- •Тема 17. Методи й моделі прийняття управлінських рішень План
- •1. Моделі процесу прийняття управлінських рішень.
- •Дає можливість кільком менеджерам зробити свій внесок для прийняття рішення
- •Описує, як менеджери приймають рішення у складних ситуаціях
- •Неможливо виправдати час та витрати на отримання повної інформації Використовується інтуїція
- •2. Методи прийняття управлінських рішень.
- •Методи менеджменту
- •Методи прийняття управлінських рішень
- •Емпірико-теоретичні методи
- •Логічні методи
- •Методи експертних оцінок
- •Основні вимоги до експертів
- •Методи діагностики
- •Типи проблем та основні методи їх вирішення
- •3. Характеристика технологій прийняття управлінських рішень.
- •5. Планування і прогнозування управлінських рішень.
- •Завдання прогнозування
- •Матриця початкових ситуацій пур
- •Еволюція моделей прогнозування
Методи експертних оцінок
Назва методу |
Короткий опис |
Переваги |
Недоліки |
|
Різновиди: колективної генерації ідей, мозкової атаки, дискусійних методів -базуються на вільному висуненні ідей, направлених на вирішення проблеми. Потім з цих ідей відбираються найбільш цінні |
Висока оператив- ність отримання необхідного рішення |
Складність організації експертизи (оскільки іноді неможливо зібрати разом необхідних фахівців, створити невимушену атмосферу і виключити вплив посадових взаємовідносин) |
Метод «мозкового штурму» |
|||
|
Сукупність правил за ви- кладом (письмово) пропо- зицій фахівців з проблеми. Сценарій є документом, що містить аналіз проблеми і пропозиції щодо її реаліза- ції. Пропозиції спочатку складають експерти індиві- дуально, а потім вони узго- джуються і формулюються у формі єдиного документа |
Комплексне охоплення проблеми в доступній для сприйняття формі |
Неоднозначність, нечіткість висловлюваних питань і недостатня обґрунтованість окремих рішень |
Метод «сценаріїв» |
|||
|
|||
|
|||
|
|
|
|
«Ділові ігри» |
Базуються на моделюванні функціонування системи управління при виконанні операцій, скерованих на досягнення поставленої мети. Припускають активну діяльність експертної групи, за кожним членом якої закріплено певний обов'язок відповідно до наперед складених правил і програми |
Можливість ви- роблення рі- шення в дина- міці з урахуван- ням всіх етапів досліджуваного процесу при взаємодії всіх елементів сис- теми управління |
Складність організації діло- вої ігри в умовах, наближе- них до реальної проблемної си- туації |
|
|||
Метод «нарад» («комісій», «круглого столу») |
Найпростіший і традиційний. Він припускає проведення наради або дискусії з метою вироблення єдиної колективної думки з проблеми. На відміну від методу «мозкового штурму» кожен експерт може не тільки висловлювати свою думку, а й піддавати критиці пропозиції інших. У результаті такого ретельного обговорення зменшується можливість помилок при прийнятті рішення |
Простота реалізації |
На нараді може бути прийнята помилкова думка одного з учасників через його авторитет, службове становище, наполег- ливість або ораторські здіб- ності |
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|||
|
|
||
|
|
Різновидом методу «нарад» є метод «суддів», який реалізується за аналогією з веденням судового процесу. В ролі «підсудних» виступають обирані варіанти рішення; в ролі «суддів» - ОПР; в ролі «прокурорів» і «захисників» - члени експертної групи. Роль «свідків» виконують різні умови вибору і доводи експертів. При веденні такого «судового процесу» відхиляються або приймаються ті чи інші рішення. Метод «суду» доцільно використовувати за наявності декількох груп експертів, які дотримуються різних варіантів рішення.
Методи отримання індивідуальної думки членів експертної групи базуються на попередньому отриманні інформації від експертів, опитаних незалежно один від одного, з подальшою обробкою одержаних даних. Перевагами методів цієї групи є: оперативність, можливість повною мірою використовувати Індивідуальні здібності експерта, відсутність тиску зі сторони авторитетів, низькі витрати на експертизу. Недоліками - є високий ступінь суб'єктивності одержуваних оцінок через обмеженість знань одного експерта.
Найбільш поширеним серед методів отримання індивідуальної думки членів експертної групи є метод «Делфі», або метод «дельфійского оракула». Він полягає в ітеративній процедурі анкетного опиту. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між експертами і забезпечення їх повною інформацією за всіма результатами оцінок після кожного туру опитування із збереженням анонімності оцінок, аргументування і критики. Використання зворотного зв'язку в ході опитування, що значно підвищує об'єктивність експертних оцінок, є перевагою цього методу. Водночас, значні затрати часу на реалізацію всієї багатоетапної процедури - основний його недолік.
Оскільки як при застосуванні методів експертних оцінок для прийняття управлінських рішень, за визначенням, основну роль відіграють експерти, то доцільно визначити основні вимоги, що висуваються до них при залученні для розв'язання організаційних проблем (табл. 17.7).
Таблиця 17.7