- •Охорона праці як суспільно-економічний чинник . І галузь науки
- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визн/шення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Стимулювання охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів студентів
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Світильники
- •Проектування систем штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація
- •2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •2.7.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.8.4. Нормування шумів
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Номенклатура діапазонів частот
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сновні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів
- •3.2.5. Розміщення посудин
- •3.2.6. Реєстрація посудин
- •3.2.7. Утримання та обслуговування посудин
- •3.2.8. Технічне опосвідчення посудин
- •3.2.9. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.11. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.12. Безпека при експлуатації балонів
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.4. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Вид та частота струму
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні 1
- •1995 1996 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •V Не ноомуються
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів 4.6.1.Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •ПравлінняДіii областей, Автономна Республіки Крим, м. Києва
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
- •Перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу і. Закони україни
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
- •III. Державні стандарти україни (дсту)
- •IV. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (гост ссбт)
- •V. Санітарні норми і правила (санНиП)
- •VI. Будівельні норми і правила (сНиП)
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10 Факс: (0322) 97-14-27 Банківські реквізити:
- •Реалізує навчально-довідкові посібники:
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10. Факс: (0322) 97 7
ПV Не ноомуються
Таблиця 4.1
Межі вогнестійкості та розповсюдження вогню для будівельних
конструкцій
'р |
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год. (над рискою), і максимальні межі розповсюдження вогню по них, см (під рискою) |
||||||||
и о |
Стіни |
|
Сходові площадки, косоури, східці, балки і марші сходових кліток |
Плити, настили (у тому числі з утеплювачем) та інші несучі конструкції перекрить |
Елементи покриття |
||||
Ступінь вогнестійі будівель |
Несучі і сходових кліток |
Самонесучі |
Зовнішні несучі (у тому числі 3 навісних панелей) |
Внутрішні ненєсучі (перегородки) |
Колони |
Плити, настили (у тому числі 3 утеплювачем) та інші несучі конструкції перекрить |
Балки, ферми, арки, рами |
||
І |
2^5 0 |
1,25 0 |
0,5 0 |
0,5 0 |
2,5 0 |
0 |
0 |
0,5 0 |
0,5 0 |
п |
2 0 |
0 |
0,25 0 |
025 0 |
2 0 |
і 0 |
0,75 0 |
0,25 0 |
0,25 0 |
III |
2 0 |
1 0 |
0,25. 05 0 ' 40 |
0,25 40 |
2 0 |
0 |
0,75 25 |
НН нн |
Н.Н нн |
Ш-а |
1 0 |
0,5 0 |
0,25 40 |
0,25 40 |
0,25 0 |
і 0 |
0,25 0 |
0,25 25 |
0,25 0 |
ІІІ-б |
1 40 |
0,5 40 |
0,25. 05 0 ' 40 |
0,25 40 |
40 |
0,75 0 |
0,75 25 |
0,25. .05. 0,25' (40) |
0,75 25(40) |
IV |
05 40 |
0,25 40 |
0,25 40 |
0,25 40 |
05 40 |
0,25 25 |
0,25 25 |
0,25 40 |
Н Н нн |
ІУ-а |
05 40 |
0,25 40 |
0,25 НН |
0,25 40 |
0,25 0 |
0,25 0 |
0,25 0 |
0,25 нн |
0,25 нн |
римітка: 1. У дужках наведені межі розповсюдження вогню для вертикальних і похилих ділянок конструкцій. 2. Скорочення „Н.Н." значить, що покажчик не нормується.
вимог. Протипожежні стіни мають спиратися на фундаменти, фундаментні балки, встановлюватися на всю висоту будинку, перетинати всі поверхи і конструкції. Вони мають бути вище даху не менше як на 60 см, якщо хоч один з елементів горища виконаний з горючих матеріалів і на ЗО см — якщо елементи горища виготовлені з важкогорючих матеріалів (крім даху). Протипожежні стіни можуть не підніматися над дахом, якщо всі елементи горища, за винятком даху, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні і димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку каналу була не менше 2,5 год.
Для розподілу будівлі на пожежні відсіки замість протипожежних стін допускаються протипожежні зони, які виконуються у вигляді вставки по всій ширині і висоті будинку. Вставка — це частина об'єму будівлі, яка утворюється протипожежними стінами (мінімальна межа вогнестійкості — 0,75 год). Ширина зони — не менше 12 м. У межах зони не дозволяється зберігати горючі речовини. На межах зони з пожежними відсіками передбачаються вертикальні діафрагми і дренчерні водяні завіси відповідно до СНиП 2.04.09-84. У межах зони ставлять пожежні сходи на дах, а в зовнішніх стінах зони — двері або ворота.
Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси) проти поширення вогню та продуктів горіння. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, які перешкоджають нормальному закриванню протипожежних та протидимових дверей, а також знімати пристрої для їх самозакривання. У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-газонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.
При складанні генеральних планів підприємств з точки зору пожежної безпеки важливо забезпечувати відповідні відстані від меж підприємств до інших підприємств і будівель. Протипожежні відстані між будівлями мають виключати загорання сусідньої будівлі протягом часу, який необхідний для приведення у дію засобів пожежогасіння. Норми протипожежних відстаней між будівлями і спорудами наведені в табл. 4.2. Ці відстані залежать від ступеня вогнестійкості будівель і споруд, а також пожежної небезпеки виробництв, які в них розташовані.
Д
Ступінь вогнестійкості
Таблиця 4.2. Протипожежні відстані між будівлями і спорудами, м
Будівлі |
Протистоячі будівлі і оюруди |
||
і споруди |
І, І |
Ш |
|
І, І |
9—при виробницгвах категорій А, Б, В 6 — при наявності стаціонарних автс^шичних систем пожежогасіння. Не нормується при виробницгвах категорій Г і Д |
9 |
12 |
Ш |
9 |
12 |
15 |
IV, V |
12 |
15 |
18 |
ля захисту конструкцій із металу, дерева, полімерів застосовують відповідні речовини (штукатурка, спеціальні фарби, лаки, обмазки). Зниження горючості полімерних матеріалів досягається введенням в них наповнювачів, антипіренів, нанесенням вогнезахисних покриттів. Як наповнювачі застосовуються крейда, каолін, графіт, вермикуліт, перліт, керамзит. Антипірени захищають деревину і полімери. При нагріванні вони виділяють негорючі речовини, перешкоджають розкладу деревини і виділенню горючих газів.
Змішуючись з полімерами, вони утворюють однорідну суміш. Після просочування антипіренами дерев'яних конструкцій, тканин та інших горючих матеріалів повинен бути складений акт про проведення роботи підрядною організацією. Після закінчення термінів дії просочування та у разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей обробку (просочування) треба повторити. Перевірку стану вогнезахисної обробки слід проводити не менше одного разу на рік зі складанням акту перевірки.
