- •1. Опис проекту
- •1.1. Назва проекту, зміст, мета, призначення, цілі (економічні та соціальні), результат проекту.
- •1.2. Терміни виконання проекту, бюджет проекту, ресурсне забезпечення, основні ознаки проекту тощо.
- •1.3. Види проектів за класифікаційними ознаками, зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на доцільність реалізації проекту тощо.
- •1.4. Класифікація проектів, середовище проектів та учасники проекту.
- •Зовнішнє середовище:
- •Внутрішнє середовище:
- •Учасники проекту та їх функції:
- •1.5. Життєвий цикл проекту з розподілом видів робіт за проектом за фазами, стадіями та етапами життєвого циклу проекту.
- •1.6. Можливі явні та неявні вигоди та витрати за проектом, приблизна (ймовірна) схема кількісної оцінки явних вигід і витрат за проектом, методичні принципи оцінки неявних вигід і витрат за проектом
- •2. Маркетинговий аналіз проекту
- •Оцінка ємності ринку
- •Оцінка привабливості галузі
- •Виявлення рушійних сил конкуренції
- •Аналіз конкурентів
- •Виявлення ключових чинників успіху
- •Аналіз споживачів
- •2.2. Аналіз ринку.
- •2.3. Концепція маркетингу.
- •3. Інституціональний аналіз проекту
- •3.1. Оцінка впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на проект.
- •3.2. Організаційний план проекту.
- •4. Екологічний аналіз проекту
- •Типи впливу проекту на навколишнє середовище
- •5. Соціальний аналіз проекту
- •5.1. Визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект.
- •5.2. Розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та поліпшити характеристики його соціального середовища.
- •6. Фінансовий аналіз проекту
- •6.1. Аналіз фінансово – економічного стану підприємства, яке реалізує проект.
- •6.2. Оцінка витрат за проектом з обґрунтуванням потреби у фінансуванні та зазначення джерел фінансування проекту. Проектний грошовий потік
- •6.3. Розрахунок показників ефективності проекту з урахуванням ризиків та невизначеності.
- •6.4. Динамічний аналіз беззбитковості проекту.
Виявлення ключових чинників успіху
Основними ключовими чинниками успіху та конкурентними перевагами торгово-виставкового центру є:
використання новітнього обладнання та техніки;
ергономічне та якісне обладнання павільйонів центру;
основною стратегією конкурентноздатності торгово-виставкового центру буде комплексна стратегія по зниженню цін, підвищенню якості і рівня обслуговування з метою проникнення на ринок і розширення бази клієнтів;
зниження витрат за рахунок підвищення якості обслуговування, зниження цін, більш повного задоволення споживачів за рахунок розширення спектра послуг і введення гнучкої системи знижок.
Аналіз споживачів
Споживачами виставкових послуг є експоненти і відвідувачі виставок, а також провайдери - виставкові оператори. Сукупність конкретних економічних відносин між експонентами і операторами з приводу пропозиції, придбання, надання та споживання виставкових послуг утворює виставковий ринок.
Пропозицією споживачеві на виставковому ринку є інформація. Тому походження виставкового продукту часто несе нематеріальний характер, який пояснюється тим, що його цінність для споживача обумовлена не матеріальним наповненням, а можливостями, які він відкриває для учасників виставкового процесу. Підприємства різного роду діяльності за допомогою виставкових заході просувають свою діяльність та товари до споживачів і клієнтів. Таким чином споживачі інформуються про продукт, послуги та умови продажів. В кінцевому результаті задовольняються потреби всіх учасників процесу.
Діяльність торгово-виставкового центру направлена на максимальне задоволення потреб споживачів. Серед методів задоволення потреб клієнтів та споживачів такі:
- надання можливості клієнтам самостійно сформувати свою експозицію;
надання телефонного та інтернет-зв'язку;
надання послуг маркетолога;
допомога в організації рекламних заходів;
послуги стоянки;
допомога в транспортуванні вантажів, спецтехніки тощо.
Щорічно число українських підприємств - учасників виставок зростає приблизно на 15-17%. Майже 10% підприємств щорічно беруть участь більш ніж у 10 виставках різних регіонів. Щорічно близько 14 тис. іноземних компаній більш ніж з 80 країн світу беруть участь у виставках, які проводяться на території України. Більше 260 тис. іноземних фахівців щорічно відвідують українські виставки.
Інтенсивний розвиток виставкової діяльності пов'язаний як із загальними економічними тенденціями, в тому числі з розвитком української науки та промисловості, так і з появою нових ринкових законів: жорстка конкуренція, необхідність пошуку оптимальних контрагентів і формування нових способів збуту продукції та встановлення партнерських відносин, зростання ролі реклами . Тільки виставки є унікальним інтегрованим комунікативним засобом, об'єднуючим в собі і маркетинг, і рекламу, і PR.
Безпосередніх учасників (клієнтів) торгово-виставкових заходів можна розділити на такі групи:
підприємства, які стійко розвиваються - постійні учасники (15%);
підприємства, що мають на сьогоднішній день фінансову стабільність - учасники від «випадку до випадку» (35%);
підприємства, які беруть участь у виставках, але не отримують від них належного задоволення (40%);
підприємства, які бажають брати участь у виставкових заходах, але не мають можливість (10%).
Аналіз виставкових заходів показує, що основними учасниками виставок є підприємства, які постійно розвиваються, мають чітку організацію виробництва і управління, налагоджену маркетингову політику.