Тема 9. Адміністративно-правовий статус Президента та органів місцевого самоврядування.

1. Адміністративно-правовий статус Президента України.

2. Адміністративно-правовий статус місцевого самоврядування.

1. Президент України хоча і не має статус суб’єкта виконавчої влади, функціонально він може виконувати дуже багато виконавчо-розпорядчих повноважень, які і становлять його адміністративно-правовий статус.

Всі виконавчо-розпорядчі повноваження президента умовно можна поділити на 3 групи:

Установчі повноваження.

Пов’язані із функцією президента створення, реорганізація чи ліквідація органів влади. До них належать:

• За поданням прем’єр-міністра президент створює, реорганізовує та ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

• Визначає функції КМУ.

• В межах коштів державного бюджету президент може створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи й служби для здійснення своїх повноважень.

• Президент здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, а також в сфері національної безпеки і оборони.

• Через оголювання Ради Національної Безпеки та Оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в цій сфері.

Кадрові повноваження.

Повноваження, по призначенню чи звільнення з посад посадових осіб:

• За згодою Верховної Ради президент призначає та звільнює прем’єр-міністра.

• За поданням прем’єр-міністра президент призначає членів КМУ, керівників інших центральних органів виконаної влади, а також голові місцевих державних організацій, а також припиняє їхні повноваження.

• Являючись верховним головнокомандувачем збройних сил президент призначає та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України.

• Президент створює присвоює вищі військові знання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні знання та власні чини державних службовців.

Нормотворчі повноваження.

Нормотворчі повноваження стосуються впливу президента на підзаконну нормотворчість органів виконавчої влади:

• Президент має право видавати акти виконавчо-розпорядчої діяльності у види наказів і розпоряджень, якими повинні керуватися органи виконавчої влади. Це положення визначає вищу юридичну силу указів президента по відношенню до постанов КМУ та актів інших органів виконавчої влади.

• Президент має право втручатися в нормотворчу діяльність органів виконавчої влади, скасовуючи акти КМУ, акти Ради Міністрів АРК та рішення голів місцевих державних адміністрацій.

Аналізуючи подібні повноваження президента, можна зробити висновок, що він хоча формально не є посадовою особою виконавчої влади, фактично виконує функції вищого органу виконавчої влади України.

2. Закон України «про місцеве самоврядування».

До органів місцевого самоврядування належать Місцеві Ради та їх виконавчі комітети.

Місцеві Ради представляють не державну владу, а владу територіальної громади.

Повноваження та обов’язки, які визначають їх адміністративно-правовий статус поділяються на 2 види:

Повноваження, які пов’язані із виконанням органами місцевого самоврядування функцій державної виконавчої влади.

Це відбувається в тому випадку, коли Місцеві Державні Адміністрації за погодженням із Місцевими Радами делегують їм частину своїх повноважень. При цьому місцеві адміністрації фінансують делеговані повноваження та контролюють належність їх повноваження.

В законі «про місцеве самоврядування» прочитати види можливих делегованих повноважень.

Власні повноваження, які означають реалізацію влади місцевою громадою.

Їх можна поділити на 4 групи:

• Дозвільно реєстраційні повноваження (повноваження по наданню адміністративних послуг).

Органи місцевого самоврядування мають право надавати дуже багато актів дозвільного характеру: дозволи на використання природних ресурсів місцевого значення; дозволи на спорудження чи реконструкцію об’єктів містобудування; на розміщення реклами на вулиці; місцеві ради мають право реєструвати деякі види об’єднань громадян (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків).

• Розпорядчі повноваження щодо будь-яких суб’єктів на відповідній території.

Розпорядчі повноваження пов’язані із двома видами суб’єктів: комунальні підприємства, які підпорядковуються місцевій громаді (ЖЕК, водоканал, аеропорт), міська рада уповноважена призначати на посади та звільняти з посад керівників таких підприємств, контролювати їхню діяльність та втручатися в неї; суб’єкти містобудування, місцеве самоврядування контролює їх діяльність, та частково має право в неї втручатися, у разі якщо така діяльність суперечність нормам благоустрою таких територій або виходить за межі наданого дозволу. Також до розпорядчих повноважень слід віднести повноваження щодо планів і програм, будівництва та реконструкції об’єктів, які мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність або ж визнанні пам’ятками природи, історії чи культури.

• Контрольні повноваження. Стосуються контролю за належним виконанням наданих Місцевими Радами дозволу.

• Правоохоронні повноваження.

Полягають в тому, що Місцеві Ради мають право встановлювати: окремі склади адміністративних правопорушень, які стосуються питань благоустрою міста, а також застосування заходів по боротьбі з стихійними лихами та епідемії. Правила благоустрою міста Чернівці визначили біля 20 таких правопорушень та стягнення за них.

При виконавчих комітетах місцевих рад можуть створюватися адміністративні комісії. Це є спеціальні юрисдикційні органи, які виключно займаються розглядом справ про адміністративні правопорушення.

Адміністративні обов’язки:

Головний обов’язок записаний у Конституції України: Обов’язок органів та їх посадових осіб належним чином виконувати вищезазначені адміністративні повноваження.

Частина обов’язків міститься в Законі України «про місцеве самоврядування».