15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.

Умовою успішної роботи прокуратури є належне її інформаційно-аналітичне забезпечення: збір, систематизація й аналіз правової та іншої інформації.

Організаційно-правові засади такої роботи визначаються Конституцією та законами України, передусім, Законами «Про прокуратуру» та «Про інформацію»; локальними актами Генерального прокурора України, в т.ч. наказами: №1 від 26 грудня 2011 року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», №11-гн від 14 липня 2006 року «Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності» та №7-гн від 22 квітня 2004 року «Про організацію роботи з питань правового забезпечення органів прокуратури».

Під інформацією, що підлягає збору й обробці в органах прокуратури, розуміють: а )відомості, що характеризують стан злочинності та законності на піднаглядних територіях та обєктах; б) відомості, що відображають діяльність правоохоронних і контролюючих органів з протидії злочинам та іншим правопорушенням; в )інші дані.

Робота прокуратури стосовно збору й опрацювання необхідної інформації базуються на принципах: оперативності, своєчасності, повноти та достовірності.

Важливим елементом інформаційного забезпечення в органах прокуратури є обєкти збору й систематизації інформації. Основними із них вважаються такі:

-стан злочинності, структура й динаміка її розвитку

-стан законності в економічній, соціальній й інших сферах життєдіяльності

-дотримання прав і свобод людини, громадянина;

-законність правових актів

-дотримання законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності, дізнання й досудового слідства

-дотримання законності при реєстрації та реагування на сигнали про вчинені злочини

-виконання вимог Закону України «Про прокуратуру» та наказів Генерального прокурора в частині, що стосується функцій прокуратури з підтримання державного обвинувачення; представництва в суді інтересів громадянина, суспільства, держави; нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян

-використання наказів, вказівок, рішень колегій, координаційних та інших нарад, завдань і доручень вищестоящих прокурорів

-систематизація чинного законодавства.

З урахуванням внутрішніх потреб міських районних прокуратур прокурорами можуть бути визначені й інші напрями збору та обробки інформації.

Після збору необхідної інформації проводиться її систематизація у спеціальних формах .

Використання зібраної інформації здійснюється по різному: для підготовки управлінських заходів та їх документування; підготовки актів прокурорського реагування, направлення інформацій органам влади і місцевого самоврядування, для аналітичних досліджень тощо.

16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.

Управлінське рішення в органах прокуратури — це прийнятий у встановленому порядку і визначеній формі акт реалізації владно-розпорядчих повноважень прокурора індивідуальної чи загальної дії, спрямований на вдосконалення системи управління прокуратурою з метою забезпечення оптимальних умов спільної діяльності.

Функції: спрямовуюча, забезпечуюча,координуюча,стимулююча.

Характеристики: ціленапрямленість, об’єктивність, корисність, своєчасність, стабільність, відповідність закону, науковість.

Класифікація актів управління:

1.За суб’єктом: чинні у масштабі всієї системи органів прокуратури України, у масштабі системи органів прокуратур обласного рівня, м. м. Києва, Севастополя, у системах прокуратур міст, в т.ч. з районним поділом, та району.

2.За назвою актів управління:

накази, інструкції, розпорядження, вказівки, рішення, завдання, доручення, інформаційні та оглядові листи тощо.

4.За терміном дії управлінські рішення поділяються на оперативні (поточні), середньострокові та довгострокові.

5.За характером розпоряджень і ступенем обов’язковості для посадових осіб чи органів, яким вони адресовані, акти управління можуть бути розділені на дві групи: директивні та рекомендаційні. Особливістю актів управління в органах прокуратури є їх обов’язковий - директивний характер.

6.За способом фіксації акти управління поділяються на письмові й усні.

Види організаційно-управлінських актів в обласній прокуратурі: - за ступенем обов’язковості: * рішення-команди, які є суворо обов’язковими для виконання; * рішення-рекомендації – інформаційні листи про передовий досвід (вони орієнтують прокурорів на використання аналогічних способів виявлення і усунення порушень, які заслужили схвалення ГПУ і прокуратурою області, поширення передового досвіду), огляди прокурорської практики (надсилаються періодично на адресу міських прокуратур, в них повідомляється про типові недоліки в організації і діяльності прокуратур, виявлені під час проведення перевірок і узагальнень – їх значення полягає в тому, що вони є певними орієнтирами, прокурори, так би мовити,„вчаться не на своїх помилках, а на чужих” ) тощо.

Види організаційно-управлінських актів в міськрайпрокуратурах – наказ про розподіл обов’язків, план роботи, протоколи оперативних, координаційних і міжвідомчих нарад, постанови цих нарад і т.д.

Суб'єктами прийняття актів управління в органах прокуратури є:

1) Генеральний прокурор України (накази, розпорядження, інструкції, вказівки, завдання і доручення, рішення, листи); заступники Генерального прокурора України (накази з кадрових питань, розпорядження, вказівки, рішення, завдання (позапланові за погодженням з Генеральним прокурором України)); керівники структурних підрозділів (завдання, доручення, листи, рішення, рекомендації, зауваження, пропозиції); Науково-методична рада Генеральної прокуратури (рішення, доручення (секретарю та членам ради)); Колегія Генеральної прокуратури (рішення); Атестаційна комісія (рішення, пропозиції, зауваження);

2) Прокурори прокуратур обласного рівня (накази, вказівки, рішення, завдання, клопотання, рекомендації); заступники прокурора (вказівки); керівники структурних підрозділів (завдання); науково-методична рада прокуратури (рішення, доручення (секретареві та членам ради)); колегія прокуратури (рішення); атестаційна комісія (рішення, пропозиції, зауваження);

3) Прокурори прокуратур міст з районним поділом (наказ, рішення); - керівники структурних підрозділів (завдання);

4) Прокурори міських, районних і прирівняних до них прокуратур (наказ, рішення).