- •Розділ і хімічна термодинаміка та кінетика. Основи електрохімії
- •Обробка результатів експерименту Розрахунок похибок вимірювань
- •Побудова графіків та графічні методи обробки експериментальних даних
- •2. Експериментальна частина
- •3. Обробка результатів
- •Контрольні запитання та завдання
- •Вплив концентрації на швидкість хімічної реакції
- •2. Експериментальна частина
- •3. Обробка результатів
- •1.2. Каталізуючий вплив іонів
- •Експериментальна частина
- •3. Обробка результатів
- •2. Експериментальна частина
- •3.Обробка результатів
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •1.2. Вимірювання електропровідності розчину
- •1.3. Вимірювання опору розчинів компенсаційним методом
- •1.4. Метод кондуктометричного титрування
- •2. Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
- •2.1. Експериментальна частина
- •2.2. Обробка результатів
- •3. Визначення ступеня та константи дисоціації оцтової кислоти
- •3.1. Експериментальна частина
- •3.2. Обробка результатів
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •1.2. Вимірювання електрорушійної сили гальванічного елемента компенсаційним методом
- •Вимірювання е.Р.С.
- •1.3. Методика вимірювань електрорушійної сили гальванічних елементів з використанням потенціометрів пптв
- •Вимірювання е.Р.С. Елемента Якобі-Даніеля і розрахунок електродних потенціалів цинкового та мідного електродів
- •2.1. Експериментальна частина
- •2.2. Обробка результатів
- •3. Електрометричне визначення рН розчину за допомогою хінгідронного електроду та рН-метру
- •3.1. Електрометричне визначення рН розчинів рН-метром
- •Панелі рН-метра
- •Електрода
- •3.2. Експериментальна частина
- •3.3. Обробка результатів
- •4. Контрольні запитання та завдання
- •Розділ іі Основи гальванотехніки
- •Лабораторна робота 7 Визначення розсіювальної здатності електролітів
- •1. Основні теоретичні положення
- •3. Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 8 Електролітичне цинкування
- •1. Основні теоретичні положення
- •2. Вивчення впливу режиму електролізу та складу електроліту на якість цинкового покриття
- •2.1. Експериментальна частина
- •Уздовж поверхні катода:
- •3. Визначення виходу за струмом цинку
- •3.1. Експериментальна частина
- •2. Експериментальна частина
- •3. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 10 Електрохімічне полІрування металів
- •1. Основні теоретичні положення
- •2. Експериментальна частина
- •3. Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
1.2. Каталізуючий вплив іонів
Реакція окислення іонів йоду (І-) у кислому середовищі персульфат-іонами (S2О82-) згідно з рівнянням
2I- + S2O82- I2 + 2SO42- (3.1)
відбувається дуже повільно, бо реагуючі іони несуть однаковий за знаком заряд та в розчині електростатично відштовхуються один від одного.
Хід реакції можна суттєво прискорити, якщо ввести каталізатор - іони міді Cu2+ або заліза Fe2+. Вони несуть позитивний заряд та легко наближаються до аніонів I- та S2O82- . Але не всі катіони металів можуть виступати каталізаторами цієї реакції. Так, іони Zn2+ і Ni2+ в умовах досліду не реагують з учасниками даної реакції.
У даній роботі вивчається каталітичний вплив іонів Cu2+ та Fe2+ на швидкість реакції (3.1). Реакційна суміш уміщує крохмаль та тіосульфат-іони. І2, що виділяється під час реакції, взаємодіє з S2O32- миттєво за рівнянням
І2 + 2 S2O32- 2І- + S4O62-. (3.2).
Після закінчення реакції нові порції йоду пофарбують крохмаль у синій колір.
Експериментальна частина
Отримати у викладача завдання (назву каталізатора та № дослідів у табл. 5).
Заповнити бюретки: 1 - каталізатором, 2 - дистильованою водою.
Помістити у перший стакан розчин №1 з табл. 5, а у другий стакан завжди наливати по 10 мл 0,5 молярного розчину (NH4)2S2O8 та 0,25 молярного розчину H2SO4.
Таблиця 5
№ досліду |
Розчин №1 |
Розчин №2 |
||||
0,0025M Na2S2O3, мл |
0,25 М КІ, мл |
0,0005 М каталізатор, мл |
Н2О, мл |
0,5 М (NH4)2S2O8, мл |
0,25 М Н2SO4, мл |
|
1 |
20 |
10 |
0 |
50 |
10 |
10 |
2 |
20 |
10 |
1 |
49 |
10 |
10 |
3 |
20 |
10 |
2 |
48 |
10 |
10 |
4 |
20 |
10 |
3 |
47 |
10 |
10 |
5 |
20 |
10 |
5 |
45 |
10 |
10 |
6 |
20 |
10 |
7 |
43 |
10 |
10 |
7 |
20 |
10 |
10 |
40 |
10 |
10 |
8 |
20 |
10 |
15 |
35 |
10 |
10 |
9 |
20 |
10 |
20 |
30 |
10 |
10 |
10 |
20 |
10 |
25 |
25 |
10 |
10 |
11 |
20 |
10 |
30 |
20 |
10 |
10 |
12 |
20 |
10 |
35 |
15 |
10 |
10 |
13 |
20 |
10 |
40 |
10 |
10 |
10 |
14 |
20 |
10 |
45 |
5 |
10 |
10 |
15 |
20 |
10 |
50 |
0 |
10 |
10 |
Швидко злити розчини з обох стаканів у третій та водночас включити секундомір. Стакан не гріти!
Коли рідина почне синіти, секундомір зупинити та записати відлік часу з точністю до 0,2 с до табл. 6.
Вилити посинілий розчин, промити стакан дистильованою водою кімнатної температури та повторити дослід, після чого перейти до наступного досліду.
Операції 3-6 провести з усіма заданими дослідами.
Обробити чисельно та графічно отримані результати дослідів та зробити висновки.
Таблиця 6
Wк, мл |
Ск, моль/л |
t, с |
W, мл |
C, моль/л |
V, моль/л.с |
lgV |
A |
Дж/моль.К |
|
|
|
|
|
|
|
|
|