- •Охорона праці як суспільно-економічний чинник . І галузь науки
- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визн/шення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Стимулювання охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів студентів
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Світильники
- •Проектування систем штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація
- •2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •2.7.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.8.4. Нормування шумів
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Номенклатура діапазонів частот
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сновні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів
- •3.2.5. Розміщення посудин
- •3.2.6. Реєстрація посудин
- •3.2.7. Утримання та обслуговування посудин
- •3.2.8. Технічне опосвідчення посудин
- •3.2.9. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.11. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.12. Безпека при експлуатації балонів
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.4. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Вид та частота струму
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні 1
- •1995 1996 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •V Не ноомуються
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів 4.6.1.Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •ПравлінняДіii областей, Автономна Республіки Крим, м. Києва
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
- •Перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу і. Закони україни
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
- •III. Державні стандарти україни (дсту)
- •IV. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (гост ссбт)
- •V. Санітарні норми і правила (санНиП)
- •VI. Будівельні норми і правила (сНиП)
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10 Факс: (0322) 97-14-27 Банківські реквізити:
- •Реалізує навчально-довідкові посібники:
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10. Факс: (0322) 97 7
2.7. Вібрація
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об'єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів.
За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації—загальної та локальної.
Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.
Функціональні зміни, пов'язані з дією вібрації на людину-оператора — погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність. Негативні відчуття від вібрації виникають при прискореннях, що складають 5% прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...ЗО Гц.
Резонансні частоти окремих частин тіла наступні:
очі —22...27
горло — 6...12
грудна клітка — 2... 12
ноги, руки — 2...8 .
голова — 8... 27
обличчя та щелепи — 4...27
пояснична частина хребта — 4... 14
живіт — 4...12
Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на:
— транспортну, котра виникає внаслідок руху по дорогах;
транспортно-технологічну, котра виникає при роботі машин, які виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків;
технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.
Вібрації, що впливають на операторів різних машин, поділяються на категорії згідно ГОСТ 12.1.012-90:
-— трактори, автомобілі вантажні, будівельно-дорожні машини, снігоочищувачі — 1;
— екскаватори, крани промислові та будівельні, самохідні бурильні установки, шляхові машини, бетоновкладачі — 2.
Підлоговий виробничий транспорт, верстати метало- та деревообробні, ковальсько-пресове обладнання, ливарні машини, електричні машини, насосні агрегати та вентилятори; бурильні вишки та установки, бурові верстати, обладнання промисловості будматеріалів — 3.
2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
Гігієнічне нормування вібрацій забезпечує вібробезпеку умов праці. Дія вібрації на організм людини визначається наступними її характеристиками: інтенсивністю, спектральним складом, тривалістю впливу, напрямком дії.
Показниками інтенсивності є середньоквадратичні або амплітудні значення віброприскбрення, віброшвидкості або віброзміщення, виміряні на робочому місці. Для оцінки інтенсивності вібрації поряд з розмірними величинами використовується логарифмічна децибельна шкала. Це пов'язано з широким діапазоном зміни параметрів, при котрих вимірювання їх лінійною шкалою стає практично неможливим. Особливість цієї шкали — відлік значень від порогового початкового рівня. Децибел — математичне безрозмірне поняття, котре характеризує відношення двох незалежних однойменних величин:
ЬЛ=201д^-г (2.28)
"о
де д — вимірюваний кінематичний параметр вібрації (віброзміщення, віброшвидкість, віброприскорення);
л — початкове (порогове) значення відповідного параметра.
0
Для гармонійної вібрації з частотою / логарифмічні рівні віброзміщення та віброприскорення 1~а визначаються через логарифмічний рівень віброшвидкості 1^:
Ло = Л„ + 20/д/-60 (2.29)
Ли = Л„-20/д/ + 60 (2.30)
Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації: віброзміщення и0 = 8 х 10~12 м; віброшвидкості и0 = 5 х 10~* м/с; віброприскорення а0 = 3 х 10" м/с2. Зі швидкістю v0 коливається поверхня, що випромінює звукову енергію на порозі чутності (Ро=2х10-5 Н/м2).
Гігієнічну оцінку вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, згідно з ГОСТ 12.1.012-90 здійснюють за одним з наступних методів:
частотним (спектральним) аналізом нормованого параметра;
інтегральною оцінкою за частотою нормованого параметра;
дозою вібрації'.
Гігієнічною характеристикою вібрації є нормовані параметри, вибрані в залежності від застосовуваного методу її гігієнічної оцінки.
При частотному (спектральному) аналізі нормованими параметрами є середні квадратичні значення віброшвидкості и, їх логарифмічні рівні або віброприскорення а для локальної вібрації в октавних смугах частот, а для загальної вібрації — в октавних або 1/3 октавних смугах частот.
Середньоквадратичне значення деякої неперервної періодичної функції А(Ь) з періодом Т визначається за виразом:
А
(2.31)
Для гармонійної функції її середньоквадратичне значення:
(2.32)
А _ та*
де Атах — амплітудне значення функції. Логарифмічні рівні віброшвидкості, дБ:
К = 20'35І^ (433)
При інтегральній оцінці за частотою нормованим параметром є коректоване значення контрольованого параметра вібрації і), виміряне за допомогою спеціальних фільтрів або розраховане за формулою:
и-^иХ, (2-34)
де и. — середнє квадратичне значення контрольованого параметра (віброшвидкості або віброприскорення) в і-й частотній смузі;
п — число частотних смуг в нормованому частотному діапазоні; к. — питомий коефіцієнт для і-ї частотної смуги. Оцінка локальної вібрації здійснюється за середнім часом дії коректованим значенням-.
(2.35)
де и — коректоване значення контрольованого параметра, визначається згідно з формулою (2.34) в уму проміжку часу;
т — загальне число отриманих коректованих значень за однакові проміжки часу.
При оцінці вібрації за допомогою дози нормованим параметром є еквівалентне коректоване значення:
Увив.-^, (2.36)
(2.37)
де U(r) — миттєве коректоване значення параметра вібрації в момент часу т, отримане за допомогою коректувального фільтра; t — час впливу вібрації протягом робочої зміни.
Вібрацію, що діє на людину, нормують окремо для кожного встановленого напрямку згідно з ГОСТ 12.1.012-90.
Г
Таблиця 2.6 Допустима тривалість вібраційного впливу при перевищенні нормативних значень
Перевищення нормативів вібрацій для робочих місць, не більше |
Допустима тривалість вібраційного впливу при роботі на стаціонарних 'та трансидетних машинах, не більше, хв. |
||
дБ |
разів |
||
0 |
|
1,0 |
480 |
3 |
|
1,4 |
120 |
6 |
|
2,0 |
60 |
9 |
|
2,8 |
ЗО |
12 |
|
4,0 |
15 |
ігієнічні норми вібрації', що впливають на людину у виробничих умовах встановлені для тривалості 480 хв. (8 год). При впливі вібрації, котра перевищує встановлені нормативи, тривалість її впливу на людину протягом робочої зміни слід зменшити згідно з даними табл. 2.6.
Гігієнічні норми в логарифмічних рівнях середніх квадратичних значень віброшвидкості для октавних смуг частот наведено на рис. 2.10.
5Б
1 2 4 8 16 31.5 63 125 500 1000 Гц
Рис. 2.10. Гігієнічні норми вібрації 1' — вертикальна; 1" — горизонтальна транспортна; 2 — транспортно-технологічна; За — технологічна у виробничих приміщеннях; 36 — в службових приміщеннях на суднах; Зв — у виробничих приміщеннях без вібруючих машин; Зг — в приміщеннях адміністративно-управлінських та для розумової праці; 4 — локальна вібрація.
При локальній вібрації залежність допустимих значень нормованого параметра Ц від часу фактичної дії вібрації і (що не перевищує 480 хв.) визначається за формулою:
и, = и480ірр, (2.38)
де и480 — допустиме значення нормованого параметра при тривалості дії вібрації 480 хв. Максимальне значеня і)і не повинне перевищувати величин, що встановлені для ґ=30 хв.
Загальний спектр частот вібрації містить октавні частотні смуги з середньогеометричними значеннями частот 1; 2; 4; 8; 31,5; 63; 125;
25.0; 500; 1000 Гц. Вібрація з середньогеометричними частотами до 31,5 Гц відноситься до низькочастотної, з більшими середньо-геометричними частотами — до високочастотної.
Тривалий вплив вібрації з середньогеометричними значеннями частот 16...250 Гц є особливо небезпечним.
При дії локальної вібрації з перервами протягом робочої зміни допустимі значення нормованого параметра збільшуються шляхом множення на коефіцієнти, що наводяться нижче (табл. 2.7):
Таблиця 2.7 Коефіцієнти збільшення допустимих значень нормованого параметра дії локальної вібрації
Загальний час регулярної перерви в дії локальної вібрації за 1 год робочої зміни, хв. |
До 20 включно |
20—30 |
30—40 |
Більше 40 |
Коефіцієнт |
1 |
2 |
3 |
4 |
