- •13. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права
- •14. Поняття джерел міжнародного права. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного права.
- •15. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права. Способи виникнення міжнародних звичаїв.
- •16. Допоміжні засоби визначення норм міжнародного права
- •17. Поняття основних принципів міжнародного права.
- •18. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •31. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення
- •32. Міжнародна відповідальність за правомірну діяльність.
- •33. Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій.
- •2)Фактична підстава виникнення відповідальності (об'єктивна подія)
- •34. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів
- •35. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці. Найменування і структура міжнародних договорів
- •36. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів. Ратифікаційні грамоти
- •37. Набрання міжнародним договором чинності. Дія міжнародного договору в просторі й часі.
- •38. Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів.
- •39. Умови недійсності міжнародних договорів
- •40. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій
- •41. Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •42. Функції міжнародних організацій. Правова природа актів міжнародних організацій
- •43.Оон:цілі й принципи діяльності
- •44. Рада Безпеки оон, її функції. Членство. Порядок прийняття рішень
- •45. Генеральна Асамблея оон, її структура. Порядок роботи та порядок прийняття рішень
- •46. Міжнародні регіональні організації. Рада Європи, обсє, нато
- •47. Міжнародні конференції: поняття, правила процедури, порядок прийняття рішень
- •48. Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для стану населення.
- •49.Міжнародно-правове регулювання без громадянства і подвійного громадянства.
- •50.Міжнародно-правовий режим біженців і змушених переселенців. Право притулку.
- •51. Захист прав людини і основних свобод міжнародно-правовими засобами.
- •52. Поняття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини і основних свобод.
- •53. Поняття і зміст міжнародно-правових стандартів у сфері прав людини. Основні міжнародно-правові акти про права людини та їх класифікація.
- •54. Універсальні і регіональні механізми захисту прав людини й основних свобод.
- •61. Міжнародно-правове регулювання режиму річок. Правовий режим міжнародних рік
- •63. Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •64. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •65. Внутрішні морські води та їх правовий режим. Режим морських портів.
- •66. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод
- •71. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна
- •72. Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Правовий режим Чорноморських проток
- •74. Дипломатія і дипломатичне право. Органи зовнішніх зносин держав
- •76. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •77. Персонал дипломатичних представництв. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус
- •79. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •82. Порядок призначення голови консульського представництва. Закінчення консульської місії. Консульські імунітети та привілеї.
- •84. Структура міжнародного кримінального права: міжнародне кримінальне право «strict sensu » і транснаціональне кримінальне право.
- •86. Поняття і види міжнародних злочинів
- •87. Поняття «міжнародний екстрадицій ний злочин», «міжнародний транснаціональний злочин», міжнародно-правовий злочин
- •88. Поняття і принципи кримінальної юрисдикції в міжнародному кримінальному праві.
- •89. Види кримінальної юрисдикції: предметна - ratione materiae ; просторова - ratione loci ; темпоральна - ratione temporis ; персональна - ratione personae.
- •90. Поняття міжнародної кримінальної юрисдикції.
- •91. Правові основи утворення і діяльності нюрнберзького і токійського військових трибуналів
- •92. Юрисдикція міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc по колишній Югославії та Руанді
- •93. Римський Статут Міжнародного кримінального суду: загальна характеристика
- •94. Поняття і види транснаціональних злочинів. Конвенційні злочини
- •95. Поняття міжнародно-правового співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинністю. Конвенційний та інституційний механізм боротьби зі злочинністю.
- •96. Поняття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права.
- •97. Сучасна система міжнародних економічних організацій(мео). Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини.
- •98. Структура і основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації.
- •99. Поняття і предмет міжнародного торгового права, його система.
- •100. Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки.
- •101. Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека.
- •102. Регіональні міжнародні організації(рмо) у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору.
- •103. Міжнародно-правові проблеми роззброєння. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
- •104. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення.
- •106. Поняття права збройних конфліктів. Становлення та кодифікація права збройних конфліктів.
- •108. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і шпигуни. Найманці. Парламентери.
- •109. Захист поранених і хворих під час війни.
- •110. Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні і дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •111. Режим військової окупації.
- •112. Захист цивільного населення під час війни
- •113. Особливості міжнародно-правового регулювання ведення збройного конфлікту на морі
- •114. Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права.
- •115. Поняття і правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі
- •116. Міжнародна організація цивільної авіації.
- •117. Відповідальність у міжнародному повітряному праві.
- •118. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права.
- •119. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •120. Правовий режим космічних об'єктів і екіпажів.
- •121 Відповідальність у міжнародному космічному праві.
- •122 Поняття і система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права.
- •123 Класифікація принципів міжнародного екологічного права.
- •124 Міжнародно – правова охорона атмосфери і озонового шару.
- •125. Міжнародно-правова охорона флори і фауни.
- •126. МІжнародно-правова охорона Світового Океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища.
- •127. Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів.
- •129. Безпосередні переговори(перег.) і консультації(конс). Добрі послуги і посередництво(посер.)
- •130. Міжнародна примирлива процедура: слідчі і погоджувальні комісії.
- •131. Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду .
- •132. Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •133. Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
76. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва
Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. визначає три класи голів дипломатичних представництв:
надзвичайний і повноважний посол;
надзвичайний і повноважний посланник;
повірений у справах.
Найменування голів постійних дипломатичних представництв деяких держав є іншими. Наприклад, в дипломатичній практиці Святою Престолу послу відповідає нунцій, а посланнику - інтернунцій.
Голови постійних дипломатичних представництв перших двох класів акредитуються при голові держави, а голова дипломатичною представництва третього класу - при міністрі закордонних справ.
Клас,до якого належатиме голова дипломатичного представництва, визн. за домовленістю між державами.
До призначення голови представництва держава, що акредитуй запитує у держави перебування агреман (згоду) на призначення конкретної особи головою представництва в даній державі. Відмова в наданні агреману або відсутність відповіді перешкоджає призначенню даної особи головою представництва. Держава перебування не повинна повідомляти державі, що акредитує, мотиви відмови в агремані. Якщо агреман було надано, призначеному послу або посланнику видаються вірчі грамоти для їх вручення голові держави перебування. Під час офіційної церемонії вони вручаються голові держави перебування і цим розпочинається дипломатична місія представника на посаді посла або посланника.
Місія дипломатичного представника припиняється за ініціативою держави, що акредитує (вихід у відставку, нове призначення,хвороба), або за ініціативою держави перебування в разі визнання даної особи persona поп grata, або в разі дісмісла (оголошення дипломата приватною особою), або відмови дипломата виконувати свої функції. Підставами для припинення діяльності представництва в цілому є розірвання дипломатичних відносин, стан війни, припинення існування однієї із сторін як суб'єкта міжнародного права, а також інколи соціальна революція в одній з держав або просто неконституційна зміна уряду.
77. Персонал дипломатичних представництв. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус
Персонал дипломатичних представництв поділяється на три категорії: дипломатичний, адміністративно-технічний і обслуговуючий.
Членами дипломатичного персоналу є члени персоналу представництва, які мають дипломатичний ранг. Дипломатичні ранги - це службові звання, які, на відміну від встановлених міжнародним правом класів, які призначені лише для голів представництв, надаються дипломатичним працівникам на основі законодавства держави, що їх акредитує. В Україні Законом «Про дипломатичні ранги» від 28 листопада 2002 р. встановлені наступні ранги для дипломатичних агентів: Надзвичайний і Повноважний Посол; Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу; Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу, радник першого класу; радник другого класу; перший секретар першого класу; перший секретар другого класу, другий секретар першого класу; другий секретар другого класу; третій секретар; аташе.
Адміністративно-технічний персонал - економісти, референти бухгалтери, перекладачі, шифрувальники, канцелярські працівники, технічні секретарі та ін. Всі ці співробітники не мають дипломатичних рангів.
Обслуговуючий персонал включає шоферів, прибиральників, садівників, кухарів, кур'єрів та інших осіб, що виконують обов'язки з обслуговування дипломатичного представництва. Він переважно комплектується з громадян держави перебування.
Встановлення чисельності персоналу дипломатичного представництва в принципі є компетенцією держави, що акредитує. Щоправда, Віденська конвенція 1961 р. допускає можливість пропозицій з боку приймаючої держави щодо скорочення персоналу іноземних представництв.
Дипломатичний корпус - це сукупність голів іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у державі перебування. Крім голів дипломатичних представництв, у дипломатичний корпус входять усі члени дипломатичного персоналу всіх іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у державі перебування, а також члени їх родини.
Дипломатичний корпус виступає як єдине ціле щодо церемоніальних питань, під час урочистих заходів
Дипломатичний корпус очолює дуаєн (старшина), яким, згідно з існуючою традицією, стає найвищий за класом і перший за часом свого перебування у приймаючій державі голова одного із акредитованих нею дипломатичних представництв. У католицьких державах дуаєном є папський нунцій. Серед обов'язків дуаєна - консультування новопризначених голів дипломатичних представництв щодо традицій, протоколу та особливостей взаємовідносин з владою держави перебування.
78. Дипломатичні привілеї та імунітети
Під дипломатичним імунітетом слід розуміти непідлеглість дипломатичних представництв та їх персоналу місцевій юрисдикції. Дипломатичні привілеї - деякі особливі права, пільги та переваги, які надаються дипломатичним представництвам та їх персоналу.
У Віденській конвенції 1961 р. дипломатичні імунітети і привілеї поділені на імунітети і привілеї дипломатичного представництва та особисті імунітети і привілеї членів дипломатичного персоналу та їхніх родин.
До першої категорії відносяться: недоторканність приміщень дипломатичного представництва, його архівів і документів, фіскальні (митні) пільги та переваги, право на прапор, право на безперешкодні зносини представництва зі своїм центром та іншими представництвами своєї держави тощо.
До другої категорії відносяться: особиста недоторканість, недоторканість особистої резиденцій повний імунітет від кримінальної юрисдикції держави перебування, а також від цивільної і адміністративної юрисдикції у відношенні виконавчих дій, фіскальний імунітет, митні привілеї, звільнення від особистих повинностей.
Допускаються три виключення з імунітету від цивільної та адміністративної юрисдикції держави перебування: дипломатичному агенту можна пред'явити судовий позов з приводу нерухомого майна, яким дипломат або член його родини володіє особисто, позов по спадкоємній справі,у якому дипломати виступають як спадкоємці, а також позов із приводу професійної чи комерційної діяльності, якою вони займаються з метою особистої вигоди.
