3.3 Конкурентоспроможність і міжнародне співробітництво

Маючи великі сировинні запаси, країна може сміливо конкурірувати з іншими державами світу. Вона знаходиться на третьму місці серед країн, що експортує нафту. Венесуела є одна з найрозвиненіших країн Латинської Америки, тому вона має великі перспективи у майбутньому.

Венесуела – повноправний учасник світового торгового процесу. Країна є дуже важливим постачальником природних ресурсів на світовому ринку. Вона має угоди про співпрацю не тільки з країнами зарубіжної Європи: Франція, Італія, ФРН, Швеція та ін., а ще й з Канадою, США та країнами Зарубіжної Азії. Країна бере активну участь у роботі ООН і Організації американських держав (ОАД) , членом яких вона є. Вона була також в числі країн-засновників Організації країн - експортерів нафти (ОПЕК), створеної в 1960 . Венесуела входить в Латиноамериканську асоціацію інтеграції та разом з Болівією , Колумбією , Еквадором і Перу - в Андський пакт .

Міжнародне співробітництво Венесуели переважно базується на нафтовій промисловості. Таким чином вона співпрацює з США, Канадою, Індією, Російською Федерацією, Китаєм та іншими державами. У 2009 році був підписаний контракт, що передбачає розробку нафтового родовища з Китаєм. Нафтове родовище перебуватиме в районі річки Оріноко. Інвестиції, що надійшли до Венесуели від Китаю – близько шістнадцяти мільярдів доларів. Підписано контракт на три роки. Уго Чавес підписав в 2000 році "угоди Каракаса" в області енергетичної співпраці з президентами 10 країн Центральної Америки та Карибського басейну. Відповідно до цієї угоди, Венесуела погоджувалася поставити в державні органи цих країн в цілому 80 тисяч барелів сирої нафти, нафтопродуктів і зрідженого нафтового газу на особливих умовах. А саме, країни-учасниці зобов'язалися мати спільний бюджет, до 15 років платити за амортизацію капіталу, з пільговим періодом в один рік і річною процентною ставкою від 2%. Куба і Венесуела домовилися зміцнювати економічне та енергетичного співпрацю двох країн, відповідні документи були підписані в рамках візиту глави кубинської держави в Каракас 13 грудня 2008. На сьогоднішній день Венесуела претендує на посаду країни-учасниці спільного ринку Південної Америки МЕРКОСУР, однак на саміті, що відбувся в Уругваї 20 грудня 2011 року, не вдалося поставити остаточний вердикт про прийняття Венесуели в члени організації. Для вирішення цього питання президенти країн, що входять в МЕРКОСУР, постановили створити спеціальну комісію. У даний момент учасниками загального Південноамериканського ринку є Чилі, Еквадор, Болівія, Перу і Колумбія. Вступу в їхні ряди Венесуели перешкоджає парагвайський конгрес, депутати якого не схвалили приєднання. Країна також активізувала участь у Русі Неприєднання, яке набуває особливої ​​ваги й значення в сучасних умовах, як міст до діалогу і взаєморозуміння, як фактор рівноваги і впливу в світ ". Венесуела повністю поділяє задачі та цілі Русі неприєднання, зафіксовані в Заключному документі його XIII саміту , Куала-Лумпурской декларації: зміцнення миру і міжнародної безпеки, зміцнення ролі ООН в міжнародних відносинах, роззброєння, протидію новим викликам, і загрозам сучасності, сприяння сталому економічному розвитку та реалізації успішної соціальної та гуманітарної політики в епоху глобалізації, вдосконалення механізму діяльності Русі Неприєднання. Стратегічне питання, яке на думку уряду Венесуели, сьогодні стоїть на порядку денному Руху Неприєднання, - викорінення бідності і забезпечення сталого розвитку країн "третього світу". Просуванню вперед у вирішенні цієї найбільш актуальною для них завдання підпорядкована діяльність її дипломатії в Русі Неприєднання.