- •Охорона праці як суспільно-економічний чинник . І галузь науки
- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визн/шення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Стимулювання охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів студентів
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Світильники
- •Проектування систем штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація
- •2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •2.7.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.8.4. Нормування шумів
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Номенклатура діапазонів частот
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сновні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів
- •3.2.5. Розміщення посудин
- •3.2.6. Реєстрація посудин
- •3.2.7. Утримання та обслуговування посудин
- •3.2.8. Технічне опосвідчення посудин
- •3.2.9. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.11. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.12. Безпека при експлуатації балонів
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.4. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Вид та частота струму
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні 1
- •1995 1996 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •V Не ноомуються
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів 4.6.1.Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •ПравлінняДіii областей, Автономна Республіки Крим, м. Києва
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
- •Перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу і. Закони україни
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
- •III. Державні стандарти україни (дсту)
- •IV. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (гост ссбт)
- •V. Санітарні норми і правила (санНиП)
- •VI. Будівельні норми і правила (сНиП)
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10 Факс: (0322) 97-14-27 Банківські реквізити:
- •Реалізує навчально-довідкові посібники:
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10. Факс: (0322) 97 7
4.4. Система попередження пожеж
Одним із основних принципів у системі попередження пожеж є положення про те, що горіння (пожежа) можливе лише за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до необхідної температури і знаходилась у відповідному кількісному співвідношенні з окислювачем, а джерело запалювання мало необхідну енергію для початкового імпульсу
(запалювання). Так сірником не можливо запалити дерев'яну колоду, в той же час аркуш паперу легко загориться.
До окислювачів належать хлор, фтор, оксиди азоту та інші речовини, однак з практичної точки зору найбільш важливе значення має горіння, яке виникає при оксидуванні горючої речовини киснем повітря. Зі зменшенням вмісту кисню в повітрі уповільнюється швидкість горіння, а при вмісті кисню менше 14% {норма 21%) горіння більшості речовин стає неможливим. Окислювач разом з горючою речовиною утворює так зване горюче середовище.
Система попередження пожеж виключає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі (чи внесенню в нього) джерела запалювання.
Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування,-максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими,- обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням інгібуючих (хімічно активні компоненти, що сприяють припиненню пожежі) та флегматизуючих (інертні компоненти, що роблять середовище негорючим) добавок.
Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що задовільняє вимогам електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів.
4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
ГОСТ 12.1.004-91 встановлює порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів. Вимоги щодо їх сумісного зберігання сформульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, грунт, флору, фауну), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані, речовини та матеріали поділяються на розряди:
безпечні;
малонебезпечні;
небезпечні;
особливо небезпечні.
В залежності від того, до якого розряду відносяться речовини та матеріали, визначаються умови їх зберігання.
До безпечних відносяться негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, 'їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, 'їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами. Безпечні речовини та матеріали зберігаються в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.
До малонебезпечних відносять такі горючі й важкогорючі речовини та матеріали, які не відносяться до безпечних і на які не поширюються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних відносяться також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці. Малонебезпечні речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (крім V).
До небезпечних відносять горючі та негорючі речовини і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88. Небезпечні речовини та матеріали слід зберігати у складах І і II ступенів вогнестійкості.
До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами та матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88. Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах І та II ступенів вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях.
Небезпечні матеріали та речовини згідно з вимогами ГОСТ 19433-88 класифіковані в залежності від виду та ступеня небезпеки на класи, підкласи та категорії.
