2.2 Вторинний сектор (промисловість і будівництво)

Венесуела має дуже великі потенціали в цьому секторі, до 54% ВВП країни заробляється саме тут.

1. Добувна промисловість Венесуели:

Добувна промисловість займала важливе місце в господарстві країни. Венесуела була першим в історії експортером "чорного золота" - ще 1539 р. у Мадрид була відправлена ​​звідси бочка нафти. Після того, як у 1922 поблизу села Кабімас, оз. Маракайбо, в небо вдарив потужний нафтовий фонтан, тут почався «нафтовий бум». Венесуела стала одним з найбільших у світі виробників «чорного золота», і з тих пір воно, майже завжди, становило 9/10 вартості її експорту. Близькість родовищ до моря, полегшало транспортування нафти, а високий дебіт свердловин і низький рівень життя народу забезпечили дешеву робочу силу, а також політика вільного допуску в країну іноземного капіталу зробили Венесуелу приманкою для нафтових монополій. Іноземний капітал перетворив Венесуелу в постачальника нафти і залізної руди на світовий ринок, надавши її господарству однобоку спеціалізацію: частка нафти у валовому національному продукті (ВНП) становила 20%, а в експорті - 91%. Зростання видобутку та експорту нафти, що забезпечило великі податкові надходження і приплив твердої валюти, дозволив венесуельському уряду створити значні накопичення для фінансування економіки. У зв′язку з різким підвищенням світових цін на нафту в роки енергетичної кризи доходи Венесуели від її експорту помітно зросли, не дивлячись на скорочення об’єму здобичі нафти. Більше 4/5 всієї венесуельської нафти здобувається в басейні озера Маракайбо, близько 20% - на сході, 3% - на південному заході. Разом з нафтою залягає 95% розвіданих запасів природного газу.

З 70-х років XX століття уряд проводить політику скорочення здобичі нафти з метою збереження її запасів. Держава приватизувала компанію «Петролерос венесоланос», і після цього вона стала дев'ятою найбільшою нафтовою компанією світу.

Крім того, що Веневуела – займає третє місце у світі серед найбільших експортерів нафту, вона також є найбільшим виробником залізної руди у Латинській Америці. Основні поклади руди зосереджені в штаті Болівар, розташованому в центральній частині країни при злитті річок Оріноко і Кароні. До 1975 американські фірми володіли багатьма великими копальнями, які пізніше були націоналізовані.

У середині 1970-х років були відкриті найбільші родовища бокситів і кам'яного вугілля. Головні поклади бокситів знаходяться в горах на заході штату Болівар, на південь від міста Ла-Урбана і на території венесуельської Гуаяна на сході штату Болівар. Освоєння цих родовищ має зробити республіку Венесуелу одним з найбільших виробників алюмінію у світі; до кінця 1980-х років вони вже поставляли більшу частину сировини, необхідного для зростаючої алюмінієвої промисловості. Основні родовища кам'яного вугілля, запаси яких оцінюються в мільярд тонн, розташовані на північний захід від Маракайбо.

На Гвіанське плоскогір'я (в районі Упати) і поблизу Валенсії в невеликих кількостях видобувається марганцева, а в Карибських Андах – нікелева руда, цинк, свинець, срібло, азбест. Поблизу міста Сан-Крістобаль ведеться видобуток фосфоритної руди. На острові Маргарита видобувається магнезит, Видобуток золота ведеться в Ель-Кальяо на Гвіанське плоскогір'я. У тому ж районі зростає видобуток алмазів, щорічно видобувається 700-800 тис. каратів. Відкриття нових родовищ в басейні р. Кучіверо, що супроводжувалося черговий «алмазної лихоманкою», перетворило Венесуелу в найбільшого в Латинській Америці постачальника алмазів.

2. Оброблювальна промисловість Венесуели:

Більше 25% вартості валової продукції оброблювальної промисловості доводиться на переробку нафти. Венесуела – крупний експортер нафтопродуктів. До провідних галузей оброблювальної промисловості, крім нафтопереробки відносяться: харчова, текстильна, швейна, хімічна, металообробка, машинобудування. Оброблювальна промисловість, особливо нові її галузі - хімічна (включаючи нафтохімію), машинобудування, металургія, розвивається в післявоєнний період майже удвічі швидше, ніж економіка країни в цілому. У 1960-і Венесуела почала розвивати важку промисловість. Була створена потужна сталеплавильна індустрія, і почалося виробництво алюмінію і добрив. Пізніше, вже в 1970-ті, значна частина різко збільшеного доходу від експорту нафти вкладалася у важку промисловість. Між 1970 і 1980 виробництво сталі майже подвоїлося, а вироблення азотних добрив і виплавка алюмінію виросли в 15 разів. У 1979 алюміній вийшов на перше місце у венесуельському експорті (після нафтопродуктів), залишивши позаду залізну руду. Проте впливову частку вартості валової продукції оброблювальної промисловості все ще дають такі галузі як харчова, текстильний-швейна, шкіряно-взуттєва, деревообробна і інші «старі» галузі.

Розвиток важкої промисловості в країні здійснюється в основному за ініціативою уряду. Найбільшим проектом стало розвиток базових галузей металургії в районі венесуельської Гуаяна, на річках Оріноко і Кароні. Мінеральні багатства району – значні поклади залізної руди і бокситів, а також багаті гідроенергетичні ресурси і вихід до моря (по річці Оріноко можуть підніматися морські судна) дозволили урядової корпорації і приватним іноземним фірмам побудувати тут підприємства з виробництва сталі та алюмінію. Крім того, уряд приймає також заходи по розвитку нафтохімічної промисловості: великий нафтохімічний комплекс побудований в місті Морон, на північ від Валенсії, ще один - на східному березі озера Маракайбо .

3. Електроенергетика:

Однією з галузей господарства, яка найбільш швидко розвивається, є електроенергетика: щорічний приріст вироблення електроенергії перевищило 10%. Більше 1/3 її виробляють ГЕС, тільки ГЕС Гурі на р. Карони вже має потужність 10.2ГВт. За останній рік ця країна виробила 124,5 млрд. кВт. Венесуела посідає четверте (після Бразилії, Мексики та Аргентини) місце в Латинській Америці по встановленій потужності електростанцій та виробленні електроенергії а по виробництву і споживанню її на душу населення - перше місце. Тільки ГЕС Гурі на р. Карони має потужність 10.2ГВт.

Таблиця 2.2

Основні показники промисловості країни в 2011 році

Показники	Усього (валовий показник)		На душу населення
Рівень розвитку:	´	´		´	´
ВВП промисловості господарства	млн.$	170505		$./жит	6079
Зайнятість у промисловості	тис. раб	6451		жит. /раб.	4,3
Продуктивність праці:	$/раб	26430,7		´	´
Виробництво основних продуктів	´	´		´	´
Вироблення електроенергії	млрд. кВт-ч	124,5		кВт-ч/чол	4438,8
Видобуток нафти	млн. т	148,1		кг/чол	5280,2
Споживання нафти	млн. т	39,4		кг/чол	1404,7
Видобуток природного газу	млн. м3	33000		м3./чол	1176,5
Споживання природного газу	млн. м3	25000		м3./чол	891,3
Видобуток кам'яного вугілля	млн. т	2,3		кг/чол.	82
Споживання кам'яного вугілля	млн. т	0,2		кг/чол.	7,1
Видобуток залізної руди	млн. т	26		кг/чол.	926,9
Видобуток алмазу	тис. карат	820		карат/чол.	0,03

Джерело: http://data.un.org/Explorer.aspx?d=ICS. Розрахунки автора; data.worldbank.org/venezuela. Розрахунки автора.