- •1.Поняття трудового права та його місце в системі права України
- •2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •3. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •4. Суспільні відносини, що становлять предмет трудового нрава України
- •5. Методи правового регулювання трудових відносин
- •6. Функції трудового нрава
- •7. Принципи трудового права, що закріплені в Кодексі законів про працю України
- •8. Принципи, правового регулювання трудових відносин, що закріплені в Конституції
- •10. Поняття трудових правовідносин, їх відмінність від суміжних з ними правовідносин (цивільні, адміністративні, по соціальному забезпеченню)
- •9. Основні ознаки трудового права України
- •11. Локальні нормативні акти як джерела трудового нрава
- •12. Основні принципи трудового права та їх реалізація в нормах трудової
- •13. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
- •14. Трудова право-дієздатність громадян, підприємств, установ і організацій в галузі трудового права
- •15. Зміст трудового право відношення, основні нрава і обов'язки його суб'єктів
- •16. Підстави виникнення трудових правовідносин
- •18. Поняття джерел трудового права. Їх класифікація та види
- •19. Міжнародна організація праці та її роль в регулюванні трудових відносин
- •20. Поняття диференціації трудового законодавства України
- •21. Характеристика правового статусу профспілок у сфері праці згідно з Законом України під 15.09.1999 р. "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності"
- •22. Поняття працевлаштування. Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991
- •23. Особливості працевлаштування працівників, що вивільняються
- •24. Правовий статус безробітних, допомога по безробіттю згідно Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року
- •25. Підприємства, установи, організації як суб'єкти трудового права
- •26. Поняття праці і види трудових відносин у суспільній організації праці
- •27. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів
- •28. Загальна характеристика правового статусу профспілок у сфері праці
- •29. Роль Верховного Суду України в тлумаченні норм трудового права
- •30. Відносини, тісно пов'язані з трудовими, як предмет трудового права
- •31. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
- •32. Особливості правового регулювання праці сумісників
- •33. Щорічні відпустки та їх види згідно з Законом України "Про відпустки
- •34. Поняття і види відпочинку згідно з законодавством України про працю
- •35. Обмеження надурочних робіт. Граничні норми їх застосування
- •36. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність
- •37. Поняття робочого часу за трудовим правом України та його види
- •38. Контракт як особлива форма трудового договору
- •39. Контроль за виконанням колективного договору, відповідальність за його порушення
- •40. Розірвання трудового договору з керівником підприємства на вимогу профспілкою органу
- •41. Вихідна допомога: порядок призначення та розміри
- •42. Розірвання трудового договору з ініціативи власника за попереднього згодою профспілкового органу та без такої згоди
- •43. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці
- •44. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників згідно зі ст. 41 кЗпП України
- •45. Розірвання трудового договору з ініціативи власника згідно ст. 40 кЗпП України
- •46. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •47. Надурочні роботи і порядок залучення до них
- •48. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •49. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором
- •50. Поняття і види переведень на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- •51. Загальний порядок прийняття на роботу. Випробування, при прийнятті на роботу
- •52. Поняття трудового договору і його значення
- •53. Колективний договір: сторони, зміст, порядок укладення, реєстрація, строк дії згідно кЗпП України та Закону України "Про колективні договори і угоди" від'01.07.1993 p.
- •54. Основні трудові права та обов' язки працівників згідно кЗпП та Конституції України
- •55. Ненормований робочий день та його особливості
- •56. Порядок переведення на іншу роботу
- •57. Відмінність між відстороненням від роботи на припиненням трудового договору
- •58. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога
- •59. Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників
- •60. Поняття зміни, істотних умов праці
- •61. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
- •62. Права та обов'язки профспілкових організацій підприємств
- •63. Трудова книжка та порядок її ведення
- •64. Матеріальна відповідальність власників підприємств або уповноважених ним органів у трудових правовідносинах
- •65. Загальна характеристика порядку розгляду індивідуальних трудових спорів
- •66. Поняття і види трудових спорів
- •67. Комісії по трудових спорах, їх організація, компетенція, порядок роботи
- •68. Розгляд трудових спорів в судах ї його особливості
- •69. Праця молоді: основні норми регулювання, встановлені кЗпП України
- •70. Праця жінок: основні норми регулювання праці, встановлені трудовим законодавством
- •71. Поняття охорони праці. Зміст інституту охорони праці згідно з Законом України від 14.10.92. "Про охорону праці"
- •72. Охорона праці. Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов'язки працівника та власника
- •73. Поняття. Та методи забезпечення дисципліни праці
- •74. Трудова дисципліна, обов'язки працівників та власників, правила внутрішнього трудового розпорядку
- •75. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, і порядок її покриття
- •76. Види матеріальної відповідальності працівників
- •77. Порядок виконання рішень і постанов про поновлення на роботі
- •78. Поняття заробітної плати та методи її правового регулювання
- •79. Гарантій компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість та службових відрядженнях
- •80. Гарантійні виплати та їх види (на час виконання державних або громадських робіт, переїзд в іншу місцевість, при службових відрядженнях)
- •82. Оплата праці за сумісництвом, при суміщенні професій, за роботи в надурочний час та у святкові і неробочі дні
- •83. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
- •84. Нагляд і контроль за додержанням: законодавства про працю
- •85. Нормування праці. Норми виробітку, норми часу, норми обслуговування
- •86. Право працівника на відпустку і гаранти його реалізації
- •87. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації
- •88. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни та їх застосування
- •89. Поняття та значення матеріальної відповідальності сторін трудового договір
13. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
В юридичній літературі під суб'єктами права розуміють учасників суспільних відносин, які на основі чинного законодавства визнаються володільцями суб'єктивних прав і відповідних обов'язків. Під суб'єктами трудового права розуміють учасників індивідуальних і колективних трудових відносин, які на основі чинного законодавства мають трудові права і відповідні обов'язки. Основними суб'єктами трудового права є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа - роботодавець як сторони трудових відносин.
Суб'єктами трудового права є: підприємство, установа, організація; трудовий колектив; профспілковий орган підприємства, установи, організації або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган; соціальні партнери на державному, галузевому, регіональному рівнях в особі представників відповідних об'єднань профспілок або інших представницьких організацій трудящих і об'єднань власників або уповноважених ними органів; державні органи; місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Суб'єктів даної галузі права можна класифікувати на: 1) індивідуальні суб'єкти трудового права; 2)колективні суб'єкти трудового права; 3) інші суб'єкти трудового права. До інших суб'єктів трудового права слід віднести органи державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві; державну службу зайнятості; інші державні органи; місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
Якщо суб'єктами індивідуальних трудових відносин є роботодавець і найманий працівник, то суб'єктний склад колективних трудових відносин інший - це роботодавці, організації роботодавців і їхні об'єднання (Український союз промисловців і підприємців, Союз малих, середніх і приватизованих підприємств України, та ін.). Разом з п'ятьома іншими об'єднаннями ці об'єднання 5 листопада 1998 року утворили Конфедерацію роботодавців України; трудові колективи, профспілки та їхні об'єднання; виборні органи профспілкових організацій, інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи; органи соціального партнерства (Національна рада соціального партнерства, Національна служба посередництва і примирення); примирні органи з вирішення трудових спорів та ін. Суб'єктів трудового права наділено правовим статусом, до змісту якого входять такі основні елементи:
1) трудова правосуб'єктність;
2) основні (статутні) трудові права й обов'язки;
3) юридичні гарантії цих прав і обов'язків;
4) відповідальність за порушення трудових обов'язків.
14. Трудова право-дієздатність громадян, підприємств, установ і організацій в галузі трудового права
Основними суб'єктами трудового права є сторони трудового відношення - працівник і роботодавець. Як сторона трудового право відношення працівник володіє трудовою правосуб'єктністю. На відміну від цивільного права трудова правоздатність і дієздатність виникають одночасно.
Трудова правосуб'єктність (правоздатність і дієздатність) працівників виникає за загальним правилом з 16 років. Із згоди одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, що досягли 15 років.
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийом на роботу учнів з 14 років в порядку, передбаченому ст. 188 КЗпП(для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює). Крім вікового критерію, трудову правосуб'єктність характеризує і вольовий критерій. Не є суб'єктами трудового права особи, визнані судом недієздатними.
В окремих випадках законодавство про працю України встановлює граничний вік для виконання деяких робіт. Наприклад, ст. 23 Закону України "Про державну службу" встановлений граничний вік перебування на державній службі - 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
Разом з тим здатність виконувати певну роботу може бути в деяких випадках обмежена не тільки віком, але й станом здоров'я, статтю. Так, у ст. 9 Основ законодавства України про охорону здоров'я, прийн. ВРу 19 лист1992 р.,встановлені обмеження прав громадян, пов'язані зі станом їхнього здоров'я-громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій. У ст. 190 КЗпП міститься норма про заборону залучення осіб, молодших 18 років, до важких робіт і робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземних робіт.
Фактична здатність виконувати певну роботу або займатися певною трудовою діяльністю може обмежуватися судом (ст. 31 КК України). Зокрема, в разі скоєння громадянином певного злочину суд може позбавити його на строк до 5 років права займати виборні посади. Крім того, власник підприємства вправі запроваджувати обмеження щодо зайняття посад, пов'язаних із безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю, для близьких родичів чи свояків (ст. 25-1 КЗпП).
Згідно зі ст. 5 ЗУ"Про власність" власник має право на договірних засадах використати працю громадян. Власник зобов'язаний забезпечити громадянинові, праця якого використовується, соціальні, економічні гарантії і права, передбачені законом. Власник здійснює управління виробництвом як безпосередньо, так і за допомогою уповноваженого ним на управління органу.
Згідно зі ст. 1 ЗУ"Про підприємства в Україні" підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство вважається створеним і набуває права юридичної особи від дня його державної реєстрації. Підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна з участю трудового колективу. Трудова правосуб'єктність виникає з моменту його державної реєстрації і продовжується до ліквідації.
Трудова правосуб'єктність підприємств є спеціальною - підприємства можуть приймати на роботу працівників, які володіють такими професіями і спеціальностями, що необхідні для виконання цілей і задач, вказаних у статуті підприємства.