- •13. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права. Способи виникнення міжнародних звичаїв.
- •16. Допоміжні засоби визначення норм міжнародного права
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права.
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •31. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення
- •32. Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •33. Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •2)Фактична підстава виникнення відповідальності (об'єктивна подія)
- •34. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів
- •35. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці. Найменування і структура міжнародних договорів
- •36. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів. Ратифікаційні грамоти
- •37. Набрання міжнародним договором чинності. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •38. Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •39. Умови недійсності міжнародних договорів
- •40. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій
- •41. Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •42. Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій
- •43.Оон:цілі й принципи діяльності
- •44. Рада Безпеки оон, її функції. Членство. Порядок прийняття рішень
- •45. Генеральна Асамблея оон, її структура. Порядок роботи та порядок прийняття рішень
- •46. Міжнародні регіональні організації. Рада Європи, обсє, нато
- •47. Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень
- •48. Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для стану населення.
- •49.Міжнародно-правове регулювання без громадянства і подвійного громадянства.
- •50.Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •51. Захист прав людини і основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •52. Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини і основних свобод.
- •53. Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •54. Універсальні і регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •61. Міжнародно-правове регулювання режиму річок. Правовий режим міжнародних рік
- •63. Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •64. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •65. Внутрішні морські води та їх правовий режим. Режим морських портів.
- •66. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод
- •71. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна
- •72. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Правовий режим Чорноморських проток
- •74. Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав
- •76. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •77. Персонал дипломатичних представництв. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус
- •79. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •82. Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •84. Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право «strict sensu » і транснаціональне кримінальне право.
- •86. Поняття і види міжнародних злочинів
- •87. Поняття «міжнародний екстрадицій ний злочин», «міжнародний транснаціональний злочин», міжнародно-правовий злочин
- •88. Поняття і принципи кримінальної юрисдикції в міжнародному кримінальному праві.
- •89. Види кримінальної юрисдикції: предметна - ratione materiae ; просторова - ratione loci ; темпоральна - ratione temporis ; персональна - ratione personae.
- •90. Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •91. Правові основи утворення і діяльності нюрнберзького і токійського військових трибуналів
- •92. Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc по колишній Югославії та Руанді
- •93. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика
- •94. Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини
- •95. Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний та інституційний механізм боротьби зі злочинністю.
- •96. Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •97. Сучасна система міжнародних економічних організацій(мео). Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •98. Структура і основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •99. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •101. Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •102. Регіональні міжнародні організації(рмо) у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору.
- •103. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •104. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •106. Поняття права збройних конфліктів. Становлення та кодифікація права збройних конфліктів.
- •108. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •109. Захист поранених і хворих під час війни.
- •110. Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні і дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •111. Режим військової окупації.
- •112. Захист цивільного населення під час війни
- •113. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі
- •114. Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •115. Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі
- •116. Міжнародна організація цивільної авіації.
- •117. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •118. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •119. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •120. Правовий режим космічних об'єктів і екіпажів.
- •121 Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •122 Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •123 Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •124 Міжнародно – правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •125. Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •126. МІжнародно-правова охорона Світового Океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •127. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •129. Безпосередні переговори(перег.) і консультації(конс). Добрі послуги і посередництво(посер.)
- •130. Міжнародна примирлива процедура: слідчі і погоджувальні комісії.
- •131. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду .
- •132. Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •133. Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
15. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права. Способи виникнення міжнародних звичаїв.
Протягом тривалого часу міжнародно-правовий звичай був основним джерелом міжнародного права. З XX ст. більш вагому роль стали відігравати міжнародні договори, однак звичай і досі має велике значення.
Статут Міжнародного суду ООН визначає звичай як доказ загальної практики, що визнана в якості правової норми. Звичаєва норма являє собою неписане правило поведінки, що склалося в результаті тривалої практики і за яким визнається юридична сила. Новим видом звичаєвих норм є норми, які створюються не в результаті тривалої практики, а в результаті визнання одного чи декількох прецедентів. Найчастіше такі норми містяться в неправових актах міжнародних організацій.
Для виникнення звичаєвої норми необхідне поєднання двох елементів: об'єктивного - наявність практики, а саме регулярне здійснення суб'єктами певних вчинків або утримання від певних дій (usus); і суб'єктивного - усвідомлення правового зобов'язання, тобто переконаність суб'єктів у тому, що здійснення певних вчинків або утримання від певних дій є обов'язковим згідно з правом (opinio juris sive necessitates). Міжнародна практика повинна бути постійною, загальною, одноманітною та тривалою. Доказами існування opinio juris є: конвенції, що не набирали чинності; акти Міжнародного суду О0Н; акти міжнародних органів та організацій; офіційні заяви щодо позицій держав, законодавство та судова практика держав тощо. При цьому критерій тривалості є достатньо відносним. Для створення міжнародного звичаю потрібно стільки часу,скільки вимагає ситуація. Тому й існує категорія так званих «миттєвих звичаїв» («моментальних звичаїв»), наприклад, право вільного прольоту космічного об'єкта над територією інших держав - звичай, який сформувався за час прольоту першого космічного апарату у повітряному просторі.
Звичаєві норми міжнародного права можуть мати універсальний, регіональний та локальний характер. Звичаєві норми загального міжнародного права поширюють свою дію на всі держави і Міжнародні організації. Згода суб'єкта на обов'язковість для нього звичаєвої норми загального міжнародного права може бути надана шляхом явно висловленого або мовчазного визнання (відсутності протесту).
Звичаєва норма загального міжнародного права може бути змінена або відмінена лише міжнародним співтовариством в цілому. Будь-яка держава, у тому числі новостворена, зобов'язана дотримуватися звичаєвих норм загального міжнародного права.
Регіональна (або локальна) звичаєва норма обмежена географічною сферою дії і має відповідати інтересам обмеженого кола безпосередньо зацікавлених держав. Для її формування необхідна їх одностайна та ясно висловлена згода.
Міжнародний звичай слід відрізняти від звичаєвості (usage) та міжнародної ввічливості (comitas gentium) - правил, яких суб'єкти міжнародного права дотримуються у взаємовідносинах, але які при цьому не є юридично обов'язковими. Прикладом звичаєвості є морські формальності, міжнародної ввічливості - дипломатичний протокол.