22. Умови мінімізації власних витрат підприємства

Мінімізація витрат - це, у першу чергу, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.

Прискорення оборотності оборотних засобів може бути досягнуто внаслідок: зростання обсягу реалізації продукції при тій самій витраті оборотних засобів; зменшення оборотних засобів при забезпеченні запланованого обсягу випуску продукції; одночасного зростання обсягу реалізації продукції при зниженні споживаних оборотних засобів. Більш конкретні напрями використання оборотних засобів:

— скорочення матеріальних запасів на складах за рахунок зниження наднормативних запасів матеріалів, палива, інструменту, внаслідок поліпшення постачання, за рахунок зниження норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

— зменшення тривалості циклу виробництва основної продукції за рахунок застосування нової техніки і технології, підвищення продуктивності праці, норм витрат ресурсів, зменшення часу перебування в заділах деталей, складальних одиниць;

— скорочення залишків нереалізованої продукції через прискорення реалізації, підвищення ефективності роботи служби маркетингу, удосконалення розрахунків, поліпшення комплектності постачань;

— підвищення ритмічності виробництва внаслідок рівномірності випуску і відвантаження продукції, удосконалення планування і організації виробництва;

— розвиток концентрації, спеціалізації і кооперування;

— удосконалення асортименту продукції і підвищення якості виробів. Скорочення матеріальних запасів досягається також за рахунок

становлення завдань по прискоренню оборотності оборотних засобів; удосконалення існуючої практики нормування шляхом встановлення науково обгрунтованих нормативів запасів; прискорення запуску матеріалів у виробництво. Найефективнішим способом зниження матеріальних запасів є використання систем постачання сировини, матеріалів і комплектуючих безпосередньо в технологічні процеси.

23.Основні показники діяльності підприємства: вартість, дохід, прибуток. (Люлька)

Основними економічними показниками підприємницької діяльності є вартість, дохід та прибуток.

Дохідність підприємства є одним із найголовніших показників, що відображають фінансовий стан підприємства.

Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства.

Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції, надання послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизний збір. Види доходу: валовий і чистий. Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства. Чистий дохід підприємства - це прибуток підприємства. Поняття "дохід" ширше поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства.

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства. Він є джерелом оплати податків, виступає як мета виробництва тому вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Чим більший обсяг прибутку, який отримує підприємець, тим ефективніша робота підприємця, повніше реалізується мета підприємницької діяльності. Отже прибуток є показником оцінки діяльності підприємця.

Вартість — втілена й уречевлена в продукті суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб'єктами господарської діяльності, що пов'язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.За означенням класичної економіки вартість — це суспільно необхідна праця, яку потрібно затратити на виготовлення продукту. Закон вартості - закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів. У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції: - регулює пропорції суспільного виробництва; - стимулювання розвитку продуктивних сил; - обумовлює диференціацію товару виробників