- •Isbn 978-966-140-9
- •1.1. Суть соціології освіти, її об'єкт та предмет
- •1.2. Завдання та функції соціології освіти
- •1.3. Методи дослідження соціології освіти
- •1.4. Історія становлення та розвитку соціології освіти
- •1.5. Вітчизняна соціологія освіти
- •2.1. Освіта як соціальний інститут
- •2.2. Концептуальні підходи соціологічного аналізу освіти і
- •2.3. Функції, принципи та цілі освіти
- •2.4. Специфічні риси та складові системи освіти
- •3.1. Сутність та різновиди соціальних змін
- •3.3. Система безперервної освіти
- •Початкова школа
- •3.4. Громадянська освіта
- •28 Ник, а. Бобро - к.: Основи, 2004. - 172с.
- •82 7 °Истєм 7 а- 0 Лігоцький. - к. : Техніка, 1997. -210 с.
- •155 Спеціальні та галузеві соціології: Навч. Посібник. - 2-ге вид. / За ред. В;. Є. Пилипенко. - к.: Фоліант, 2007. - 451 с.
- •Продовжену
- •1, Місце і роль соціології освіти в системі соціологічного знання (2 години)
- •2. Напрями дослідження соціології освіти
- •5. Взаємозв'язок соціології освіти з іншими науками
- •Тема 2. Історія розвитку соціології освіти (2 години)
- •Теоретико-методологічні передумови виникнення соц/о- логії освіти
- •Розвиток соціології освіти в першій половині XX ст.
- •«Криза освіти» та основні напрямки вивчення соціології освіти наприкінці XX ст.
- •10. Соціологія культури: Навч. Посібник. //о. М. Семашко, в. М. Піча, о. І. Погорілий та ін.; за ред. О. М. Семашка, в. М. Пічі. - к.: «Каравела», Львів: «Новий світ 2002», 2002.
- •Тема 3. Освіта як соціокультурне явище (2 години)
- •Освіта як соціальний інститут
- •Концептуальні підходи соціологічного аналізу освіти
- •Основні принципи та цілі освіти
- •Знання як елемент процесу навчання
- •10. Проаналізуйте особливості трактування категорії знання філософією, педагогікою, психологією, соціологією тощо.
- •12. Окресліть роль знань в сучасному суспільстві.
- •1. Проаналізуйте види і форми навчання, з'ясуйте їх особливості, переваги та недоліки, звернувши особливу увагу на самоосвіту як на форму навчання та її вплив на інші форми навчання.
- •Тема 4. СисТема освіти як соціальний інститут (2 години)
- •1 Поняття освітньої системи та її специфічні риси
- •Основні компоненти освіти
- •СисТема безперервної освіти
- •10. Саймон.Дж. Общество и образование. - м. 1989.
- •Тема 5. Навчальний заклад як первинний елемент соціальної організації освіти (2 години)
- •Школа як основний компонент освіти
- •Історія виникнення та розвитку школи
- •3. Місце навчального закладу в механізмі соціалізації людини
- •14. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /За ред. В. Г. Городяненка - к., 2002.
- •Тема 6. Управління системою освіти (4 години)
- •Зміст, структура і психологічні компоненти управління освітніми організаціями
- •Психологічні особливості управління організаціями освіти
- •Психологічні основи прийняття управлінських рішень курівниками освітніх організацій
- •7 Сучасний стан та перспективи реформування освіти в 'е Україні (4 години)
- •Основні напрямки та очікувані продукти освітньої політики
- •1 Астахова в.И. Высшая школа Украины. - Харьков. 1991.
- •13 На якому рівні соціологія освіти здійснює діагностику соціально- педагогічної ефективності різних типів і стилів життя, традицій культури, форм соціального спілкування?
- •1. Методологічне обґрунтування програми соціологічного
- •0 Одним з основних джерел здобуття учнівською молода10 соціатьно-економічних знань є вивчення у школах предмет «Основи економічних знань»;
- •0 Населення лише частково сприймає економічну термінологію
- •Чи можете Ви сказати, що Ваші соціально-економічні знання: (дайте одну відповідь по кожному рядку питання)
1. Методологічне обґрунтування програми соціологічного
дослідження
Актуальність дослідження. Сучасна соціально-економічна ситуація в країні, зміни в соціально-економічній сфері призвели до порушення соціально-економічної орієнтації населення та розуміння ним соціально-економічних змін.
Нерозуміння населенням соціально-економічних процесів, змін та перетворень перешкоджає успішному працевлаштуванню, самореалізації та успішному виконанню трудової діяльності, стає гальмом ділової активності та підприємницької діяльності. Дана економічна непідготовленість є наслідком недостатнього оволодіння населенням соціально-економічними знаннями. Для покращення цієї ситуації слід спрямувати людину до економічної дії, формувати у людини заповзятливого, дбайливого господаря, який мислить категоріями економічної науки, що відображають нові процеси та явища в економіці, відчуває потребу застосовувати нові знання на практиці . Сучасні ринкові відносини та інтенсивні зміни в соціальній та економічній сферах вимагають посиленої уваги стосовно дослідження наявності у населення соціально-економічних знань. Сучасний ринок праці вимагає від майбутніх фахівців не лише високого рівня професійної підготовки, а й наявності сформованої системи знань, які сприяли б загальній орієнтації та соціальній адаптації населення до нових соціально- економічних умов.
За таких умов особливо важливим є вивчення соціаіьно-економічних знань населення. Наявність соціально-економічних знань, допомагає людині впевненіше почувати себе в соціально-економічному середови- Щ1 та краще адаптуватися до змінних соціально-економічних умов.
На основі конкретно-соціологічного аналізу можна вивчити соціаіьно- економічш знання населення, та визначити їх роль і місце серед основних факторів адаптації, як суб'єктивних факторів цього процесу.
Важливо зазначити, що якісну, ефективну соціологічну інформацію Можна отримати шляхом проведення повторних чи порівняльних досліджень.
Мета дослідження. Мета даного соціологічного дослідження по- Лягає У теоретико-методологічному обґрунтуванні системного підходу до вивчення соціально-економічних знань як фактора адаптації населення через:
0 першу мету - теоретико-методологічний аналіз соціально- економічного знання;
0 другу мету - проведення соціологічного дослідження з вивчення реального стану соціально-економічних знань населення;
0 третю мету - вивчення соціально-економічних знань як фактора адаптації.
Завдання дослідження. Визначити систему факторів адаптації населення.
Для досягнення першої мети потрібно визначити наступні завдання:
0 визначити суть та особливості соціально-економічного знання;
0 проаналізувати соціальний механізм формування і функціонування соціально-економічних знань населення.
Досягнення другої мети можливе через виконання наступних завдань:
0 провести опитування випускників шкіл, учнів ліцеїв та гімназій м. Львова;
0 провести опитування громадської думки м. Львова.
Досягнення третьої мети потребує розв'язання наступних дослідницьких завдань:
0 визначити особливості адаптаційного процесу;
0 проаналізувати основні соціально-психологічні, соціально- демографічні, соціально-економічні та соціетальні фактори впливу на процес адаптації;
0 проаналізувати особливості впливу соціально-економічних знань на процеси адаптації.
У межах даних досліджень визначені наступні завдання:
0 вивчити розуміння населенням (учнівською молодь) соціально- економічних категорій;
0 проаналізувати роль соціально-економічнич знань для здійснення професійної діяльності;
0 з'ясувати ступінь володіння населенням (учнівською молодд10) економічними категоріями;
0 вивчити основні шляхи здобуття населенням соціально економічних знань;
0 визначити основні шляхи поглиблення соціально-економічни* знань;
0 з'ясувати соціальне самопочуття населення (учнівської молоді) в
сучасних соціально-економічних умовах; 0 провести аналіз об'єктивних та су б'єктивних факторів адаптації населення;
0 визначити на основі самооцінки основні типи особистості щодо освоєння та використання соціально-економічних знань в процесі адаптації. Об'єкт та предмет дослідження. Характеристики об'єкта дослідження: 1. Просторові (м. Львів);
2 Часові (лютий-травень 2003 року; лютий-травень 2004 року);
Галузеві (населення м. Львова);
Соціально-демографічні (стать, вік, освіта, рід занять). Предметом нашого дослідження є вплив соціально-економічного
знання на особливості процесу адаптації населення до ринкових умов. Уточнення та інтерпретація основних понять. Основні поняття дослідження: економічна категорія, знання, соціально-економічне знання, адаптація, соціальна адаптація, адаптаційна можливість, адаптаційна здатність середовища, фактори адаптації.
Економічна категорія - логічне поняття або вираз, що відбиває головне, суттєве, найхарактерніше в реальних відносинах економічного життя суспільства, теоретичний вираз економічних, суспільно- виробничих відносин у їх нерозривному зв'язку з продуктивними силами.
Знання - перевірене суспільно-історичною практикою і закріплений логікою результатів процес пізнання дійсності, адекватний їх відбиток У СВІДОМОСТІ людини у вигляді понять, суджень, теорій.
Соціально-економічне знання - інформація про соціально- економічне середовище, повсякденні уявлення про соціально- економічні процеси, соціально-економічні відносини, економічні дії Та поведінку індивідів.
Адаптація - процес входження індивіда в нове соціальне середови- • в якому індивід і соціальне середовище є взаємно активними, чи °Ц'альна адаптація - процес активного пристосування (індивіда Мо ГРУПИ) до нового соціального середовища, шляхом погодження ви- г та очікувань її учасників.
Адаптаційна можливість - сукупність соціально-психологічних, соціальних, економічних, статусних ресурсів, якими володіє суб'єкт (]Н_ дивід чи соціальна група), що забезпечують його ефективну адаптацію до нового соціально-економічного середовища.
Адаптаційна здатність середовища - сукупність умов та факторів соціального середовища, які визначають об'єктивну сприятливість середовища для включення та його засвоєння індивідом чи групою.
Фактори адаптації - сукупність умов та обставин, які визначають темпи, рівень, стійкість та результативність адаптації.
Уточнивши основні поняття дослідження, проведемо структурну операціоналізацію соціальної адаптації та визначимо місце соціально- економічних знань серед основних її складових.
Інтерпретація понять здійснюється через низку послідовних етапів. Конкретно це можна зобразити через складання свого роду «дерева» рівнів інтерпретації.
Формулювання гіпотез дослідження.
Основна гіпотеза: в сучасних соціально-економічних умовах, що пов'язані з переходом до ринкових умов, слід очікувати посилення потреби населення у соціально-економічних знаннях, що зумовлено вимогами сучасного ринку праці, необхідністю кращої орієнтації та соціальної адаптації до сучасних умов.
Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням двох гіпотез-підстав та характерних для них гіпотез-иаслідків, які виводять з перших.
Першою гіпотезою-підставою є припущення про посилення в сучасних соціально-економічних умовах уваги населення до соціально- економічних знань, яка передбачає висунення таких гіпотез-наслідків-
0 населення розуміє необхідність володіння соціатьно- економічними знаннями;
0 населення отримує соціально-економічні знання переважно через засоби масової інформації;
0 населення потребує спеціальної підготовки соціально економічних знань у відповідності до вимог ринку праці;
