.146.46.133, або певним поєднанням символів, наприклад, www.microsott.com. Оскільки кожен комп'ютер має свою унікальну структуру каталогів і файлів-, то і кожна Web-сторінка також має унікальну адресу, званий URL (Uniform Resource Locator - Уніфікований покажчик ресурсів). Як видно з назви, URL може вказувати не тільки на сторінки Web, але також і на інші ресурси Інтернету, наприклад, FTP (File Transfer Protocol - Протокол передачі файлів) - сховища файлів. У найзагальнішому вигляді URL включає в себе покажчик на протокол, який застосовується для доступу до ресурсу - http, ftp та ін - і символьна адреса комп'ютера в поєднанні з ім'ям конкретного файлу в структурі каталогів цього комп'ютера. Наприклад, URL-адресу http://www.chat.ru/user/faq.html складається з покажчика на протокол http, який застосовується для доступу до Web, імені комп'ютера www.chat.ru і імені файлу-документа faq.html, який знаходиться в каталозі user.

Зі сказаного випливає, що кожній Web-сторінці відповідає свій HTML-файл. Однак ви можете помітити, що в багатьох URL-адресах відсутня ім'я файлу, наприклад, http://www.microsoft.com. Тим не менш, у вікні браузера все ж з'являється конкретна сторінка. Справа в тому, що адміністратори Web-серверів можуть вказати на своїх вузлах деякі HTML-файли, які виводяться за замовчуванням, якщо ім'я файлу в URL явно не задано. Зазвичай ці файли мають імена index.html або index.htm.

1. Створимо перехід по посиланню з кінця поточного документа spisok.html на першу сторінку вашого сайту, тобто до файлу Км.html. Щоб повідомити відвідувачеві сайту про можливість повернутися до першої сторінки, необхідно передбачити між відкриває <а> і закриваючим </ а> тегами відповідний текст:

2. Вставте у файлі spisok.html порожній рядок перед закриваючим тегом </ body> і введіть в неї наступний код: <center> <a href=> "Км.html"> Ha першу сторінку </ а> </ center>

3. Збережіть і перевірте роботу, якщо ви все правильно зробили, то ви потрапите на вашу першу сторіночку.

4. Тепер створимо гіперпосилання для переходу з першої сторінки - Км.html - на другу - spisok.html. Для посилання найлогічніше буде використовувати текстовий фрагмент нашої діяльності, так як список на другій сторінці розкриває зміст саме цього фрагмента тексту. Для чого:

   1. Відкрийте в програмі Блокнот (Notepad) файл Км.html

   2. Відредагуйте цей файл, вставивши тег <center> <a href=:spisok.html"> </ a> за тегом <h1 align=center> Ласкаво просимо на сторінку групи Км! </ H1>

   3. А тег <а href = "spisok.html"> між текстом «Тут ви дізнаєтесь» і «про наше навчання і життя в коледжі», а закриваючий тег </ а> - після нього

   4. Встановіть для не переглянутих посиланнь білий колір (white), для переглянутої світло-зелений (lime), а для посилання в момент клацання мишею - червоний (red). Для чого відредагуйте файл Км.html, додавши в тег <body> атрибути link = white, vlink = lime, alink = red так, щоб цей тег мав такий вигляд:

   5. <body bgcolor=blue text=yellow link=white, vlink=yellow,alink=red>

   6. Перевірте роботу переходячи з однієї сторінки на іншу.

1. Створення таблиці.

До цих пір ми створювали документи, в яких текст розташовувався в одній колонці. На практиці іноді буває необхідно розташувати текст у двох або трьох колонках. Допомогти в цьому може таблиця. Крім того, таблиця, що складається з однієї комірки, може ефектно виділити фрагмент тексту, на який ви хочете звернути увагу читача. Дуже зручно чергувати в комірках таблиці малюнки і текст. Ну, і звичайно ж, таблиця потрібна для відображення інформації в табличному вигляді. Часто таблиця використовується для подання меню. Створимо у новому файлі таблицю з однієї колонки, в комірках якої, як в меню, уявімо посилання на наявні й інші, ще не створені сторінки сайту. Адже сайт може містити десятки сторінок. Тому дуже важливо мати можливість швидко вибирати потрібну сторінку з меню. Це меню ми потім помістимо у лівого краю екрану так, щоб воно постійно залишалося в полі зору користувача. Кожна таблиця починається тегом <table> і закінчується тегом </ tаble>. Рядки таблиці утворюються парою тегів <tr> </ tr>, між якими розташовуються пари тегів <td> </ td>. Кожна пара цих тегів утворює один стовпець. Між відкриваючим <td> і закриваючим </ td> тегами поміщається текст або будь-яка інша інформація комірки.

1. Створимо нову сторінку нашого сайту, У вікні програми Блокнот (Notepad) виберіть команду меню Файл  Створити ( NewFile )

2. В заголовку документа вкажіть Меню. Колір фону і тексту документа самостійно виберіть такими, щоб посилання були добре видні <title> Meню> </ title> <body bgcolor=esilver>

3. Вставте порожній рядок між відкриваючим <body> і закриваючим </ body> тегами і, починаючи з неї, введіть код. table>

<tr><td>Головна сторінка</td></tr>

<tr><td>Чим ми займаємося? </td></tr>

<tr><td>Про нашу групу</td></tr>

<tr><td>Новості</td></tr>

<tr><td>Розклад </td></tr>

<tr><td>Розваги</td></tr>

<tr><td>Наші партнери</td></tr>

<tr><td>Клуб дозвілля</td></tr>

<tr><td>Зв'язок з нами</td></tr>

</table>

4. Збережіть документ у папці Web під ім'ям menu.html

5. Запустіть його

6. Використовуючи атрибут align = center вирівняти таблицю по центру

7. Додайте в тег <tаble> атрибут border = 1, щоб показати рамку і комірки таблиці товщиною 1 піксель

8. Встановіть для таблиці ширину 140 пікселів, додавши атрибут width = l40 в відкриваючий тег <table>

9. Виділити дані в осередках напівжирним підкресленям і вирівняти по центру комірок, замість тегів <td> </ td> використовуйте теги <th> </ th>

10. У тегах <td> і <th> ви можете використовувати наступні атрибути: • align - для горизонтального вирівнювання вмісту осередків по центру (center), лівого (left) і правого (right) краях комірки; • width - для вказівки ширини осередку в пікселах; • height - для визначення висоти комірки; • valign - для вертикального вирівнювання даних у комірці по верхньому (top) і нижнього (bottom) краях і середині (middle) осередку; за замовчуванням valign = middle.

11. Перевірте, як працюють ці атрибути, після чого поверніть таблицю в колишній стан.

12. По експериментуйте з кольорами і підберіть відповідні, з вашої точки зору, для таблиці, вставивши атрибут bgcolor відповідно в тег <th>, <tr> або <table>.

13. Створимо посилання з двох перших пунктів меню на відповідні сторінки нашого сайту. Так як інші сторінки ще не створені, то обмежимося цими двома посиланнями. Як і колись, скористаємося тегами <а> </ а> з атрибутом href. Як значення цього атрибута для першого пункту меню - Головна сторінка - слід вказати файл Km.html, тобто href = "Km.html", а для другого - Чим ми займаємося?-файл spisok.html, т.е.href = "spisok.html" <tr> <th> <a href="km.html" target="frame"> Головна сторінка </ a> </ th> </ tr> <tr> <th> <a href="spisok.html" target="frame"> Чим ми займаємося? </ a> </ th> </ tr>

14. Перевірте роботу. Клацніть мишею на першому посиланню - Головна, сторінка Якщо файл був завантажений в те ж саме вікно браузера, то натисніть кнопку Назад (Back) на панелі інструментів або просто закрийте вікно, якщо файл був завантажений в нове вікно. На екрані знову відобразиться файл menu.html.

15. Клацніть мишею на другий посиланню - Чим ми займаємося? У вікні браузера з'явиться файл spisok.html. закрийте вікно

1. Створення сторінки з фреймами.

Значно поліпшити зовнішній вигляд і функціональність сайту можна, використовуючи фрейми. За допомогою фреймів екран поділяється на кілька вікон, у кожному з яких відображається вміст окремої сторінки. Використовуючи подібним чином технологію фреймів, можна одночасно завантажити в одне вікно браузера кілька Web - сторінок. Розмір фрейму може змінюватися користувачем прямо в екрані за допомогою миші. Кожен фрейм має власну адресу, що дозволяє відображати його незалежно від інших фреймів, і власне ім'я, що дозволяє переходити до нього з інших фреймів. Такі властивості фреймів дозволяють розміщувати в одному фреймі інформацію, яку автор вважає за необхідне постійно показувати користувачеві. Це може бути логотип фірми, набір керуючих кнопок, меню і т.д. За допомогою фреймів можна створювати також вікна запитів, коли в одному фреймі знаходиться власне запит, а в іншому - його результати. Подивимося, як за допомогою фреймів помістити у вікні браузера меню для переходу на інші сторінки сайту і самі сторінки. Для опису фреймів використовується спеціальний HТML-файл

1. У вікні програми Блокнот (Notepad) створіть новий файл

2. Введіть основні теги, крім тегів <body> </ body>, які у файлі, що описує фрейми, не використовуються. У тегах <title> </ title> заголовка вкажіть - Група Км.

Замість тегів <body> </ body> у файлі, що описує фрейми, використовується пара тегів <frameset> </ frameset> з атрибутами rows або cols, визначальними, як ділиться екран по горизонталі або по вертикалі. В якості значень цих атрибутів можна використовувати числове значення висоти або ширини фрейму в пікселях або у відсотках від 1% до 100%. Наприклад, якщо ви хочете розділити вікно браузера по горизонталі на два рівних за розміром фрейма, то код HTML повинен бути таким: <frameset rows="50%,50%"> Зверніть увагу: значення атрибутів відокремлюються один від одного комою. Щоб розділити вікно браузера по вертикалі на два фрейми шириною 200 і 600 пікселів, слід написати: <frameset cols="200,600"> Однак фактична ширина і висота вікна фрейму залежить від поточного дозволу монітора. Тому, якщо у користувача встановлено дозвіл, наприклад, 1024x768 пікселів, тобто ширина екрану - 1024 піксела, то частина екрану може залишитися незаповненою. Тому рекомендується задавати розміри фреймів у відсотках так, щоб їх сума дорівнювала 100%. Якщо все ж необхідно для одного з вікон вказати фіксований розмір в пікселах, то розмір іншого вікна можна не вказувати, замінивши його значення символом В цьому випадку браузер сам підбере потрібний розмір для другого вікна. Створимо для відображення нашого сайту два вертикальних фрейми. Для першого фрейма, в якому буде виводитися меню, встановимо фіксовану ширину - 160 пікселів, а розмір другого надамо визначити браузеру, замінивши його зірочкою. Для опису кожного фрейма окремо використовуються одиночні теги <frame>, які повинні знаходитися всередині елемента <fraimeset>. .. </ Frameset>. Обов'язковим атрибутом тега <frame> є src, значення його - адресу документа, який повинен знаходитися в даному фреймі. Так як в першому фреймі буде знаходиться файл menu.html, то даний тег слід записати так: <frame src ="menu.html">

3. У вікні програми Блокнот (Notepad) вставте порожній рядок після закриваючого тегу </ head> і введіть наступний код: <frameset cols=160,*> </ frameset>

4. Вставте у вікні програми Блокнот (Notepad) порожній рядок після відкриваючого тегу <frameset> і введіть вказаний тег: <frame src ="menu.html">

5. У другій фрейм повинен завантажуватися файл Km.html, тому другий тег <frame> буде таким: <frame src="Km.html" name="frame"> Саме для того, щоб при переході по посиланнями нашого меню сторінки відкривалися не в першому фреймі, в якому розташовано меню, а в другому, ми використовували в попередньому пункті в посиланнях меню атрибут target зі значенням "frame": target = "frame", де "frame" - це ім'я другого фрейма. І тепер ім'я "frame" слід присвоїти другому фрейму, в якому повинен відкриватися файл geoton.html. Тому другий тег <frame> в остаточному вигляді повинен бути записаний так, як ми записали.

6. Збережіть файл в папці під ім’ям index.html

7. Відкрийте в браузері файл index.html з папки Web. Ви побачите, що вікно програми перегляду розділене по вертикалі на два фрейми. У лівому фреймі відображається меню, а в правому-файл КМ.html

8. Перевіримо, як працюють посилання меню:

   1. Клацніть мишею на посиланні меню Чим ми займаємося? У правому фреймі буде відкритий файл spisok.html.

   2. Клацніть мишею на посиланні меню Головна сторінка. У правому фреймі знову з'явиться файл KM.html

9. Ми створили сайт із двох Web-сторінок. Тепер, щоб він став доступний всім, його необхідно помістити в Інтернеті на один з серверів World Wide Web.

Розділ 9. Система підготовки презентацій ms PowerPoint.

Можливості створення презентацій: нова презентація, з шаблону оформлення, з майстра автозміста, фотоальбом. Додавання слайдів в презентацію. Операції із слайдами. Оформлення презентації.

Практична робота №35. Тема: Створення презентації туристичної фірми, що займається організацією подорожей та екскурсій. Хід роботи

1. Запустіть MS PowerPoint і вибрати створення нової презентації.

2. Додайте в презентацію нові слайди (команда Создать слайд в меню Вставка), вибираючи відповідну розмітку слайдів так, щоб було створено 9 слайдів (Вставка  Создать слайд).

   0. Перший слайд (Формат  Разметка слайда  Пустой слайд  Добавить обьект WordArt, Формат  Оформление слайда):

0. Другий слайд (Формат Разметка слайда  Пустой слайд Добавить обьект WordArt  Добавить картинку, Формат  Оформление слайда):

0. Третій слайд (Формат  Разметка слайда  Заголовок и текст (мітку-заповнювач Заголовок слід видалити)  Ввести текст слайду, Формат  Оформление слайда):

0. Четвертий слайд (Формат  Разметка слайда  Только заголовок  Ввести текст, Добавить обьект WordArt  Добавить картинку):

0. П'ятий слайд (Формат  Разметка слайда  Заголовок и текст, ввести текст и вставить картинку):

0. Шостий слайд (Формат  Разметка слайда  Только заголовок  Ввести текст Добавить картинку):

0. Сьомий слайд (Формат Разметка слайда  Только заголовок  Ввести текст):

0. Восьмий слайд (Формат  Разметка слайда  Только заголовок  Ввести текст, Добавить обьект WordArt):

0. Дев'ятий слайд (Формат  Разметка слайда  Обьект, добавить картинку):

3. Додайте анімацію об'єктів слайдів, для чого потрібно перейти до необхідного слайду і скористатися командою Настройка анимации в меню Показ слайдов. Далі, вибираючи кожен об'єкт слайду, додайте необхідний ефект – звук, час і т.д. (з використанням можливостей області завдань в режимі настройки анімації):

4. Для того, щоб набудувати перехід між слайдами, слід скористатися командою Смена слайдов в меню Показ слайдов і встановити необхідні параметри переходу (по клацанню миші, автоматично, ефект при переході і т. д.); або для одного слайду, або – для всіх.

5. У режимі сортувальника слайдів (команда Сортировщик слайдов в меню Вид) можна проглянути підготовлені слайди презентації і внести загальні корективи, наприклад, в кількість або порядок проходження слайдів. Наприклад, для приховання 5-го і 8-го слайдів слід виділити слайд і скористатися командою Скрыть слайд в меню Показ слайдов.

6. Створимо також декілька довільних демонстрацій (команда Произвольный показ в меню Показ слайда): «Туризм 1» і «Туризм 2»

7. Для перегляду слайдів необхідно використовувати, наприклад, команду Начать показ в меню Показ слайдов.

8. Для збереження підготовленої презентації в режимі демонстрації слід скористатися командою Сохранить або Сохранить как (вибравши тип файлу – демонстрація, розширення pps) в меню Файл.