3.Визначити: відмова у від ядерної зброї була позитивним чи негативним моментом в історії?

Досвід ядерного роззброєння України унікальний для Міжнародного Співтовариства, оскільки вперше держава намагається розв'язати проблему цілковитої відмови від ядерної зброї, долаючи найскладніші політичні, економічні і соціальні проблеми.

14 січня 1993р. Президентом України Леонідом Кравчуком підписано тристоронню угоду з Росією та США, щодо ядерного роззброєння України.

Листопад 1994р. Верховна Рада прийняла Акт про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю.

На 1 червня 1996р. на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Проблема ядерної зброї в Україні вже давно перетворилася в козирну карту, яку намагаються розіграти внутрішні політичні сили. І хоча їх стратегічні цілі не збігаються, і праві, і ліві радикали впевнено переконують у необхідності зберегти ядерний статус.

Ситуація з ядерною зброєю в Україні ще раз підтвердила необхідність розробки нових підходів до проблеми забезпечення безпеки держави в мінливих геостратегічних умовах.

З точність можна сказати , що Україна з гідністю пережила ліквідацію ядерної зброї зі своєї території, отримавши за це непогані дивіденди та повагу Міжнародної спільноти.

Я вважаю, усі країни мають дружно відмовитись від ядерної зброї. Бо її наявність лише загострює міжнародну політику. Але, оскільки, багато держав як легально так і нелегально і досі володіють ядерною зброєю, Україні треба було вжити всіх необхідних заходів аби її зберегти. Бо, як свідчить історія, поважають лише сильних.

4.Тести.

1.б 2.б 3.А-зруйн.КР Б- В-хрещення Русі 4.б 5.а, б, в 6.б 7.в 8.в 9.в 10.в

Білет 11

1.Переяславська рада.Українсько-Московський договір 1654

Перея́сл. рáда 1654 року — заг. військова рада, скликана геть. Б.Хм.у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення пит про взаємовідн. між Військом Запорізьким та Московською держ. У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Б.Хм.. Повстанці отримали низку перемог над урядовими військами Р.Посполитої, їх підтримали народні маси, розрах. на збільшення козацького реєстру (який утримувався коштом держ. скарбн.), послаблення польського панського гніту, утисків з боку євреїв — керуючих маєтками, а також відновлення позицій правосл. церкви на своїх землях. Однак здобута Б.Хмельницьким автономія опинилась затиснутою між 3-х великих держав Сх.. Європи: Р. Посполитою, Османською імперією, Рос. царством. Первісно Хм. намагався побуд. автономне утворення в межах Р. Посполитої, просив військової допомоги у російського царя і його воєвод, з часом — схилявся до рішення стати васалом Осм. імперії, що стало чинником, який вплинув на рішення Земського собору у 1653 р. Восени 1653 р. Зем. собор, який відбувався у Москві, прийняв рішення про включ. У до складу Московії, а 23 жовтня (2 листопада) 1653 р. московський уряд оголосив війну Р.Посполитій. Наслідки: Згідно з Переяславськими домовленостями між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654. У результаті Переясл. Ради та наступних переговорів між гетьманським та царським урядами було укладено воєнно-політичний союз двох держав — У та Московії. Було дано царську гарантію щодо збереження держ. прав У, яку згодом неодноразово порушували і врешті решт широка автономія укр земель і Запоріжжя звелася протягом 120 років нанівець.300-у річницю Переяславської Ради широко відзначали в СРСР 1954 року, до цього ювілея було приурочене, зокрема, передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.Переяславсько-московський договір 1654 р. був необхідний У, яка прагнула використати Росію, як важіль, за допомогою якого, можна було б вирвати укр. землі зі складу Р.Посполитої та розпочати розбудову власної держ. Росії У була потрібна як буфер в боротьбі проти Туреччини, а в перспективі можливість перетворити часткову залежність на цілковиту. Тобто, підписуючи договір, кожна з сторін вкладала в нього свій зміст. Відсутність націон. держ, досвіду державотворення, штовхнули У на об'єднання з держ суспільний устрій якої відрізнявся від козацької держави з її демократичн. засадами і, де не було, навіть, перспектив для майб. самостійного розвитку.

2.Визначте іст. значення та уроки боротьби за незалежність укр. народу в 1917-1920рВизвольні змагання укр. народу 1917—1920 pp. закінчились поразкою. Держ. незалежність, здобуту внаслідок національно-демократ. революції 1917 р., зберегти не вдалося. Втрачено було і певні соц. завоювання, залишились нерозв'язаними найважливіші соц.-економ. проблеми. За їх розв'язання взялась більшовицька партія, яка вихолостила національну специфіку історичного поступу і спрямувала природні прагнення народів до кращого життя у вигідне для себе русло. Іст. знач. визвольних змагань 1917-1920 pp. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес укр. державотворення, який бере початок з часів К.Русі. Українці знову нагадали про себе всьому світові як окрема нація, яка має повне право на власну держ. Українській Народ.Республіці і Західноукраїнській Народ. Республіці не судилося відстояти і зміцнити незалежність і стати в ряди європейських держав. Здобуті досвід і уроки стали надбанням наступних поколінь борців за Українську держ. і знадобились наприкінці XX століття. Боротьба укр. народу за незалежність показала, що однієї ідеї проголошення самостійності недостатньо. Потрібна єдність усіх політ. сил, якої завжди бракувало в Україні. Сходячись у головному, національні сили різної орієнтації боролися між собою. Невміння захищатись від зовнішніх ворогів, пошуки опори за межами України, боротьба за владу і внутрішні чвари, неефективна соц.-економ. політика, байдужість частини населення до долі держ. призвели до поразки укр. революції.

3. Розкрийте іст. значення Всеукраїнського референдуму 1991р.1 грудня 1991 року в У відбувся Всеукр. референдум про незалежн. У, на якому більшість українців підтримала Акт про держ. незалежність У. Понад 90 % виборців проголосували в той день за повну незалежн. своєї країни, підтвердивши своє право на самостійність суверенної нації. Перший крок до рефер. було зроблено 19 серпня 1991 року. Того дня сталося подія, що пізніше отримала назву «серпневий путч» Це спроба державного перевороту в СРСР, коли самопроголошений «Держ. комітет із надзвичайного стану» (ДКНС), до якого ввійшли представники керівництва ЦК КПРС та уряду СРСР, намагався усунути від влади Президента СРСР Михайла Горбачова. До столиці Р. Союзу було введено війська. М. Горбачов у той час перебував в У, на держ. дачі в Криму. ДКНС заборонив діяльність опозиційних громадських об'єднань і випуск демократичної преси, відновив цензуру. Керівництво Російської Федерації з підтримки росіян чинило рішучий опір путчистам. З 19 по 22 серпня 1991 року масові мітинги-протести проти дій заколотників відбулися у Києві, Донецьку, Львові, Харкові та багатьох інших містах України. Така ситуація призвела до того, що вже 24 серпня ВР України, «виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над У в зв'язку з держ переворотом в СРСР...», ухвалила Акт проголошення незалежн. У. За це проголосували майже всі депутати. Отже, із проголош. незалежн. У, стала очевидною потреба підготовки і проведення відповідного референдуму.У день проголошення незалежності 24 серпня 1991 року було також оголошено про проведення всеукраїнського референдуму, який мав би підтвердити добру волю всіх громадян країни про створення нової держави.Там йшлось: "Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?"."Так, підтверджую" або "Ні, не підтверджую".» I рефер 1991 року, і президентські вибори підтвердили бажання переважної більшості гром. У жити в незалежній демократ держ, самостійно вирішувати внутр і зовнішні, культурні і політичні, економ і фін, дипломат. і військові пит.

4.Виконати тести:1.а);2а);3б)4б)5.а-1864,б-70 ХІХ,в-70р, кін.60); 6.б); 7г); 8б); 9б);10в)

Білет 12