- •1.Поняття трудового права та його місце в системі права України
- •2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •3. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •4. Суспільні відносини, що становлять предмет трудового нрава України
- •5. Методи правового регулювання трудових відносин
- •6. Функції трудового нрава
- •7. Принципи трудового права, що закріплені в Кодексі законів про працю України
- •8. Принципи, правового регулювання трудових відносин, що закріплені в Конституції
- •10. Поняття трудових правовідносин, їх відмінність від суміжних з ними правовідносин (цивільні, адміністративні, по соціальному забезпеченню)
- •9. Основні ознаки трудового права України
- •11. Локальні нормативні акти як джерела трудового нрава
- •12. Основні принципи трудового права та їх реалізація в нормах трудової
- •13. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
- •14. Трудова право-дієздатність громадян, підприємств, установ і організацій в галузі трудового права
- •15. Зміст трудового право відношення, основні нрава і обов'язки його суб'єктів
- •16. Підстави виникнення трудових правовідносин
- •18. Поняття джерел трудового права. Їх класифікація та види
- •19. Міжнародна організація праці та її роль в регулюванні трудових відносин
- •20. Поняття диференціації трудового законодавства України
- •21. Характеристика правового статусу профспілок у сфері праці згідно з Законом України під 15.09.1999 р. "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності"
- •22. Поняття працевлаштування. Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991
- •23. Особливості працевлаштування працівників, що вивільняються
- •24. Правовий статус безробітних, допомога по безробіттю згідно Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року
- •25. Підприємства, установи, організації як суб'єкти трудового права
- •26. Поняття праці і види трудових відносин у суспільній організації праці
- •27. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів
- •28. Загальна характеристика правового статусу профспілок у сфері праці
- •29. Роль Верховного Суду України в тлумаченні норм трудового права
- •30. Відносини, тісно пов'язані з трудовими, як предмет трудового права
- •31. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
- •32. Особливості правового регулювання праці сумісників
- •33. Щорічні відпустки та їх види згідно з Законом України "Про відпустки
- •34. Поняття і види відпочинку згідно з законодавством України про працю
- •35. Обмеження надурочних робіт. Граничні норми їх застосування
- •36. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність
- •37. Поняття робочого часу за трудовим правом України та його види
- •38. Контракт як особлива форма трудового договору
- •39. Контроль за виконанням колективного договору, відповідальність за його порушення
- •40. Розірвання трудового договору з керівником підприємства на вимогу профспілкою органу
- •41. Вихідна допомога: порядок призначення та розміри
- •42. Розірвання трудового договору з ініціативи власника за попереднього згодою профспілкового органу та без такої згоди
- •43. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці
- •44. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників згідно зі ст. 41 кЗпП України
- •45. Розірвання трудового договору з ініціативи власника згідно ст. 40 кЗпП України
- •46. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •47. Надурочні роботи і порядок залучення до них
- •48. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •49. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором
- •50. Поняття і види переведень на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- •51. Загальний порядок прийняття на роботу. Випробування, при прийнятті на роботу
- •52. Поняття трудового договору і його значення
- •53. Колективний договір: сторони, зміст, порядок укладення, реєстрація, строк дії згідно кЗпП України та Закону України "Про колективні договори і угоди" від'01.07.1993 p.
- •54. Основні трудові права та обов' язки працівників згідно кЗпП та Конституції України
- •55. Ненормований робочий день та його особливості
- •56. Порядок переведення на іншу роботу
- •57. Відмінність між відстороненням від роботи на припиненням трудового договору
- •58. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога
- •59. Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників
- •60. Поняття зміни, істотних умов праці
- •61. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
- •62. Права та обов'язки профспілкових організацій підприємств
- •63. Трудова книжка та порядок її ведення
- •64. Матеріальна відповідальність власників підприємств або уповноважених ним органів у трудових правовідносинах
- •65. Загальна характеристика порядку розгляду індивідуальних трудових спорів
- •66. Поняття і види трудових спорів
- •67. Комісії по трудових спорах, їх організація, компетенція, порядок роботи
- •68. Розгляд трудових спорів в судах ї його особливості
- •69. Праця молоді: основні норми регулювання, встановлені кЗпП України
- •70. Праця жінок: основні норми регулювання праці, встановлені трудовим законодавством
- •71. Поняття охорони праці. Зміст інституту охорони праці згідно з Законом України від 14.10.92. "Про охорону праці"
- •72. Охорона праці. Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов'язки працівника та власника
- •73. Поняття. Та методи забезпечення дисципліни праці
- •74. Трудова дисципліна, обов'язки працівників та власників, правила внутрішнього трудового розпорядку
- •75. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, і порядок її покриття
- •76. Види матеріальної відповідальності працівників
- •77. Порядок виконання рішень і постанов про поновлення на роботі
- •78. Поняття заробітної плати та методи її правового регулювання
- •79. Гарантій компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість та службових відрядженнях
- •80. Гарантійні виплати та їх види (на час виконання державних або громадських робіт, переїзд в іншу місцевість, при службових відрядженнях)
- •82. Оплата праці за сумісництвом, при суміщенні професій, за роботи в надурочний час та у святкові і неробочі дні
- •83. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
- •84. Нагляд і контроль за додержанням: законодавства про працю
- •85. Нормування праці. Норми виробітку, норми часу, норми обслуговування
- •86. Право працівника на відпустку і гаранти його реалізації
- •87. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації
- •88. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни та їх застосування
- •89. Поняття та значення матеріальної відповідальності сторін трудового договір
18. Поняття джерел трудового права. Їх класифікація та види
Джерела трудового права України можливо визначити як спосіб вираження норм права, що приймаються компетентними органами держави і призначені регулювати трудові відносини в процесі застосування праці і суспільного захисту людей праці.
Джерела :
Конституція України;
КЗпП та інші законодавчі акти, що регулюють трудові відносини. Закони про державну службу(16/03/1993)про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, про зайнятість населення, про оплату праці(24/04/1995), про відпустки(15/11/1996), про пенсійне забезпечення(05/11/1991), про охорону праці(1992р.)тощо.
Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини. КМУ, Мін труда та соціальної політики, Мін освіти тощо
Локальні правові норми, тобто норми, створені за безпосередньої участі учасниками трудових відносин ( трудовий, колективний договір)
Роз'яснення Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю
Міжнародні правові акти про працю Акти Міжнародної Організації Праці, Міжнародний Кодекс Праці
Джерела трудового права можна класифікувати за різними підставами. За характером прийняття джерела трудового права поділяються на такі, що приймаються державними органами (закони, укази, постанови тощо); що приймаються за угодою між працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори тощо); що приймаються органами міжнародно-правового регулювання праці (пакти про права людини, конвенції і рекомендацій МОП).
За юридичною силою джерела трудового права поділяються на Конституцію України, акти міжнародного регулювання праці (ратифіковані Україною), закони, підзаконні нормативно-правові акти, акти соціального партнерства, акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, локальні нормативно-правові акти.
Залежно від ступеня узагальненості розрізняють кодифіковані, комплексні та поточні нормативно-правові акти як джерела трудового права.
19. Міжнародна організація праці та її роль в регулюванні трудових відносин
Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, які містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст. 8-1 КЗпП України).
Суб'єктами міжнародно-правового регулювання праці є 00Н та її спеціалізований орган - Міжнародна Організація Праці (МОП).МОП була заснована урядами ряду країн згідно з рішенням Паризької конференції 11 квітня 1919 р. з ціллю міжнародного співробітництва для усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. У даний час МОП - одна зі спеціалізованих установ ООН. МОП покликана вирішувати такі завдання: розробка узгодженої політики та програм; розробка та прийняття міжнародних трудових норм (конвенцій та рекомендацій); допомога країнам - членам МОП у вирішенні проблем зайнятості та скороченні безробіття; розробка програм щодо поліпшення умов праці;розробка заходів щодо захисту прав таких соціальне вразливих груп трудящих як жінки, молодь.
На сьогоднішній день членами МОП є 174 держави. Україна являється членом МОП з 1954 р.
Мета і завдання МОП викладені в преамбулі до Статуту організації та в Декларації, що прийнята на 26-й сесії Генеральної конференції МОП в Філадельфії 10 травня 1944 р. В Декларації проголошені основні принципи, на яких повинна базуватись діяльність МОП.
МОП складається з трьох основних органів. Вищим органом організації є Генеральна конференція, або Міжнародна конференція праці. Головним змістом роботи конференції є розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій по праці.
Конвенція — правовий акт, який набуває сили міжнародного зобов'язання тільки після ратифікації її не менш як двома країнами — членами МОП. Норми конвенцій, що ратифіковані, мають обов'язкову силу по відношенню до тих членів МОП, які ратифікували цю конвенцію.
Головним принципом роботи МОП є трипартизм, що означає, що формування майже всіх органів МОП базується на основі трьохстороннього представництва - від урядів, представників працівників і підприємців (роботодавців). Виконавчим органом МОП є Адміністративна Рада. До її складу входять 56 членів: 28 презентують уряди, 14 — представники підприємців і 14 — представники трудящих. Із 28 представників урядів 10 призначаються урядами найбільш важливих в промисловому відношенні країн. До їх числа входять Бразилія, Індія, КНР, США, ФРН, Франція, Росія, Японія.
Постійним секретаріатом МОП є Міжнародне бюро праці на чолі з Генеральним директором, який призначається Адміністративною Радою. Генеральний директор, в свою чергу, призначає персонал секретаріату з осіб різних національностей, громадян різних держав.
Крім основних органів до складу МОП входять ряд постійних і тимчасових комітетів та комісій. До них відносяться-промислові комітети, що створені для вивчення умов праці в різних галузях промисловості, комітет по свободі об'єднань, комітет експертів по застосуванню конвенцій і рекомендацій, кореспондентські комітети та ін.
Міжнародна організація праці (МОП) (англ. Іnternatіonal Labour Organіzatіon) — спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.
В роботі МОП беруть участь представники роботодавців, організацій трудящих та представники урядових структур. У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. Сьогодні членами МОП є 170 країн.
МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й здоров'я.
Безпосередньо впливають на розв'язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень, які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво. Сьогодні першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.
Методи роботи і основні сфери діяльності Головна мета МОП — сприяння соціально-економічному прогресу, підвищенню добробуту і поліпшенню умов праці людей, захист прав людини. Виходячи з цього, основними завданнями МОП є: - Розробка узгодженої політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем, - Розробка й ухвалення міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім виконанням, - Допомога країнам-учасницям у вирішенні проблем зайнятості, зменшення безробіття і регулювання міграції, - Захист прав людини (права на працю, на об’єднання, колективні переговори, захист від примусової праці, дискримінації тощо), - Боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення, - Сприяння професійній підготовці і перепідготовці працюючих і безробітних, - Розробка і здійснення програм у сфері поліпшення умов праці і виробничого середовища, техніка безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення довкілля, - Сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній спільній з урядами роботі щодо регулювання соціально-трудових відносин, - Розробка і здійснення заходів щодо захисту найуразливіших груп трудящих (жінок, молоді, літніх людей, працівників-мігрантів).
Головні цілі і задачі Міжнародної організації праці
У своїй діяльності Міжнародна організація праці керується чотирма стратегічними цілями:
просування і проведення в життя основних принципів і прав у сфері праці;
створення великих можливостей для жінок і чоловіків в одержанні якісної зайнятості і доходу;
розширення охоплення й ефективності соціального захисту для усіх;
зміцнення трипартизма і соціального діалогу.
Можна виділити наступні основні напрямки діяльності організації:
розробка міжнародної політики і програм з метою сприяння основним правам людини, поліпшенню умов праці і життя, розширенню можливостей зайнятості;
створення міжнародних трудових норм, підкріплених унікальною системою контролю за їхнім дотриманням; ці норми служать орієнтиром для національних органів у проведенні в життя такої політики;
проведення в життя великої програми міжнародного технічного співробітництва, вироблюваної і здійснюваної в активному партнерстві з учасниками Організації, у т.ч. надання допомоги країнам у її ефективній реалізації;
питання професійної підготовки і навчання, дослідження і видавнича діяльність у підтримку цих зусиль.
