- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Передмова
- •Елементи фізики напівпровідників та електронно- діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •1.1.1 Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Домішкова провідність напівпровідників
- •1.1.3 Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Види струмів у напівпровідниках
- •Лекція 2 електронно-дірковий перехід
- •2.1 Електронно-дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •3.1.2 Ємності переходу
- •3.1.3 Реальна вах р-n-переходу
- •3.1.5 Різновиди електричних переходів та контактів
- •Лекція 4 напівпровідникові діоди
- •4.1 Класифікація та система позначень діодів
- •4.1.1 Випрямлювальні діоди
- •Параметри випрямлювальних діодів
- •4.1.2 Напівпровідникові стабілітрони
- •5.1.2 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •5.1.3 Тунельні та обернені діоди
- •5.1.4 Варикапи
- •6.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •6.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •6.1.5 Схема вмикання транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •Лекція 7 характеристики біполярних транзисторів
- •7.1 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •7.1.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •7.1.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •7.1.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним колектором
- •Лекція 8 параметри біполярних транзисторів
- •8.1 Граничні режими транзистора. Робочий діапазон температур
- •8.1.1 Пробої транзистора
- •8.1.2 Максимально допустима потужність, що розсіюється колектором
- •8.2 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •8.2.1 Оцінка властивостей транзистора
- •8.2.2 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •9.1.2 Схема зі спільним емітером
- •9.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •9.2.1 Схема з фіксованим струмом бази
- •9.2.2 Схема з фіксованим потенціалом бази
- •9.2.3 Схема з температурною стабілізацією в емітерному колі.
- •9.2.4 Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки
- •9.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •9.3.1 Параметри режиму підсилення та їх розрахунок за динамічними характеристиками транзисторного каскаду
- •Лекція 10 деякі різновиди біполярних транзисторів
- •10.1 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •10.1.1 Вплив ємностей переходів і розподільного опору бази на частотні властивості транзистора
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •10.3 Одноперехідний транзистор
- •10.4 Високочастотні малопотужні транзистори
- •10.5 Потужні транзистори
- •Лекція 11 польові транзистори
- •11.1 Польові транзистори з керувальними p-n-переходами
- •11.1.1 Статичні вхідні характеристики
- •11.1.2 Статичні прохідні (стокозатворні) характеристики
- •11.1.3 Статичні вихідні (стокові) характеристики
- •11.1.4 Диференційні параметри польових транзисторів
- •11.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •11.2.1 Ефект поля.
- •11.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури
- •Лекція 12 динамічний режим роботи польових транзисторів
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі
- •12.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •12.3 Потужні польові транзистори
- •12.3.1 Потужні мдн - транзистори
- •12.3.3 Транзистори з статичною індукцією
- •Лекція 13 тиристори
- •13.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •13.1.2 Диністорний режим
- •13.1.3 Триністорний режим
- •13.1.4 Симістори
- •13.2 Способи комутації тиристорів
- •13.2.2 Вимкнення тиристорів
- •Лекція 14 оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •14.1 Загальні відомості
- •14.2 Випромінюючі діоди
- •14.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •14.3.1 Фоторезистори
- •14.3.2 Фотодіоди
- •14.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •14.4 Оптрони та їх застосування
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі 128
- •12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі 160
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •6.090802 «Електронні прилади і пристрої»,
- •6.090804 «Фізична і біомедична електроніка»
10.1.1 Вплив ємностей переходів і розподільного опору бази на частотні властивості транзистора
Фізична
еквівалентна схема БТ в ССБ на високих
частотах показана на рисунку 10.5. На ній
враховано вплив бар’єрної ємності КП
на роботу транзистора. Дифузійна ємність
увімкненого в прямому напрямі ЕП не
враховується, тому що малий опір
,
як правило, в десятки тисяч разів менший
за опір КП
,
і тому опір
шунтує ємність ЕП до дуже високих
частот.
Рисунок 10.5 – Фізична еквівалентна схема БТ зі спільною базою на високих частотах
Змінна
складова струму, створеного джерелом
,
розгалужується на три гілки: через опір
КП
,
через бар’єрну ємність КП
і через опори
та
.
Оскільки
великий, то струм через нього незначний.
На низьких частотах реактивний опір
ємності
також великий, і струм через ємність
майже не проходить. Але при збільшенні
частоти опір ємності
зменшується, і все більша частка струму
від джерела
проходить через ємність. Для зменшення
шунтуючої ємності треба зменшувати
опір робочого кола
+
,
щоб виконувалась умова
+
.
У граничному випадку, якщо =0, і тоді
або
.
(10.13)
З формули (10.13) бачимо, що чим менший добуток , тим на більш високих частотах може працювати БТ . Тому величина є важливим частотним параметром транзистора і подається в довідниках.
10.2 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
Дуже поширеними в електроніці є імпульсні схеми, в яких транзистор працює в ключовому (імпульсному) режимі. В цьому режимі на вхідний електрод БТ діє імпульсна напруга (струм) великої амплітуди, і тоді транзистор працює як комутатор, що має два граничні положення – замкнуте (режим насичення) і розімкнуте (режим відсічення).
Рисунок 10.6 – Нормально розімкнений ключ на транзисторі
Розглянемо нормально розімкнений електронний ключ на БТ, схему якого показано на рисунку 10.6. Цей ключ призначено для замикання і розмикання кола навантаження за допомогою імпульсів, що надходять від генератора сигналів керування.
Опір вибирають з розрахунку, щоб вихідна навантажувальна пряма перетинала круту дільницю вихідних статичних характеристик (точка В на рисунку 10.7). Опір в базовому колі керування звичайно більший за вхідний опір транзистора.
Унаслідок цього струм у базовому колі практично не залежить від величини вхідного опору транзистора (опору ЕП і розподільного опору бази ), і з великою точністю можна вважати, що управління роботою ключа здійснюється за допомогою струму бази.
При
відсутності імпульсу керування під
дією джерела
транзистор перебуває у РВ, тобто у
закритому стані, і робоча точка
знаходиться на динамічній характеристиці
(рисунок 10.7)
у положенні А. При цьому струм бази
,
струм колектора
,
напруга на колекторі
.
Коло навантаження розірване, тому в
такому стані довільний вхідний сигнал
може без спотворення і послаблення
пройти на вихід схеми, тобто транзистор
не шунтує (не закорочує) цей сигнал на
корпус. Розподіл концентрації дірок у
базі БТ в цьому режимі показано на
рисунку 10.8,
а кривою – для моменту
.
Концентрація неосновних носіїв у базі
мала, опір бази і всього БТ великий.
Рисунок 10.7 – Переміщення робочої точки в ключовому (імпульсному) режимі транзистора
Рисунок 10.8 – Розподіл концентрації дірок у базі БТ в ключовому
режимі а), б)
У момент
до бази БТ подається негативний імпульс
струму (рисунок 10.9),
ЕП вмикається в прямому напрямі, дірки
з емітера інжектують до бази. ЕП
переходить до активного режиму роботи,
робоча точка рухається вздовж
навантажувальної прямої від т.А до т.В,
наближаючись до області режиму насичення
(РН). Струм бази в момент
різко зростає до значення
,
і концентрація дірок у базі біля ЕП
збільшується. Але струм колектора
починає змінюватися лише через деякий
час затримки, який потрібно затратити
діркам, щоб подолати відстань між
емітером і колектором. Через певний
час дифундуючі до колектора дірки
заповнюють базу, градієнт їх концентрації
біля КП збільшується, і струм колектора
зростає (крива
на рисунку 10.8,
а). В момент
транзистор наближається до РН, розподіл
концентрації дірок у базі стає лінійним,
наростання струму колектора
сповільнюється (рисунок 10.8,
а, крива
,
рис.
10.9).
Робоча точка транзистора переходить
до точки В на навантажувальній прямій.
Ця точка відповідає напрузі
і струму
.
Напруга
на КП
,
і КП вмикається в прямому напрямі.
Починається інжекція дірок з колектора
до бази, і їх концентрація біля КП
зростає, стає більшою, ніж рівноважна
(рисунок 10.8, крива
).
Градієнт дірок у базі в РН залишається
постійним, і струм колектора більш не
наростає (рисунок 10.9).
У момент
імпульс керування в базі БТ закінчується,
і прилад поступово повертається до
свого початкового стану. Починається
процес розсмоктування дірок у базі за
рахунок їх екстракції до областей
емітера і колектора. Зміна знака
градієнта концентрації біля ЕП (крива
на рисунку 10.8)
і перехід дірок до області емітера
спричиняють зміну напряму струму бази,
який досягає значення
(рисунок 10.9).
За час розсмоктування неосновних носіїв
(від моменту
до моменту
)
концентрація дірок у базі біля ЕП та
КП зменшується таким чином, що градієнт
їх концентрації залишається постійним
(крива
і
на рисунку 10.8, б), і тому струми
та
не змінюються. Після того як концентрація
дірок у базі біля КП і ЕП досягає
рівноважного значення (
),
градієнти їх концентрації починають
зменшуватись, і це викликає зменшення
струмів бази і колектора до початкових
значень
=
та
=
,
характерних для РВ.
Рисунок 10.9 – Часові діаграми струмів БТ в ключовому режимі
На тривалість переднього і заднього фронтів вихідного імпульсу струму (рисунок 10.9) суттєво впливають частотні властивості БТ. Чим вища гранична частота транзистора, тим вища його швидкодія в ключовому режимі.
Крім того, швидкодія БТ в режимі перемикання збільшується при збільшенні коефіцієнта передачі струму (або збільшенні амплітуди імпульсу струму бази – імпульсу керування).
З метою підвищення граничної частоти транзистори виготовляють з малими ємностями переходів, а також, оскільки на швидкість розсмоктування впливає не лише екстракція, а й рекомбінація, зменшують середню тривалість життя неосновних носіїв шляхом введення до бази домішок, що прискорюють рекомбінацію (наприклад, золото у кремнієвих БТ).
