- •1. Сутність і функції ринку (Афоненко)
- •2. Класифікація ринків. Система ринків (Афоненко)
- •3.Ринок як соціальний інститут (Атаманчук)
- •4. Закони попиту і пропозиції, рівноважна ціна(Атаманчук)
- •5. Конкуренція в ринковому господарстві.(Вигівська)
- •6. Особливості ринку чистої або досконалої конкуренції (Вигівська)
- •7.Ринок недосконалої конкуренції. (Вишковська)
- •8 Сутність понять «підприємництво та «бізнес» (Вишковська)
- •10.Сутність видів підприємницької діяльності (Вітюк)
- •9.Економічні,соціальні та правові умови для формування підприємливості людей (Вітюк)
- •15.Поняття собівартості та її різновиди (Ігнатюк)
- •16.Шляхи зниження собівартості (Ігнатюк)
- •17.Виробнича функція як звязок структурою витрат і випуском продукції (Корнілова)
- •18. Сутність постійних загальних витрат підприємства (Корнілова)
- •19) Сутність змінних загальних витрат підприємства (Лабань)ф
- •21. Взаємозв’язок усіх витрат (Лапська)
- •22. Умови мінімізації власних витрат підприємства
- •23.Основні показники діяльності підприємства: вартість, дохід, прибуток. (Люлька)
- •24.Сутність прибутку як економічної категорії. (Люлька)
- •25. Види прибутків підприємства (Мартинек)
- •26. Cутність ціноутворення та особливості цінової політики підприємства (Мартинек)
- •28.Сутність показників рентабельності підприємства. (Миргородський)
- •27. Особл. Та сутність факторів що впливають на утворення прибутку підприємства (Миргородський)
- •29. Сутність поняття «макроекономіка» (Москаленко)
- •30. Основні суб'єкти макроекономіки (москаленко)
- •31. Проблема макроекономічної рівноваги (Муравська)
- •32. Зміст цінових та нецінових факторів впливу на сукупний попит (Муравська)
- •33 Сутність цінових та нецінових факторів впливу на сукупний попит (Натальченко)
- •34 Основні показники макроекономіки (Натальченко)
- •35. Взаємозв’язок між основними макроекономічними показниками (Олександрук)
- •36.Рівні національного господарства (Олександрук)
- •37) Системапоказників національного господарства (Свіргоцька)
- •39) Сутність економічного циклу, основні його фази (Седлецький)
- •40) Умови та причини інфляції (Седлецький)
- •41 Класифікація ознак видів інфляції (Сидор)
- •42 Вплив інфляції на реальні доходи підприємства та населення (Сидор)
- •43. Сутність та особливості державних методів подолання інфляції (Сосницька)
- •44. Сутність безробіття, його основні види і форми.(Сосницька)
- •45.Сутність природного безробіття. Закон Оукена. (Таргонська)
- •46.Взаємозв’язок темпів інфляції та безробіття(крива Філіпса). (Таргонська)
- •47.Основні важелі внутрішнього механізму макроекономічного регулювання національної економіки (Усачук)
- •48. Зміст, цілі та особливості бюджетно - податкової політики (Усачук)
- •49) Особливості податкової політики(Філіпчук)
- •50) Основні види податків. Крива Лаффера ( Філіпчук)
- •51. Зміст та основні цілі грошово-кредитної політики (Ющак)
- •52. Основні інструменти грошово-кредитної політики: операції на відкритому ринку, політика облікової ставки та норми обов’язкового резерву (Ющак)
- •53. Економічний розвиток сша, Німеччини та Франції Економічний розвиток сша (Ющак)
- •Економічний розвиток Франції.
- •Сільське господарство Франції
- •Причини повільного промислового розвитку Франції
- •Економічний розвиток Німеччини
- •54.Економічний розвиток Великобританії, Японії, Китаю (Шлягун)
- •55. Глобалізація та її наслідки (Шлягун)
- •56. Зовнішньоекономічна діяльність:сутність форми (Шлягун)
- •57.Підходи до вироблення зовнішньоекономічної політики
45.Сутність природного безробіття. Закон Оукена. (Таргонська)
Природне безробіття та його чинники.
Розглянемо складові природного безробіття, чинники, які його виправдовують, і його динаміку.
Природне безробіття є добровільним, фрикційним і структурним.
Добровільне безробіття виникає тоді, коли робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби вона була вищою. Існування добровільного безробіття вказує на важливість правильного розуміння безробіття. Економіка може ефективно функціонувати, і навіть тоді вона породжує певне безробіття. Частина з цих людей офіційно вважаються безробітними. Графічно це мотивується на рис. 19.4.
Рис. 19.4. Зайнятість в умовах негнучкої заробітної плати
Припустимо, що рівень заробітної плати з будь-яких причин становить W. Висококваліфіковані робітники вважають, що рівень заробітної плати W низький для них. Незважаючи на це, заробітна плата не підвищується. Що роблять кваліфіковані робітники? Вони звільняються. Менш кваліфіковані робітники залишаються, бо зарплата W їх влаштовує: вони хочуть працювати за такої заробітної плати. Кількість зайнятих з AF скорочується до AE. Рівень добровільного безробіття становитиме EF. Ця частина робочої сили хоче працювати, але за вищої зарплати. Працівники, що зображені відрізком EF, добровільно безробітні, тобто вони не хочуть працювати за даних ставок ринкової заробітної плати.
Добровільно безробітні віддають перевагу відпочинку або іншій діяльності замість роботи за даного рівня зарплати. Або вони перебувають у складі фрикційних безробітних і шукають свою першу роботу після закінчення коледжу. Або вони, можливо, низькокваліфіковані працівники, які віддають перевагу дозвіллю замість малооплачуваної роботи. Можна навести необмежену кількість причин, через які люди добровільно вирішують не працювати за даного рівня зарплати; частина з цих людей офіційно вважатиметься безробітними.
Важливо звернути увагу на те, що добровільне безробіття може бути економічно ефективним, хоча філософ чи політик може критикувати той факт, що не кожний може отримати високооплачувану роботу. Так само як фабрика потребує запасних частин у разі поломки, можливо, і економіка потребує вільних, безробітних працівників, що готові негайно стати до роботи, коли виникає незайняте робоче місце. Цей приклад показує, чому в розвинутій економіці з високою зарплатою може виникати добровільне безробіття (див.: Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка. — К.: Основи, 1995. — С. 335).
Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між видами праці, регіонами, а також на різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу після закінчення навчання або через переїзд в інше місто. Через те що фрикційні безробітні часто шукають кращої роботи або змінюють місце роботи, вони теж уважаються «добровільно» безробітними.
Структурне безробіття означає невідповідність між пропонування і попитом на працівників. Ця невідповідність виникає тоді, коли попит на один різновид праці зростає, тоді як на інший зменшується, а пропонування не може швидко пристосуватися до цього. У Німеччині, наприклад, рівень безробіття перевищує 10 % робочої сили. Водночас існує тривалий дефіцит програмістів.
Вимушене безробіття зумовлене перепадами ринкової кон’юнктури і характеризується своєю тривалістю. Якщо надто висока з позицій ринкової рівноваги заробітна плата не знижується, то виникає надлишкова робоча сила. Тільки частина робітників отримує роботу, решта стають вимушено безробітними. Вимушене безробіття буває сезонне, технологічне, конверсійне.
Якщо фрикційне безробіття передбачає наявність навичок, які можна продати, то люди, що втратили роботу внаслідок структурних змін, повинні пройти попередню перепідготовку, додаткове навчання або змінити місце проживання. Тому структурне безробіття є більш тривалим, ніж фрикційне.
Закон Оукена
Відомий економіст Артур Оукен вивів закономірність про те, що безробіття та обсяг ВВП за умови повної зайнятості мають між собою прямий зв'язок. Тобто, він вважає, чим більше безробіття, тим більше відстає реальний обсяг ВВП від обсягу за умови повної зайнятості. Суть його закону полягає в тому, що якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то реальний обсяг ВВП відстає на 2,5%. Це співвідношення називають законом Оукена. Наприклад, якщо фактичний рівень безробіття в якійсь країні становить 18,3%, що більше природного рівня на 10,5%, а обсяг ВВП становить 65 000 млн. дол., то відставання реального обсягу ВВП від обсягу за умов повної зайнятості становить 17 062,5 млн дол. (10,5 o 2,5 = 26,25%; 65 000 o 26,25/100 = 17062,5 млн. дол.). Тобто якщо б економіка створила робочі місця для усього працездатного населення країни, то обсяг виробництва товарів та послуг був би більше на 17 062,5 млн дол.
