Висновок:

У даній роботі я розглянув та оцінив основні результати економічного розвитку Венесуели за останні роки з використанням інформаційної бази країни.

Венесуела – країна, що розвивається з різко вираженою монотоварной спеціалізацією господарства. Вона є одна з найбільш та розвинених країн Південної Америки. Ії економика швидко розвиваються, адже вона має дуже сприятливий економічний клімат для інвестицій. За 2011 рік приплив інвестицій склало 81 млн $. Завдяки високим доходам від продажу нафти Венесуела довгі роки вважалася однією з найбагатших держав в регіоні, відносилася до числа країн з найбільшими середніми доходами на душу населення в Латинській Америці. Нафтовий фактор неодноразово грав роль амортизатора в періоди важких економічних і політичних криз, відволікаючи увагу від ситуації, що погіршується в соціально-економічному забезпеченні населення. Існує і зворотний бік медалі це наслідки нафтової залежності для розвитку економіки країни, в цьому сенсі наочним є приклад Венесуели країни входить в список країн-лідерів з видобутку та експорту нафти, але не вміє ефективно використовувати одержані від її реалізації доходи.

Сільське господарство у Венесуелі займає набагато меншу частину економіки, ніж в будь-якій іншій латиноамериканській країні, тому що її ВВП складає тільки 5%. Вона не може забезпечити потреби населення, і тому країна була змушена ввозити майже третину необхідного продовольства. 60% ВВП країни складає складає сектор послуг, адже в неї дуже великі туристичні потенціали. Щорічно сюди навідуються більш 400 тис. відвідувачів Їх залучають можливості комфортабельного відпочинку на березі Карибського моря, прекрасні куточки природи Венесуели в приморських національних парках, пам'ятники архітектури в приморських містах. Прибуток від неї складає 1,4 млрд. $.

Венесуела є одна з найрозвиненіших країн Латинської Америки, тому вона має великі перспективи у майбутньому. Маючи великі сировинні запаси, країна може сміливо конкурірувати з іншими державами світу. Венесуела веде міжнародну співпрацю з багатьма країнами світу та світовими організаціями, таких як ООН, АСЕАН, САМ та інші. Вона приймає активну діяльність у Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК) та Латиноамериканської асоціації інтеграції. Венесуела з іншими країнами приймає та створює різні програми для росту економіці регіону в цілому, зокрема і економіці своєї країни.

Роль державного сектора в основному обмежується контролем над гідроенергетикою, чорною металургією, деякими галузями хімічної промисловості. Монотоварность і залежність від іноземних монополій визначають нестійкість економічного розвитку країни. . Прямі інвестиції США – 70% усіх іноземних прямих капіталовкладень, в 2002 становили 2,7 млрд. дол., в тому числі 2 млрд. дол . в нафтову промисловість. Завдяки них нафтопереробна промисловість стрімко пішла у гору.

Отже для такої країни, як Венесуела, дуже важливо залучити довгострокові інвестиції, так як вони беруть участь в утворенні капіталів, розширенні експорту товарів і послуг, залученні нових технологій і сучасних систем адміністративного управління, розвитку виробничого потенціалу країни. За рахунок припливу довгострокових інвестицій в останні роки вільно покривається дефіцит платіжного балансу Венесуели. Але за нинішньої ситуації в світі це вже не можна вважати гарантованим, тому влада вирішила прискорити приватизацію та запропонувати додаткові стимули тим інвесторам, які готові вкласти кошти у великі проекти, особливо в добувній промисловості.

Таким чином, можна сподіватися на те, що Венесуела в майбутньому буде країною зі стабільною економікою, і що нові політичні закони продовжуватимуть давати такі ж результати, як і на сьогоднішній день.