2.3 Добровільні об’єднання підприємств

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової, технічної, комерційної та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання діють на основі договору та/або статуту, який затверджують їх засновники чи власники. Світова практика виділяє наступні види господарських об’єднань:

Асоціації – договірні об’єднання, створювані з метою постійної координації господарської діяльності їх учасників.

Корпорації – договірні об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання підприємств для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізація цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).

Концерни – статутні об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі та інших організацій на основі повної фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, із централізацією функцій науково-технічного розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Картелі – договірні об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції.

Синдикати – договірні об’єднання, які діють на основі різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію створюваної учасниками продукції через спільну збутову мережу або збутову мережу одного з учасників. Така форма об’єднання найчастіше зустрічається у галузях з масовим виробництвом однорідної продукції.

Трести – монополістичні об’єднання в єдиний виробничо-господарський комплекс підприємств, що раніше належали різним підприємцям. Такі підприємства повністю втрачають свою юридичну та господарську самостійність, оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.

Холдингові компанії – являють собою засновані на об’єднанні капіталів інтегровані товариства, які безпосередньо не здійснюють виробничої діяльності, а використовують свої фінансові кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств з метою контролю за їхньою діяльністю.

Промислово-фінансові групи є інтеграційними утвореннями, які складаються з різних суб’єктів господарювання всіх форм власності для реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей, а також структурної перебудови економіки. У складі фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені цієї групи як учасника господарських відносин.

Об’єднання є юридичною особою, що може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням.

Об’єднання не відповідає за зобов’язаннями підприємств, що входять до його складу, а підприємства не відповідають за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим договором (статутом).

Основою для створення об’єднань, як правило, стають схожий характер технологічних процесів, взаємозалежний розвиток господарств, синхронне зростання техніко-економічного рівня пов’язаних виробництв, необхідність комплексного використання сировинних та інших ресурсів, диверсифікація.

Основними завданнями формування об’єднань є:

- підвищення ефективності роботи в результаті об’єднання зусиль учасників, а також розвиток внутрішньої кооперації виробничих, наукових, проектних, будівельних та інших організацій у єдиний господарський комплекс;

- завоювання та утримання ринків збуту;

- закріплення постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів та інших ресурсів;

- прискорення технічного розвитку виробництва.

Головні принципи формування господарських об’єднань підприємствами та організаціями:

- добровільність;

- свобода вибору організаційних форм;

- самостійність учасників (за винятком учасників, що створюють трест);

- відповідальність тільки за зобов’язаннями, прийнятими кожним підприємством під час вступу до об’єднання.

У світовій практиці перелічені форми об’єднань зайняли міцну позицію з національних економіках ринково розвинених країн.

 

 

ТЕСТИ

 

1. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з моменту:

а) відкриття розрахункового рахунку в банку;

б) укладення і підписання установчих документів;

в) державної реєстрації;

г) виготовлення власної печатки.

 

2. Зазначте помилкові твердження:

а) за метою і характером діяльності підприємства поділяються на комерційні та некомерційні;

б) за формою власності майна підприємства поділяються на приватні, колективні державні та національні;

в) за структурою виробництва підприємства поділяються на комбіновані, багато- та вузькопрофільні;

г) за потужністю виробничого потенціалу підприємства поділяються на великі, середні та малі.

 

3. Загальна структура підприємства – це:

а) сукупність виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів;

б) сукупність основних, допоміжних та обслуговуючих підрозділів;

в) складові зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства;

г) структура вертикальних зв’язків і підпорядкованість його підрозділів.

 

4. Підприємство, яке засноване на власності відповідної територіальної громади, називається:

а) колективним;

б) комунальним;

в) кооперативним;

г) казенним.

 

5. Тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для реалізації спільної мети називається:

а) концерном;

б) картелю;

в) корпорацією;

г) консорціумом.

 

6. На діяльність підприємства опосередковано впливає:

а) макросередовище;

б) мікросередовище;

в) внутрішнє середовище;

г) усі відповіді правильні.

 

7. Визначте помилкові твердження:

а) за часом роботи протягом року галузі промисловості поділяються на сезонні та несезонні;

б) за характером впливу на предмет праці галузі промисловості поділяються на добувні та обробні;

в) за станом технічної бази галузі промисловості поділяються на трудомісткі, фондомісткі, матеріаломісткі;

г) за економічним призначенням продукції промисловість поділяється на групи А і Б.

 

8. За характером виконуваних функцій складське господарство підприємства належить до цехів:

а) обслуговуючих;

б) підсобних;

в) побічних;

г) допоміжних.

 

9. На виробничому підприємстві до обслуговуючих можна зарахувати цех:

а) прокатний;

б) ремонтний;

в) утилізації відходів;

г) транспортний.

 

10. За потужністю виробничого потенціалу (чисельністю працівників) підприємства поділяються на такі:

а) великі;

б) одноосібні;

в) малі;

г) середні.

 

11. Споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи, постачальники утворюють:

а) макросередовище підприємства;

б) мікросередовище підприємства;

в) внутрішнє середовище підприємства;

г) зовнішню структуру підприємства.

 

12. Зазначте, суб’єкти якого добровільного об’єднання підприємств втрачають юридичну і господарську самостійність:

а) асоціації;

б) корпорації;

в) холдингу;

г) концерну.