- •Охарактеризувати форми життєвого світу людини
- •2. Емпіричні та теоретичні методи пізнання.
- •3. Розкрити особливості культу і обрядів протестантизму
- •1.Проаналізувати джерела і дві основні лінії російської філософії
- •2. Визначити основні закони діалектики
- •3. Стан і тенденції розвитку греко-католицької церкви в XVII — першій половині хХст.
- •Визначити функції і структуру філософії
- •Філософсько-гуманістична думка українського Ренесансу
- •Порівняти предмет науки і предмет філософії
- •Порівняти категорії « індивід», Індивідуальність і особистість
- •Розкрити исуть релігієзнавства як науки.
- •Охарактерезувати релігійні конфесії в Україні.
- •Розкрити філософську концепцію людини
- •Дати характеристику поняття свободи як конституційно-правової категорії
- •Дати характеристику особливостей філософії Ст. Світу ( а саме Індії і Китаю )
- •Порівняти поняття свідомість і самосвідомість
- •Основні релігієзнавчі концепції та їх характеристика
- •1. Проаналізувати співвідношення філософії та світогляду
- •Проаналізувати структуру релігії
- •Перерахувати і дати харак. Основним історичним типам світогляду.
- •Порівняти конфуціанство і даосизм.
- •Розкрити роль культури у розвитку людини.
- •Розкрити суть родоплемінних релігій . Магія, анімізм, фетишизм, тотемізм і шаманізм.
- •Визначити основні риси античної філософії
- •Довести єдність матерії, руху, простору і часу.
- •Дайте характеристику ранніх національних релігій
- •Порівняти Апологетику і патристику
- •Проаналізувати філософсьно-гуманістичну думку українського ренесансу ( ю. Дрогобич, п. Русин, с. Оріховський-Роксолан )
- •Особливості християнського віровчення і культу.
- •Проаналізувати філософію Просвітництва
- •Визначити форми і рівні суспільної свідомості
- •Дати порівняльний аналіз основних напрямів християнства: православ’я, католицизму і протестантизму.
- •Розкрити категорію буття та його основних вимірів.
- •Визначити історичні форми спільності людей.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні
- •Дати оцінку філософії європейського середньовіччя
- •Визначити основні методи теоретичного рівня наукового пізнання
- •Дати характеристику іудаїзму як першох монотеїстичної релігії.
- •Визначити основні напрями західної філософії XIX – xXст..
- •Порівняти свідомість і самосвідомість
- •Дати характеристику священних книг християнства
- •Назвати основні шляхи і напрями західної філософії.
- •Проаналізувати специфіку пізнавального процесу
- •3. Охарактерезувати основні напрями і течії Буддизму.
- •Проаналізувати філософські вчення середніх віків
- •Визначити культуру як філософську категорію
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства
- •Дати оцінку філософській парадигмі середньовіччя
- •Проаналізувати джерела і рушійні сили суспільного розвитку.
- •Еволюція християнства. Вселенські собори
- •Обгрунтувати гуманістичний зміст філософії епохи Відродження
- •Довести що суспільство – це система, що само розвивається
- •Розкрити суть релігієзнавства як науки
- •Пошуки продуктивного методу пізнання. Емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм.
- •Порівняти співвідношення понять рух, розвиток, прогрес, регрес
- •Охарактеризувати давні вірування праукраїнців
- •Дати оцінку німецькій класичній філософії.
- •Визначити основні закони діалектики
- •3. Порівняти православ’я, католицизм, протестантизм.
- •Проаналізувати глобальні проблеми людства
- •Визначити основні категорії діалектики.
- •Дати характеристику пемінним культам
- •Дати характеристику класичної античної філософії. Порівняти особливості Творчості Платона і Демокріта.
- •Проаналізувати поняття пізнання і творчість.
- •Розкрити суть Буддизму.
- •Проаналізувати основні напрями філософії XIX – xxIст..
- •Дати характеристику філософії Київської Русі
- •Проаналізувати філософські погляди і Україні в XV – XVII ст.
- •Розкрити структуру свідомості.
- •Проаналізувати соціально-історичні умови виникнення християнства.
- •Назвати основні шляхи і напрями сучасної світової філософії
- •Визначити структуру і роль практики в процесі пізнання.
- •Проаналізувати релігійні конфесії в Україні.
- •Дати характеристику філософським ідеям в Україні в кінці XIX – xXст. (і.Франко, л. Українка, м. Драгоманов)
- •Розкрити сутність філософського вченя г.С. Сковороди як вершини розвитку української філософської думки періоду XVIII ст.
- •Іслам. Виникнення і становлення Ісламу.
- •Дати характеристику української академічної філософії xiXст. (м. Гоголь, т. Шевченко, п. Куліш)
- •Проаналізувати сфери життя суспільства
- •Дати характеристику християнським таїнствам.
- •Дати характеристику філософським поглядам г.С. Сковороди.
- •Розкрити принципи діалектики.
- •Проаналізувати сучасне становище ісламу загалом у світі та безпосередньо в Україні.
- •Визначити основні риси філософії епохи Відродження
- •Розкрити проблему пізнання у філософії
- •3. Релігія та її місце в житті сучасного українського народу.
Іслам. Виникнення і становлення Ісламу.
За кількістю послідовників іслам є другою (після християнства) світовою релігією. За приблизними підрахунками, загальна кількість мусульман на земній кулі складає близько одного мільярда прихильників, які мешкають у більш ніж 120 країнах. У 28 країнах іслам є державною релігією (Єгипет, Іран, Ірак, Кувейт, Мароко, Саудівська Аравія, Пакистан та ін.). Переважна більшість мусульман (понад дві третини загальної кількості) живуть в Азії - це майже 20% населення цієї частини планети. Близько 30% послідовників ісламу живуть в Африці, що складає 49% населення цього континенту. Відтак, основна маса віруючих мусульман зосереджена на цих двох континентах.
Іслам - відносно молода релігія. Він виник на початку VII ст. н.е. Формально часом появи ісламу вважається 622 рік, коли засновник нової релігії Мухаммед був змушений тікати зі свого рідного міста Мекки в сусідню Медіну. Пануюча аристократична верхівка племені корейшитів не прийняла його вчення. Це сталося 26 липня 622 року. Від цієї дати і починається мусульманське літочислення.
Час виникнення ісламу - період гострої соціальної та політичної боротьби, швидкого руйнування первісного ладу та формування раннього класового суспільства на Аравійському півострові. Водночас загострилася збройна боротьба двох світових імперій - Візантії та Ірану. Як соціальне та духовне явище, іслам був, з одного боку, підсумком особливого розвитку суспільства Аравійського півострова, з іншого - одним із породжень загальних процесів, які тривали на Близькому Сході. Виникнення ісламу пов'язане як із впливом та розвитком монотеїстичних релігій - іудаїзму та християнства, так і з еволюцією релігійної свідомості населення Аравії, зі специфічними аравійськими формами синкретичного монотеїзму. З'явилися люди, які вірили у єдиного Бога, але вони не відносили себе до якоїсь офіційної релігії. Активно відбувався процес етнічної та культурної консолідації арабів, формувалась єдина арабська мова. Потреба в ідеологічному обґрунтуванні цих політичних, економічних та соціальних змін, у стимулюванні їх розвитку породила в Аравії різні ідейно-політичні рухи. Іслам був виявом цих загальних процесів. Він став важливим фактором у становленні середньовічної арабської народності, нового політичного утворення - Халіфату, нової етноконфесійної спільності - громади мусульман.
Роздробленість арабських племен, їх економічна відсталість, перехід до класового суспільства з сильною централізованою державною владою - все це викликало потребу у силі, яка спроможна була б здійснити це історичне завдання. Такою силою був новий феодальний устрій. Йому необхідно було об'єднати всі арабські племена для захисту від ворожих сусідів - Візантії та Ірану. Однією з перешкод на шляху до здійснення цього завдання були старі племінні культи, які підтримували віджилі традиції первісного ладу. Тому, починаючи з кінця VI ст., серед арабів починається реформаційний рух, відомий під назвою Хафінського, який охоплює всю територію Аравії. Складається ряд центрів релігійної реформації, найбільшим з яких був Йємен на півдні Аравії. На чолі цього руху стає Мусалім. Другий центр розмістився на північному заході півострова. Вождем його стає виходець з роду корейншитів Мухаммед, котрий після тривалої боротьби одержав перемогу як над старою родовою аристократією, так і над Мусалімом.
Білет
