4.4 Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів

Згідно з міжнародними стандартами оцінки майна (МСО) використовуються три основні підходи до визначення вартості окремих об’єктів інтелектуальної власності та нематеріальних активів:

1) Витратний, який полягає в розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів і має такі різновиди:

- метод початкових витрат, за яким вартість нематеріального активу визначається за бухгалтерською звітністю підприємства за кілька останніх років;

- метод вартості заміщення характеризується тим, що максимальна вартість нематеріального активу визначається мінімальною ціною придбання активу аналогічної корисності або споживчої вартості;

- метод відновної вартості – найбільш прийнятний метод, за яким відновна вартість нематеріального активу визначається як сума витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного активу.

2) Прибутковий підхід виходить з припущення, що економічна цінність конкретного нематеріального активу на поточний момент обумовлюється розміром доходів, які сподіваються отримати від цього активу в майбутньому:

- метод капіталізації прибутків;

- метод дисконтування майбутніх грошових потоків (чистий прибуток від використання об’єкта і величина амортизації цього об’єкта).

3) Ринковий підхід реалізується за допомогою:

- методу порівняльного аналізу продажу (порівняння об’єкта інтелектуальної власності з вартістю аналогічних об’єктів, які були реалізовані на ринку);

- метод звільнення від роялті (має за основу умовне припущення, що інтелектуальна власність підприємства йому не належить, а додатковий прибуток від її використання є частиною виручки, яка мала б бути виплачена у вигляді роялті власникові цієї інтелектуальної власності).

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”, придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Вона складається ціни придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Нематеріальні активи підлягають амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

 

 

ТЕСТИ

 

1.       До нематеріальних ресурсів підприємства належать:

а) алгоритми побудови автоматизованої системи управління підприємством;

б) календарні плани виробничої діяльності;

в) штатний розклад;

г) товарний знак обслуговування.

 

2. Об’єктом винаходу може бути:

а) порода тварини;

б) спосіб зварювання залізних конструкцій;

в) програма боротьби з вірусними захворюваннями;

г) програмне забезпечення ЕОМ.

 

3. Патентоспроможність винаходу визначається:

а) новизною;

б) авторством;

в) промисловою придатністю;

г) собівартістю.

 

4. До об’єктів промислової власності належать:

а) корисна пропозиція;

б) товарний знак;

в) товарний продукт;

г) зразок готової продукції.

 

5. Оригінальні позначки, які мають правовий захист і призначені для відокремлення товару серед аналогічних товарів інших виробників, називаються:

а) корисними моделями;

б) місцем походження товару;

в) товарними знаками;

г) гудвілом.

 

6. Права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності називаються:

а) виробничими активами;

б) стійкими пасивами;

в) нематеріальними ресурсами;

г) нематеріальними активами.

 

7. До нематеріальних активів підприємства належить право:

а) авторське;

б) на отримання заробітної плати;

в) на користування землею;

г) розпоряджатися прибутком підприємства.

 

8. Дозвіл на використання нематеріальних ресурсів називається:

а) патентом;

б) авторським правом;

в) роялті;

г) ліцензією.

 

9. Для оповіщення про авторські права використовують таку позначку:

а) 

б) 

в) 

г) @

 

10. За обсягом прав на використання ліцензії поділяються так:

а) звичайні;

б) оперативні;

в) виключні;

г) повні.

 

11. Фактичною ціною ліцензії є:

а) роялті;

б) паушальна виплата;

в) ануїтет;

г) ставка дисконту.

 

12. Якщо ліцензія передає покупцеві ліцензії права виключного користування об’єктом ліцензійної угоди, але зберігає за продавцем ліцензії право користування нею, її називають:

а) звичайною;

б) надзвичайною;

в) повною;

г) виключною.

 

13. Визначте помилкове твердження:

а) підстава для дозволу на використання об’єкта ліцензії буває патентною і безпатентною;

б) „ноу-хау” – це знання чи досвід з певних сфер діяльності підприємства, які захищені охоронними документами;

в) організаційні витрати на створення підприємства належить до нематеріальних активів;

г) наукова теорія не є винаходом.

 

14. Специфіка нематеріальних активів полягає в такому:

а) відсутності матеріальної основи;

б) особливостях амортизації;

в) невизначеності обсягів майбутніх прибутків;

г) невизначеності економічної користі.

 

15. Вартість нематеріальних активів може оцінюватись:

а) невизначеністю та ризиком;

б) собівартістю;

в) нематеріальним походженням;

г) покупною вартістю.