47. Біржа праці: суть, функ-ї та роль в рин.Економ. Служба зайнятості в Україні.

Б.П. – заклади, що створюються для реалізації держ.політики зайнятості, які опосеред-

ковують стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою. Система б.п. сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайня-тості населення.Біржа праці виконує такі фун-ї: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуван-ню працездатних; здійснює професійну орієнтацію молоді; випла-чує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступає певним гарантом конституційного права на працю як державна організа-ція. Поряд з державними біржами праці існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в галузі праці, а також:посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних орг-ях та ін. В Україні розвивається безплатна державна систе-ма центрів і служб зайнятості В Україні державна служба зайнятості формується згідно з Законом "Про зайнятість населення", прийнятим у березні 1991 р.

48. Субєкти ринку та їх взаємозв’язок.

Субєктів ринкового господарства досить багато. Це виробники і споживачі, підприємці та наймані працівники, промислові капіталісти, банкіри і торгівці, власники позичкового та власники цінних паперів та ін. Основні суб’єкти: домогосподарства - пропонують на ринку ресурсів фактори вироб-ва, підприємці – пред’являють попит на ресурси, пропонують товари та послуги як для підприємнц. й державного секторів(засоби вир-ва й вир-чі послуги), так і для домогосподарств (споживчі товари та послуги), держава – пред’являє попит на економічні ресурси для здійснення екон.діяльності в лерж.секторі економіки, пред’являє попит на засоби вир-ва для вир-ва суспільних та інших благ, пропонує гроші та пред’являє попит на гроші, здійснює урядове регулювання ринкової економіки.

49. Конкуренція: суть, види, функції

Суть і функції економічної конкуренції. Конкуренція між виробниками являє собою тип взаємовідносин між виробниками з приводу встановлення цін і обсягів пропозиції товарів на ринку. Аналогично можна визначити конкуренцію між споживачами як їхні взаємовідносини з приводу формування цін і обсягу попиту на ринку Як економічна категорія конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо. Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом інноваційних процесів (запровадження в виробництво нових винаходів та технологій). Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, забопігає диктату виробників-монополістів по відношенню до споживача. Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції: функція регулювання; функція мотивації; функція розподілу; функція контролю.

Функція регулювання. Для того, щоби утриматися в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс та ризик одночасно: підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку Це стимулює технічний прогрес; підприємства, які не реагують на побажання клієнтів або порушення правил конкуренції своїми суперниками на ринку, отримують покарання в вигляді збитків або витісняються з ринку Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства.. Залежно від співвідношення між кількістю виробників і кількістю споживачів розрізняють наступні форми економічної конкуренції: Велика кількість самостійних виробників деякого однородного товару і маса відокремлених споживачів даного товару. Структура зв`язків між ними є такою, що кожен споживач може купити товар у будь-якого виробника, виходячи з власної оцінки корисності товару, його ціни, його ціни і власних можливостей придбання даного товару. Кожен виробник може продати товар будь-якому споживачеві, виходячи тільки з власної вигоди. Жоден зі споживачів не придбаває якусь істотну частку сукупного попиту. Дана структура ринку породжуєт так звану досконалу конкуренцію. Величезна чисельність відокремлених споживачів і мала чисельність виробників, кожен з яких може задовольнити значну частку сукупного попиту. Така структура называеться олігополією, і породжує так звану недосконалу конкуренцію. Граничним випадком даної структури, коли масі споживачів протистоить єдиний виробник, здатний задовольнити загальний попит всіх споживачів, є монополія. В разі, коли на ринку є відносно велика чисельність виробників, що пропонують продукцію, то говорять про монополистичну конкуренцію. Єдиний споживач товару і багато самостійних виробників. При цьому єдиний споживач придбаває весь обсяг пропозиції товару, який постачається всіма виробниками. Дана структура породжує особливий тип недоконалої конкуренції, який називають (монополія попиту). Структура взаємозв’язків, де єдиному споживачеві протистоїть єдиний виробник (двостороння монополія), взагалі не є конкурентною, але також не є і ринковою.