- •Історія розвитку п-ф
- •3. Нейрон. Його будова та функції
- •4.Принципи організації нервової системи
- •5.Будова та функція аналізатора
- •6.Відчуття,що не увійшли в класифікацію
- •7.Методи психофізіології
- •8. Післясинаптичні потенціали та їх формування
- •Механизм возникновения псп
- •9.Апраксії,Афазії,агнозії
- •10.Класифікація відчуттів
- •11. Закон Бугера-Вебера
- •12.Нижній та верхній пороги відчуттів, зона комфорту.
- •13.Будова та функції кори головного мозку
- •14.Будова та функція ока
- •15.Основні властивості кольору
- •16.Інтуїція та передчуття Передчуття і віщі сни
- •Передчуття та інтуїція
- •17.Синапси та їх функція
- •19. Класифікація нервових клітин
- •20.Локалізація функцій у корі головного мозку
- •21. Загальна характеристика властивостей відчуття
- •22. Будова та функції вуха,слухова чутливість
- •23. Сприймання як дія
- •24. Увага та її класифікація
- •25. Селктівність, стійкість і обсяг уваги
- •26. Механізми емоцій на макрорівні
- •27. Нейронні механізми сприймання
- •28. Сприйняття простору, руху, часу
- •29. Визначення та основні теорії уваги
- •30. Розподілення,переключення та відвертання уваги
- •31. Функції емоцій
- •32. Визначення та основні функції уваги
- •33. Нейрональні механізми уваги
- •34. Визначення та класифікація емоцій
- •35. Мислення і мова
- •36. Визначення і види пам яті
- •37.Специфічні види пам яті
- •38.Концепція тимчасової організації пам яті
- •40 Стадії сну
25. Селктівність, стійкість і обсяг уваги
Властивості уваги
До властивостей уваги належать: селективність, стійкість, переключення, розподіл і обсяг уваги.
Селективність уваги
Селективність (вибірковість) уваги характеризується тим, що вона спрямована на всі стимули (фізичні і лінгвістичні). Нервова система, за Д. Е. Бродбентом (1958), має безліч входів, але працює як одиничний комунікаційний сигнал. На входах усіх каналів здійснюється селекція, тобто добір сенсорної інформації, що має деяку спільну ознаку. Така селекція може бути налаштована на приймання бажаної інформації. Вибір певного класу подій визначається властивостями самих подій і станом організму. Основою селекції можуть слугувати фізичні ознаки стимулу (розмір, інтенсивність тощо). Фільтр блокує входи для іншої інформації, що деякий час зберігається в блоці короткочасного збереження, який розміщений перед фільтром. Ця інформація може пройти фільтр, якщо стався зсув селекційного процесу з одного виду сенсорної інформації на іншій.
На фільтрі стимулів відбувається виділення одного з каналів за фізичними властивостями, за якими сигнали проходять безперешкодно. Водночас відбувається ослаблення сигналів на інших каналах. Всі ослаблені і неослаблені стимули проходять через логічний аналізатор (словник), представлений нейронами, активність яких пов’язана з певним словом, що входить до словника особи, і приводить до усвідомлення ним слів. Такі нейрони можуть активуватися слабкими і неослабленими сигналами (А. Трейсман, 1964).
Усі сигнали доходять до логічного аналізатора і там аналізуються на предмет специфічності. Виявлено пряму залежність між важливістю сигналу для організму і ступенем активності нейронів логічного аналізатора. Такий сигнал може бути слабкої сили, а його важливість оцінюється на основі минулого досвіду. Свідомість не контролює логічний аналізатор. Усвідомлюється тільки інформація, що виходить з логічного аналізатора.
Стійкість уваги
Стійкість уваги — це тривалість збереження інтенсивної уваги. Показник стійкої уваги — це висока продуктивність діяльності впродовж тривалого часу. Стійкість уваги характеризується її тривалістю і ступенем концентрації під час її збереження. Стійкість уваги залежить від об’єкта зосередження й активності особи при спрямованому зосередженні. Важливою умовою тривалого зосередження є мінливість і рухливість об’єктів уваги.
Переключення уваги
Переключення уваги зводиться до навмисного переходу суб’єкта від одного виду діяльності до іншого, від одного об’єкта до іншого, від однієї дії до іншої. Виділяють такі показники переключення уваги: час, затрачуваний на перехід від одного виду діяльності до іншого; продуктивність роботи (обсяг за одиницю часу порівняно з діяльністю без переключення уваги); якість (точність, безпомилковість) роботи. Успішність переключення уваги залежить від багатьох умов і, насамперед, пов’язана з попередньою і наступною діяльністю людини. Існують індивідуальні розходження в переключенні уваги, що особливо важливо у багатьох сучасних процесах (наприклад, диспетчера). Крім переключення уваги виділяють також відвертання уваги, під яким розуміють мимовільне переміщення уваги з основної діяльності на об’єкти, що не мають значення для її успішного виконання (наприклад, підвищене відвертання уваги у окремих студентів на заняттях). Підвищене відвертання уваги є однією з причин погіршення показників діяльності.
Розподіл уваги
Розподіл уваги — це властивість, з якою пов’язана можливість одночасного успішного виконання (поєднання) двох і більше різних видів діяльності і кількох дій. Такий розподіл уваги потрібний у багатьох сучасних професіях (оператор, водій, вчитель тощо.). Чим складніші поєднувані види діяльності людини, тим важче розподіляється увага, а при подальшому підвищенні складності розподіл уваги стає неможливим.
Обсяг уваги
Обсяг уваги характеризується кількістю одночасно чітко сприйманих об’єктів. Установлено, що при сприйманні безлічі простих об’єктів (літери, фігури) в інтервалі 0,07 – 0,1 с обсяг уваги дорівнює в середньому 5 – 7 елементам (О.В. Петровський та ін., 1986), а за Н. М. Даниловою (2001) — 7 – 9 стимулам чи елементам. У молодших школярів обсяг уваги обмежений, а з віком він збільшується. Розширенню обсягу уваги сприяють формування умінь групувати, систематизувати, поєднувати за змістом сприйманий матеріал.
