2. Технологічні процеси виготовлення фпм

Більшість ТФПМ складається з наступних елементів (рис. 2):

1. захисна (знімна) плівка з лавсану;

2. повкривний антиоксидний шар;

3. шар фотополімеризуючої композиції;

4. адгезійний або противоареальний шар або шари;

5. металева або лавсанова розміростійка підкладка.

Рис. 2.

Технологічні процеси виготовлення більшості типів ФПМ складається з наступних елементів:

1. підготовка сировини і допоміжних матеріалів;

2. синтез ФПК у розчині або розплаві;

3. виготовлення плівок або пластин ФПК;

4. підготовка розміростійкої підкладки;

5. дублювання плівки ФПК із з розміростійкою підкладкою і захисним шаром;

6. різання ФПП за форматом;

7. контроль якості й пакування ФПМ.

Основні способи виготовлення ФПМ були запропоновані майже за десятиліття до їх серійного виробництва в першій половині 50-х років.

До цих способів відносяться:

1. полив з розчинів або емульсій ФПК;

2. пресування пластин з розплавів сумішей ФПК;

3. екструзія з розплавів або висококонцентрованих розчинів ФПК.

3. Виробництво тфпк

Усі ці методи добре досліджені в процесах переробки пластмас і еластомерів. У виробництві ФПМ вибір конкретного методу визначається техніко-економічною доцільністю, соціальними, кон’юктурними, а останнім часом і екологічними факторами.

Полив

Полив фотополімеризуючих плівок з розчинів або емульсій на безконечну поліровану мідну або нікелеву стрічку з нанесеним на неї дзеркальним шаром є одним з найбільш добре розроблених технологічних методів виготовлення кінофотоматеріалів. Він забезпечує високу якість поверхні плівок, ізотропність сполуки і невеликий, у межах декількох мікронів, розкид по товщині (рис. 3).

Принципова схема технологічного процесу поливу фотополімеризуючих пластин складаєиться з:

1. нескінчена мідна стрічка;

2. філь’єра, що льє;

3. шар ФПК у процесі сушіння;

4. відсос пари розчинника на реконструкцію;

5. приплив повітря в короб машини;

6. змотування фотополімеризуючої плівки.

Рис. 3.

Однак вагомими недоліками цього способу є невелика продуктивність, особливо при виготовлені багатошарових плівок і проблема очищення викидів в атмосферу від розчинників. Методом поливу з розчинів ФПК в Україні робили фотополімеризуючі матеріали гідрофот, рельєф і флексофот.

Екструзійний спосіб

Продуктивність екструзійного способу набагато більше. Крім того він екологічно чистий і забезпечує можливість високого ступеня автоматизації виробництва. Звичайно екструдирують ФПК на основі термопластичних полімерів. Для досягнення необхідної точності по товщині, екструдировані плівки мають потребу в додатковому калібруванні на спеціальнім каландрі або системі обтискних валиків. Як альтернативу методу екструзії або розплаву для водорозчинних полімерів був запропонований метод екструзії з висококонцентрованих розчинів що дозволяє одержувати плівки з точністю до 25 мкм. по товщині.

Висококонцентрований водний розчин ФПК при температурі 70⁰С екстридують за допомогою філь’єри в спеціальній конструкції (для відводу пари) на нескінченну стрічку, що транспортує фотополімеризуючу плівку через систему обтискних валиків, нагрітих до 60–70⁰С при тиску до 1,0 МПа. Висока точність плівки по товщині досягається завдяки використанню декількох пар регульованих валиків. Плівки досушують у спеціальній секції при температурі до 80⁰С.

Технологічний процес екструзійного виготовлення багатошаровий флексографських фотополімеризуючих пластин складається з декількох стадій, що включають попереднє виготовлення двошарового екструдата двох паралельно працюючих екструдерів з наступним ламінуванням двошарової плівки до шару фотополімеризуючої композиції і формуванню пластин. Заключна стадія процесу виготовлення багатошарових флексографських фотополімеризуючих пластин представлена на рис. 4.

Рис. 4.

Фотополімеризуюча композиція, синтезована в змішувачі (1) при 100⁰С подається в двохшнековий екструдер (2). Температура в екструдері не перевищує 160⁰С. Час перебування композиції в екструдері до 10 хвилин. Екструдат (в) через спеціальну щілинну голівку, що обігрівається (3) надходить у двухвалковий каландр (4), де йде його каландирування між лавсановою плівкою (розміростійкою підкладкою) і багатошаровою плівкою (яка включає і зміні шари). Багатошарова пластина кандирується з точністю до 20 мкм. Потім транспортується за допомогою валиків (7), прохолоджується й опромінюється УФ-світлом лампами (8) з боку лавсанової підкладки. Далі пластина розрізається але формату різаком (9). На завершальній стадії здійснюється упакування і спеціальну тару і вибірковий контроль якості пластин.

Екструзивним методом подібним вищеописаному виготовляють більшість типів сучасних флексографських фотополімеризуючих пластин.