8. Регуляционный подход

8.1. Интеллект как условие контроля мотивации (Л. Л. Терстоун) Положение о том, что интеллект является не только ме­ханизмом переработки информации, но и механизмом регу­ляции психической и поведенческой активности, одним из первых сформулировал и обосновал Л. Л. Терстоун в своей монографии "Природа интеллекта" в 1924 году.

Среди условий, благоприятствующих применению ин­теллекта, Терстоун выделял, во-первых, отсутствие безотла­гательного, сиюминутного давления ситуации и, во-вторых, отсутствие чрезмерного желания. В целом главный крите­рий интеллектуального развития в контексте данной теории - это мера контроля потребностей.

25. Сучасний стан досліджень мови, язика, комунікації.

26. Психосемантика і процеси семантичної обробки інформації.

27. Основні зарубіжні сучасні концепції творчості і обдарованості: Р.Торренса; Гілфорда.

28. Основні вітчизняні сучасні концепції творчості і обдарованості.

29. Сучасні підходи до дослідження когнітивних процесів. Стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуального мислення (Симоненко с.М.)

Кандидатская диссертация по теме «Психология трансформации образа в художественно-графической деятельности учащихся». Докторсь­коа дисертація за темою «Психологія візуального мис­лення». Викладацька діяльність Світлани Миколаївни охоплює такі дисцип­ліни, як «Загальна психологія», «Психологія праці та інженерна психологія», «Клінічна психологія та основи патопсихології», «Ме­тодологічні та теоретичні основи психо­логії» тощо.

Узагальнення різних досліджень дає підстави стверджувати, що витоки наукова школа візуального мислення отримала на до­робку основних принципів системного та діяльнісного підходів, розроблених у психо­логічній науці (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Ф. Ломов); єдиній теорії психічних процесів (Л.М. Веккер); концепції Образу світу (О.М. Леонтьєв); розробках з проблеми візуально-мисленневої діяльності (Р. Арнхейм, М. Вертгеймер, В.П. Зінченко); стратегіальному підході до дослідження творчої діяльності (В.О. Моляко) та наукових роз­робках у галузі психосемантики (П.Ф. Пет­ренко, О.Г. Шмельов, О.Ю. Артемьєва).

Наукова діяльність С.М. Симоненко при­свячена дослідженню феномена візуального мислення на основі розробленого нею стратегіально-семантичного підходу до його вив­чення. Саме ця ідея виступила консолідую­чим чинником зародження наукової школи психології візуального мислення.

Наукова новизна її досліджень визна­чається тим, що було вперше розроблено но­вий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленневої діяльності. Основні положення цього підходу полягають у тому, що провідними чинниками розвитку візуального мислення є загальна «картина світу», властива певному суспільству, та інди­відуальний «образ світу» суб'єкта, який фор­мується у процесі розпредмечування ним цієї «картини світу» та опредмечування на­вколишнього світу. Ці чинники визначають візуально-мисленневі стратегії, які є індиві­дуальними механізмами становлення образу-концепту.

Розроблено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленневі стратегії, як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість.

Побудовано модель візуально-мисленневих стратегій як складних інтегральних утво­рень, що мають ієрархічно організовану структуру, котра включає в себе мета -, макро- і мікрорівні.

З'ясовано, що розвиток візуально-мис­ленневої стратегії у процесі антропо- і онто­генезу відбувається у такій послідовності: мікрорівень – макрорівень – мета рівень, а на рівні її сформованості, навпаки, регуляція відбувається у зворотному напрямі.

Розкрито специфіку образу-концепту, яка полягає у тому, що він є пізнавальним конструктом, організація якого є результа­том інтеграції двох різноякісних форм відтворення інформації: візуальної і вербаль­ної через візуальну. Предметне значення, особистісний смисл, чуттєва тканина свідо­мості і співвідношення, котрі встановлюють­ся між ними, є структурною основою для створення різних за своїм змістом і семан­тичним значенням образів-концептів.

Досліджено знаково-символічну природу та особливості становлення візуального мис­лення в антропогенезі й онтогенезі. Візуальні образи, символи, знаки є продуктами куль­турно-історичного розвитку візуально-мис­ленневої діяльності і становлять різні форми її візуалізації.

Доведено, що візуальне мислення нероз­ривно пов'язане з розвитком абстрактно-по­нятійного рівня вербальних форм мислення.

З'ясовано, що вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленневого образу має вирішальне значення для становлення його змістових (через їх семантику) та операціональних механізмів.

Виявлено, що візуально-мисленнєві стра­тегії створення образу-концепту є підґрун­тям для творчої діяльності.

Отримали подальший розвиток теоре­тичні та методологічні підходи до досліджен­ня феномена візуального мислення у психо­логічній науці, а також уявлення про візуаль­не мислення як вищу форму наочних видів мислення, етапами становлення якого є на­очно-дієве, наочно-образне мислення.