Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 17. Методи й моделі ПУР.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
365 Кб
Скачать
☆

КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ:

  • цілі відомі та узгоджені, проблеми визначені

  • всі альтернативи та їх на­слідки прораховані

  • критерії оцінки відомі.

Приймається рішення, яке максимізує корисний економічний ефект

Рішення приймаються

раціонально та логічно

КОАЛІЦІЯ:

  • Інформаційний альянс між менеджерами, які підтриму­ють певні цілі

  • Створення коаліції - про­цес формування альянсу між управлінцями

Дає можливість кільком менеджерам зроби­ти свій внесок для прийняття рішення

ОБМЕЖЕНА

РАЦІОНАЛЬНІСТЬ:

  • приймаючи рішення, ОПР мають опрацювати обмежений обсяг інформації

МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ

АДМІНІСТРАТИВНА МОДЕЛЬ:

  • Незапрограмовані рішен­нями ОПР приймає в умовах невизначеності та неясності

  • Обчислення та розрахунки не можуть бути використані під час прийняття рішень

Описує, як менеджери приймають рішення у складних ситуаціях

ПРИЙНЯТНІСТЬ:

  • ОПР обирають перший ва­ріант, який задовольняє міні­мальні критерії, що визначені для цього рішення

  • Менеджери приймають пер­ше рішення, яке вважають зда­тним вирішити проблему

Неможливо виправдати час та витрати на отримання повної інформації Використовується інтуїція

Рис. 17.3 Моделі управління

  • нормативні

  • дескриптивні

  • одноперіодні

  • багатоперіодні

  • індуктивні

  • дедуктивні

  • інші моделі (табл..17.1)

МОДЕЛІ ППУР

  • одноцільові

  • багатоцільові

  • проблемно-орієнтовані

  • моделі рішення

Рис. 17.4Моделі процесу ПУР

Таблиця 17.1

Основні концептуальні моделі процесу прийняття управлінських

рішень

Модель

Опис моделі

Модель «організація-машина»

Безособистісний механізм, у вигляді багаторівне­вої адміністративної ієрархії, що складається з формалізованих структур, зв'язків, системи взає­мин між її елементами

Модель «природної» організації

Припускає, що організації виникають природним чином, розвиваються за власними законами - мають здатність самоорганізовуватися, реагуючи на зовнішні і внутрішні зміни

Організація-колектив

Головним регулятором в організації є прийняті в групі норми поведінки. Особливе значення нада­ється міжособистісним відносинам, відносинам між окремими членами організації, взаємним прихильностям, загальним інтересам

Соціотехнічна мо­дель

Особливе значення в структурі організації нада­ється впливові технологічного процесу виробни­цтва на внутрішньогрупові зв'язки

Інтеракційна модель

Увага приділяється ролі очікування і системі цін­ностей членів організації, їхнім уявленням про ситуації, взаємодії між членами організації

Інституціональна модель

Припускає, що функціонування і структура орга­нізації формуються під впливом інституцій - тра­дицій і норм, що діють у внутрішньому і зовніш­ньому середовищі функціонування організації

Конфліктна модель

Передбачається, що усередині організації стика­ються і протидіють один одному протилежні цілі й інституції

Органічна модель

Передбачає, що організація розвивається за за­конами, близькими до законів розвитку живого організму, в якому кожен елемент відіграє визна­чену роль, а вся сукупність елементів утворює взаємозалежну структуру

Процесна модель

Передбачає, що організація розвивається як без­перервний процес утворення і розпаду, злиття і поглинання

Неорганічна

Виявлення й об'єднання позитивних та негатив­них функцій різних частин суспільства в єдине органічне ціле

Цільова

Передбачає досягнення цілей, які стоять перед організацією, що забезпечують: досягнення ці­лей; стійкий розвиток і виживання організації

Проблемна

Передбачає вирішення проблем, що забезпечують усунення розбіжностей між бажаним і наявним станом системи

Дескриптивна

Застосовуються для опису властивостей і парамет­рів процесу прийняття рішень з метою прогнозу­вання його ходу в майбутньому

Нормативна

Застосовуються для управління процесом при­йняття рішень, для формування його сутнісних елементів та розвитку

Індуктивна

Будується на основі узагальнення спостережень за одиничними частковими фактами, що вважаються важливими для прийняття управлінського рішення

Дедуктивна

Базується не на аналізі конкретних фактів, а на спрощеній системі гіпотетичних ситуацій (від абстрактного представлення управлінської ситуа­ції до її конкретної реальності)

Проблемно орієнтована

Будується на впровадженні/адаптації нових мето­дів моделювання стосовно конкретної проблем­ної ситуації прийняття рішення

Модель рішення

Розробляється з урахуванням можливостей про­ведення експериментів, а також можливостей су­часних управлінських технологій і спрямована на вирішення найважливіших управлінських задач

Одноцільова

Ґрунтується на одній чітко визначеній меті, до досягнення якої прагне організація, або на кількох цілях, агрегованих у виді однієї комплексної цілі

Багатоцільова

Ґрунтується на прагненні досягнення декількох незалежних цілей, які не зводяться до однієї ком­плексної

Одноперіодна

Ґрунтується на припущенні, що сума оптимальних одиничних рішень в окремі періоди прийняття рішень у цілому за весь період прийняття рішень також дають оптимальне рішення

Багатоперіодна

Припускає комплексне рішення управлінської проблеми з урахуванням усього періоду прийняття управлінського рішення

Детермінована

Фактори впливу на розвиток ситуації прийняття рішення однозначно визначені і їхні значення відомі у момент ухвалення рішення

Стохастична

Припускає наявність елемента невизначеності, враховує можливий ймовірнісний розподіл значень факторів і параметрів, що визначають розвиток ситуації

Для процесу прийняття управлінських рішень найбільш доціль­ними вважаються нормативні моделі. Вони полегшують і раціона­лізують розроблення стратегії дій з найбільш аргументованих по­зицій і потребують визначення прийнятності критеріїв і обмежень:

  • параметри середовища існування проблеми мають містити відомості про її місце, час і природу;

  • потрібно виявити категорію ситуації, її причетність до того або іншого блоку проблем - економічних, соціальних, політичних, організаційних, технологічних тощо, а також визначити тип рі­шення - інноваційне, детерміноване, стохастичне тощо;

  • слід здійснити аналіз причин (за яких умов і чому) і можли­вих тенденцій розвитку проблеми;

  • потрібно встановити взаємозв'язки аналізованої проблеми з іншими, що кореспондуються так або інакше з нею;

  • необхідно виявити зацікавлених учасників проблемної ситуації, а також вірогідні обмеження, які вони можуть накладати на підготовку, розробку і реалізацію рішення;

  • важливо визначити актуальність, новизну і терміновість проб­леми, встановити, чи відомий прецедент (чи не мала місце аналогічна проблема раніше) і наскільки швидко необхідно віднайти її рішення;

  • необхідно провести оцінювання ступеня повноти і достовірності інформації, на основі якої здійснюється оцінювання проблемної ситуації.