46.Взаємозв’язок темпів інфляції та безробіття(крива Філіпса). (Таргонська)

Основними завданнями економічної політики є досягнення низь­кого рівня безробіття та низького рівня інфляції.

В короткостроковому періоді між рівнями інфляції та рівнями оез-робіття існує обернена залежність, яка має назву кривої Філіпса (мал. 3.4).

Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:

• очікуваної інфляції;

• циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;

• шокових змін пропозиції.

Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівняння кривої Філіпса:

Інфляція= Очікувана інфляція -/3-Циклгчне безробіття+Шоки пропозиції,

де  — параметр, який показує, наскільки сильно реаґує інфляція на ди­наміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля.

Зазначте, що перед показником циклічного безробіття стоїть знак "мінус": при високому рівні безробіття спостерігається тенденція до зменшення темпів інфляції.

Таким чином, у короткостроковому періоді економічна політика, спря­мована на швидке зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорен­ня інфляції. Треба вибрати між:

1) політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими тем­пами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття, і

2) політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.

Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.

47.Основні важелі внутрішнього механізму макроекономічного регулювання національної економіки (Усачук)

Втручаючись в економіку, держава застосовує різноманітні важелі впливу,серед них:

- фінансове регулювання, яке здійснюється за допомогою податків і бюджетів;

- грошово-кредитне регулювання, яке здійснюється через регулювання грошової маси і процентної ставки;

- цінове регулювання,яке здійснюється через регулювання цін;

- структурне регулювання, здійсн. через регулювання галузевої структури економіки;

- соціальне регулювання – проявляється в соціальному захисті населення;

- адміністративне регулювання – через застосування методів адміністративного впливу на економічне життя.

48. Зміст, цілі та особливості бюджетно - податкової політики (Усачук)

90 % доходів державного бюджету становлять податки. Маніпулюючи податковими ставками та видами податків держава отримує змогу стимулювати або обмежувати розвиток тих чи інших галузей, сфер, підприємств.

Основним регулятором економіки є ставки прямого оподаткування. При цьому, надмірно низькі податкові ставки призводять до суттєвого скорочення бюджетних надходжень і як наслідок до бюджетного дефіциту. Надмірно високі податкові ставки призводять до зростання цін, потім до зменшення попиту і як наслідок – до згортання виробництва.

Тому, з економічної, політичної, соціальної точки зору дуже велике значення мають саме помірні податкові ставки.

Для економічного регулювання також використовуються бюджетні витрати.

Переважання бюджетних витрат над бюджетними доходами призводить до зростання внутрішнього державного боргу, який держава покриває або за рахунок випуску державних боргових зобов’язань, або за рахунок емісії незабезпечених грошей, результатом якої є неминуче підвищення цін.

Економічна політика держави,яка здійснюється з метою перш за все поповнення бюджету,носить назву фіскальної економічної політики.

В залежності від методів проведення фіскальна політика буває:

- дистрикційна ( така політика має на увазі постійний вплив держави і використання системи державного оподаткування для досягнення поставлених цілей);

- недистрикційна ( така фіскальна політика втручання держави зводить до мінімуму, створює таку систему оподаткування, яка є прозорою і зрозумілою для платників податків і зводить зокрема втручання держави в господарське життя економічних суб’єктів до мінімуму).