- •1. Поняття організації роботи та управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури.
- •3. Класифікація і характеристика загальних функцій управління.
- •5. Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги.
- •6. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •7. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку і законності.
- •11.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •8. Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •10.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •12. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •13. Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування.
- •14. Взаємодія прокуратури з контролюючими органами та змі.
- •15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.
- •16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •17. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •18. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •19. Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур.
- •20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •21.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •22. Умови й фактори забезпечення якості управлінських актів.
- •23. Порядок і форми реалізації управлінських актів.
- •24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
- •25. Види планів та їх характеристика.
- •26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
- •27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
- •28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
- •29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •31.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •32. Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •33.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •34. Позитивний досвід: понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •35. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •39. Організаційно-управлінські обов’язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •40.? «Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень.
- •41.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •42. Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •43.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •44. Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •45.? Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •46. Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •47. Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори з метою підвищення ефективності протидії злочинності та корупції координують діяльність правоохоронних органів з питань протидії злочинності та корупції.
Координаційні повноваження прокуратури реалізуються шляхом - проведення спільних нарад,
- створення міжвідомчих робочих груп,
- проведення узгоджених заходів,
- аналітичної діяльності тощо.
Основною формою координації діяльності правоохоронних органів є проведення координаційної наради її керівників під головуванням відповідного прокурора.
На координаційні наради запрошуються керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заслуховування інформації щодо їхньої діяльності з питань попередження і протидії злочинності та корупції. Рішення координаційної наради є обов’язковими для виконання, визначеними у ньому правоохоронними органами.
як спрямована на зміцнення законності та правопорядку спільна розробка та практична реалізація узгоджених заходів по своєчасному виявленню, розкриттю, припиненню та попередженню злочинів і корупційних діянь, усуненню причин та умов, які сприяють їх вчиненню.
Метою координації є підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів на основі об'єднання зусиль, спря мованих на реалізацію повноважень, властивих кожному з цих органів, усунення дублювання і паралелізму в роботі.
загальне завдання — забезпечити найбільш ефективну боротьбу зі злочинністю.
Здійснюючи координаційну діяльність, правоохоронні органи: 1) організують та проводять спільний аналіз стану злочинності та корупції, прогнозування тенденцій їх динаміки, розробку відповідних заходів, спрямованих на запобігання та боротьбу з ними, визначення шляхів їх реалізації; 2) приймають узгоджені рішення щодо забезпечення реалізації державних і регіональних програм боротьби зі злочинністю та корупцією; 3) розробляють та подають узгоджені пропозиції до проектів державних і регіональних про грам боротьби зі злочинністю; 4) розробляють спільно з іншими державними органами, а також науковими установами пропозиції щодо попередження злочинності; 5) спільно розробляють та подають компетентним органам пропозиції щодо удосконалення правового регулювання діяльності по боротьбі зі злочинністю та корупцією; 6) розробляють та здійснюють спільні цільові заходи з метою виявлення, припинення і профілактики злочинів, а також усунення причин і умов, що сприяли їх вчиненню; 7) вивчають позитивний досвід по боротьбі зі злочинністю та корупцією, впроваджують його у практику діяльності правоохоронних органів; 8) взаємно використовують можливості правоохоронних органів для підготовки та навчання кадрів, підвищення їхньої кваліфікації; 9) створюють спільні слідчо-оперативні групи для розкриття та розслідування конкретних злочинів; 10) спільно виїжджають до регіонів для проведення узгоджених дій, перевірок і надання допомоги місцевим правоохоронним органам.
