- •Охорона праці як суспільно-економічний чинник . І галузь науки
- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визн/шення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Стимулювання охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів студентів
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Світильники
- •Проектування систем штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація
- •2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •2.7.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.8.4. Нормування шумів
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Номенклатура діапазонів частот
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сновні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів
- •3.2.5. Розміщення посудин
- •3.2.6. Реєстрація посудин
- •3.2.7. Утримання та обслуговування посудин
- •3.2.8. Технічне опосвідчення посудин
- •3.2.9. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.11. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.12. Безпека при експлуатації балонів
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.4. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Вид та частота струму
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні 1
- •1995 1996 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •V Не ноомуються
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів 4.6.1.Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •ПравлінняДіii областей, Автономна Республіки Крим, м. Києва
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
- •Перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу і. Закони україни
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
- •III. Державні стандарти україни (дсту)
- •IV. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (гост ссбт)
- •V. Санітарні норми і правила (санНиП)
- •VI. Будівельні норми і правила (сНиП)
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10 Факс: (0322) 97-14-27 Банківські реквізити:
- •Реалізує навчально-довідкові посібники:
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10. Факс: (0322) 97 7
1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.
Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.
Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості:
п л ЮОО ІЛ л.
Дт-Ах-у-, (1.1)
Лгг = ^, (1.2)
де Пчт — показник частоти травматизму;
А — кількість випадків травматизму за звітний період;
т — середньоспискова чисельність працівників;
Пгг — показник тяжкості травматизму;
Д — кількість днів непрацездатності. Показник непрацездатності — це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:
Пт = ІОООх^ (1-3)
Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, порівнювати його з іншими підприємствами.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно.
Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта.
Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.
Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.
Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. Розслідування та облік професійних отруєнь та захворювань здійснюється згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підлягають всі, вперше виявлені, хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.
Вплив виробничих факторів не обмежується лише їх роллю як причини професійних захворювань. Давно було помічено, що особи, які працюють з токсичними речовинами, частіше хворіють на загальні захворювання (грип, розлад органів травлення, запалення легень тощо), що ці хвороби проходять у них важче, а процес одужання йде повільніше. Тому, окрім показників частоти та тяжкості профзахворюваності (визначаються аналогічно Г7чт та Лтт)' важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показник частоти випадків захворювань гучз та показник днів непрацездатності Пдн, які припадають на 100 працюючих:
Лчз
= 3х^, (1.4)
Пда=Дх^, (1.5)
100 Т
де 3 — кількість випадків захворювань за звітний період; Д — кількість днів непрацездатності за цей же період; Т — загальна кількість працюючих.
На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямків щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.
Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці згідно нормативних вимог.