- •N1.Підходи до характеристики науки:
- •2.Ознаки науки як самостійної категорії:
- •3.Класифікація юридичних наук:
- •4.Предмет теорії держави і права та його особливості:
- •5.Теорія держави і права в системі суспільних наук
- •6.Співвідношення держави і права з іншими юридичними науками:
- •7.Поняття та ознаки функції держави
- •8.Функції теорії держави:
- •16 Діалектичний метод
- •17.Метафізичний метод дослідження держави і права.
- •18.Сучасний підхід до класифікації загально наукових методів дослідження держави і права.
- •19.Спеціально-наукові методи дослідження держави і права
- •20. Поняття та структура суспільства.
- •21.Поняття та ознаки влади.
- •22.Характеристика додержавного суспільства.
- •23. Причини виникнення держави.
- •24.Співвідношення державної та суспільної влади.
- •33. Цивілізаційний підхід до типології держав.
- •34. Основні ознаки держави
- •35.Суверенітет як ознака держави
- •36. Поняття держави
- •6) Має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю;
- •7) Має суверенітет;
- •57 Види прав за еволюцією розвитку.
- •58. Критерії класифікації суб'єктивних прав
- •59.Права людини і громадянина: відмінності.
- •2) Громадянство - основний канал, яким здійснюються права людини.
- •60.Гарантії прав за практичним спрямуванням.
- •61. Гарантії прав за характером.
- •62.Гарантії прав за особливостями правового статусу.
- •63.Поняття та елементи форми держави.
- •64. Форма державного правління як елемент форми держави
- •66. Форма державного устрою як елемент форми держави.
- •67 Характеристика простої за формою устрою держави.
- •68. Характеристика складної за формою устрою держави
- •69. Характеристика федеративної держави.
- •70. Політичний режим як елемент форми держави
- •71. Демократичний політичний режим
- •81.Правові форми реалізації функцій держави
- •Неправові (фактичні) форми реалізації функцій держави.
- •86. Функції політичної системи суспільства
- •93. Шляхи формування правової держави в Україні
- •86. Функції політичної системи суспільства
- •Інший погляд
- •87. Політичні партії як елемент політичної системи суспільства
- •88. Держава як елемент політичної системи суспільства
- •89. Держава та інші елементи політичної системи суспільства
89. Держава та інші елементи політичної системи суспільства
Поряд з політичними партіями виділяють політичні, національні рухи як елементи політичної системи. На відміну від політичних партій, для них, як правило, характерна відсутність жорсткої централізованої організації, відсутність фіксованого членства, програму і доктрину замінює мета чи система політичних цілей.
Як уже зазначалося, до політичних організацій належать також різні громадські об'єднання. Діяльність останніх повинна бути гласною, а інформація про їх установчі документи та програми — загальнодоступною. Забороняється створення і діяльність громадських об'єднань, цілі чи дії яких спрямовані на насильницьку зміну основ конституційного устрою і порушення цілісності України, підрив безпеки держави, створення військових формувань, розпалювання соціальної, расової, національної ворожнечі.
Втручання органів державної влади і посадових осіб у діяльність громадських об'єднань, як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, неприпустиме, за виключенням випадків, передбачених законом. Держава забезпечує дотримання прав і законних інтересів громадських об'єднань, підтримує їх діяльність, законодавчо регулює надання їм податкових та інших пільг і переваг. Державна підтримка може виражатися у вигляді: цільового фінансування окремих суспільно корисних програм громадських об'єднань за їх заявками (державні гарантії); укладання будь-яких видів договорів, у тому числі на виконання робіт і надання послуг; соціального захисту щодо виконання різних державних програм необмеженому колу громадських об'єднань на конкурсній основі. Питання, що торкаються інтересів громадських об'єднань, у передбачених законом випадках вирішуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування за участю відповідних об'єднань чи за погодженням з ними.
В Україні громадські організації беруть участь в реалізації політики держави. Вони делегують своїх представників до складу низки державних органів. Багато питань життя суспільства, його політичної системи вирішуються органами держави з врахуванням думки цих організацій чи разом з ними.
До не суто політичних організацій належать такі, які виникають і розвиваються в силу економічних та інших причин. Це — профспілкові, кооперативні й інші організації, які свою діяльність здійснюють у виробничій, соціально-побутовій, культурній та інших сферах життя суспільства, причому вони не закріплюють у своїх статутах завдань активного політичного впливу на державну владу.
Окрему групу складають організації, які виникають і функціонують на основі індивідуальних схильностей та інтересів людей (товариство філателістів, нумізматів тощо). Політичний відтінок вони набувають лише як об'єкти впливу державних й інших політичних органів та організацій, але не як суб'єкти — носії політичної влади і відповідних відносин.
На підставі викладеного вище можна зробити наступні висновки:
1. Політична система суспільства — це сукупність взаємопов'язаних, громадських і інших організацій, покликаних розвивати організаційну самостійність і політичну активність особистостей у процесі реалізації ними політичної влади.
2. Взаємовідносини держави і громадських організацій свідчать, наскільки спільними є їх кінцеві цілі та завдання, єдині принципи побудови і функціонування.
3. Громадські організації не є «філіями» держави. Це — самостійні ланки політичної системи, що мають свої функції та соціальне призначення.
