- •1.Поняття трудового права та його місце в системі права України
- •2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •3. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •4. Суспільні відносини, що становлять предмет трудового нрава України
- •5. Методи правового регулювання трудових відносин
- •6. Функції трудового нрава
- •7. Принципи трудового права, що закріплені в Кодексі законів про працю України
- •8. Принципи, правового регулювання трудових відносин, що закріплені в Конституції
- •10. Поняття трудових правовідносин, їх відмінність від суміжних з ними правовідносин (цивільні, адміністративні, по соціальному забезпеченню)
- •9. Основні ознаки трудового права України
- •11. Локальні нормативні акти як джерела трудового нрава
- •12. Основні принципи трудового права та їх реалізація в нормах трудової
- •13. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
- •14. Трудова право-дієздатність громадян, підприємств, установ і організацій в галузі трудового права
- •15. Зміст трудового право відношення, основні нрава і обов'язки його суб'єктів
- •16. Підстави виникнення трудових правовідносин
- •18. Поняття джерел трудового права. Їх класифікація та види
- •19. Міжнародна організація праці та її роль в регулюванні трудових відносин
- •20. Поняття диференціації трудового законодавства України
- •21. Характеристика правового статусу профспілок у сфері праці згідно з Законом України під 15.09.1999 р. "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності"
- •22. Поняття працевлаштування. Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991
- •23. Особливості працевлаштування працівників, що вивільняються
- •24. Правовий статус безробітних, допомога по безробіттю згідно Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року
- •25. Підприємства, установи, організації як суб'єкти трудового права
- •26. Поняття праці і види трудових відносин у суспільній організації праці
- •27. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів
- •28. Загальна характеристика правового статусу профспілок у сфері праці
- •29. Роль Верховного Суду України в тлумаченні норм трудового права
- •30. Відносини, тісно пов'язані з трудовими, як предмет трудового права
- •31. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
- •32. Особливості правового регулювання праці сумісників
- •33. Щорічні відпустки та їх види згідно з Законом України "Про відпустки
- •34. Поняття і види відпочинку згідно з законодавством України про працю
- •35. Обмеження надурочних робіт. Граничні норми їх застосування
- •36. Скорочений та неповний робочий час, їх відмінність
- •37. Поняття робочого часу за трудовим правом України та його види
- •38. Контракт як особлива форма трудового договору
- •39. Контроль за виконанням колективного договору, відповідальність за його порушення
- •40. Розірвання трудового договору з керівником підприємства на вимогу профспілкою органу
- •41. Вихідна допомога: порядок призначення та розміри
- •42. Розірвання трудового договору з ініціативи власника за попереднього згодою профспілкового органу та без такої згоди
- •43. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці
- •44. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників згідно зі ст. 41 кЗпП України
- •45. Розірвання трудового договору з ініціативи власника згідно ст. 40 кЗпП України
- •46. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •47. Надурочні роботи і порядок залучення до них
- •48. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •49. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором
- •50. Поняття і види переведень на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
- •51. Загальний порядок прийняття на роботу. Випробування, при прийнятті на роботу
- •52. Поняття трудового договору і його значення
- •53. Колективний договір: сторони, зміст, порядок укладення, реєстрація, строк дії згідно кЗпП України та Закону України "Про колективні договори і угоди" від'01.07.1993 p.
- •54. Основні трудові права та обов' язки працівників згідно кЗпП та Конституції України
- •55. Ненормований робочий день та його особливості
- •56. Порядок переведення на іншу роботу
- •57. Відмінність між відстороненням від роботи на припиненням трудового договору
- •58. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога
- •59. Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників
- •60. Поняття зміни, істотних умов праці
- •61. Порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів)
- •62. Права та обов'язки профспілкових організацій підприємств
- •63. Трудова книжка та порядок її ведення
- •64. Матеріальна відповідальність власників підприємств або уповноважених ним органів у трудових правовідносинах
- •65. Загальна характеристика порядку розгляду індивідуальних трудових спорів
- •66. Поняття і види трудових спорів
- •67. Комісії по трудових спорах, їх організація, компетенція, порядок роботи
- •68. Розгляд трудових спорів в судах ї його особливості
- •69. Праця молоді: основні норми регулювання, встановлені кЗпП України
- •70. Праця жінок: основні норми регулювання праці, встановлені трудовим законодавством
- •71. Поняття охорони праці. Зміст інституту охорони праці згідно з Законом України від 14.10.92. "Про охорону праці"
- •72. Охорона праці. Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Обов'язки працівника та власника
- •73. Поняття. Та методи забезпечення дисципліни праці
- •74. Трудова дисципліна, обов'язки працівників та власників, правила внутрішнього трудового розпорядку
- •75. Визначення розміру шкоди, заподіяної підприємству, і порядок її покриття
- •76. Види матеріальної відповідальності працівників
- •77. Порядок виконання рішень і постанов про поновлення на роботі
- •78. Поняття заробітної плати та методи її правового регулювання
- •79. Гарантій компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість та службових відрядженнях
- •80. Гарантійні виплати та їх види (на час виконання державних або громадських робіт, переїзд в іншу місцевість, при службових відрядженнях)
- •82. Оплата праці за сумісництвом, при суміщенні професій, за роботи в надурочний час та у святкові і неробочі дні
- •83. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
- •84. Нагляд і контроль за додержанням: законодавства про працю
- •85. Нормування праці. Норми виробітку, норми часу, норми обслуговування
- •86. Право працівника на відпустку і гаранти його реалізації
- •87. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації
- •88. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни та їх застосування
- •89. Поняття та значення матеріальної відповідальності сторін трудового договір
34. Поняття і види відпочинку згідно з законодавством України про працю
Під часом відпочинку слід розуміти час, протягом якого робітники і службовці звільняються від виконання трудових обов'язків і можуть його використовувати на свій розсуд. Чинним законодавством про працю передбачені такі види відпочинку: перерви в робочому дні; щоденний (міжзмінний) відпочинок; щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні); щорічні неробочі (святкові) дні; щорічні відпустки.
Протягом робочого дня робітникам і службовцям повинна бути надана перерва для відпочинку і харчування. Вона надається, як правило, через чотири години після початку роботи і триває не більше двох годин. Мінімальна межа тривалості перерви в законі не визначена. На тих роботах, де перерву зробити неможливо, працюючим надається можливість прийняти їжу в будь-який час протягом робочого дня. Перелік таких робіт, порядок і місце прийому їжі встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом. Перерви для відпочинку і харчування не включаються в робочий час. Відповідно до ст.183 КЗпП, матерям, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви до відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години кожна.
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників, що працюють при організації роботи вахтовим методом, з урахуванням обідніх перерв може бути зменшена до 12 годин. Недовикористані в цих випадках години щоденного (міжзмінного) відпочинку, а також щотижневого відпочинку, підсумовуються і надаються у вигляді додаткових вільних від роботи днів (дні між вахтового відпочинку) протягом облікового періоду.
При п'ятиденному робочому тижні робітникам і службовцям надаються два вихідні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. На підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення вихідні дні встановлюються місцевими Радами народних депутатів. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку відповідно до ст. 70 КЗпП повинна бути не менш як 42 години.
Залучення окремих робітників і службовців до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства і тільки у виняткових випадках: відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого состава чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Провадиться за письмовим наказом або розпорядженням власника.
До щорічних неробочих (святкових) днів відносяться: 1 січня — Новий Рік; 7 січня — Різдво Христове; 8 березня — Міжнародний жіночий день;1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День Перемоги;28 червня — День Конституції України; 24 серпня — День незалежності України;
Робота також не провадиться в дні релігійних свит: 1січня — Різдво Христове; один день (неділя) — Пасха (Великдень);один день (неділя) — Трійця.
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, власники підприємств або уповноважені ними органи надають особам, які сповідують відповіли релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
Робота в святковий день оплачується в подвійному розмірі. За бажанням працівника, який працював у святковий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (відгул).