Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
предмет метод система місце.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
557 Кб
Скачать
☆

Тема 15. Забезпечення законності і дисципліни в державному управління.

  1. Поняття законності та дисципліни в державному управлінні.

  2. Поняття та системи способів забезпечення законності і дисципліни в державному управління.

  3. Поняття державного контролю.

  4. Види державного контролю.

  5. Система державного контролю в сфері державного управління.

  6. Поняття, ознаки та види адміністративного нагляду.

1. Законність і дисципліна – це основні умови діяльності механізму держави, який сприяють її ефективному виконанню завдань та функцій держави, а також захисту прав та свобод громадян.

Законність і дисципліна є взаємодоповнюючими але в той же час різними якостями, які не потрібно путати.

Законність – це необхідне виконання законів та інших нормативних актів державними органами та посадовими особами, громадянами та юридичними особами.

Законність у сфері державного управління означає дотримання законів та підзаконних актів в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави.

Законність в сфері управління ґрунтується на таких принципах:

  • Принцип загальнообов’язковості законів для всіх без вийняту суб’єктів адміністративного права.

  • Принцип єдності законності. Тобто одноманітного застосування розуміння закону та застосування закону на всій території держави.

  • Принцип неприпустимості протиставлення законності та доцільності. Найвищім проявом доцільності є закон.

Дисципліна – це точне і своєчасне і необхідне додержання правил поведінки в державному і суспільному житті встановлених правовими та іншими правовими нормами.

Законність і дисципліна знаходяться в тісному зв’язку, оскільки при недотриманні режиму законності падає рівень дисципліни і навпаки зміцнення державної дисципліни суттєво підвищує рівень законності.

Разом з тим законність і дисципліна є самостійними категоріями, оскільки дисципліна охоплює порядок поведінки людей не лише в сфері правової регламентації суспільних відносин, а й сфері інших норм, що діють в суспільстві.

Зміст поняття дисципліни є ширший за зміст поняття законності.

2. До системи способів забезпечення законності і дисципліни державного управління входять такі види діяльності державних органів та посадових осіб.

  • Контрольна діяльність.

  • Наглядова діяльність.

  • Реагування державних органів на звернення громадян. Не всі звернення громадян можна віднести до заходів забезпечення законності і дисципліни, а лише ті, які стосуються скарг на незаконні дії чи бездіяльності органів влади та посадових осіб.

  • Здійснення спеціалізованого судового захисту в межах адміністративного судочинства в межах адміністративного судочинства. Переважно це такі категорії скарг, які стосуються дії чи бездіяльності посадових осіб, а також ті, які стосуються порушень правил прийняття, проходження та припинення державної служби.

  • Застосування заходів адміністративної відповідальності, які своїми протиправними діями встановили порушення поновлений порядок управління або до службовців, які вчинили корупційні правопорушення.

  • Притягнення до різних видів юридичної відповідальності посадових осіб органів державного управління.

3. В системі засобів забезпечення законності державного управління найважливіше місце посідає державний контроль.

Державна контрольна діяльність характеризується такими ознаками:

  • Контроль здійснюється спеціально уповноваженими на те державними органами. Як правило, це звичайні держані органи, які крім своїх звичайних повноважень мають певну долю контрольних функцій, які дуже чітко визначені стосовно об’єктів, форм та строків контролю.

  • Між контролюючим органом та підконтрольним об’єктом в більшості випадків існують відносини підлеглості та підвідомчості.

  • Контролюючий орган має право втручатися в дії підконтрольного об’єкта у випадку його відхилення від встановленої моделі поведінки. В таких випадках контролюючий орган має право скасовувати або коректувати рішення підконтрольного об’єкту не залежно від його згоди.

  • Результати державного контролю знаходять своє оформлення в офіційних матеріалах, що містять дані про характер контролюючих дій, стан справ по фактах, що перевірялися та юридичні наслідки проведених контрольних дій.

  • Контроль завжди характеризується детальною процедурною регламентацією його здійснення.

Державний контроль може здійснюватися у наступних формах:

  • Заслуховування звітів, інформації та повідомлень.

  • Перевірка виконання виданих актів, вказівок та розпоряджень.

  • Спостереження за діями контрольованих об’єктів.

  • Проведення експертизи підготовлених документів або ж виданих актів.

  • Перевірка ефективного розгляду звернень громадян.

4 и 5 на самостійне опрацювання.

6. В юридичній літератури не має єдиної думки щодо змісту та юридичної природи щодо змісту та юридичної природи адміністративного нагляду.

Одні вчені вважають, що нагляд є різновидом контролю, інші, що нагляд є самостійним способом забезпечення законності і дисципліни державного управління, інші, що єдиними органом, що може здійснювати адміністративний нагляд – це органи прокуратури.

На нашу думку нагляд можна вважати самостійним способом забезпечення законності та дисципліни управління, оскільки він має наступні самостійні ознаки:

  • Суб’єкт адміністративного нагляду (наглядовий орган) завжди є суб’єктом виконавчої влади.

  • Основною метою адміністративного нагляду є забезпечення безпеки громадян, суспільства та держави.

  • Нагляд завжди має спеціалізованих характер. Тобто спрямований на дотримання спеціальних правил (санітарних, ветеринарних, митних, пожежних).

  • Нагляд проводиться систематично (постійно) за чітко визначеними об’єктами.

  • Здійснюється суб’єктами виконавчої влади, в яких наглядові функції є їх основними повноваженнями.

Адміністративний нагляд – це вид державної управлінської діяльності, яке здійснюється спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно не підпорядкованих їм об’єктів, з приводу виконання ними вимог чинного законодавства, які передбачають застосування заходів адміністративного примусу.

Контроль:

Контроль являє собою перевірку справ, як з точки зору законності, так і з точки зору доцільності.

Контролюючи органи можуть втручатися в діяльність підконтрольного об’єкта використовуючи при цьому заходи дисциплінарного впливу.

Контроль стосується конкретних органів, підприємств, постанов та організацій та посадових осіб.

Контроль завжди стосується організаційно-підпорядкованих об’єктів.

Нагляд:

Нагляд здійснюється лише для перевірки законності.

Органи нагляду не втручаються в діяльність піднаглядного об’єкта, а можуть застосовувати лише засоби адміністративного впливу (включаючи адміністративну відповідальність).

Нагляд здійснюється стосовно невизначеного кола осіб і включає в себе слідкування за дотримання ними конкретних правил поведінки.

Нагляд здійснюється щодо об’єктів які організаційно не підпорядковані органам нагляду.