2.3 Третинний сектор (сфера послуг)

Сфера послуг грає дуже важливий роль у економіці країни, 41% ВВП складає саме цей сектор. Під час свого президентства Уго Чавес приніс багато змін в структурі соціального життя населення. Завдяки новим законам на всій території країни розвинене електро -, газо -, водопостачання населення.

1. Туризм

На відміну від Куби і Домініканської Республіки, туризм у Венесуелі довгий час був практично забутий. Видобуток нафти, яка дає цій країні 30% ВВП, заважала думати про альтернативні джерела доходів. Однак нещодавно венесуельська влада, нарешті, звернули увагу на потенційні прибутки від туризму. Поки на його частку у ВВП припадає трохи більше 3%, однак в країні нещодавно ухвалений новий закон, який значно полегшує отримання кредитів на розвиток туристичного бізнесу. Відповідно до закону, ставка опустилася до 10,5%, а в туристичних зонах - до 7,5%. Завдяки цьому та іншим заходам, уряд Венесуели в найближчі 10 років планує збільшити число туристичних компаній з 3 тис. до 12 тис.

Венесуела володіє гідним туристичним потенціалом. ЇЇ щорічно відвідують 300-400 тис. чоловік. Їх залучають можливості комфортабельного відпочинку на березі Карибського моря, прекрасні куточки природи Венесуели в приморських національних парках, пам'ятники архітектури в приморських містах. Наприклад, водоспад Анхель висотою 990 м, реліктові коралові рифи, національний парк Амазонас, розташований в джунглях Амазонки. У країні є мальовничі маленькі міста з пам'ятками історії та архітектури. До того ж Венесуела - це 1400 км пляжів з можливістю відпочинку самого різного рівня. Наприклад, південне узбережжя острова Маргарита з недорогими готелями - для любителів серфінгу, активного відпочинку, справжніх спортсменів, що не пред'являють високих вимог до розміщення. На острів Коче з чудовими сімейними готелями, працюючими по системі «все включено», їдуть ті, хто віддає перевагу комфорту.

Між тим, обсяг в'їзного туризму у Венесуелі помітно нижче виїзного. За 2011 рік Венесуелу відвідало 820 тис. туристів з усього світу. При цьому за кордон виїхали майже 2 млн. осіб. За кордоном вони витратили більше $ 2,4 млрд., а в'їзний потік приніс країні вдвічі менше.

2. Транспорт

У цій країні добре розвинений наземний транспорт. Залізниці – 1,4 тис. км, із них 248 км у приватній власності; зі стандартною колією – 584 км. Автошляхи – 96,1 тис. км; з покриттям – 32,3 тис. км; без покриття – 63,8 тис. км. Шляхи сполучення розподілені по території Венесуели вкрай нерівномірно: майже всі залізні і велика частина шосейних доріг зосереджені на півночі і північному заході. Загальна протяжність залізниць - близько 1,4 тис. км, але вони представляють короткі, не пов'язані між собою лінії. Майже всі пасажирські та 75% вантажних перевезень припадають на автотранспорт. У 1997 р. загальна протяжність автодоріг була близько 71 тис. км (в тому числі близько половини - з твердим покриттям).

Головна внутрішня водна магістраль країни - р. Оріноко. Загальна довжина судноплавних шляхів по ній і її притоках - 12 тис. км. Пароплавне повідомлення підтримується також по озерам Валенсія і Маракайбо. Розвинені каботажні перевезення уздовж морського узбережжя, які почасти заповнюють недолік сухопутних шляхів сполучення. Океанський торговий флот Венесуели за загальним водотоннажністю займає третє місце в Латинській Америці. У країні налічується більше сотні морських, озерних та річкових портів, у тому числі 23 порту з вивезення нафти і нафтопродуктів (Маракайбо, АМУА, Ла-Саліна, Каріпіто, Пуерто-де-ла-Крус і ін) і 8 - для експорту та імпорту інших товарів. Головні порти по імпорту - Ла-Гуайра, Пуертоіьо, Маракайбо.

Особливе значення для освоєння і розвитку віддалених, майже недоступних раніше східних і південних районів країни придбав повітряний транспорт. Регулярні авіалінії зв'язують столицю з великою кількістю міст, з нафтопромислами в Льянос і гірничопромисловими центрами на Гвіанське плоскогір'я. У країні налічується близько півсотні аеродромом, більше 200 посадочних майданчиків і сім міжнародних аеропортів.

3. Система освіти

Освіта в державних навчальних закладах, від початкової школи до університету, є безкоштовна. У країні введено обов'язкове десятилітнє навчання в школі, але, незважаючи на це, в 2007 – 5% дорослого населення було досі неосвічена. У 2008 державні витрати на освіту склали майже чверть усього бюджету. У 2010 майже 4,2 млн. дітей,тобто 91% відповідної вікової групи, відвідували початкову школу, навчання в якій триває 9 років; 289 тис. чоловік, або 19% відповідної вікової групи, числилися в середній дворічної школі; та 550 тис. студентів навчалися у вищих навчальних закладах. Зараз у Венесуелі діє 20 університетів, з них найстарішим і найбільш великим є Центральний університет Венесуели в Каракасі, заснований в 1725.

Таблиця 2.3

Основні показники сфери послуг країни в 2011 році

Показники	Усього (валовый показник)		На душу населення
Рівень розвитку	´	´		´	´
ВВП сфери послуг	млн.$	148246		$./жит	5294,5
Зайнятість у сфері послуг	тис. раб	17950,7		жит. /раб.	1,6
Продуктивність праці	$/раб	8258,5		´	´
Транспорт	´	´		´	´
Довжина залізниць	тис. км	1,1		км/100км2	0,1
Довжина автомобільних доріг	тис. км	96,1		км/100км2	10,5
У т.ч. із твердим покриттям	%	33,6		´	´
Довжина судноплавних рік	тис. км	7,1		´	´
Довжина газопроводів	тис. км	5,3		´	´
Довжина нафтопроводів	тис. км	7,6		´	´
Кіл-у аеропортів	шт	492		´	´
Зв'язок	´	´		´	´
Число телефонних ліній	тис. шт.	7083		шт/100 жит	0,3
Число стільникових номерів	тис. шт.	27880		шт/100 жит	1
Число інтернет провайдерів	шт.	21		´	´
Число телеканалів	шт.	36		´	´
Число телевізійних точок	Тис шт.	2973		´	´
Послуги	´	´		´	´
Витрати на освіту	% від ВВП	3,2		´	´
Витрати на охорону здоров'я	% від ВВП	13,8		´	´
Витрати на НИР	% від ВВП	5,4		´	´
Військові витрати	% від ВВП	1,2		$/жит
Туризм	´	´		´	´
Іноземні туристи	тис. чол	820		тур./ 100 жит.	2,6
Дохід від в'їзного туризму	млн. $	1361		$/ жит.	48,5
Виїзні вітчизняні туристи	тис. чол	1920		тур./ 100 жит.	3,1
Витрати від виїзного туризму	млн. $	2438		$/ жит.	86,9

Джерело: http://data.un.org/Explorer.aspx?d=ICS. Розрахунки автора;

4. Зв‘язок

Інтернет. Інтернет-кафе в достатку зустрічаються практично в кожному населеному пункті, навіть в деяких великих селах. Провайдери CantvNet, Compuserve Venezuela, Internet Venezuela та інші забезпечують практично всі види мережевих послуг. Інтернет-кафе у великих містах зустрічаються практично в кожному кварталі. У маленьких містах можна знайти безліч Infocentros - комплексних пунктів мережевих послуг, побудованих президентом Чавесом у рамках програми, спрямованої на повсюдний доступ місцевих жителів до мережевих послуг. За останній рік кількість інтернет-користувачів зросло до 1,1 мільйонів.

Телефонний зв'язок. Система телефоного зв'язку Венесуели розвинена досить добре, хоча охоплення обмежений, в основному, північною частиною країни і великими містами. Вона має цілком сучасну телекомунікаційну систему. Внутрішні та міжнародні дзвінки можна зробити як з офісів телефонних компаній, так і з численних телефонів-автоматів, в достатку зустрічаються на вулицях міст. Внутрішньо-міські дзвінки зазвичай коштують не більше $ 0,1 за хвилину, міжміські - близько $ 0,2, а міжнародні - від $ 1 (у США) до $ 1,25 (більшість країн Європи). Близько 32,8 мільйонів налічуються у Венесуелі, та на кожні 100 жителів приходяться 121 мобільних телефонів.